Ухвала

від 29.11.2022 по справі 189/1719/22

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1719/22

2/189/420/22

У Х В А Л А

29.11.2022 року суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С. розглянувши клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, -

встановив:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з цивільним позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовом ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У своєму клопотанні ОСОБА_1 просила звільнити від сплати судового збору про подачі позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки майновий стан позивачки не дозволяє сплатити їй судові витрати у розмірі 992,40 грн., внаслідок того, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою, не отримує заробітну плату, а тому ОСОБА_1 вважає, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Положенням ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Як вбачається, даною статтею Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення статей ЦПК України та Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ JedamskiandJedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

На підтвердження вказаних в клопотанні обставин, позивачем надано: копію індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма РК-5) від 12.06.2022року

Надана позивачкою довідка на підтвердження свого майнового стану належним чином не підтверджує неможливість сплати нею судового збору при зверненні до суду з даним позовом, оскільки не містить повної інформації про дійсний майновий стан позивачки, враховуючи також те, що позивачка ОСОБА_1 , на обліку в центрі зайнятості як безробітна не перебуває, обмежень в працевлаштуванні не має, доказів протилежного нею суду не надано. Сума судового збору 992,40 грн. за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не є вкрай обтяжливою та її не можна розцінювати як таку, що призведе до скрутного матеріального становища, а тому підстав для звільнення відсплати судовогозбору немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя

постановив:

У задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Лукінова