Рішення

від 04.10.2022 по справі 175/4088/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4088/21

Провадження № 2/175/1210/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Новік Л.М.

за участю секретаря Усольцевої С.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Слобожанське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 серпня 2021 року. Відповідач ОСОБА_2 одержав у борг від Позивача ОСОБА_4 грошову суму в розмiрi 10 000 (десять тисяч) доларів США, готівковим способом на власнi потреби, та для оформлення спадщини після смертi матерi ОСОБА_5 . На підтвердження отримання грошових коштів, Відповідач передав Позивачу Розписку від 16 серпня 2021 року, в якій також зазначено, що Відповідач зобов`язується повернути борг в повному обсязі та своєчасно до 28 серпня 2021 року. Дана розписка підписана Відповідачем ОСОБА_2 власноручно.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованість в розмiрi 10 000 (десяти тисяч) доларів США з перерахунком суми, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом долару США на день платежу. Судові витрати покласти на Відповідача ОСОБА_2 . Представник позивача в судовому зсіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

28.02.2022 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та зазначає, що 16 серпня 2021 року на мобільний телефон зателефонував племінник ОСОБА_4 та попрохав зустрітись. Відповідач погодився на зустріч. При зустрічі ОСОБА_4 наполягав на тому, щоб відповідач переоформив на нього земельні ділянки, якi залишились в нього в спадок, після померлої матері. Зазначені розмови з боку ОСОБА_4 відбувались не вперше, на що відповідач в котре відмовив. Враховуючи, що ОСОБА_4 , вважав, що земельні ділянки, які залишились у спадок повинні бути оформленні на нього та належати йому, він мав до відповідача неприязні стосунки. Після чого ОСОБА_4 попрохав відповідача підписати листа, що він не читаючи i зробив, так як мав поганий зiр i не зміг прочитати. Про те, що існує боргова розписка дiзнався лише тоді, коли з суду отримав смс повідомлення про розгляд справи і адвокат ознайомився з матеріалами справи. Кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США від ОСОБА_4 ніколи не отримував. В позовній заяві ОСОБА_4 вазує на те, що відповідач взяв в нього в борг таку велику суму грошей на оформлення спадку, що не відповідає дійсності, оскільки для оформлення спадку не було необхiдностi в такій великій сумі коштів. Крім того, як зазначено в розписці строк повернення коштів до 28 серпня 2021 року. Таким чином, ОСОБА_4 вів відповідача в оману, а він не читаючи змісту листа підписав його.

08.06.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що вiдповiдач бреше про поганий зір або невміння читати, так як в жодних випадках Відповідач не потребував будь якої допомоги в підписанні документів ні раніше нi зараз, в тому числі при оформленні нотаріальних документів, спірна розписка чітко визначає факт отримання грошових коштів, та обов`язок їх повернути, що відповідає правочину позики, і виключає будь-які інші правочини. Відповідач не надає докази своїх психічних захворювань, не надає докази свого жахливого зору, не надає докази обману. Вся правова позиція позивача викладена в позовній заяві, в даній відповіді на відзив зазначені аргументи проти безпідставних тверджень відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Статтею 202ЦКУкраїни визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ч. 1, ч. 2 ст.639ЦКУкраїни договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зіст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Частиною 2 ст.1047ЦКУкраїни передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, необхідно виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Згідно розписки, 16 серпня 2021 року ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 10000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 28 серпня 2021 року.

Відповідач в зазначений в розписці строк кошти не повернув.

Суд, розглядаючи дану справу, приймає до уваги, що дійсно у відповідача виникло грошове зобов`язання, для якого встановлені певні строки його виконання, і дане зобов`язання боржником не виконано у повному обсязі.

Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України, такий висновок суду узгоджується із правовою позицією ВП ВС, викладеною в постанові від 23 жовтня 2019 року Справа № 723/304/16-ц Провадження № 14-360цс19.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики грошових коштів від 16 серпня 2021 року в сумі 10000,00 доларів США.

Суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відповідно на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума витрат по сплаті судового збору.

На підставі ст.141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 2642 грн. 00 коп. за сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 526,527,530,629, 1046,1047,1052 ЦК України, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість в розмiрi 10 000 (десяти тисяч) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2642,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок дві гривні).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік