Рішення
від 15.11.2022 по справі 910/21743/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/21743/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український годинниковий завод "Київська Русь"

до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України

про зобов`язання прийняти товар

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Дяченко Я.А.

Представники учасників справи:

від позивача Чиляєва І.А.;

від відповідача Головко Т.В.;

від третьої особи не з`явилися.

В судовому засіданні 08.11.2022 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 29.11.2022 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший український годинниковий завод "Київська Русь" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № КР/002 від 20.12.2021 року до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (відповідач) про зобов`язання прийняти товар згідно договору № 391 від 01.07.2021 року про закупівлю товарів за державні кошти, а саме годинники наручні чоловічі у подарунковому футлярі Jacques Lemans 1-1907 у кількості 20 шт. на суму 156 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від прийняття товару за договором № 391 про закупівлю товарів за державні кошти від 01.07.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/21743/21 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2022 року, замінено первісного відповідача у справі - Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України на належного відповідача - Міністерство оборони України.

Підготовче засідання у даній справі, призначене на 01.03.2022 року не відбулося у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 року підготовче засідання у справі № 910/21743/21 відкладено та повідомлено учасників справи, що дата, час і місце підготовчого засідання у цій справі будуть визначені судом після припинення воєнного стану в Україні, про що учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

З огляду на те, що на території міста Києва, де здійснює свою діяльність Господарський суд міста Києва, не ведуться активні бойові дії, враховуючи, що місцезнаходженням сторін у даній справі є місто Київ, з метою забезпечення конституційних прав учасників справи на судовий захист, безперервного здійснення правосуддя та дотримання розумності строків розгляду справ, суд призначив справу № 910/21743/21 до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2022 року, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 19.05.2022 року.

В підготовчому засіданні 09.06.2022 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року замінено відповідача у справі - Міністерство оборони України на належного відповідача - Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, залучено Міністерство оборони України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, витребувано у Центра забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України інформацію та належним чином засвідчені копії документі, зобов`язано Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України надати відповіді на питання, підготовче засідання відкладено на 14.07.2022 року.

В підготовчому засіданні 14.07.2022 року судом оголошувалася перерва до 18.08.2022 року.

Підготовче засідання, призначене на 18.08.2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, підготовче засідання призначено на 15.09.2022 року, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 23.08.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 04.10.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/21743/21 до судового розгляду по суті, судове засіданні з розгляду справи по суті призначено на 08.11.2022 року.

В судовому засіданні 08.11.2022 року судом оголошувалася перерва.

Представники позивача в судовому засіданні 15.11.2022 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у позові в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 15.11.2022 року не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами відкритих торгів UА-2021-05-26-001435-а 01.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідвльністю «Перший український годинниковий завод «Київська Русь» (надалі - постачальник, позивач) та Центром забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України (надалі - замовник, відповідач) укладено договір № 391 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений у специфікації (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник прийняти і оплатити товар. Найменування (номенклатура, асортимент) товару, код товару за ДК021:2015: 18520000-0 - Персональні хронометри (годинники наручні), цінні подарунки згідно наказу Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року №59.

Згідно з п. 3.1. договору ціна договору 268 800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 44 800,00 грн.

За умовами п. 5.1., 5.2. договору строк (термін) поставки товару до 10.10.2021 року за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6.

У специфікації, яка є додатком № 1 до договору, сторони визначили, що постачальник зобов`язаний поставити замовнику товар: годинники наручні Jacques Lemans 1-1907 у кількості 20 штук та Jacques Lemans 1-2099А у кількості 20 штук, загальна вартість товару 268 800,00 грн.

Позивач зазначає, що на початку серпня 2021 року від посадової особи відповідача ОСОБА_1 позивач отримав заявки на поставку товару, які були направлені на електронну пошту позивача із особистої електронної пошти представника відповідача Чумака Володимира. Під час узгодження макетів товарів Чумак Володимир за вказівкою його керівництва попросив, щоб годинники наручні Jacques Lemans у кількості 20 штук на суму 156 000,00 грн. були виготовлені покращеної комплектації. При цьому, ще в червні 2021 року ОСОБА_1 на офіційну електронну пошту позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) направив фото наручних годинників Jacques Lemans 1-1945В та Jacques Lemans 1-1830С.

Як зазначає позивач, у серпні 2021 року постачальник виготовив товар з нанесенням символіки замовника на підставі заявки замовника та узгоджених із замовником макетів на суму 268 800,00 грн., а саме: 20 годинників Jacques Lemans з технічними характеристиками відповідно до вимог тендерної документації на суму 112 800,00 грн.; 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками на суму 156 000,00 грн. При цьому, вартість 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками значно перевищує вартість 20 годинників Jacques Lemans, закупівля яких передбачена згідно тендерної пропозиції.

Позивач вказує, що вказані вище годинники загальною кількістю 40 штук (20 годинників Jacques Lemans з технічними характеристиками відповідно до вимог тендерної документації та 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками) разом із документацією на них були передані уповноваженому представнику замовника Ковальчук Надії, яка повідомила позивача, що через тиждень поверне примірники документів після їх підписання, проте в подальшому ОСОБА_3 було повністю повернуто товар на загальну суму 268 800,00 грн. та надані їй документів без підписів та печатки замовника.

Листом №П191/09 від 08.09.2021 року позивач повідомив відповідача про те, що ОСОБА_3 ухиляється від прийняття товару за договором, тому просив вжити заходів для прийняття товару на суму 268 800,00 грн. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

В подальшому, 01.10.2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом №П212/10 від 01.10.2021 року про прийняття товару.

07.10.2021 року на виконання умов договору № 391 від 01.07.2021 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар у кількості 20 штук на загальну суму 112 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 144 від 07.10.2021 року. Товар за видатковою накладною за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на видатковій накладній.

Як стверджує позивач, 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками на суму 156 000,00 грн. відповідач не прийняв.

Листом № С220/09 від 28.10.2021 року позивач просив відповідача розглянути питання щодо прийняття хоча б 10 одиниць товару з покращеними характеристиками.

Відповідач листом від 08.11.2021 року № 292/4636 повідомив позивача про відсутність правових підстав для прийняття товару з іншим артикулом після закінчення строку поставки та повідомив, що направив позивачу лист-повідомлення № 292/4496 від 29.10.2021 року про розірвання договору № 391 від 01.07.2021 року.

08.11.2021 року Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України оприлюднив оголошення UА-2021-11-08-002337-а про проведення відкритих торгів на закупівлю наручних годинників (ДК 021:2015 18520000-0 Персональні хронометри) на загальну суму 230 000,00 грн.

Позивач приймав участь у процедурі закупівлі, проте протоколом № 64 від 02.12.2021 року відповідач відхилив тендерну пропозицію переможця процедури відкритих торгів UА-2021-11-08-002337-а Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український годинниковий завод "Київська Русь", оскільки замовником встановлено факт невиконання учасником процедури закупівлі своїх зобов`язань за раніше укладеним договором про закупівлю, що призвело до його дострокового розірвання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від прийняття 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками на суму 156 000,00 грн. за договором № 391 від 01.07.2021 року. Ухилення відповідача від виконання зобов`язань за договором щодо прийняття товару стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що у наданій позивачем довідці № 110/06 від 09.06.2021 року визначено технічні, якісні, кількісні характеристики товару, зазначено, що годинник наручний чоловічій у подарунковому футлярі Jacques Lemans 1-1907 та годинник наручний чоловічій у подарунковому футлярі Jacques Lemans 1-2099А мають країну походження Австрію, є 2021 року виготовлення, товар відповідає нормативній документації (ДСТУ 26272-98/ГОСТ 26272-98). Отже, всі деталі зовнішнього вигляду і особливості виготовлення товару за договором № 391 від 01.07.2021 року позивачу були відомі, чітко встановлені і будь-якого додаткового погодження у процесі виготовлення не вимагали. Крім того, відповідач вказує, що є розпорядником бюджетних коштів, здійснює закупівлі за державні кошти в межах встановленого річного плану, розрахунок проводить через установи державної казначейської служби, тому правові підстави для приймання товару не обумовленого тендерною документацією та умовами договору і поза строками визначеними на його прийняття у відповідача відсутні.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалося судом вище, 01.07.2021 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як замовником, було укладено договір № 391 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого, постачальник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений у специфікації (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник прийняти і оплатити товар. Найменування (номенклатура, асортимент) товару, код товару за ДК021:2015: 18520000-0 - Персональні хронометри (годинники наручні), цінні подарунки згідно наказу Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року №59 (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору 268 800,00 грн.

За умовами специфікації постачальник зобов`язаний поставити замовнику товар: годинники наручні Jacques Lemans 1-1907 у кількості 20 штук та Jacques Lemans 1-2099А у кількості 20 штук, загальна вартість товару 268 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. договору сторони узгодили, що строк (термін) поставки товару до 10.10.2021 року.

Місце поставки товару: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6 (п. 5.2. договору).

За приписами ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

При зверненні до суду з даним позовом позивач зазначив, що у серпні 2021 року на підставі узгоджених із посадовою особою відповідача ОСОБА_1 макетів виготовив товар на суму 268 800,00 грн., а саме: 20 годинників Jacques Lemans з технічними характеристиками відповідно до вимог тендерної документації на суму 112 800,00 грн. та 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками на суму 156 000,00 грн. Зі слів позивача годинники наручні Jacques Lemans у кількості 20 штук на суму 156 000,00 грн. були виготовлені покращеної комплектації за вказівкою керівництва відповідача, а їх вартість значно перевищує вартість 20 годинників Jacques Lemans, закупівля яких передбачена згідно тендерної пропозиції.

При цьому позивач зазначає, що в червні 2021 року ОСОБА_1 на офіційну електронну пошту позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) направив фото наручних годинників Jacques Lemans 1-1945В та Jacques Lemans 1-1830С.

Як стверджує позивач, вищевказані годинники загальною кількістю 40 штук (20 годинників Jacques Lemans з технічними характеристиками відповідно до вимог тендерної документації та 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками) разом із документацією на них були передані уповноваженому представнику замовника ОСОБА_3 , які в подальшому були нею повернуті позивачу без підписання документів про їх прийняття.

Листом №П191/09 від 08.09.2021 року позивач повідомив відповідача про те, що ОСОБА_3 ухиляється від прийняття товару за договором, тому просив вжити заходів для прийняття товару на суму 268 800,00 грн. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2021 року на виконання умов договору № 391 від 01.07.2021 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар у кількості 20 штук на загальну суму 112 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 144 від 07.10.2021 року. Факт поставки товару на суму 112 800,00 грн. відповідачем не заперечується.

Товар у кількості 20 годинників Jacques Lemans з покращеними технічними характеристиками на суму 156 000,00 грн. відповідач не прийняв, посилаючись на відсутність правових підстав для прийняття товару з іншим артикулом після закінчення строку поставки.

За вказаних обставин позивач звернувся до відповідача з листом № С220/09 від 28.10.2021 року з проханням прийняти хоча б 10 одиниць товару з покращеними характеристиками.

Відповідно до п. 11.5. договору замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення постачальнику листа-повідомлення про розірвання. Договір вважається розірваним з дати отримання зазначеного листа-повідомлення вказаної у поштовому повідомленні.

Так, відповідач направив позивачу лист-повідомлення про розірвання договору № 292/4496 від 29.10.2021 року та претензію № 292/4526 від 02.11.2021 року.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0316802888799 лист-повідомлення про розірвання договору був отриманий відповідачем 04.11.2021 року.

Отже, договір вважається розірваним з 04.11.2021 року.

Листом № 292/4636 від 08.11.2021 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для прийняття товару з іншим артикулом після закінчення строку поставки та повідомив, що направив позивачу лист-повідомлення № 292/4496 від 29.10.2021 року про розірвання договору № 391 від 01.07.2021 року.

З огляду на те, що бюджетні кошти призначені на оплату товару у розмірі 156 000,00 грн. вважалися невикористаними, що дозволило відповідачу на підставі довідки про розірвання договору від 05.11.2021 року вивільнити бюджетні кошти та реалізувати їх під річний план закупівель на заплановані товари «Цінні подарунки» і знову оголосити відкриті торги.

Позивач приймав участь у процедурі закупівлі, проте протоколом № 64 від 02.12.2021 року відповідач відхилив тендерну пропозицію переможця процедури відкритих торгів UА-2021-11-08-002337-а Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український годинниковий завод "Київська Русь", оскільки замовником встановлено факт невиконання учасником процедури закупівлі своїх зобов`язань за раніше укладеним договором про закупівлю, що призвело до його дострокового розірвання.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року зобов`язано Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання, а саме:

1. Чи уповноважена ОСОБА_3 на 2021 рік приймати товар від імені Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України по договорах про публічні закупівлі?

2. Чи уповноважений ОСОБА_1 на 2021 рік узгоджувати макети товару від імені Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України по договорах про публічні закупівлі?

3. На якій правовій підставі ОСОБА_1 від імені Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України просив поставити товар (наручні годинники), які не були передбачені умовами договору №391 від 01.07.2021 року про закупівлю товарів за державні кошти?

4. Скільки разів в період з 01.08.2021 року по 31.10.2021 року на територію Міністерства оборони України за адресою: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, заїжджав автомобіль HONDA, державний номер НОМЕР_1 ?

5. На якій підставі після прийняття повної партії товару згідно договору №391 від 01.07.2021 року про закупівлю товарів за державні кошти ОСОБА_3 повернула його постачальнику?

6. Чи були складені акти про не відповідність товару після його огляду?

7. Чи повідомляв Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України ТОВ "Перший український годинниковий завод "Київська Русь" про виявлення невідповідності якості товару?

8. Яка уповноважена особа (уповноважені особи) Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України відповідальна (-ні) за прийняття товару по договорах про публічні закупівлі на 2021 рік?

9. Чи були притягнуті до відповідальності особи Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, які не забезпечили виконання договору №391 від 01.07.2021 року про закупівлю товарів за державні кошти в частині неприйняття товару?

13.07.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відповіді на запитання № 292/2590 від 08.07.2022 року:

- по питанню 1: ОСОБА_3 на 2021 рік не уповноважена приймати товар від імені Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України по договорах про публічні закупівлі;

- по питанню 2: ОСОБА_1 на 2021 рік не уповноважений узгоджувати макети товару від імені Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України по договорах про публічні закупівлі. Затвердження макетів передує підписанню договору та відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" відноситься до процедури "Відкриті торги". Особи уповноважені погоджувати макет від імені Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України: ОСОБА_6 - начальник відділу Центру; ОСОБА_4 - заступник начальника відділу Центру; ОСОБА_3 - старший офіцер відділу Центру;

- по питанню 3: у ОСОБА_1 як і у будь-якої іншої посадової особи Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України відсутні правові підстави просити, замовляти, приймати, ставити на облік товар не обумовлений вимогами тендерної документації та умовами договору про закупівлю товарів за державні кошти, у тому числі договором № 391 від 01.07.2021 року;

- по питанню 4: Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України не є розпорядником запитуваної інформації. Контроль та облік стосовно в`їзду/виїзду, а також надання перепусток автомобілям на територію Міністерства оборони України здійснює Комендатура Міністерства оборони України, яка є окремим підрозділом та не перебуває у підпорядкуванні Центра. Позивач був на території відповідача 3 рази: 28.07.2021 року відповідно до видаткової накладної № 89 від 28.07.2021 року поставив годинники по договору № 389 від 01.07.2021 року; 09.09.2021 року відповідно до видаткової накладної № 107 від 09.09.2021 року поставив годинники по договору № 390 від 01.07.2021 року; 08.10.2021 року відповідно до видаткової накладної № 145 від 09.10.2021 року поставив годинники 50 шт. по договору № 389 від 01.07.2021 року та до видаткової № 144 від 08.10.2021 року поставив годинники 20 шт. по договору № 391 від 01.07.2021 року;

- по питанню 5: представник позивача повну партію товару по договору № 391 від 01.07.2021 року не поставляв; за договором № 391 від 01.07.2021 року позивач частково поставив товар на суму 112 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 144 від 08.10.2021 року, який відповідачем був оплачений платіжним дорученням № 2588 від 18.10.2021 року; ОСОБА_3 не уповноважена приймати і повертати товар;

- по питанню 6: у зв`язку із тим, що товар позивачем у повному обсязі по договору № 391 від 01.07.2021 року поставлено не було, а прийнята його частина відповідала вимогам тендерної документації та специфікації договору, акти про невідповідність товару після його огляду не складалась;

- по питанню 7: товар поставлений позивачем по договору № 391 від 01.07.2021 року відповідав вимогам тендерної документації та специфікації договору, а відповідно не мав невідповідності по якості;

- по питанню 8: кожний відділ Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України здійснює закупівлі за своїм напрямом за затвердженим річним планом закупівель і має осіб уповноважених приймати товари за договорами про закупівлю товарів за державні кошти;

- по питанню 9: у діях осіб Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України не вбачалось порушення норм чинного законодавства, яке б призвело до притягнення до відповідальності.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

Суд акцентує, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України є суб`єктом господарської діяльності та фінансується за рахунок державного бюджету, закупівлі товарів здійснює через систему електронних торгів Prozorro, відповідно до вимог Закону України «Про державні закупівлі», зобов`язаний діяти лише у спосіб встановлений чинним законодавством, а саме: здійснювати закупівлю товарів відповідно до річного плану закупівель, строком дії до 31 грудня поточного року; не співпрацювати з особами не уповноваженими представляти інтереси Учасника на етапі проведення закупівлі до моменту укладання договору так і після його укладання; не може приймати товар не обумовлений умовами договору; усно та письмово на правах замовника наполягати на вчасній поставці товару; після закінчення строку дії договору не приймати товар як обумовлений так і не обумовлений умовами договору; вживати заходів захисту порушений прав (розірвати договір в односторонньому порядку; стягнути штрафні санкції за неналежне виконання умов договору).

Як встановлено судом та не спростовано позивачем, товар (годинники наручні чоловічі у подарунковому футлярі Jacques Lemans 1-1907 у кількості 20 шт. на суму 156 000,00 грн.) позивач в обумовлений договором строк (до 10.10.2021 року) не поставив, з проханням про продовження строку поставки товару до відповідача не звертався.

Статтею 671 Цивільного кодексу України визначено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідно до ст. 672 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам із застосуванням стандарту доказування, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовився від прийняття товару, оскільки товар (годинники наручні чоловічі у подарунковому футлярі Jacques Lemans 1-1907 у кількості 20 шт. на суму 156 000,00 грн.) не відповідав технічним характеристикам тендерної документації та умовам договору. Крім того, поставка цього товару мала бути здійснена позивачем після закінчення встановленого договором строку для такої поставки.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.11.2022р.

Суддя О.В. Котков

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення15.11.2022
Оприлюднено30.11.2022
Номер документу107551357
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/21743/21

Ухвала від 21.03.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Разіна Т.І.

Ухвала від 21.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Разіна Т.І.

Ухвала від 30.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Разіна Т.І.

Рішення від 15.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 08.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 04.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 03.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 15.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 11.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 22.08.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні