Ухвала

від 28.11.2022 по справі 420/25088/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25088/21

УХВАЛА

28 листопада 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Подільської міської ради Подільського району Одеської області про відстрочення виконання рішення суду за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Подільської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 33909986; адреса: просп. Шевченка, 2, м. Подільськ, Одеська область, 66300) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022р. у справі №420/25088/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії задоволено (рішення набрало законної сили 24.03.2022 року).

Визнано протиправною бездіяльність Подільської міської ради. Подільського району Одеської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини і статті 121 ЗК України за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської міської ради Подільського району Одеської області або відмову у цьому.

Зобов`язано Подільську міську раду, Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (орієнтовною) площею 2.00 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б частини 1 стати 121 ЗК України, за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Подільської міської раді з урахуванням строків, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, прийняти передбачене цією нормою рішення.

Стягнуто з Подільської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 33909986; адреса: просп. Шевченка, 2, м. Подільськ, Одеська область, 66300) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 2000(дві тисячі)грн. 00коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 24.03.2022 року.

18.11.2022 року Подільська міська рада Подільського району Одеської області подала суду заяву, в якій просить суд відстрочити в строк до скасування воєнного стану в Україні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року у справі №420/25088/21 в частині зобов`язання Подільську міську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (орієнтовною) площею 2.00 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б частини 1 стати 121 ЗК України, за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Подільської міської раді з урахуванням строків, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, прийняти передбачене цією нормою рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145- IX від 24.03.2022 року було вирішено внести зміни до Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, доповнити пунктом 27, де у підпункті 5) було зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. З урахуванням ст. 58 Конституції України, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/24372/21 було розглянуто спірні правовідносини, що виникли до воєнного стану, а з огляду на внесені зміни законом №2145- IX від 24.03.2022 року, виконання даного судового рішення буде можливим тільки після скасування воєнного стану. На даний момент воєнний стан діє та він продовжується, що зумовлює додаткову необхідність відстрочення в строк до скасування воєнного стану в Україні рішення суду в зобов`язальній частині. Подібні рішення про відстрочення виконання рішення суду до скасування чи припинення воєнного стану вже приймались Одеським окружним адміністративним судом 11.08.2022 року по справі №420/5552/22, 11.08.2022 року по справі №420/5536/22, 16.08.2022 року по справі №420/5539/22.

Згідно довідки начальника відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2022р. «Про припинення відправки поштової кореспонденції», з 23.02.2022р. в Одеському окружному адміністративному суді припинено відправку поштової кореспонденції у зв`язку із відсутністю коштів на оплату послуг поштового зв`язку.

У судове засідання 28.11.2022 року, призначене для розгляду заяви відповідача, учасники справи не з`явились, про призначення судового засідання були повідомлені засобами електронного зв`язку.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження враховуючи положення ч.2 ст.378 КАС України.

Розглянувши заяву Подільської міської ради, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1 ст.378 КАС України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.378 КАС України).

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).

У постанові від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 воєнний стан продовжений до 25.04.2022.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022, затвердженого Законом України №2212-ІХ від 22.04.2022, воєнний стан продовжений до 25.05.2022.

Указом Президента України №341/2022 на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Наразі воєнний стан продовжений до 19.02.2023 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145- IX від 24.03.2022 року внесено зміни до Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та доповнити Перехідні положення пунктом 27, у якому у підпункті 5 зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії", заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Стаття 13 Конвенції ( 995_004 ) прямо виражає обов`язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (див. справу "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 152, ECHR 2000-XI).

Зміст зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі "Вассерман проти Росії" (N 2) (Wasserman v. Russia) (no. 2), N 21071/05, п. 45, від 10 квітня 2008 року).

У справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) ( див.п.63-65 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15 січня 2010 року).

Під час розгляду даної справи судом встановлена протиправність бездіяльності Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини і статті 121 ЗК України за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської міської ради Подільського району Одеської області або відмову у цьому При цьому, клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року після набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року не було розглянуто відповідачем.

Зі змісту резолютивної частини рішення від 21.02.2022 року вбачається, що відповідача зобов`язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (орієнтовною) площею 2.00 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б частини 1 стати 121 ЗК України, за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Подільської міської раді з урахуванням строків, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України та прийняти передбачене цією нормою рішення.

Суд вважає, що з чинна заборона на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою під час дії воєнного стану, встановлена у 2022 року п.п.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України,у зв`язку із надзвичайною подією запровадженням воєнного стану, фактично унеможливлює прийняття позитивного рішення на користь позивача, чим позбавляє його права на ефективний захист своїх прав.

Спірні правовідносини виникли до введення воєнного стану, а з огляду на внесені зміни законом №2145-IX від 24.03.2022 року, належне та повне виконання рішення суду від 21.02.2022 року у справі №420/25088/21 буде можливим тільки після скасування воєнного стану в Україні.

Суд зазначає, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення до скасування воєнного стану в Україні відповідає положенням ч.5 ст.378 КАС України, згідно з якими таке відстрочення може бути надано не більш як на один рік з 21.02.2022 року, оскільки наразі датою завершення воєнного стану в України відповідно до Закону № 2500 є 19 лютого 2023 року, а також враховує позицію П`ятого апеляційного адміністративного суду у подібних правовідносинах, наведену заявником.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та відстрочити виконання рішення суду у даній справі до скасування воєнного стану в Україні (19.02.2023 року).

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Подільської міської ради Подільського району Одеської області про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року у справі №420/25088/21 до скасування воєнного стану в Україні (до 19.02.2023 року).

Ухвалу може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України (з моменту підписання суддею).

Суддя М.М. Аракелян