Постанова

від 23.11.2022 по справі 753/14808/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2022 р. Справа № 753/14808/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 (повний текст складено 16.12.2021)

у справі №753/14808/19 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом ОСОБА_1

до: 1) Національного банку України,

2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сибіги Сабріни Еглерівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про припинення зобов`язань за кредитним договором, припинення дії договору іпотеки, скасування запису про іпотеку та зобов`язання вчинити дії, -

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_1 особисто, Семенюк В.В. адвокат,

- відповідача-1 Бірюк І.В.,

- відповідача-2 повідомлений, але не з`явився,

- третьої особи повідомлений, але не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У липні 2019 року ОСОБА_1 (надалі позивач/скаржник) звернувся до суду з позовом до Національного банку України (надалі НБУ/відповідач-1) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сибіги Сабріни Еглерівни (надалі нотаріус/відповідач-2) про:

- припинення зобов`язання позивача, як позичальника, за кредитним договором № 210904-306 від 21 вересня 2004 року;

- припинення дії договору іпотеки без номеру від 21 вересня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі за № 6222, предметом якого є майно: садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заборони відчуження: 1319970, реєстраційний номер запису про іпотеку: 1320086); земельна ділянка, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:90:926:0002 (реєстраційний номер заборони відчуження: 1319996, реєстраційний номер запису про іпотеку: 1320086);

- скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 1320086;

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Сибіги С.Е. зняти обтяження (припинити) заборону та внести до Реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження на нерухоме майно (садовий будинок та земельну ділянку).

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що нотаріус, не врахувавши інформацію про ліквідацію Банку без правонаступництва, безпідставно відмовив у припиненні іпотеки та знятті обтяжень з нерухомого майна у зв`язку виконанням кредитних зобов`язань, пославшись на неподання позивачем документів в підтвердження виконання кредитного договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Судове рішення обґрунтоване тим, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Разом з цим, іпотека є забезпеченням виконання основного зобов`язання, яка припиняється, зокрема у разі припинення основного зобов`язання. Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження факту повного погашення ним зобов`язань перед АКБ «Інтерконтинентбанк», письмових документів, які б містили відомості про сплату коштів, в рахунок погашення кредиту. Відтак у приватного нотаріуса Сибіги С.Е. були відсутні підстави для припинення речового права (іпотеки) та обтяження (заборони відчуження) нерухомого майна, яке складало предмет іпотеки за Договором іпотеки, укладеного між суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та АКБ «Інтерконтинентбанк» від 21.09.2004 через відсутність відповідних документів, а відтак і відсутні підстави до зобов`язання приватного нотаріуса Сибіги С.Е. вчинити відповідні дії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення позивач посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За твердженням скаржника суд першої інстанції не взяв до уваги обставини про те, що АКБ "Інтерконтинтбанк" припинений як юридична особа, а відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора). На час звернення до суду із даним позовом відсутні відомості про покладення зобов`язань за кредитним договором на іншу особу - правонаступника. Оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду справи №753/14808/19 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, судді: Владимиренко С.В., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №753/14808/19; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/18 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду міста Києва.

02.02.2022 на виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №753/14808/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 залишено без руху; надано ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 7804,50 грн. у встановленому порядку.

23.02.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов супровідний лист до якого доданий дублікат чека 9260-9600-7920-2800 від 22.02.2022 про сплату судового збору.

У зв`язку із перебуванням судді Владимиренко С.В. з 11.04.2022 по 15.04.2022 у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №753/14808/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2022, для розгляду справи №753/14808/19 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.06.2022; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

12.04.2022 від Національного банку України надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи №753/14808/19 задоволено; матеріали справи №753/14808/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2022 справа №753/14808/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 до провадження у визначеному складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.08.2022.

В судове засідання 03.08.2022 представники позивача, відповідача-2 та третьої особи не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 відкладено розгляд справи на 14.09.2022.

Протокольною ухвалою від 14.09.2022 апеляційним господарським судом було запропоновано Національному банк України надати пояснення стосовно ліквідації АКБ «Інтерконтинентбанк»; оголошено перерву у судовому засіданні до 12.10.2022 та продовжено строк вирішення даної справи.

27.09.2022 від НБУ на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення щодо ліквідації АКБ «Інтерконтинетбанк», в яких НБУ вказав про те, що станом на сьогодні документи (кредитний договір, заяви, додаткові угоди, договір застави, довідки) на ім`я ОСОБА_1 на архівне зберігання до НБУ ліквідатором АКБ «Інтерконтинетбанк» не передавались. Проте, у справі тимчасового зберігання Департаменту реорганізації та припинення діяльності банків НБУ: «Наглядові справи банків, які перебувають у стадії ліквідації, АКБ «Інтерконтинетбанк» у звіті про роботу ліквідатора АКБ «Інтерконтинентбанк» за березень 2009 року (на дату завершення процедури ліквідації банку) в додатках до якого є «Інформація щодо структури кредитного портфелю АКБ «Інтерконтинентбанк» станом на 01.04.2009», у якій значиться кредитний договір №210904-306 зі строком погашення до 20.09.2006, позичальник - ОСОБА_1 залишок заборгованості на 01.04.2009 становить 0,00 тис.грн.

10.10.2022 Російською Федерацією нанесено масовий ракетний удар по території України, зокрема, місту Києву.

Розпорядженням Голови Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 №5 на підставі ч. 2 статті 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату суду рекомендовано суддям Північного апеляційного господарського суду тимчасово, з 12 до 14 жовтня 2022 утриматися від розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, судове засідання, призначене на 12.10.2022 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 розгляд справи призначений на 26.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022.

Судове засідання, призначене на 26.10.2022 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в Північному апеляційному господарському суді, про що складено акт від 26.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 розгляд справи призначений на 07.11.2022.

Судове засідання, призначене на 07.11.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням суддів: Євсікова О.О. та Корсака В.А. на навчанні у Національній школі суддів України з 07.11.2022 по 11.11.2022.

Зважаючи на вищенаведене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 розгляд справи призначений на 23.11.2022.

У судовому засіданні 23.11.2022 скаржник та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення скасувати, позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Позиції учасників справи.

НБУ у відзиві заперечив проти задоволення апеляційної скарги з огляду на вірний висновок суду першої інстанції про недоцільність посилання позивача на статтю 609 Цивільного кодексу України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання основного зобов`язання належним чином. Відтак, за відсутності доказів погашення заборгованості за кредитним договором відсутні підстави для законного зняття обтяжень з нерухомого майна.

Також, НБУ вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Національний банк не порушив права позивача та є неналежним відповідачем у справі, оскільки він не наділений функціями офіційного визнання і підтвердження фактів набуття, зміни або припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

21.09.2004 між Акціонерним товариством "Інтерконтинентбанк" (далі - Банк) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено Кредитний договір № 210904-306 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 15000 доларів США строком з 21.09.2004 по 20.09.2006, із сплатою 15 відсотків річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 21 вересня 2004 року між АКБ "Інтерконтинентбанк" та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сибігою С.Е., предметом іпотеки за яким є земельна ділянка, площею 0,0597 га та садовий будинок загальною площею 17 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

За умовами п. 9.1 договору іпотеки цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього в повному обсязі.

У пункті 9.2 договору іпотеки сторони узгодили, що право іпотеки припиняється:

виконанням у повному обсязі кредитного договору з урахуванням змін;

у випадку загибелі предмета іпотеки;

реалізацією предмета іпотеки;

набуттям іпотекодержателем прав власності на предмет іпотеки;

розірванням цього договору за угодою сторін, що посвідчується нотаріально;

в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За умовами пункту 12.1 у разі реорганізації, припинення діяльності іпотекодержателя та/або смерті іпотекодавця зобов`язання за цим договором поширюються на їх правонаступників.

У відповідності до договору іпотеки приватним нотаріусом Сибігою С.Е. 21.09.2004 накладено заборону на нерухоме майно: земельну ділянку (реєстраційний номер обтяження 1319996) та садовий будинок (реєстраційний номер обтяження 1319970), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , внесено запис про іпотеку (реєстраційний номер обтяження 1320086; підстава обтяження: договір іпотеки, р№ 6222. 21.09.2004; іпотекодержатель: АКБ "Інтерконтинентбанк"; іпотекодавець: ОСОБА_1 ; строк виконання: 20.09.2006), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.04.2019, юридична особа - Акціонерний комерційний банк "Інтерконтинентбанк" припинена за рішенням засновників з 10.11.2015.

11.06.2019 НБУ на виконання вимог заяви позивача про надання довідки про повне виконання зобов`язань останнього за Кредитним договором перед АКБ "Інтерконтинентбанк", повідомив, що документи, які б могли свідчити про наявність або відсутність заборгованості ОСОБА_1 на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.

Згідно з інформацією з листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.06.2019 № 37-418/19(3) постановою Правління НБУ від 03.04.2006 № 127 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 04 квітня 2006 року АКБ "Інтерконтинентбанк". У зв`язку з цим, Фонд здійснював виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам зазначеного банку.

13.06.2019 позивач звернувся до нотаріуса із заявою про припинення іпотеки та обтяження з посиланням на те, що іпотечний договір припинив свою дію у зв`язку з виконанням у повному обсязі зобов`язань перед АКБ "Інтерконтинентбанк" за Кредитним договором № 210904-306 від 21.09.2004.

05.07.2019 нотаріус відмовив у задоволенні заяви позивача з посиланням на відсутність документів в підтвердження факту повного погашення ОСОБА_1 зобов`язань перед кредитором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час повного виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач не звертався до Банку за документальним підтвердженням повного виконання зобов`язань, відповідні документи відсутні у позивача. Разом з цим, нотаріус не взяв до уваги інформацію про ліквідацію Банку та відсутність правонаступників, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а тому слід визнати зобов`язання за Кредитним договором та Договором іпотеки припиненими та скасувати запис про іпотеку номер 1320086 із зобов`язанням нотаріуса вчинити певні дії щодо припинення обтяження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 статті 509, ч. 1 статті 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.ч. 1,2 статті 598, стаття 599 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Як вказувалось вище, НБУ на пропозицію Північного апеляційного господарського суду, викладену в протокольній ухвалі від 14.09.2022, надав до суду пояснення та копію інформації щодо структури кредитного портфеля АКБ «Інтерконтинентбанк» станом на 01.04.2009, на якій міститься підпис ліквідатора АКБ «Інтерконтитентбанк» та печатка АКБ «Інтерконтинетбанк».

Із вказаної інформації вбачається, що за кредитним договором №210904-306 від 21.09.2004, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ «Інтерконтинетбанк», заборгованість погашена.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що зобов`язання за кредитним договором №210904-306 від 21.09.2004 припинилися виконанням, що, зокрема, підтверджується вказаною інформацією, наданою НБУ до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

В даному випадку, враховуючи обставини, викладені в додаткових поясненнях НБУ, як то, знищення документів тимчасового зберігання, у тому числі кредитних договорів, заяв про видачу та оформлення кредитів фізичним особам, тощо у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, який становить 5 років, а також інформації, доданої до додаткових пояснень, на якій міститься підпис ліквідатора АКБ «Інтерконтинентбанк» та печатка вказаного банку, приймаючи до уваги відсутність правонаступників ліквідованого банку, колегія суддів приходить до висновку про те, що зобов`язання за кредитним договором №210904-306 від 21.09.2004, укладеним між позивачем та АКБ «Інтерконтинентбанк», є припиненими.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, іпотека залежить від основного зобов`язання, а її дійсність припиняється із припиненням основного зобов`язання, або в разі закінчення строку дії іпотечного договору.

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Підстави припинення іпотеки передбачені статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених Законом України «Про іпотеку». Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Як було встановлено вище, за умовами п. 9.1 договору іпотеки цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього в повному обсязі.

У пункті 9.2 договору іпотеки сторони узгодили, що право іпотеки припиняється:

виконанням у повному обсязі кредитного договору з урахуванням змін;

у випадку загибелі предмета іпотеки;

реалізацією предмета іпотеки;

набуттям іпотекодержателем прав власності на предмет іпотеки;

розірванням цього договору за угодою сторін, що посвідчується нотаріально;

в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема, щодо погашення позивачем заборгованості за кредитним договором №210904-306 від 21.09.2004, тобто припинення зобов`язань за основним зобов`язанням, приймаючи до уваги наведені положення, колегія суддів приходить до висновку про припинення й забезпечувального зобов`язання - іпотечного договору від 21.09.2004, укладеного між позивачем та АКБ «Інтерконтинентбанк», адже воно (забезпечувальне зобов`язання не може існувати самостійно без основного зобов`язання - кредитного договору, заборгованість за яким погашена позивачем).

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому практикою ЄСПЛ розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми - ч. 2 статті 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Захист за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції поширюється на випадки, коли особа має право заявити вимоги щодо відповідної власності, а не на захист права набути таку власність у майбутньому. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття "майно" у ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" за певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування успішної реалізації майнових прав (право вимоги).

Особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має "легітимне очікування" успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності від 02.07.2002 у справі "Гайдук та інші проти України" (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви №45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини", §50).

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 статті 317 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 статі 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Частиною 3 вказаної статті визначено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

В даному випадку, незважаючи на те, що як встановлено судом апеляційної інстанції, забезпечувальне зобов`язання (іпотечний договір) припинилось у зв`язку із припиненням основного зобов`язання (кредитного договору), проте, позивач не може користуватись належним йому майном, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором, оскільки наявне обтяження нерухомого майна у відповідному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Виходячи із обставин справи, а також ситуації, яка склалась у взаємовідносинах позивача та ліквідованого банку, який, як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, не має правонаступників, приймаючи до уваги той факт, що заборгованість за кредитним договором погашена, тобто зобов`язання за ним між його сторонами припинилися, що не заперечується учасниками судового процесу, і що має наслідком припинення іпотечного договору у зв`язку із припиненням основного зобов`язання, колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що відповідач 1 не є правонаступником ліквідованого банку, який, як вже неодноразово зазначалось взагалі не має правонаступників, проте є центральним банком в банківській системі України, а виконання даного судового рішення не потребуватиме від нього вчинення жодних дій, колегія суддів вважає за можливе і справедливе задовольнити позовні вимоги позивача про припинення зобов`язань позивача за кредитним договором №210904-306 від 21.09.2004 та про припинення іпотеки за договором від 21.09.2004 без номера, укладеного в забезпечення виконання вказаного кредитного договору.

Як зазначено в п. 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам.

Стосовно позовних вимог, пред`явлених до нотаріуса, колегія суддів зазначає наступне.

У ч.1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

У ч. 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Тобто відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з ч. 5 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

В той же час, як не заперечує сам позивач, останній, звертаючись до нотаріуса із заявою від 13.06.2019 про зняття обтяження (припинити заборону) та про внесення до Реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження садовий будинок та земельну ділянку, не подав доказів на підтвердження виконання ним кредитного договору як основного зобов`язання, забезпеченого відповідно до умов іпотечного договору.

Відтак, належить погодитись з висновком суду першої інстанції, що у нотаріуса були відсутні підстави для внесення відповідних змін до державного реєстру щодо іпотечного майна, позаяк рішення місцевого господарського суду у цій частині слід визнати таким, що відповідає встановленим обставинам справи.

Крім того, є такою, що не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку 1320086, оскільки відповідно до ч. 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення задоволення апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з пунктом 2) ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ч. 9 статті 129 ГПК України, тобто, покладаються на позивача, адже спір виник внаслідок його неправильних дій - втрати ним (не пред`явлення) підтверджуючих документів про погашення заборгованості по кредитному договору №210904-306 від 21.09.2004, укладеним між позивачем та АКБ «Інтерконтинентбанк».

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про припинення зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №210904-306 від 21.09.2004 та про припинення дії договору іпотеки без номера від 21.09.2004 і прийняти в цих частинах нове рішення, яким:

Припинити зобов`язання ОСОБА_1 , як позичальника, за кредитним договором № 210904-306 від 21 вересня 2004 року.

Припинити іпотеку за договором без номеру від 21 вересня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрованого в реєстрі за № 6222, предметом якого є майно: садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер заборони відчуження: 1319970, реєстраційний номер запису про іпотеку: 1320086); земельна ділянка, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:90:926:0002, (реєстраційний номер заборони відчуження: 1319996, реєстраційний номер запису про іпотеку: 1320086).

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі №753/14808/19 залишити без змін.

Справу №753/14808/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.11.2022.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак