Рішення

від 24.11.2022 по справі 523/7198/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/798/22

Провадження № 2/522/4698/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: судді Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Зеленюк П.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.07.2022 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.07.2022 року цивільну справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Справа 06.09.2022 року надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та 07.09.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 24.11.2022.

Позовна заява мотивована тим, що позивач з відповідачкою тривалий час не проживають разом, розірвати шлюб в органах РАЦС не можливо, у зв`язку з відмовою відповідачки здійснити такі дії.

До суду 09.11.2022 надійшов відзив від представника відповідача в якому відзначено, що сторони є усиновителями дитини. Відповідач відмовилася йти до органів РАЦС саме через те, що в них є спільна дитина і розлучення в такому порядку є неможливим. Також вказує, що вона не заперечує проти розлучення та бажає повернути своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».

До суду 24.11.2022 надійшла заява на уточнення відзиву, у які просить, що прізвище відповідача було - « ОСОБА_2 ».

У судове засідання 24 листопада 2022 року сторони не з`явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позов, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №2327, що вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07.02.2017 у справі №523/18209/16-ц оголошено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батькам ОСОБА_7 .

Відтак, з свідоцтва про народження виданого повторно 28.03.2017 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

З свідоцтва про одруження, свідоцтва про розірвання шлюбу та з свідоцтва про народження вбачається, що дівоче прізвище ОСОБА_2 є ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених сторонами, шлюбний союз фактично розпався, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, відповідач постійно знаходиться в довготривалих відрядженнях, даний факт має істотне значення.

Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї.

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Як вбачається з пояснень позивача зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

З матеріалів справи вбачається, що сім`я розпалась, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить інтересам сторін, що має істотне значення. Тому, позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно нормами Сімейного кодексу України особа, яка змінила прізвищ у зв`язку з реєстрацією шлюбу після розірвання шлюбу не може обирати прізвище на власний розсуд, в тому числі брати подвійне прізвище, можливо або залишити прізвище, яке нині є або відновити дошлюбне прізвище, в даному випадку дівоче прізвище.

Таким чином, у зв`язку з тим, що у відзиві відповідач просила повернути їй дошлюбне (дівоче) прізвище як ОСОБА_2 , то в цій частині суд може задовольнити вимоги.

Керуючись ст.ст. 76-81, 206, 258, 263, 265, 266 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №2327 від 07 грудня 2007 року.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Після розірвання шлюбу відповідача іменувати - ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 29 листопада 2022 року.

Суддя В.Я.Бондар