Рішення

від 29.11.2022 по справі 927/789/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/789/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Державне підприємство Новгород-Сіверське лісове господарство,

код ЄДРПОУ 00993538, вул. Губернська, 15а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ванеса,

код ЄДРПОУ 31240948, вул. Дудко, 17, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

адреса для листування: вул. Рилєєва, 12-А, м. Київ, 04073

Предмет спору: про стягнення 415 696,13 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Новгород-Сіверське лісове господарство звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ванесса, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 415 696,13 грн заборгованості за поставлену лісопродукцію.

Процесуальні дії у справі.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 04.10.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.10.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 12.10.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Судом отримано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), у якій зазначено місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванеса»: 15300, Чернігівська область, Корюківський район, м. Корюківка, вул. Дудко, 17.

Ухвала суду від 12.10.2022, направлена відповідачу за адресою для листування 04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 12А, яка вказана в позовній заяві, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвала суду від 12.10.2022 була направлена позивачу та відповідачу 12.10.2022 засобами поштового зв`язку та отримана останніми 18.10.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400054713527 та 1400054713535, відповідно.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву на позов є 02.11.2022.

У встановлений судом строк відповідачем надіслано суду відзив на позов з доданими документами, в т. ч. доказами направлення позивачу.

У поданому відзиві відповідач не заперечує проти поданого позову та просить: у разі задоволення позову розстрочити виконання судового рішення згідно з наведеним графіком.

Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач не заперечує проти позову та погоджується з вимогою про стягнення з нього заборгованості в сумі 415 696,13 грн, а відтак суд розцінює відзив у відповідній частині саме як заяву про визнання позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічне положення зазначено у ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб та вчинене уповноваженою особою.

Судом зроблено витяг з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0306507356925, тобто відзиву на позов, направленого на адресу позивача, з якого вбачається, що відзив на позов з доданими на нього документами отримано відповідачем 01.11.2022.

Отже, останнім днем для подання позивачем відповіді на відзив є 07.11.2022.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 19/1/2022-НС купівлі-продажу необробленої деревини від 12.01.2022 в частині своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 415696,13 грн.

Відповідач визнає позовні вимоги у розмірі 415 696,13 грн, про що подав відповідну заяву про визнання позову. При цьому відповідач просить розстрочити виконання судового рішення згідно з наведеним графіком, посилаючись на введення в країні воєнного стану; падіння цін на світовому ринку в першій половині 2022 року на хвойні пиломатеріали, зростання ціни на ліс в Україні, збільшення вартості ж/д тарифу на перевезення лісових вантажів, внаслідок чого експорт матеріалів різко впав; наявність на підприємстві дебиторської заборгованості та зупинення виробництва пиломатеріалів; також наявна кредиторська заборгованість перед ТОВ «Ванеса» інших підприємств.

Відповіді на відзив в установлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

12.01.2022 між Державним підприємством «Новгород-Сіверське лісове господарство» (далі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ванеса» (далі Покупець) укладено договір 19/1/2022-НС купівлі-продажу необробленої деревини (далі Договір) (а.с. 12-17).

Відповідно до п. 1.1 Договору за результатами проведення додаткового аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2022 року, який відбувся 12.01.2022 продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорі.

Товаром по цьому договору є необроблена деревина, стандартизована в лоти, та реалізована під час аукціону сКруглі лісоматеріали (п. 1.3 Договору).

Пунктом 1.5 Договору сторони визначили, що співвідношення лісоматеріалів за групами діаметрів, за класами якості є приблизними та можуть змінюватись в процесі виконання договору, в залежності від наявної лісопродукції на складах продавця, на момент фактичного відвантаження.

Згідно п. 1.6 Договору обсяг лісоматеріалів за договором може змінюватись, але не більше або менше 10 % від обсягу вказаному в аукціонному свідоцтві.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що вартість товару, що є предметом цього договору, складає 993 159,00 грн.

Згідно з п. 2.3 Договору при фактичному відвантаженні лісоматеріалів (сортиментів певних груп діаметрів, класів якості), що не вказані в аукціонному свідоцтві, застосовується ціна на відповідні лісоматеріали не нижче діючого прейскуранту на умовах відповідного франко-складу.

Відповідно до п. 2.5 Договору покупець здійснює оплату (передоплата 100 % вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків). При відвантаженні товару залізничним транспортом, покупець додатково сплачує продавцю вартість послуг по перевезенню товару залізничним транспортом, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів.

Пунктом 2.7 Договору визначено, що сума гарантійного внеску, перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні зі продажу необробленої деревини, перераховується продавцю (за згодою продавця) в якості частини оплати за проданий товар або повертається на рахунок покупця протягом 3 банківських днів після реєстрації покупцем на біржі даного договору купівлі-продажу необробленої деревини.

Згідно з п. 3.2 Договору продавець передає товар у власність покупця за умовами франко-склад продавця (франко-нижній, франко-верхній, EXW-нижній) відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 7.1-7.3 Договору даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами та реєстрації на біржі. Даний договір діє з 12 січня 2022 року по 31 березня 2022 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Позивачем надано примірник Додаткової угоди № 1 до Договору від 01.02.2022, в п. 1 якої зазначено: «За домовленістю сторін лісоматеріали круглі соснові відвантажуються з верхнього складу, ціна згідно специфікації:

1/ сКруглі лісоматеріали, порода сосна, клас якості А, діаметр 20-24 см, клас довжини 3,0-6,0, склад верхній, обсяг 1 м3, ціна продажу за куб, грн з ПДВ 3324;

2/ сКруглі лісоматеріали, порода сосна, клас якості А, діаметр 25-29 см, клас довжини 3,0-6,0, склад верхній, обсяг 1 м3, ціна продажу за куб, грн з ПДВ 3575;

3/ сКруглі лісоматеріали, порода сосна, клас якості А, діаметр 30-34 см, клас довжини 3,0-6,0, склад верхній, обсяг 1 м3, ціна продажу за куб, грн з ПДВ 3734;

4/ сКруглі лісоматеріали, порода сосна, клас якості А, діаметр 35-39 см, клас довжини 3,0-6,0, склад верхній, обсяг 1 м3, ціна продажу за куб, грн з ПДВ 3744;

5/ сКруглі лісоматеріали, порода сосна, клас якості А, діаметр 40-49 см, клас довжини 3,0-6,0, склад верхній, обсяг 1 м3, ціна продажу за куб, грн з ПДВ 3803;

6/ сКруглі лісоматеріали, порода сосна, клас якості А, діаметр 50-59 см, клас довжини 3,0-6,0, склад верхній, обсяг 1 м3, ціна продажу за куб, грн з ПДВ 3823;

7/ сКруглі лісоматеріали, порода сосна, клас якості А, діаметр >= 60 см, клас довжини 3,0-6,0, склад верхній, обсяг 1 м3, ціна продажу за куб, грн з ПДВ 3853.

Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що в разі якщо лісоматеріали круглі соснові відвантажуються з нижнього складу ціна згідно договору збільшується на 250 грн за 1 м3, а з проміжного складу ціна згідно договору збільшується на 180 грн за 1 м3.

Дана угода не містить підписів та печаток сторін.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс): № 723939 від 04.02.2022 на суму 70 579,10 грн, серія ЧНБ № 723938 від 04.02.2022 на суму 66 602,83 грн, серія ЧНА № 662853 від 11.02.2022 на суму 108 524,32 грн, серія ЧНА № 662858 від 14.02.2022 на суму 106 774,42 грн, серія ЧНГ № 480111 від 15.02.2022 на суму 107 637,34 грн, серія ЧНБ № 723977 від 16.02.2022 на суму 76 908,90 грн, серія ЧНБ № 723976 від 16.02.2022 на суму 72 885,78 грн, серія ЧНБ № 723983 від 17.02.2022 на суму 105 115,27 грн, серія ЧНБ № 739276 від 21.02.2022 на суму 109 142,21 грн, серія ЧНА № 662872 від 22.02.2022 на суму 103 634,42 грн, серія ЧНА № 662877 від 23.02.2022 на суму 103 975,30 грн та товарно-транспортну накладну на суму 112 495,16 грн, яка містить нечітке зазначення номеру та дати.

Всього згідно товарно-транспортних накладних позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 1 144 275,05 грн

Крім того, позивачем надано підписану сторонами копію акту надання послуг № 2 від 16.02.2022, в якому зазначено, що на підставі договору № 1/НС від 01.04.2019 виконавцем ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» було виконано наступні роботи (надано такі послуги) навантаження в кількості 41,803 м3 на суму 2926,40 грн.

Заперечень щодо факту поставки товару за вказаними товарно-транспортними накладними відповідачем суду не надано, як і доказів пред`явлення претензій щодо якості, кількості та термінів поставки товару.

Позивачем вказано, що ним виконання зобов`язання по Договору на загальну суму 1147201,45 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару на загальну суму 731 505,32 грн згідно платіжних доручень № 66 від 04.02.2022 на суму 212 820,00 грн, № 74 від 10.02.2022 на суму 140 000,00 грн, № 101 від 11.02.2022 на суму 100 000,00 грн, № 105 від 14.02.2022 на суму 200 000,00 грн, № 133 від 05.07.2022 на суму 30 000,00 грн та надано докази здійснення перерахування ТОВ «УУБ» останньому коштів платіжним дорученням № 9949 від 15.02.2022 в сумі 35 425,92 грн з призначенням платежу «част. гар. внес. від ТОВ «Ванеса» за майно ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» зг. АСN 9758/120122/2/1 від 12.01.2022. Лист № 08/218 від 11.02.2022» та платіжним дорученням № 142277 від 01.06.2022 в сумі 13 259,40 грн з призначенням платежу «част. гар. внес. від ТОВ «Ванеса» за майно ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» зг. АСN №9218/031221/3/1 від 03.12.2021. Лист № 271 від 19.01.2022»

Позивачем направлено відповідачу претензію № 01 від 18.08.2022, в якій просив невідкладно перерахувати борг в сумі 415 696,13 грн. В якості доказів направлення додано фіскальний чек від 18.08.2022.

Проте відповідач своїх зобов`язань за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати по Договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 415 696,13 грн.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Як встановив суд, позивачем на виконання умов Договору передано відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних № 723939 від 04.02.2022 на суму 70 579,10 грн, серія ЧНБ № 723938 від 04.02.2022 на суму 66 602,83 грн, серія ЧНА № 662853 від 11.02.2022 на суму 108 524,32 грн, серія ЧНА № 662858 від 14.02.2022 на суму 106 774,42 грн, серія ЧНГ № 480111 від 15.02.2022 на суму 107 637,34 грн, серія ЧНБ № 723977 від 16.02.2022 на суму 76 908,90 грн, серія ЧНБ № 723976 від 16.02.2022 на суму 72 885,78 грн, серія ЧНБ № 723983 від 17.02.2022 на суму 105 115,27 грн, серія ЧНБ № 739276 від 21.02.2022 на суму 109 142,21 грн, серія ЧНА № 662872 від 22.02.2022 на суму 103 634,42 грн, серія ЧНА № 662877 від 23.02.2022 на суму 103 975,30 грн, товарно-транспортної накладної на суму товару 112 495,16 грн та виконано роботи по навантаженню на суму 2926,40 грн на підставі акту надання послуг № 2 від 16.02.2022.

Всього позивачем виконано зобов`язання по Договору на загальну суму 1147201,45 грн.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на загальну суму 731 505,32 грн.

З урахуванням частково проведених відповідачем оплат, неоплаченими залишись такі товарно-транспортні накладні: серія ЧНБ № 723983 від 17.02.2022 (частково), серія ЧНБ № 739276 від 21.02.2022, серія ЧНА № 662872 від 22.02.2022, серія ЧНА № 662877 від 23.02.2022.

Пунктом 2.5 Договору сторони визначили, що покупець здійснює оплату (передоплата 100 % вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).

З наданих позивачем видаткових накладних та здійснених відповідачем оплат вбачається, що позивач здійснював поставку Продукції за спірними видатковими накладними без отримання попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Оскільки позивач поставив відповідачу товар, незважаючи на неотримання попередньої оплати від відповідача, у останнього виник обов`язок оплатити отриманий ним товар.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Тобто, зі змісту ст. 692 ЦК України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Оскільки товар позивачем передано відповідачу без здійсненням відповідачем попередньої оплати, як передбачено умовами п. 2.5 Договору, суд вважає, що правові норми, передбачені ст. 692 Цивільного кодексу України щодо обов`язку покупця оплатити товар одразу після його прийняття, підлягають застосуванню у спірних взаємовідносинах.

Отже прострочення оплати по товарно-транспортній накладній серія ЧНБ № 723983 від 17.02.2022 починається з 18.02.2022, по товарно-транспортній накладній серія ЧНБ № 739276 від 21.02.2022 - з 22.02.2022, товарно-транспортній накладній серія ЧНА № 662872 від 22.02.2022 - з 23.02.2022, серія ЧНА № 662877 від 23.02.2022 24.02.2022.

Однак доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 415 696,13 грн позивач суду не надав.

Відповідач суму боргу визнав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за отриманий по Договору товар у визначений строк, враховуючи приписи ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 415 696,13 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду згідно з наступним графіком: листопад (з 25 по 30.11.2022) 50 000,00 грн, грудень (з 26 по 31.12.2022) 50000,00 грн, січень (з 27 по 31.01.2023) 50 000,00 грн, лютий (з 24 по 28.02.2023) 50000,00 грн, березень (з 26 по 31.03.2023) 50 000,00 грн, квітень (з 24 по 28.04.2023) 50000,00 грн, травень (з 24 по 31.05.2023) 50 000,00 грн, червень (з 26 по 30.06.2023) 65 696,13 грн.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що в країні введено воєнний стан, триває широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України, існують проблеми із трансфертом на території України. Крім того, відповідач у клопотанні вказує на падіння цін на світовому ринку в першій половині 2022 року на хвойні пиломатеріали на 40-50 % в порівнянні з минулим роком, однак в Україні відбулось зростання ціни на ліс на 20 %, збільшення вартості ж/д тарифу на перевезення лісових вантажів, внаслідок чого експорт матеріалів різко впав.

Відповідач також зазначає про наявність на підприємстві дебиторської заборгованості у сумі 4 255 504,56 грн. Разом з тим, різке падіння цін на пиломатеріали на світовому ринку та високі ціни на лісоматеріали на внутрішньому ринку країни, відсутність логістики робить виробництво пиломатеріалів економічно невигідним, в зв`язку з чим виробництво пиломатеріалів зупинено. Також наявна кредиторська заборгованість перед ТОВ «Ванеса» інших підприємств.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Передбачені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки або розстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку або розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника.

Спираючись на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов`язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Відповідачем належними доказами не доведено падіння цін на круглий ліс на світовому ринку, зростання ціни на ліс в Україні та збільшення вартості ж/д тарифу на перевезення лісових вантажів.

Надана відповідачем бухгалтерська довідка про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємстві ТОВ «Ванеса» підписана директором товариства Думбадзе Г.І., тобто зацікавленою особою, а тому не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження викладених обставин.

Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює ст. 75 ГПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів наявності дебіторської та кредиторської заборгованості, падіння цін на круглий ліс на світовому ринку, зростання ціни на ліс в Україні та збільшення вартості ж/д тарифу на перевезення лісових вантажів, усі негативні наслідки цього повинні покладатися на нього.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Разом з тим, суд враховує, що введення воєнного стану на території України, що спричинило загальний економічний спад в державі, як прямо, так і опосередковано вплинули на фінансові можливості підприємств, установ, організацій.

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження існування таких виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим; враховуючи вплив воєнного стану та наявність його негативних наслідків на діяльність відповідача, суд вважає розумним і справедливим часткове задоволення клопотання відповідача, а відтак про доцільність розстрочення виконання рішення суду з дня його ухвалення в частині стягнення суми боргу 415 696,13 грн на чотири місяці з оплатою до останнього дня кожного місяця у визначених розмірах, а саме: до 31.12.2022 100 000,00 грн, до 31.01.2023 100 000,00 грн, до 28.02.2023 100 000,00 грн, до 31.03.2023 115 696,13 грн.

При цьому суд зауважує, що строк першої оплати в сумі 50 000,00 грн, згідно наданого відповідачем графіку, визначений з 25 по 30 листопада 2022 року, а тому, враховуючи дату ухвалення рішення, цей строк є неактуальним.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

За подання позовної заяви позивач згідно з платіжним дорученням №11831 (№1073637071826) від 27.09.2022 сплатив 6235,44 грн судового збору.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позову, що становить 3117,72 грн.

Решта 50% сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3117,72 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 46, 73-80, 86, 129, 130, 165, 191, 233, 236-238, 240, 241, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ванеса (код ЄДРПОУ 31240948, вул. Дудко, 17, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300) на користь Державного підприємства Новгород-Сіверське лісове господарство (код ЄДРПОУ 00993538, вул. Губернська, 15а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) 415696,13 грн заборгованості за отриманий товар.

3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/789/22 в частині стягнення суми 415 696,13 грн основного боргу з дня його ухвалення на чотири місяці, з оплатою до останнього дня кожного місяця, а саме:

- до 31.12.2022 100 000,00 грн;

- до 31.01.2023 - 100 000,00 грн;

- до 28.02.2023 100 000,00 грн;

- до 31.03.2023 115 696,13 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ванеса (код ЄДРПОУ 31240948, вул. Дудко, 17, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300) на користь Державного підприємства Новгород-Сіверське лісове господарство (код ЄДРПОУ 00993538, вул. Губернська, 15а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) 3117,72 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Повернути Державному підприємству Новгород-Сіверське лісове господарство (код ЄДРПОУ 00993538, вул. Губернська, 15а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) з Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030101) 3117,72 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №3333755 від 21.06.2022.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун