Ухвала

від 25.11.2022 по справі 807/1143/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 листопада 2022 рокум. Ужгород№ 807/1143/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач Головне управління ДПС у Закарпатській області представник Жупан Жанета Василівна;

відповідач Публічне акціонерне товариство "Ерстед" представник Дрюченко Олександр Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву Публічного акціонерного товариства "Ерстед" щодо розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Публічного акціонерного товариства "Ерстед" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області 26 серпня 2016 року звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Ерстед", якою просила суд: "1.Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі інспекції; 3. Прийняти рішення, яким стягнути податковий борг платника податків Публічного акціонерного товариства "Ерстед" (89000, Закарпатська область, Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Заводська, буд.14, код ЄДРПОУ- 14313790) у розмірі 334398,68 грн. в.т.ч. пені в сумі 93297,21 грн. по платежу 50 18010500 "Земельний податок з юридичних осіб" за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року позовну заяву Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Публічного акціонерного товариства "Ерстед" про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ерстед" (код ЄДРПОУ 14313790, 89000, Закарпатська область, Великоберезнянський район, смт. В. Березний, вул. Заводська, буд. 14) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Ерстед" податковий борг у розмірі 334398,68 (трьохсот тридцяти чотирьох тисяч трьохсот дев`яносто восьми грн. 68 коп.) грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року було замінено сторону виконавчого провадження в адміністративній справі № 807/1143/16, а саме: Ужгородську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, будинок 10, ідентифікаційний код 39595916) на її правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694).

15 листопада 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Ерстед" про розстрочення виконання судового рішення, яка подана в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Публічного акціонерного товариства "Ерстед" про стягнення податкового боргу. Зазначеною заявою Публічне акціонерне товариство "Ерстед" просить суд розстрочити виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року по справі № 807/1143/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Ерстед" (код ЄДРПОУ 14313790, 89000, Закарпатська область, Великоберезнянський район, смт. В. Березний, вул. Заводська, буд. 14) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Ерстед" податкового боргу у розмірі 334 398,68 (трьохсот тридцяти чотирьох тисяч трьохсот дев`яносто восьми грн. 68 коп.) грн на 24 місяці з дня постановлення ухвали суду про розстрочення шляхом сплати заборгованості рівними частинами у сумі 13 933,28 грн щомісяця (а.с.а.с. 214-219).

Вказану заяву обґрунтовано тим, що боржник не має можливості виплачувати поточні зобов`язання з податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету, заборгованість підтверджену рішенням суду, все це призведе до повної зупинки діяльності підприємства. У зв`язку з цим виконання рішення суду у справі не надається можливим. При цьому, заборгованість перед бюджетом у боржника продовжує зростати. Одночасно зазначив, що оскільки рішення суду та початок виконавчого провадження фактично припали на другу половину - кінець 2021 року, боржник не мав можливості здійснити продаж нерухомого майна до початку війни. На початок війни потенційні покупці, які виявили бажання та зацікавленість у купівлі нерухомості через ряд причин, таких як настання форс-мажорних обставин, суттєвий спад економіки, втрату бізнесу тощо, відмовилися від такої купівлі.

В судовому засідання представник відповідача просив суд задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями статті 378 частини 4 КАС України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

Суд враховує, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Як судом вже було зазначено постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ерстед" з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Ерстед" податковий борг у розмірі 334398,68 (трьохсот тридцяти чотирьох тисяч трьохсот дев`яносто восьми грн. 68 коп.) грн (а.с.а.с. 178-182).

Відповідно до звіту про фінансові результати за 2021 рік, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2022 року, балансу на 30 грудня 2021 року, 30 вересня 2022 року, підприємство втратило фінансову незалежність та фактично доведено до стану банкрутства, кредиторська заборгованість заявника становила станом на 31 грудня 2021 року 6208,40 грн, а станом на 01 вересня 2022 року уже складала 6601,5 тис. грн (а.с.а.с 221-224).

Суд вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, в тому числі, запровадження на території України воєнного стану, що зумовлює неможливість виконання судового рішення у визначений держаним виконавцем строк.

При цьому, суд враховує, що боржник не ухиляється та не уникає виконання судового рішення, а шукає способи погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати боргу.

Відтак, наведені відповідачем обставини, які свідчать про його скрутне фінансове становище, об`єктивно впливають на можливість виконання судового рішення, істотно ускладнюють його виконання.

У відповідності до статті 378 КАС України її частин 1, 2, 5, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З аналізу вказаної статті, яка саме і регулює, зокрема, процесуальні питання розстрочення виконання судового рішення, судом резюмується, що законодавцем не встановлено строку, протягом якого може бути подана відповідна заява щодо розстрочення судового рішення. Законодавчо лише встановлено часовий проміжок на який може бути відстрочено виконання рішення суду, і такий часовий проміжок не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

У відповідності до статті 4 частини 1 пунктів 12-15 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції; рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги; постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги; ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Судом також зазначається, що законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо розстрочення виконання судового рішення не тільки за відповідною заявою після розгляду справи по суті, у й за результатами розгляду справи по суті.

А тому судом резюмується що строки звернення до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення не пропущено, оскільки таких законодавчо не встановлено.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для розстрочення виконання цього рішення суду.

Щодо розстрочення виконання судового рішення на 24 місяці, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 378 частини 5 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Виходячи з наведеного, враховуючи доведеність поданої заяви належними та допустимими доказами, заяву відповідача слід задовольнити частково та розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців.

Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Ерстед" про розстрочення виконання судового рішення - задовольнити частково.

Розстрочити виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року по справі № 807/1143/16 про стягнення податкового боргу у розмірі 334398,68 грн, згідно графіку: щомісячно, починаючи з грудня 2022 року по листопад 2023 року у розмірі 27866,56 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 листопада 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було виготовлено 28 листопада 2022 року.

Суддя С.Є. Гаврилко