Постанова

від 27.10.2022 по справі 372/2226/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 372/2226/21 Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.

апеляційне провадження №22-ц/824/8905/2022 Доповідач у ІІ інстанції Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕЛ СІ ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення,-

встановив:

У червні 2021 р. позивач звернувся до суду з позовними вимогами про усунення перешкоди в користуванні ТОВ "І ЕЛ СІ ГРУП" житловим будинком та земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом примусового виселення ОСОБА_1 та усунення перешкоди в користуванні ТОВ "І ЕЛ СІ ГРУП" житловим будинком та земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом примусового виселення ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 29.01.2021 року у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕЛ СІ ГРУП» знаходиться : житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 731.6 кв.м., житловою площею: 86,7 кв.м, (який включає: А-житловий будинок, Б-гараж, В-сарай, Г-альтанка, Р-огорожа, р1-р2-ворота; хвіртка, рЗ-вимощення; р4-септік; р5- ємкість. ) що зареєстрований в реєстрі за № 1930316132231, земельна ділянка 0,0779 га, кадастровий номер 3223155400:05:099:0101, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:099:0100, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 . Пізніше, було встановлено, що вказаний житловий будинок та земельні ділянки займають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без будь-якої правової підстави. Відповідачі проживають на за вказаною вище адресою вже тривалий час, користуються електричною енергією та природним газом, однак рахунки за таке споживання вони не сплачують. Враховуючи викладене просили усунути перешкоди в користуванні житловим будинком шляхом примусового виселення.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2021 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні ТОВ «І ЕЛ СІ ГРУП» житловим будинком та земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом примусового виселення ОСОБА_1 .

Усунуто перешкоди в користуванні ТОВ «І ЕЛ СІ ГРУП» житловим будинком та земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом примусового виселення ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу в якій вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а отже просили його скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції жодного разу не повідомляв їх про слухання даної справи та провів заочний розгляд по справі чим порушив їх право на судовий захист.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2021 року у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕЛ СІ ГРУП» знаходиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 731.6 кв.м., житловою площею: 86,7 кв.м, (який включає: А-житловий будинок, Б-гараж, В-сарай, Г-альтанка, Р-огорожа, р1-р2-ворота; хвіртка, рЗ-вимощення; р4-септік; р5- ємкість. ) що зареєстрований в реєстрі за № 1930316132231, земельна ділянка 0,0779 га, кадастровий номер 3223155400:05:099:0101, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:099:0100, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини підтверджуються актом приймання-передачі нерухомого майна, до статутного капіталу ТОВ "І ЕЛ СІ ГРУП", серія та номер: 12,13, виданий 29.01.2021, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кийова В.В.., інформаційною довідкою № 255032356 від 29.04.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Вказаний житловий будинок та земельні ділянки займають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без будь-якої правової підстави. Відповідачі проживають за вказаною вище адресою вже тривалий час, користуються електричною енергією та природним газом, однак рахунки за таке споживання вони не сплачують та чинять перешкоди в користуванні житловим будинком.

Встановивши вказані обставини суд позов задовольнив застосувавши до спірних правовідносин наступні норми матеріального права:

Згідно з ч. 1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У силу вимог ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник житлового будинку, квартири, згідно ст. 383 ЦК України, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Власник майна, згідно ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як видно з матеріалів справи рішення у справі було ухвалено заочне за відсутності відповідача.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

За правилами ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч.1 ст 285 ЦПК Українизаява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Відповідно до ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України за наявності лише двох підстав скасовується заочне рішення, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як на єдину підставу для скасування оскаржуваного рішення апелянт посилається на неналежне його повідомлення про день та час розгляду справи у суді першої інстанції та позбавлення можливості скористатись правом на захист в результаті заочного розгляду справи.

Встановлено, що відповідач скористався своїм правом на перегляд заочного рішення.

При цьому жодних доказів до заяви про перегляд заочного рішення, що мають істотне значення для вирішення справи їм не надано.

Апеляційна скарга також не містить доводів про порушення судом норм матеріального права або їх неправильного застосування, що мають істотне значення для вирішення справи, а лише доводи про неповідомлення апелянта, що в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України не дозволяє переглянути рішення суду по суті пред`явлених вимог.

Таким чином, посилання апелянта лише на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині його неповідомлення, за встановлених вище обставин, шляхом застосування принципу пуризму в цій частині, суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має враховуючи наступне.

Основним завданням судочинства є справедливий і своєчасний розгляд спорів з метою ефективного захисту прав і законних інтересів суб`єктів, що закріплено не тільки в чинних редакціях процесуальних кодексів, а й у ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас виконання цього завдання не можливо без дотримання судом припису законності, відповідно до якого суд при розгляді справи повинен в обов`язковому порядку дотримуватись норм матеріального та процесуального права.

При цьому трапляються ситуації коли суди формально застосовують процесуальні норми, не враховуючи всіх обставин справи, що в свою чергу , може порушити право такого учасника на справедливий судовий розгляд справи.

Для визначення такого надмірного формалізму при розгляді справи Європейський суд з прав людини («ЕСПЛ») використав термін «правовий пуризм».

Зокрема ЄСПЛ вказує, що пуризм у загальноприйнятному розумінні це надмірне прагнення до чистоти, перевага форми над змістом.

При цьому у справі «Сутяжник проти РФ» ЄСПЛ сформулював висновок проте, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки.

Аналогічне положення щодо неможливості скасування правильного по суті рішення лише з формальних підстав містить і процесуальне законодавство України. Водночас, деякі імперативні положення чинних редакцій процесуальних кодексів у певних випадках можуть суперечити принципу справедливості й неможливості скасування правильного по суті рішення лише з формальних причин.

Таким чином доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про скасування рішення суду з процесуальних питань.

Оскільки доводів про порушення судом норм матеріального права апеляційна скарга не містить очевидність незаконності або необґрунтованості рішення не встановлено, тому в частині вирішення позовних вимог по суті рішення суду не переглядалось.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник