Рішення

від 15.11.2022 по справі 918/243/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. м. Рівне Справа № 918/243/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик"

про стягнення 336 189,47 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір"

про стягнення 1 170 951,77 грн

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

від позивача (за первісним позовом): Лукашенко Ю.І.,

від відповідача (за первісним позовом): Вітошко Ю.Г.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ТОВ "Енгмір" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ТОВ "ДН Класик" (відповідач) про стягнення 336 189,47 грн, з яких: 264 000,00 грн основного боргу, 33 046,62 грн пені, 9 049,63 грн 3% річних, 19 024,87 грн інфляційних за договором постачання № 65/03-19 від 04.04.2019 та 10 000,00 грн основного боргу, 720,64 грн інфляційних, 347,71 грн 3% річних за договором поставки від 02.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.04.2019 між ТОВ "Енгмір" (позивач) та ТОВ "ДН Класик" (відповідач), зокрема, укладено договір постачання № 65/03-19 (договір), за умовами якого позивач зобов`язується за завданням відповідача виконати роботу з виготовлення товару та передати (поставити) його відповідачу у визначені сторонами строки, а відповідач зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

В подальшому, як зазначає позивач, 30.10.2019 на виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 957 560,00 грн, що стверджується видатковою та товарно - транспортною накладною, а 16.01.2020 позивач здійснив монтаж та пусконалагоджувальні роботи «Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів», що підтверджується актом надання послуг № 1 від 16.01.2020.

Проте, позивач вказує, що відповідач порушив свої грошові зобов`язання за договором, розрахунки провів частково, сплатив лише 800 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, відтак заборгованість останнього перед позивачем становить 264 000,00 грн.

За несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати товару позивач нарахував пеню в розмірі 33 046,62 грн, 19 024, 87 грн інфляційних та 9 049,63 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Також, за невиконання зобов`язань до договором поставки від 02.12.2019 просить стягнути 10 000,00 грн основного боргу, 720,64 грн інфляційних та 347,71 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 26.04.2021.

23.04.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 648 587,30 грн за невиконання зобов`язань за договором поставки № 65/03-19 від 04.04.2019.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що 04.04.2019 між відповідачем за зустрічною позовною заявою та позивачем за зустрічною позовною заявою укладено договір постачання № 65/03-19 (договір), за умовами якого відповідач за зустрічною позовною заявою зобов`язався за завданням позивача за зустрічною позовною заявою виконати роботу з виготовлення товару та передати (поставити) його у визначені сторонами строки, а позивач зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість.

Позивач за зустрічною позовною заявою зазначає, що на виконання умов договору в якості попередньої оплати ним перераховано 700 000,00 грн. В подальшому, 30.10.2019 згідно з видатковою накладною № 52 поставлено позивачу за зустрічною позовною заявою обладнання - лінію підготовки та формування кондитерських брикетів на загальну суму 957 560,00 грн, а 16.01.2020 відповідачем за зустрічною позовною заявою проведенні роботи з монтажу обладнання та пробні пусконалагоджувальні роботи лінії підготовки та формування кондитерських брикетів, що підтверджується актом.

Проте, 23.01.2020 механіком цеху позивача за зустрічною позовною заявою під час роботи лінії підготовки та формування кондитерських брикетів виявлені недоліки, що призвели до збоїв і зупинки лінії та є результатом неправильної геометрії продукції, а обладнання не виробляє заявлених виробничих потужностей, про що складалися акти та неодноразово повідомлялося відповідача за зустрічною позовною заявою, які останній зобов`язувався усунути, однак заходів, спрямованих на усунення недоліків, не вжив.

Отже, позивач за зустрічною позовною заявою вважає, що поставлене відповідачем за зустрічною позовною заявою обладнання не було змонтоване належним чином, а проведених пусконалагоджувальних робіт було недостатньо для повноцінного та безперебійного використання обладнання за призначенням, що є наслідком непередбачуваного збою в господарській діяльності позивача за зустрічною позовною заявою, у результаті якого товариство понесло та станом на сьогоднішній день продовжує нести величезні збитки у зв`язку з невиконанням відповідачем за зустрічною позовною заявою своїх зобов`язань за договором, що полягають у недоотриманні прибутку (упущеній вигоді) з підстав неможливості виконати замовлення, сплаті штрафних санкцій за недопоставку товару, а також у відбраковані сировині.

Відтак позивач за зустрічною позовною заявою просить суд стягнути з відповідача за зустрічною позовною заявою понесені збитки у розмірі 648 587,30 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2021 зустрічну позовну заяву ТОВ "ДН Класик" до ТОВ "Енгмір" про стягнення 648 587,30 грн за невиконання зобов`язань за договором поставки № 65/03-19 від 04.04.2019 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 918/243/21, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено розгляд справи № 918/243/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.05.2021.

17.05.2021 від позивача за первісною позовною заявою надійшли клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів.

Також, 28.05.2021 від позивача за первісною позовною заявою надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи паспорта Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів, сертифікатів якості заводу-виробника на нержавіючу сталь від 21.12.2019 та 23.08.2019.

31.05.2021 від відповідача за первісною позовною заявою надійшли заперечення на клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

31.05.2021 від відповідача за первісною позовною заявою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 31.05.2021 у справі № 918/243/21 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі № 918/243/21 на час проведення експертизи (до отримання висновку судової товарознавчої експертизи) зупинено.

На вирішення експерта поставлено такі питання:

- Чи відповідає «Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів» технічним характеристикам, заявленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" у технічній документації виробника (паспорті), у договорі постачання № 65/03-19 від 04.04.2019, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДН Класик", та у специфікації № 1 від 04.04.2019 до цього договору?

- Чи є у роботі «Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів» конструкторські (заводські) дефекти, якщо так, то які саме, та чи є ці дефекти істотними?

- Чи можлива експлуатація «Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів» за наявності виявлених дефектів?

- Чи забезпечує «Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів» виробничу потужність в 180 кг/год?

Ухвалою суду від 04.10.2021 поновлено провадження у справі № 918/243/21, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 13.10.2021. Цією ж ухвалою суду витребувано у Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали справи № 918/243/21.

15.06.2021 супровідним листом № 918/243/21/617/21 матеріали справи № 918/243/21 скеровані до Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової товарознавчої експертизи.

19.08.2021 від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання експерта № СЕ-19/118-21/5872-ТВ від 12.08.2021, на виконання якого суд звернувся до сторін у справі з пропозицією подати пропозиції щодо кандидатури спеціаліста із відповідною освітою, посадою та спеціальними знаннями з метою його участі в огляді об`єкта експертизи.

15.09.2021 від ТОВ "Енгмір" надійшло клопотання щодо залучення як спеціаліста у справі для участі в огляді об`єкта експертизи директора ТОВ "Енгмір" Сташка Мирослава Миколайовича.

В свою чергу, 29.09.2021 від ТОВ "ДН Класик" надійшло клопотання щодо залучення як спеціаліста у справі для участі в огляді об`єкта експертизи директора виробництва ТОВ ТВК "Валді" Мілова Олександра Сергійовича.

Ухвалою суду від 04.10.2021 поновлено провадження у справі № 918/243/21, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 13.10.2021. Цією ж ухвалою суду витребувано у Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали справи № 981/243/21.

Ухвалою суду від 13.10.2021 подане клопотання експерта задоволено, залучено до проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.05.2021 у справі № 918/243/21, Мілова О.С. . Також, судом погоджено дату, час та місце проведення огляду об`єкту експертизи за участі спеціаліста, а саме: 03.11.2021 упродовж робочого дня (з 09.00 год. до 18:00 год.), за адресою: вул. Семидубська, 89, м. Дубно, Рівненська область, 35600 та зобов`язано ТОВ "ДН Класик" надати 03.11.2021 упродовж робочого дня (з 09.00 год. до 18:00 год.) доступ (у розпорядження) об`єкт дослідження - "Лінію підготовки та формування кондитерських брикетів" (вул. Семидубська, 89, м. Дубно, Рівненська область, 35600), провадження у справі № 918/243/21 зупинено для продовження (завершення) проведення судової товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 31.05.2021 у справі № 918/243/21 (до отримання висновку судової товарознавчої експертизи).

04.11.2021 до суду від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання експерта № СЕ-19/118-21/5872-ТВ від 26.10.2021, в якому судовий експерт просить надати додаткові матеріали справи (завірені копії), а саме: технічну документацію виробника (паспорт) на "Лінію підготовки та формування кондитерських брикетів" підготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір"; договір постачання №65/03-19 від 04.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДН Класик"; специфікацію № 1 від 04.04.2019 до вищевказаного договору.

08 листопада 2021 року розпорядженням керівника апарату суду Бабича І.В., на виконання службової записки помічника судді Вишневської О.А., враховуючи те, що з 04.11.2021 суддя Андрійчук О.В. перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами не має можливості розглянути клопотання експерта протягом 45 днів, що порушить строки його розгляду, враховуючи положення Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затверджених рішенням зборів суддів від 06.02.2020 № 1, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/243/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Горплюку А.М.

Ухвалою суду від 10.11.2021 прийнято справу №918/243/21 до свого провадження.

Також, 10.11.2021 судом здійснено запит до Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про повернення матеріалів справи з метою розгляду поданого клопотання експерта.

18.11.2021 до суду від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернулись матеріали справи та надійшло клопотання експерта № СЕ-19/118-21/5872-ТВ від 08.11.2021, в якому останній просить надати матеріали справи (завірені копії) - висновок спеціаліста Мілова Олександра Сергійовича за результатами проведення огляду (початок етапу дослідження) "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" який відбувся 03.11.2021 за адресою вул. Семидубська, 89, м. Дубно Рівненської області.

Ухвалою суду від 19.11.2021 провадження у справі № 918/243/21 поновлено, розгляд клопотання експерта призначено до слухання у підготовчому засіданні на 30.11.2021, запропоновано сторонам подати документи, необхідні для проведення експертизи.

29.11.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача за первісним позовом адвокат Вітошко Ю.Г. подав витребовувані судом копії документів.

Також, 29.11.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник позивача за первісним позовом адвокат Лукашенко Ю.І. подав витребовувані судом копії документів. Також, представником вказана офіційна електронна пошта ТОВ "Енгмір".

Ухвалою суду від 30.11.2021 клопотання експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/118-21/5872-ТВ від 26.10.2021 та від 08.11.2021 задоволено, надано додаткові матеріали справи для проведення експертизи. Також, вказаною ухвалою провадження у справі № 918/243/21 зупинено до завершення проведення судової товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 31.05.2021 у справі № 918/243/21 (до отримання висновку судової товарознавчої експертизи).

01.12.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання, в якому просить покласти обов`язок проведення оплати вартості судової експертизи на ТОВ "ДН Класик", оскільки позивач за первісним позовом, зловживаючи своїми процесуальними правами, не здійснив таку оплату.

Ухвалою суду від 02.12.2021 провадження у справі № 918/243/21 поновлено. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" про надання можливості оплатити вартість проведення судової експертизи, що призначена Господарським судом Рівненської області ухвалою суду від 31.05.2021 задоволено. Провадження у справі № 918/243/21 зупинено до завершення проведення судової товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 31.05.2021 у справі № 918/243/21 (до отримання висновку судової товарознавчої експертизи).

Супровідним листом від 06.12.2021 № 918/243/21/1222/21 матеріали справи надіслано до Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

06.01.2022 до Господарського суду Рівненської області від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернулися матеріали справи № 918/243/21 разом з висновком експерта.

Ухвалою суду від 12.01.2022 поновлено провадження у справі №918/243/21. Підготовче засідання призначено на 01.02.2022.

31.01.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" надійшли письмові пояснення з урахуванням висновку експерта № CЕ-19/118-21/5872-ТВ від 29.12.2021.

Також, 31.01.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" надійшло клопотання про призначення повторної судової товарознавчої експертизи, у якому зазначено, що висновок експерта Троханенка О.М. є необґрунтованим, надуманим, упередженим та суперечить іншим матеріалам справи, відтак викликає об`єктивні сумніви у його правильності.

Крім того, 31.01.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи документів та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" оригіналів документів.

У судовому засіданні 01.02.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" зазначив, що ним було подано 10.09.2021 заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 522 364, 79 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2022 оголошено перерву до 08.02.2022, продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/243/21 на 30 днів до 31.03.2022 включно (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 08.02.2022). Також, даною ухвалою вирішено подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.02.2022 підготовче засідання відкладено на 01.03.2022

28.02.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану.

Ухвалою суду від 01.03.2022 підготовче засідання відкладено до завершення військової агресії російської федерації проти України.

Ухвалою суду від 02.06.2022 підготовче засідання призначено на 30.06.2022.

20.06.2022 до суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копію акту надання послуг № 22 від 07.02.2022, платіжне доручення № 13112431 від 09.02.2022.

Крім того, 27.06.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача за первісним позовом надійшли два заперечення на клопотання про призначення повторної судової товарознавчої експертизи від 01.02.2022 та судової технічної експертизи документів від 01.02.2022.

30.06.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача за первісним позовом подав додаткові пояснення до заперечення на клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

В судовому засіданні 30.06.2022 судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи та технічної експертизи документів, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвалою суду від 30.06.2022 викликано судового експерта Рівненського науково - дослідного експертно - криміналістичного Центру МВС України Троханенко Олександра Михайловича та спеціаліста - інженер - техніка (механік), директора з виробництва ТОВ ТВК "Валді" Мілова Олександра Сергійовича в судове засідання 28.07.2022, закрито підготовче провадження у справі № 918/243/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 28.07.2022 судовий експерт Троханенко О.М. та спеціаліст Мілов О.С. надали пояснення по суті проведеної експертизи.

Ухвалою суду від 28.07.2022 розгляд справи по суті відкладено на 25.08.2022.

Ухвалою суду від 25.08.2022 розгляд справи по суті відкладено на 13.09.2022.

В судовому засіданні 13.09.2022 представники сторін надали пояснення по суті первісного та зустрічного позовів, судом оголошено перерву до 06.10.2022.

05.10.2022 на офіційну пошту суду від представник позивача за первісним позовом надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні 06.10.2022 для надання можливості сторонам визначити та узгодити умови мирової угоди.

Аналогічне клопотання 06.10.2022 на офіційну пошту суду надійшло від представника відповідача за первісним позовом.

Ухвалою суду від 06.10.2022 розгляд справи по суті відкладено на 25.10.2022 для надання можливості сторонам погодити умови мирової угоди.

В судовому засіданні від 25.10.2022 досліджено матеріали справи та за клопотання представника позивача за первісним позовом оголошено перерву до 15.11.2022 для надання можливості підготувати письмовий виступ в судових дебатах.

В судовому засіданні 15.11.2022 представник позивача просив первісний позов задоволити, а в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити, надав в письмовому вигляді промову в судових дебатах.

Представник відповідача за первісним позовом просив в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задоволити в повному обсязі з підстав, що викладені у письмову вигляді у промові в судових дебатах.

Суд звертає увагу учасників справи, що вступна та резолютивна частина рішення була оголошена в судовому засіданні 15.11.2022 без проведення звукозапису, оскільки після виходу судді з нарадчої кімнати внаслідок знеструмлення приміщення Господарського суду Рівненської області відбувся технічний збій в ході фіксування судового засідання, а саме вимкнення обладнання, що входить до комплекту системи відеоконференцзв`язку.

Відтак, використання онлайн сервісу відеоконференцзв`язку (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://vkz.court.gov.ua/) та фіксування судового засідання у відведений для засідання час було неможливим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи первісного та зустрічного позовів, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд приходить до наступного.

04 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" (виконавець) укладено Договір постачання № 65/03-19 (далі по текстv Договір, том 1, а.с.27-28).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, в порядку та умовах, визначеними цим Договором, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконати роботу з виготовлення товару та передати (поставити) його замовнику у визначені сторонами строки, а замовник зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.1. Договору, найменування, асортимент загальні характеристики, кількість, ціни і загальна вартість товару, що поставляється за даним Договором, зазначається в додатках до даного Договору (Специфікаціями та Додатками до неї), що є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 2.2. Договору, виконавець гарантує, що якість Товару, який передається за цим Договором, відповідає погодженим сторонами кресленням та технічним вимогам, перелік яких наведений у Додатку до Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що платіжною одиницею Договору є національна валюта України гривня. Всі платежі за Договором проводяться у гривні. Сторони прийшли до обопільної згоди встановити грошовий еквівалент загальної ціни товару в іноземній валюті євро, який визначається виконавцем згідно даних середньозваженого курсу продажу євро по відношенню до гривні, опублікованому на сайті http//mezhbank.org.ua. (далі комерційний курс євро).

Ціна товару за одиницю узгоджується сторонами і вказується у специфікаціях і рахунках-фактурах. Загальна вартість договору складається із усіх вартостей поставленого товару, відповідно до умов цього договору (п. 3.2. Договору).

За приписами п. 5.1 Договору, датою поставки Товару вважається дата видаткової накладної, за якою відбулась передача Товару Замовнику.

Право власності на Товар та ризик випадкового знищення або ризик випадкового пошкодження Товару до замовника переходить в момент передачі Товару від виконавця замовнику за видатковою накладною (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 10.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. У будь-якому випадку Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Даний Договір підписаний уповноваженими представника сторін та скріплений відтисками печаток товариств.

Специфікацією № 1 від 04 квітня 2019 року до Договору сторонами було обумовлено технічні параметри, кількість, вартість товару, що постачається, а саме: Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів, монтаж та пусконалагоджувальні роботи.

Зазначено Специфікацією № 1, встановлено, що загальна ціна Товару становить 1 064 000, 00 грн. (Один мільйон шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 177 333,33 гривень.

За приписами п. 2.1 Специфікації № 1, ТОВ "ДН Класик" зобов`язалось здійснити оплату за Договором № 65/03-19 від 04.04.2019 наступним чином: Перший платіж в розмірі 60% (шістдесят відсотків) від загальної вартості Договору в якості попередньої оплати не пізніше п`яти банківських днів з дати підписання Договору; Другий платіж в розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості Договору на протязі трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність Товару до відгрузки; Третій платіж в розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості Договору на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 3 Специфікації № 1, встановлено термін поставки: Товар повинен бути поставлений протягом 40 (сорока) робочих днів з дати отримання передоплати згідно п. 2.1 даної Специфікації. Дострокова поставка допускається. Доставка здійснюється за рахунок Замовника.

30 жовтня 2019 року ТОВ "Енгмір" поставило ТОВ "ДН Класик" обладнання, а саме: "Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів" на загальну суму 957 560,00 грн. в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 52 та товарно-транспортною накладною № Р30 від 30.10.2019, що наявні в матеріалах справи (том 1 а.с.36-37).

В подальшому, 16 січня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" було проведено роботи з монтажу обладнання та пусконалагоджувальні роботи "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів», що підтверджується Актом про надання послуг № 1 від 16.01.2020 (том 1 а.с. 38).

На виконання умов Договору ТОВ "ДН Класик" перерахувало для ТОВ "Енгмір" 800 000,00 грн., а саме: 10.05.2019 два платежі по 100 000,00 грн, 05.06.2019 в розмірі 200 000,00 грн, 01.08.2019 та 02.08.2019 два платежі по 150 000,00 грн., 02.03.2020 в розмірі 100 000,00 грн.

При цьому, суд враховує, що вказані обставини сторонами визнається, відтак у відповідності до приписів ст. 75 ГПК України, не підлягає доказуванню.

Відтак, позивач за первісним позовом зазначає, що за відповідачем за первісним позовом рахується заборгованість в розмірі 264 000,00 грн.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором поставки та договором підряду, правовідносини за якими у тому числі регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене судом установлено, що між сторонами при розгляді первісної позовної заяви виникли спірні правовідносини, пов`язані із поставкою товару - "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" та не проведення розрахунків за поставлений товар.

Щодо зобов`язань, що виникли між сторонами в процесі виконання укладеного Договору слід зазначити наступне.

Статтею 11 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України (надалі ГК України), яка встановлює, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При розгляді первісної позовної заяви по суті, слід зазначити наступне.

Як зазначалось вище, Специфікацією № 1 сторонами було погоджено всі істотні умови здійснення поставки, зокрема строки та порядок оплати за укладеним Договором № 65/03-19 від 04.04.2019.

Станом на 16.01.2020 (монтаж та пуск поставленої Лінії) відповідач за первісним позовом, на виконання своїх зобов`язань за Договором № 65/03-19 від 04.04.2019, повинен був сплатити позивачу за первісним позовом кошти в сумі 851 200,00 грн.

Проте, відповідач за первісним позовом порушив свої грошові зобов`язання за Договором № 65/03-19 від 04.04.2019, та станом на 16.01.2020 сплатив позивачу за первісним позовом лише 700 000,00 грн.

Таким чином, на момент здійснення поставки відповідач за первісним позовом вже мав прострочення по першому та другому платежах в розмірі 151 200,00 грн.

В подальшому, після встановлення та пуску Лінії та у відповідності до взятих на себе зобов`язань, відповідач за первісним позовом протягом трьох банківських днів мав здійснити третій платіж.

Тобто, до 22.01.2020 (21.01.2020 останній третій банківський день) відповідач за первісним позовом повинен був сплати позивачу за первісним позовом кошти у сумі 212 800,00 гри., як третій платіж, визначений Специфікацією № 1.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач за первісним позовом не здійснив вказаного платежу в розмірі 212 800,00 грн.

В подальшому, 02.03.2020 відповідач за первісним позовом частково погасив заборгованість, сплативши позивачу за первісним позовом 100 000,00 грн (платіжне доручення № 3424 від 02.03.2020, том 1 а.с.39)

З огляду на зазначене, станом на 22.01.2020 (наступний день після дати кінцевого розрахунку за Договором та Специфікацією) відповідач за первісним позовом здійснив прострочення по Першому та Другому платежу на суму 51 200,00 грн. та по Третьому платежу - на суму 212 800,00 грн., що в цілому становить 264 00,00 грн.

На час розгляду справи по суті, зазначена заборгованість відповідачем за первісним позовом не погашена.

Крім того, 02 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДН Класинк" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" (постачальник), на підставі усної домовленості у спрощений спосіб шляхом підписання видаткової накладної, був укладений договір поставки пристрою для подачі виробів на пакувальний автомат, вартістю 120 000,00 грн.

Так, за досягнутими домовленостями, позивач за первісним позовом повинен був здійснити поставку "пристрою для подачі виробів на пакувальний автомат" відповідачу за первісною позовною заявою.

В підтвердження зазначених домовленостей позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом рахунок № 80 від 02.12.2019 на оплату пристрою для подачі виробів на пакувальний автомат вартістю 120 000, 00 грн. (том 1 а.с. 40).

На виконання взятих на себе зобов`язань, відповідач за первісним позовом частково здійснив попередню оплату за товар на суму 110 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2705 від 05.12.2019 на суму 60 000, 00 грн. та платіжним дорученням № 2949 від 26.12.2019 на суму 50 000, 00 грн. ( том 1 а.с. 41-42).

В подальшому, 16.01.2020 позивач за первісним позовом здійснив поставку відповідачу за первісним позовом пристрою для подачі виробів на пакувальний автомат (видаткова накладна № 2 від 16.01.2020. ( том 1 а.с.43).

При розгляді первісних позовних вимог в цій частині, слід зазначити наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв язку.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 526 ЦК України, яка встановлює, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначалось вище та згідно з приписами вищевказаних норм, позивач за первісним позовом виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання та поставив відповідачу за первісним позовом товар згідно видаткової накладної № 2 від 16.01.2020.

Проте, всупереч взятих на себе зобов`язань, відповідач за первісною позовною заявою вартість поставленої продукції не оплатив, в результаті чого за ним рахується заборгованість в розмірі 10 000,00 грн.

Окрім того, суд враховує, що матеріали справи не містять та відповідач за первісним позовом не надав доказів оплати вказаної заборгованості.

При цьому, суд бере до уваги, що в матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків зі період січень 2020 - квітень 2020 між ТОВ "Енгмір" та ТОВ "ДН Класик", яким заборгованість відповідача за первісною позовною заявою перед позивачем за первісною позовною заявою за станом на 30.04.2020 становить 274 000, 00 грн (том 1 а.с.44).

Тобто, підписавши вказаний Акт звірки відповідач за первісною позовною заявою фактично визнав наявну заборгованість перед позивачем за первісною позовною заявою.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що позивачем за первісним позовом доведено суду факт порушення з боку відповідача за первісним позовом своїх зобов`язань за Договорами щодо не здійснення оплати в повному обсязі за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договорів та Специфікацій, а наявність основної заборгованості в загальній сумі 274 000,00 грн підтверджується підписаними видатковими накладними з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат боргу. Відповідач докази сплати боргу в повному обсязі суду не надав, а відтак позовні вимоги первісного позову в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених у первісній позовній заяві інфляційних втрат, 3% річних та пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Аналогічні норми містить ч. 1 ст. 230 ГК України, яка передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.2 Договору № 65/03-19 від 04.04.2019, за порушення строку оплати, визначеного Специфікацією до даного Договору, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріали справи свідчать, що позивач за первісною позовною заявою за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором постачання від 04.04.2019 нарахував відповідачу за первісною позовною заявою пеню за загальний період з 01.04.2020 по 15.03.2021 в сумі 33 046,62 грн.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем за первісною позовною заявою, суд дійшов висновку про необхідність здійснити її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме: неправильно визначено період, на який нараховується пеня.

Відповідно до п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені, за допомогою Ліга: Законодавство.

Так, прострочення платежу у відповідача за первісним позовом наступило з 22.01.2020 (наступний день після дати кінцевого розрахунку (3 банківські дні) за Договором та Специфікацією), відтак нарахування пені слід розпочинати саме з цієї дати.

Проте, позивач за первісним позовом здійснив розрахунок пені з 01.04.2020.

Кінцевим строком нарахування пені відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто до 24.07.2020.

Суд звертає увагу позивача за первісним позовом, що за п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені встановлено позовна давність в один рік, тобто строк, протягом якого можливо заявити до суду позовну вимогу про стягнення пені, а не строк, протягом якого така пеня може бути нарахована.

Суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, суд здійснює перерахунок пені за період з 01.04.2020 (дата початку порушення зобов`язання, визначена позивачем за первісною позовною заявою) по 24.07.2020 (закінчення 6-ти місячного строку, протягом якого може нараховуватись пеня), що становить 12 695,08 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних (за обома договорами), суд вважає їх арифметично вірними.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача за первісною позовною заявою про стягнення з відповідача за первісною позовною заявою основної заборгованості в розмірі 264 000,00 грн та 10 000,00 грн, пені в розмірі 12 695,08 грн, 3 % річних в розмірі 9 049,63 грн та 347,71 грн, інфляційних втрат в розмірі 19 024,87 грн та 720,64 грн, стверджуються Договором, та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені в розмірі 45 741,7 грн слід відмовити.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

Розглянувши зустрічний позов, суд зазначає наступне.

При розгляді первісної позовної заяви судом встановлено, що укладений 04 квітня 2019 року між ТОВ "ДН Класик" (замовник) та ТОВ "Енгмір" (виконавець) Договір є змішаним договором, що включає в себе договір поставки та підряду.

Позивач за зустрічною позовною заявою звертає увагу суду, що відповідно до пункту 4.1.3. Договору, у разі виявлення представником Замовника під час виробництва, або при передачі, неякісного Товару Виконавець зобов`язаний усунути недоліки.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі порушень технічних вимог, порушень креслень Замовник має право вимагати від виконавця усунення даних порушень, або повної заміни Товару за рахунок Виконавця або відшкодування повної вартості Товару.

Крім того, позивач за зустрічною позовною заявою вказує, що 23.01.2020, тобто через тиждень після прийняття "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" в експлуатацію, механік цеху Сорочинський С.А. письмовою службовою запискою повідомив, що ним були виявлені технічні недоліки, а саме: посмикування стрічки, що призводить до збоїв і зупинки лінії та є результатом неправильної геометрії продукції. При цьому останній в службовій записці виклав прохання повідомити представників ТОВ "Енгмір" про зазначені несправності з метою їх усунення та належного налаштування лінії задля її гарантованої роботи.( том 1 а.с. 108).

25.05.2020 ТОВ "ДН Класик" надіслало ТОВ "Енгмір" листа про те, що обладнання - Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів не змонтоване належним чином та не виконує усіх обумовлених функцій. Також, висунуто вимогу про усунення вищезазначених недоліків протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги.(том 1 а.с. 109-110).

Тобто, суд враховує, що ТОВ "ДН Класик" виявило вищезазначені недоліки лише в процесі виробництва продукції.

В подальшому, представники ТОВ "Енгмір" неодноразово прибували на виробництво ТОВ "ДН Класик" а саме: 07.07.2020, 08.08.2020, 10.08.2020 та 12.08.2020, що підтверджується журналом реєстрації відвідувань ТОВ "ДН Класик" (том 1 а.с. 118-121).

За таких обставин, наказом директора ТОВ "ДН Класик" № 6/1 від 12 серпня 2020 року була створена технічна комісія щодо виявлених недоліків лінії підготовки кондитерських брикетів (виготовлення та поставка) у складі: Голова комісії : виконавчий директор ТОВ "ДН Класик" - Горбачук С.І.; Член комісії - технолог ТОВ "ДН Класик" Северенюк Л.А.; Член комісії - механік ТОВ "ДН Класик" Сорочинський С.А. (том 1 а.с. 111).

14.08.2020 вказаною комісією складено Акт проведення пробного запуску обладнання, з якого вбачається, що за результатами проведеного пробного запуску обладнання Комісією встановлено, що у зв`язку з неякісним виконанням ТОВ "Енгмір" (виконавець) пусконалагоджувальних робіт лінії підготовки та формування кондитерських брикетів придбаної ТОВ "ДН Класик" згідно Договору постачання № 65/01-19 від 04 квітня 2019 року, а саме проведення та завершення монтажу / введення в експлуатацію та відповідно до виявлених недоліків, які не були усунені, обладнання не виробляє заявлених виробничих потужностей, не формує двохшарові кондитерські брикети, а також немає правильної геометричної форми продукту через зупинки, пробуксовування, смикання транспортерної стрічки та потребують додаткових робіт щодо такого обладнання.

Відтак, в зазначеному акті комісія вказала, що станом на сьогоднішній день неодноразове прибуття представників ТОВ "Енгмір" щодо налаштування та запуску лінії не дали необхідного результату, що забезпечувало сталу та стабільну роботу обладнання, а недоліки не були усунені. Зазначене є наслідком непередбачуваного збою в господарській діяльності ТОВ "ДН Класик" в результаті якого товариство несе збитки. (том 1 а.с.112).

Також, позивач за зустрічною позовною заявою вказує, що представники ТОВ "Енгмір" відмовились від підписання вищезазначеного акту та Фактично самоусунулися від виконання своїх зобов`язань за договором.

При цьому, позивач зазначає, що неодноразове прибуття представників ТОВ "Енгмір" щодо налаштування та запуску лінії не дали необхідного результату, що забезпечувало сталу та стабільну роботу обладнання, а недоліки не були усунені.

Відтак, позивач за зустрічною позовною заявою звернувся до експерта Торгово - Промислової палати в Рівненській області.

Висновком від 20.04.2021, встановлено, що під час проведення експертизи в роботі лінії було зафіксовано наступне: відбувалось пробуксовування привідного барабана транспортера з охолоджуючою підложкою, що в свою чергу призводило до нерівномірного руху транспортера (виникали видимі ривки), та навіть його зупинка (при обертаючому привідному барабані). Так як швидкість руху розділяючого конвеєра за весь час проведення експертизи була сталою, а швидкість транспортера з охолоджуючою підложкою не співпадала зі швидкістю розділяючого конвеєра (через ривки чи зупинку) в районі вузла поздовжньої різки періодично відбувався хаотичний розрив пласта. А оскілки на вузол поперечної різки пласт розрізаний на поздовжні смужки не завжди постував суцільним (через розриви) нарізати батончики по довжині однакової форми (прямокутної) зі всієї маси пласта не було можливості, а тому значна частина сировини відбраковувалась. Для того, щоб добитись більш-менш рівномірної швидкості транспортера з охолоджуючою підложкою, чи відновити його рух при зупинці слюсарю ТОВ "ДН Класик" постійно доводилось в "ручному режимі" її підтягувати. Після того як остання сформована маса вийшла з під формовочного барабану ривки транспортера з охолоджуючою підложкою припинились. Також не було зафіксовано розривів пласта до моменту поки вся маса не пройшла різальні вузли . (том 1 а.с.113-117).

В свою чергу, відповідач за зустрічною позовною заявою зазначає, що у липні-серпні 2020 року його представники дійсно відвідували виробництво позивача за зустрічною позовною заявою на прохання останнього для здійснення контролю за запуском нових рецептур кондитерських виробів, які впроваджувалися на " «Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів", що була поставлена.

При цьому, відповідач за зустрічною позовною заявою вказує, жодних претензій щодо роботи цього обладнання представники ТОВ "ДН Класик" представникам ТОВ "Енгмір" не заявляли, ніяких комісій з ними не створювали, жодних актів підписувати не пропонували.

За таких обставин відповідач за зустрічною позовною заявою вважає, що існують достатні підстави стверджувати, що службова записка механіка цеху від 23.01.2020, наказ № 6/1 від 12.08.2020 та акт № 1 від 14.08.2020 складалися в не дати, які в них зазначені, а перед поданням відзиву та зустрічного позову з метою штучного створення обставин, які б могли підтвердити позицію відповідача за первісною позовною заявою.

Також, суд враховує, що під час розгляду справи, було проведено судову товарознавчу експертизу, якою вирішувалось питання, зокрема, чи відповідає "Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів" технічним характеристикам, заявленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" у технічній документації виробника (паспорті), у договорі постачання № 65/03-19 від 04.04.2019, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДН Класик", та у специфікації № 1 від 04.04.2019 до цього договору? Чи є у роботі "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" конструкторські (заводські) дефекти, якщо так, то які саме, та чи є ці дефекти істотними? Чи можлива експлуатація "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" за наявності виявлених дефектів? Чи забезпечує "Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів" виробничу потужність в 180 кг/год?

Висновком експерта №СЕ-19/118-21/5872-ТВ від 29.12.2021 встановлено, що "Лінія підготовки та формування кондитерських брикетів" не відповідає технічним характеристикам, заявленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" у технічній документації виробника (паспорті), у договорі постачання № 65/03-19 від 04.04.2019, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енгмір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДН Класик", та у специфікації № 1 від 04.04.2019 до цього договору.

У роботі "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" наявні істотні (значні) конструкторські (заводські) дефекти, зокрема:

- на вузлі формування пласту (прокаточні барабани) під транспрортнею стрічкою холодильника відсутні опорні вали , що може призвести до нерівномірної товщини пласта ( в центральній частині пласт буде товстішим , по краях тоншим). Наслідком цього є істотна різноваговість штучних виробів;

- відсутність синхронізації швидкості руху стрічки зі швидкістю обертання прокаточних барабанів, що призводить до заклинювання продукту зі стрічкою під прокатними барабанами;

- перехід з стрічки холодильника на вал під дисковими ножами виконаний таким чином, що при різанні продукт вигинається та порушує цілісність відрізання джгута. Це призводить до його зриву на розвідному транспорті. Необхідно організувати майданчик замість валу.

Експлуатація "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" за наявності виявлених дефектів без їх додаткового доопрацювання неможлива.

"Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів" не забезпечує виробничу потужність в 180 кг/год.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалось вище, укладений між сторонами Договір є змішаним договором, який включає в себе договір поставки та договір підряду.

З огляду на викладене судом установлено, що між сторонами при розгляді зустрічної позовної заяви виникли спірні правовідносини, пов`язані із поставкою товару - "Лінії підготовки та формування кондитерських брикетів", якістю поставленого товару, а саме: збої і зупинки лінії, у результаті яких виготовляється продукція неправильної геометричної форми, не вироблення обладнанням заявлених виробничих потужностей тощо.

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 затверджено "Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7", яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

За змістом пункту 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

Слід врахувати, що за приписами п. 9 вказаної Інструкції, Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов`язковими для сторін правилами.

Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, здійсненої послідовно двома або кількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки (абз. 2 п. 9 Інструкції).

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції (абз. 6 п. 9 Інструкції).

Як вбачається із матеріалів справи, приховані недоліки позивачем за зустрічною позовною заявою було виявлено 23.01.2020. Акт про виявлені приховані недоліки складено 25.05.2020.

Згідно зі статтею 251 ЦК України, яка визначає, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із службової записки механіка цеху 23.01.2020 ОСОБА_1 виявлено приховані недоліки поставленої Лінії (том 1 а.с. 108).

У відповідності до положень вказаної Інструкції та Цивільного Кодексу України, позивачем за зустрічним позовом складено Акт виявлених недоліків 25.05.2020, тобто в останній день строку, оскільки останній день 4-тьох місячного строку припадав на неділю 24.05.2020, відтак переноситься на понеділок 25.05.2020.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічною позовною заявою не пропущено строк на складення Акту про виявлені приховані недоліки.

Нормами статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями чинного законодавства).

Тобто, важливою умовою застосування судом певного способу захисту права або інтересу є його належність - встановлення судом тих обставин, що вжиття саме обраного позивачем способу захисту спроможне поновити порушені права особи, що звертається до суду з відповідним позовом.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові слідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання " Розділ І "Загальні положення про зобов`язання" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділ V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" ГК України

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини першої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами частин першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цими збитками суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно із частиною другої статті 224 ГК України, частиною першої статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною. До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які пов`язані з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкоджені його майна, у втраті доходів, який він повинен був отримати.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у випадку упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тож упущена вигода відображає різницю між реально можливим у останнім часом отриманим майном та вже наявним майном.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка визнана загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першої цієї статті визначено, що особа, яка завдала збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Крім того, при визначенні неотриманих доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України ).

Отже для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів відповідності цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка здійснила збитки.

За відсутності одного із елементів відповідності цивільного правопорушення відповідальність за відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

У цивільному праві протиправною є поведінка, яка порушує імперативні норми права або встановлені законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або в неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) зменшення немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і виникає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Частиною другої статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, підтверджується кредитором.

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у будь - якому випадку, позивач повинен довести належні, допустимі та достовірні докази протиправності (неправомірності) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Натомість боржник, зі свого боку, має підтвердити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише в такому випадку, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. (стаття 614 ЦК України ).

За змістом пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України, частини першої статті 225 ГК України під збитками у вигляді випущеної вигоди розуміється: 1) неотримання стороною доходу, який вона могла реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушено; 2) доходи, які управлена сторона отримувала у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною; 3) неотриманий прибуток, на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання іншою стороною.

Отже, відповідно до наведених норм, упущеною вигодою є неотриманий дохід, який кредитор міг би реально отримати за звичних обставин, якби його право не було порушено, а боржник дотримався правил здійснення господарської діяльності.

У відповідності до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише ті збитки, які могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Відтак, звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладається на кредитора (позивача), який має також довести реальну можливість отримати визначені доходи, тобто, що ці доходи (вигоди) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка не дала можливості їх отримати.

Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка дозволила йому отримати прибуток.

Такі вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтованими, підтвердженими конкретними підрахунками та доказами про реальну можливість отримати відповідні доходи, але не отримані через винні дії відповідача.

Щодо критеріїв визначення (обчислення) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина другої статті 217 ГК України ).

Відповідно до частини третьої статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, утримала у зв`язку з цими доходами, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодування особи, право яку порушило, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Водночас чинний Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України містять закріплені норми, які детально регламентують методику розрахунку - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорій збитків у формі упущеної вигоди, оскільки такі прибутки є лише можливими, а не наявною майновою втратою, а її розмір можливо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, оскільки досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не настали фізично), позаяк невідомо, які чинники б мати вплив на прибуток.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України") .

Функція роз`яснення та тлумачення положення національного закону належить насамперед національному суду (рішення ЄСПЛ від 28.09.99 у справі "Озтюрк проти Туреччини").

При визначені (обчислені) розміру упущеної вигоди спочатку підлягає врахуванню критерій звичайних обставин (умов цивільного / господарського обороту), за яких кредитор мав достатнє очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

Тобто, збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором не отриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.

Відтак, розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг би утримати, за включенням його витрат на отримання доходу, який він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Обґрунтовуючи розмір завданих збитків позивач за зустрічним позовом зазначає, що на підставі Договору купівлі - продажу № 08-08-11/1 від 08.08.2011, укладеного між ТОВ "ДН Класик" (продавець) та ТОВ "Прод Майстер" (покупець), продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає і оплачує товар відповідно до узгодженого замовлення.

02.02.2020 та 01.04.2020 ТОВ "Прод Майстер" здійснило замовлення товару за вказаним договором згідно специфікації № 01 та № 02, а ТОВ "ДН Класик" зобов`язувалося поставити Товар, саме Батончик шоубокс "Ла Верта", Батончик шоубокс "Марго", Батончик шоубокс "Фунтік", Батончик шоубокс "Какаду" всього в кількості 60 480 кг на загальну суму 4 342 312,80 грн. в тому числі ПДВ.

Проте, ТОВ "ДН Класик" було поставлено ТОВ "Про Майстер" продукції згідно видаткових накладних всього 6 619,8 кг. на загальну суму 478 789,80 грн. в тому числі ПДВ. у зв`язку з неможливістю виконати рівень замовлень, а відтак сума втраченої вигоди ТОВ "ДН Класик" становить 3 863 523,00 грн

Крім того, у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань ТОВ "Прод Майстер" застосувало до ТОВ "ДН Класик" штраф у розмірі 10 % від вартості недопоставленого Товару. Сума штрафу становить 386 352,30 грн.

Також, через неякісну роботу лінії продукція не мала геометричної форми, що призводить до відбракування сировини за результатами чого були складені акти про знищення та (утилізацію) неякісної або небезпечної продукції на загальну суму збитку 62 235,00 грн.

В подальшому, у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань ТОВ "Прод Майстер" неодноразово застосувало до ТОВ "ДН Класик" штраф у розмірі 20 % від вартості недопоставленого Товару. Загальна сума штрафу становить 522 364,79 грн.

Відтак, суд вважає підтвердженими реальність намірів покупця придбати виготовлену продукцію у позивача за зустрічною позовною заявою та реальність штрафу, що оплачений ним за неможливість виконати взяті на себе зобов`язання.

Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Тобто, така міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перш за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини другої статті 216 ГК України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні частини другої статті 217 ГК України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішення порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Суд звертає увагу, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наявність реальних збитків, які поніс позивач за зустрічним позовом у зв`язку з неможливістю виконати взяті на себе зобов`язання, а також беручи до уваги, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт завдання збитків та їх розмір, а також встановлено неможливість отримання прибутку через неправомірні дії відповідача за зустрічним позовом, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Щодо заявлення відповідачем за зустрічним позовом клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 681 ЦК України, до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 ЦК України, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Як зазначалось вище, Акт виявлених недоліків складено 25.05.2020, а зустрічна позовна заява подана до суду 23.03.2021, тобто в межах скороченого однорічного строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" про стягнення 336 189,47 грн - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Семидубська, 89, код ЄДРПОУ 36714492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, пров. Калинівський, 1-А, код ЄДРПОУ 38268011) заборгованість в розмірі 315 837 (триста п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 93 коп та 4 737 (чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн 58 коп судового збору.

3. В частині стягнення 20 351,54 грн пені - відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" про стягнення 1 170 951,77 грн задоволити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, пров. Калинівський, 1-А, код ЄДРПОУ 38268011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Семидубська, 89, код ЄДРПОУ 36714492) 1 170 951 (один мільйон сто сімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 77 коп збитків та 17 564 (сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн 29 коп судового збору.

6. Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.

7. На підставі ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, пров. Калинівський, 1-А, код ЄДРПОУ 38268011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Семидубська, 89, код ЄДРПОУ 36714492) - 855 113 (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч сто тринадцять) грн 84 коп заборгованості та 12 826 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн 71 коп судового збору.

8. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.11.2022.

Суддя А.М. Горплюк