Рішення

від 23.11.2022 по справі 912/994/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 рокуСправа № 912/994/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Гунько О.Є розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/994/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК", 25014, м. Кропивницький, вул. Руслана Слободянюка, 215

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад", 25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, к. 411-а

про стягнення 765 835,67 грн

Представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" (далі - ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад" (далі - ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 865 835,67 грн, з яких: 745 742,99 грн основного боргу, 10 321,60 грн 3% річних, 108 566,89 грн пені та 1 204,19 грн неустойки в розмірі 0,35%, з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування підстав позову зазначено про порушення відповідачем умов договору поставки № 16/07-1 від 16.07.2020 в частині оплати.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2022 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/994/22 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачем подано до суду докази часткового погашення заборгованості в розмірі 100 000,00 грн та заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені і неустойки) до 1%.

Позивач згідно пояснень від 27.09.2022 просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

14.09.2022 розпочато підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 27.09.2022.

27.09.2022 позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 645 742,99 грн. Решта позовних вимог залишена позивачем без змін.

27.09.2022 продовжено підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 25.10.2022.

25.10.2022 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановлено ухвалу про оголошення перерви до 23.11.2022, від позивача витребувано додаткові письмові пояснення щодо зарахування (розподілу) сплачених відповідачем коштів та підтвердження призначення платежу.

08.11.2022 від позивача надійшли відповідні пояснення.

23.11.2022 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, разом з цим суд враховує наявність клопотань сторін про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи та врахувавши доводи сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування.

16.07.2020 між ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК" (Продавець) і ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" (Покупець) укладено договір поставки № 16/07-1 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві пакувальний матеріал та вироби з поліпропіленової плівки, відповідно до узгодженого сторонами оригінал-макету, (надалі іменується "Продукція"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію (а.с. 10-15).

Згідно Договору, конкретне найменування, одиниці виміру, строки виготовлення кожної партії та загальна кількість Продукції, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються в специфікаціях до Договору (пункт 1.2.).

Загальна сума Договору визначається виходячи з цін на Продукцію, асортименту та загальної кількості Продукції, проданого відповідно до умов даного Договору (пункт 1.3.).

Загальний обсяг Продукції, що продається за цим Договором, визначається протягом строку дії даного Договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) Продукції за всіма проданими відповідно до умов даного Договору окремими партіями Продукції (пункт 1.4.).

Ціна на Продукцію вказується в Специфікації до цього Договору (пункт 2.1.).

Продавець продає Покупцю Продукцію за договірними цінами. Ціна за одиницю Продукції, що поставляється за цим Договором, визначається Сторонами у видаткових накладних та/або специфікаціях Оплата Продукції, поставленого в рамках цього Договору здійснюється з відстроченням платежу до 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту відвантаження продукції (пункт 2.3.).

Розрахунки по даному Договору здійснюються шляхом перерахування Покупцем суми вартості партії Продукції в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок Продавця, зазначений в даному Договорі та/або рахунку-фактурі (пункт 2.4.).

В пунктах 3.7., 3.8. Договору також передбачено, що в межах даного договору, Продавець надає Покупцеві послуги додрукарської підготовки, а саме: організація виготовлення фотополімерних форм, виготовлення технічного файлу, підготовка макету до друку, надання яких оформлюються актом виконаних робіт (наданих послуг) та оплачується Замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання Специфікації.

Вартість та обсяги послуг додрукарської підготовки узгоджуються Сторонами в Специфікації. Технічний файл виготовляється Виконавцем у процесі додрукарської підготовки, використовується з метою виконання робіт за даним договором і не підлягає передачі Замовнику.

За розділом 4 Договору передбачено, що продаж Продукції здійснюється окремими партіями на підставі товарних накладних та/або специфікацій, оформлених відповідно до замовлень Покупця. Під партією Продукції мається на увазі асортимент та кількість Продукції, що вказана в одній товарній накладній та/або специфікації. Продукція, замовлена Покупцем, може бути оформлена однією або кількома накладними, що вирішується Продавцем самостійно. (пункт 4.1.).

Датою отримання партії Товару Покупцем вважається дата підпису видаткової накладної Покупцем (пункт 4.7.).

Право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту підписання накладної Покупцем (пункт 4.8.).

Умовами Договору погоджено наступну відповідальність:

- у разі порушення строку оплати партії Продукції, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію Продукції за кожний розпочатий день (добу) прострочення (пункт 7.3.);

у разі прострочення оплати Продукції більше ніж на 30 днів, Покупець сплачує Продавцю неустойку в розмірі 0,35% від вартості несплаченої Продукції за кожен день прострочення платежу (пункт 7.4.).

Згідно з пунктами 10.1. Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2020 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, та вважається кожного разу пролонгованим (продовженим) на таких самих умовах на кожен наступний календарний рік за умови відсутності письмових заперечень однієї із сторін щодо пролонгації даного Договору, отриманих іншою стороною за один місяць до закінчення строку дії даного Договору.

До Договору підписано Специфікації на поставку Продукції:

від 17.07.2020 - на суму 64 104,60 грн;

від 17.07.2020 - на суму 62 962,20 грн;

від 24.01.2021 - на суму 243 008,44 грн, включаючи послуги з додрукарської підготовки на суму 14 426,53 грн без ПДВ;

від 09.02.2022 - на суму 206 850,84 грн, включаючи послуги з додрукарської підготовки на суму 14 056,70 грн без ПДВ;

від 17.02.2022 - на суму 66 071,52 грн, включаючи послуги з додрукарської підготовки на суму 1 188,60 грн без ПДВ;

від 23.02.2022 - на суму 279 054,94 грн, включаючи послуги з додрукарської підготовки на суму 14 658,78 грн без ПДВ (а.с. 16, 17, 39-42).

Згідно видаткових накладних ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК" поставлено, а ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" отримано наступну Продукцію:

№ 1279 від 23.12.2021 - на суму 249 444,46 грн;

№ 95 від 01.02.2022 - на суму 255 222,05 грн;

№ 131 від 10.02.2022 - на суму 34 939,28 грн;

№ 150 від 14.02.2022 - на суму 176 152,56 грн;

№ 172 від 18.02.2022 - на суму 47 328,91 грн;

№ 203 від 24.02.2022 - на суму 328 903,45 грн (а.с. 18, 20, 22, 24, 25, 59).

На вказані поставки також оформлено товарно-транспортні накладі (а.с. 27- 34).

Окрім того, ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК" надано, а ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" отримано послуги додрукарської підготовки, про що оформлено наступні Акти надання послуг:

№ 1280 від 23.12.2021 - на суму 5 486,39 грн;

№ 96 від 01.02.2022 - на суму 17 311,84 грн;

№ 132 від 10.02.2022 - на суму 16 868,04 грн;

№ 173 від 18.02.2022 - на суму 1 426,32 грн;

№ 204 від 24.02.2022 - на суму 17 590,54 грн (а.с. 19, 21, 23, 26, 60).

ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" здійснено оплату ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК" грошових коштів у слідуючому розмірі:

- 100 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 12 від 27.01.2022 з призначенням платежу "Оплата за пакувальний матеріал згідно дог. № 77 від 01.02.2022, у т.ч. ПДВ 20%=16666,67 грн";

- 149 444,46 грн, згідно платіжного доручення № 20 від 02.02.2022 з призначенням платежу "За пакувальний матеріал згідно дог. № 16/07-1 від 16.07.2020, у т.ч. ПДВ 20%=24 907,41 грн";

- 5 486,39 грн, згідно платіжного доручення № 21 від 02.02.2022 з призначенням платежу "Оплата за послуги додрукарської підготовки згідно рах. № 1003 від 23.12.2021, у тому числі ПДВ=914,40 грн ";

- 100 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 3695 від 23.02.2022 з призначенням платежу "Оплата за пакувальний матеріал згідно рах. № 77 від 01.02.2022, у т.ч. ПДВ 20%=16666,67 грн";

- 50 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 3708 від 25.02.2022 з призначенням платежу "Оплата за пакувальний матеріал згідно рах. № 77 від 01.02.2022, у т.ч. ПДВ 20%=8333,33 грн" (а.с. 35-38, 61).

Під час розгляду справи ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" також було сплачено на користь ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК" 100 000,00 грн згідно платіжних доручень № 97 від 30.08.2022 та № 99 від 05.09.2022, з призначенням платежу - за пакувальний матеріал (а.с. 71,72).

28.06.2022 ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК" звернулось до ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК" з листом-вимогою про сплату заборгованості в розмірі 745 742,99 грн (а.с. 44-45). Докази виконання вказаної вимоги матеріали справи не містять.

З підстав викладеного та за розрахунком позивача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість за отриманою ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" Продукцією і наданими послугами додрукарської підготовки становить 645 742,99 грн, на яку нараховано пеню, неустойку і 3% річних та у зв`язку з чим подано позовну заяву у даній справі.

Норми права, застосовані судом.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Покупець, згідно ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1).

В статті 628 Цивільного кодексу України також передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 наведеної норми передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.ч. 1-4 ст. 13).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86).

Мотивована оцінка доводів та поданих доказів.

Аналіз умов Договору поставки №16/07-1 від 16.07.2020 свідчить, що він є змішаним та містить в собі умови договору поставки Продукції (пакувальний матеріал і вироби з поліпропіленової плівки) та договору про надання послуг (послуги додрукарської підготовки згідно пунктів 3.7., 3.8. Договору).

За наявними матеріалами справи, з урахуванням документів, наданих позивачем згідно листа від 16.08.2022, підтверджено поставку позивачем та отримання відповідачем Продукції та послуг на загальну суму 1 150 673,84 грн, з яких сплачено відповідачем (у тому числі після подання позову) 504 930,85 грн, залишок заборгованості - 645 742,99 грн.

Вказаний розрахунок відповідачем не заперечено та з урахуванням пунктів 2.3., 3.7. Договору, строк оплати поставленої Продукції і наданих послуг настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в загальному розмірі 645 742,99 грн є такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Порушення строку розрахунку є порушенням зобов`язання, за яке згідно пунктів 7.3., 7.4. Договору передбачено відповідальність у вигляді пені, неустойки та, крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Поряд з цим, як слідує з розрахунку позивача та обґрунтувань підстав позову, останнім не враховано, що заборгованість, щодо якої застосовано відповідну відповідальність, складається із суми заборгованості за поставлену Продукцію та із суми заборгованості за надані послуги (послуги додрукарської підготовки згідно пунктів 3.7., 3.8. Договору).

Вказані зобов`язання є різними - оплата поставленої Продукції та оплата наданих послуг, щодо яких встановлено різні строки розрахунку та відповідальність.

Так, згідно пункту 2.3. Договору, оплата Продукції здійснюється з відстроченням платежу до 30 календарних днів, а згідно пункту 3.7. Договору оплата послуг здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту підписання Специфікації.

Пунктами 7.3., 7.4. Договору встановлено відповідальність за порушення строку оплати партії Продукції (асортимент та кількість Продукції, що вказана в одній товарній накладні та/або специфікації, п.4.1. Договору), тоді як за порушення строку оплати наданих послуг відповідальність у вигляді штрафних санкцій умовами Договору не передбачена.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 та що узгоджується з нормами законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що умовами Договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання з оплати вартості наданих послуг додрукарської підготовки і такий розмір не встановлено законодавством, підстави для нарахування пені в частині порушення зобов`язання з оплати вартості наданих послуг додрукарської підготовки відсутні.

Окрім того, суд вважає, що пунктами 7.3. і 7.4. Договору встановлено подвійну відповідальність у вигляді пені, що слідує з наступного.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (аналогічні положення містяться у ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочки виконання.

З положень пункту 7.4. Договору вбачається, що неустойка визначена сторонами як відсоток від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що має ознаки пені.

Водночас, пунктом 7.3. Договору також передбачено стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за поставлену партію Продукції за кожен день прострочення.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з відповідача, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення та неустойки, що фактично є пенею, у розмірі 0,35% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення суперечить ст. 61 Конституції України.

За наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені, суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, суд обмежує стягнення пеня розміром подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до пункту 7.3. Договору.

Окрім того, як слідує з розрахунку позивача, останнім при зарахуванні сплачених відповідачем коштів та нарахуванні пені і 3% річних, не враховано призначення платежу та розподіл коштів здійснено згідно розрахунку на загальну суму без урахування виду зобов`язання (поставки Продукції чи надання послуг) і призначення платежу.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.12.2018 у справі №Б8/036-11 та у постанові від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, право визначати призначення платежу в платіжних документах належить виключно платнику і отримувач коштів, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

З огляду на вимоги ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

У відповідності до викладеного, суд наводить наступний розрахунок пені і 3% річних в межах періоду розрахунку позивача:

1. На суму 154 930,85 грн за вказаний позивачем період з 01.02.2022 по 26.07.2022:

Вказана сума заборгованості складається з поставки 23.12.2021 Продукції на суму 249 444,46 грн та наданих послуг на суму 5 486,39 грн, з яких відповідачем сплачено 27.01.2022 - 100 000,00 грн з призначенням платежу "За пакувальний матеріал".

Отже, складовими суми заборгованості є 149 444,46 грн за Продукцію та 5 486,39 грн за послуги.

Однак, вже 02.02.2022 відповідачем сплачено 149 444,46 грн з призначенням платежу "За пакувальний матеріал" та 5 486,39 грн з призначенням платежу "За послуги згідно рах. № 1003 від 23.12.2021" (платіжні доручення № № 20, 21).

Отже, станом на 02.02.2022 зобов`язання по вказаному розрахунку повністю виконано.

Відповідно пеня підлягає стягненню на суму боргу 149 444,46 грн за 01.02.2022, що становить 81,89 грн, а 3% річних на суму боргу 154 930,85 грн за 01.02.2022 становить 12,73 грн.

2. За вказаний позивачем період з 02.03.2022 по 26.07.2022.

01.02.2022 поставка Продукції на суму 255 222,05 грн зі строком оплати до 03.03.2022 включно (30 к.дн.), з якої сплачено 23.02.2022 - 100 000,00 грн та 25.02.2022 - 50 000,00 грн. Відповідно, на заборгованість 105 222,05 грн за період прострочення з 04.03. по 26.07.2022 пеня становить 13 030,24 грн, 3% річних - 1 254,02 грн;

01.02.2022 надано послуги на суму 17 311,84 грн за специфікацією від 24.01.2021, на які нараховано 3% річних за період з 02.03. по 26.07.2022, що складає 209,16 грн.

3. За вказаний позивачем період прострочення з 11.03.2022 по 26.07.2022.

10.02.2022 поставка на суму 34 939,28 грн зі строком оплати до 14.03.2022 включно (з урахуванням вихідних 12 і 13.03.2022 та положень ч. 5 ст.254 ЦК України).

На суму 34 939,28 грн за період прострочення з 15.03. по 26.07.2022 пеня - 4 116,13 грн, 3% річних - 384,81 грн.

10.02.2022 надано послуги на суму 16 868,04 грн за специфікацією від 09.02.2022, на які нараховано 3% річних за період з 11.03. по 26.07.2022, що складає 191,33 грн.

4. За вказаний позивачем період з 14.03.2022 по 26.07.2022.

14.02.2022 поставка Продукції на суму 176 152,56 грн зі строком оплати до 16.03.2022 включно.

На суму 176 152,56 грн за період прострочення з 17.03. по 26.07.2022 пеня - 20 559,18 грн, 3% річних - 1 911,13 грн.

5. За вказаний позивачем період з 17.03.2022 по 26.07.2022.

18.02.2022 поставка Продукції на суму 47 328,91 грн зі строком оплати до 21.03.2022 включно (з урахування вихідного дня 17.03.2022 та положень ч. 5 ст.254 ЦК України).

На суму 47 328,91 грн за період прострочення з 22.03. по 26.07.2022 пеня становить 5 394,20 грн, 3% річних - 494,04 грн.

18.02.2022 надано послуги на суму 1 426,32 грн за специфікацією від 17.02.2022 , на які нараховано 3% річних за період з 17.03. по 26.07.2022, що становить 15,47 грн.

6. За вказаний позивачем період з 23.03.2022 по 26.07.2022.

24.02.2022 поставка Продукції на суму 328 903,45 грн зі строком оплати до 28.03.2022 включно (з урахуванням 26 і 27.03.2022 вихідних та положень ч. 5 ст.254 ЦК України).

На суму 328 903,45 грн за період прострочення з 29.03. по 26.07.2022 пеня становить 36 224,43 грн, 3% річних - 3 243,98 грн.

24.02.2022 надано послуги на суму 17 590,54 грн за специфікацією від 23.02.2022, на які нараховано 3% річних за період з 23.03. по 26.07.2022, що становить 182,17 грн.

Всього згідно вказаних нарахувань пеня становить - 79 406,07 грн та 3% річних - 7 898,84 грн.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 645 742,99 грн основного боргу, 79 406,07 грн пені та 7 898,84 грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє за відсутності правових підстав для стягнення неустойки повністю та пені на прострочену заборгованість з оплати послуг, а також з огляду на неправильний розрахунок позивача.

З приводу клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій (пені і неустойки) до 1% суд зазначає наступне.

В ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на впровадження карантинних заходів, введення воєнного стану, складну економічну ситуацію та повідомив, що заборгованість виникла по незалежним від відповідача обставинам.

Поряд з цим, до клопотання відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження конкретного впливу зазначених ним обставин на діяльність товариства.

Разом з цим, позивачем заперечено проти клопотання відповідача та вказано, що позивач, як і відповідач, теж є суб`єктом господарювання і знаходиться в аналогічних з відповідачем обставинах (впровадження карантину, воєнного стану і т.п.). Також позивач зазначає про укладення ним договорів на закупівлю сировини, яка використовується у виготовлені продукції, ціна на яку зросла, тоді як умови розрахунку для відповідача залишились незмінними, проте останній не проводить такого розрахунку навіть з відстрочкою платежу.

Здійснивши аналіз конкретної ситуації, суд дійшов наступного висновку.

Є слушним зауваження позивача стосовно того, що обидва учасники є господарюючими суб`єктами, які здійснюють свою діяльність на території України та, відповідно, залежать від відповідних наслідків щодо карантинних обмежень і введення воєнного стану.

За вказаних обставин, посилання відповідача на загальновідомі обставини щодо карантину та воєнного стану без надання конкретних доказів впливу таких обставин саме на діяльність відповідача і на можливість проведення ним розрахунку не є достатнім для зменшення штрафних санкцій оскільки ставить в нерівне становище відносно позивача, який теж здійснює свою діяльність в аналогічних умовах.

Суд враховує, що згідно умов Договору передбачено фактичну єдину відповідальність за порушення строку оплати Продукції у вигляді пені, яку позивач у даній справі застосовує вперше. Тобто, умови Договору не передбачають іншого порядку компенсації, крім як пені та нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Щодо оплати послуг, то за Договором штрафні санкції взагалі не передбачено, тоді як відповідач і у даному зобов`язанні допустив прострочення та не доводить перед судом вжиття всіх можливих заходів для їх оплати, не дивлячись на те, що вартість послуг не є значною.

Суд не володіє документально підтвердженою інформацією щодо загального стану виконання Договору, з урахуванням його укладення ще в 2020 році, а тому не має можливим надати оцінку щодо поведінки відповідача за попередні періоди поставки (якщо такі мали місце) та оцінити елемент його добросовісності при виконанні інших поставок.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем винятковості обставин для зменшення пені.

Також враховано, що за розрахунком суду правильний розмір пені (79 406,07 грн) є значно меншим від розміру розрахованих позивачем штрафних санкцій (109 771,08 грн) та разом процентами річних (7 898,84 грн) у відсотковому відношенню до основної заборгованості складає 13,52 %, що за висновком суду не є надмірним у вказаному співвідношенні.

Поряд з цим, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості, у тому числі після подання позову, та з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності, суд вважає наявними у даному конкретному випадку підстави для зменшення пені до 70 000,00 грн. Суд вважає, що таке зменшення є адекватною та співрозмірною компенсацією з порушеними інтересами позивача.

Таким чином, до стягнення з відповідачів на користь позивача належить 70 000 грн пені.

Судові витрати.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування обставин зменшення пені і становить 10 995,71 грн.

Судовий збір в частині зменшеного розміру позовних вимог підлягає поверненню позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", з метою чого позивачу слід подати до суду відповідне клопотання.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, к. 411-а, ідентифікаційний код 36584854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" (25014, м. Кропивницький, вул. Руслана Слободянюка, 215, ідентифікаційний код 31562569) 645 742,99 грн основного боргу, 70 000,00 грн пені та 7 898,84 грн 3% річних, а також 10 995,71 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2; Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад" електронною поштою: agroholod@agroholod.com.ua.

Повне рішення складено 29.11.2022.

Суддя В.В.Тимошевська