Постанова

від 29.11.2022 по справі 120/8899/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8899/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

29 листопада 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Демченко" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Демченко" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги,

В С Т А Н О В И В :

ПП "Демченко" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.04.2021 № 2817/09-03;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 №14514/6/99-00- 06-03-02-06.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у задоволенні позову відмовлено.

ПП "Демченко", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим судом із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного судувід 12.01.2022 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що через запровадження державою протиепідеміологічних обмежуючих заходів, ПП "Демченко" фактично було позбавлено змоги провадити свою господарську діяльність, згідно наперед розробленими та затвердженими графіками та розрхунками. Відповідно ПП "Демченко" також не мало можливості подати до контролюючого органу необхідні документи задля отримання ліцензії на зберігання пального до, встановлених Законом №481/95, строків. ПП "Демченко" було зупинено свою діяльність на період з 18.03.2020 і до моменту закінчення карантинних заходів, установлених Кабінетом Міністрів України, про що 17.03.2020 ним було видано наказ №2. Позивачем відновлено діяльність тільки 21 травня 2020 року відповідно до наказу №3. Також апелянт посилається на те, що ПП "Демченко" намагалося вчинити все від себе залежне на отримання ліцензії на зберігання пального у відповідні строки. Проте, з обставин, що не залежали від підприємства, через наявні карантинні обмеження та відповідні зміни в порядку і строків видачі ліцензій, виконавши всі формальні вимоги закону, ПП "Демченко" отримало ліцензію на зберігання пального тільки 27 квітня 2020 року.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП «Демченко» зареєстроване як суб`єкт господарювання 03.12.2010, номер запису про реєстрацію: 11491020000001293. Позивач взятий на облік в контролюючому органі 06.12.2010 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області. Видами діяльності ПП «Демченко» відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний), 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 49.32 Надання послуг таксі 49.39, Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.

На підставі пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», інших нормативно-правових документів, які регулюють виробництво, зберігання, обіг пального в Україні та відповідно до наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.03.2021 №633-к проведено фактичну перевірку ПП «Демченко» за період з 01.04.2020 по 12.03.2021 за адресою місця здійснення господарської діяльності: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Приміська, 6М.

За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт №2452/02-32-09/37261979 від 15.03.2021.

В акті зафіксовано ряд порушень, а саме:

- п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України;

- ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із внесеними змінами та доповненнями).

У зв`язку з відмовою головного бухгалтера ПП «Демченко» від підписання акта фактичної перевірки 15.03.2021 складений акт відмови від підписання акта перевірки №146 від 15.03.2021.

На підставі висновків акта фактичної перевірки від 15.03.2021 №2452/02-32-09/37261979 ГУ ДПС у Вінницькій області, 02.04.2021, прийнято податкове повідомлення-рішення №2817/09-03, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи): за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2021 №2817/09-03, ПП «Демченко» 20.04.2021 подано скаргу до ДПС України, у якій позивач просив визнати неправомірним та скасувати вищезазначене податковим повідомленням-рішенням з мотивів, наведених у позовній заяві.

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийнято рішення від 29.06.2021 №14514/6/99-00-66-03-02-06, яким відповідач 2, керуючись главою 4 ПК України, залишив податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 02.04.2021 №2817/09-03 без змін, а скаргу ПП «Демченко» - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 02.04.2021 №2817/09-03 та рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 №14514/6/99-00-66-03-02-06 протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що допущення позивачем порушення приписів ст.15 Закону №481/95-ВР підтверджується належними та допустимими доказами, а тому контролюючим органом обгрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення №2817/09-03 від 02.04.2021, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500000, 00 грн.

Також суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Державної податкової служби України від 29.06.2021 №14514/6/99-00-06-03-02-06, саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки ПП «Демченко» шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 29.06.2021 №14514/6/99-00- 06-03-02-06.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулю є Податковий кодекс України (далі -ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Відповідно до п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп.80.1 та 80.2 ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановленостаттею 86 цього Кодексу(п.80.10 ст. 80 Податкового кодексу України).

Приписами п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу Українивизначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьомуЗаконівидів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Згідно з приписами статті 15 Закону №481/95-ВР імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

При цьому законодавством визначено, що до 01.01.2022 суб`єкти господарювання можуть отримати ліцензію на право зберігання пального без надання акта введення в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката, за умови надання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, які видані в установленому законодавством порядку до 01.01.2014 року; дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьомуЗаконідокументів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Згідно із статтею 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

При цьому ст. 18 Закону №481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Так, під час здійснення перевірки відповідачем 1 встановлено, що відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203 Пальне та бухгалтерської довідки №1 від 03.03.2021 вбачається, що станом на 01.04.2020 у ПП Демненко рахуються залишки пального (дизельне пальне) в кількості 11759 л., станом на 30.04.2020 рахуються залишки пального (дизельне пальне) в кількості 10747,57 л.

При цьому, ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №02030414202001433 підприємством отримано 27.04.2020. Відтак, у період з 01.04.2020 по 27.04.2020 на ПП «Демченко» здійснювалось зберігання пального без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги статті 15 Закону України № 481/95-ВР.

Окрім того, в акті перевірки від 15.03.2021 №2452/02-32-09/37261979 зафіксовано, що в присутності ГУ ДПС у Вінницькій області оператором ПП «Демченко» ОСОБА_1 05.03.2021 здійснено зняття залишків пального в резервуарі, про що складено відповідний акт, в якому зазначено, що фактичні залишки пального (дизельне паливо) станом на 05.03.3021 становлять - 20586 л.

Водночас, згідно даних бухгалтерського обліку станом на 05.03.2021 рахуються залишки пального (дизельне паливо) в кількості - 17912 л. Відтак, за результатами зняття залишків встановлено різницю між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявність пального у резервуарі в кількості - 2674 л.

Позивач не заперечуючи факт зберігання пального у резервуарі без відповідних дозвільних документів стверджує, що 02.04.2020 ПП «Демченко» звернулось до ГУ ДПС у Вінницькій області через поштову скриньку із заявою щодо ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Окрім того, підприємство неодноразово намагалося подати вказану заяву в електронному форматі, однак з невідомих причин система відмовляла у її прийнятті. Відтак, на переконання сторони позивача, з обставин, що не залежали від підприємства, ПП «Демченко» не змогло вчасно отримати ліцензію, що спричинило зберігання пального у період з 01.04.2020 по 27.04.2020 за відсутності відповідної ліцензії.

З приводу таких доводів позивача, суд вказує, що ст. 18 Закону №481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Відтак, відсутність ліцензії для зберігання пального до 31.03.2020 не спричиняє наявності підстав для застосування до суб`єкта господарювання штрафу, визначеного ст. 17 Закону №481/95-ВР. У свою чергу, в разі встановлення факту відсутності відповідної ліцензії станом на 01.04.2020 на суб`єкта господарювання накладається штраф. При цьому, положеннями ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Суд звертає увагу, що розмір штрафу є фіксованим та не змінюється в залежності від періоду протягом якого суб`єкт господарювання здійснював оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії.

Отже, навіть на момент звернення позивача до відповідача 1 з метою отримання ліцензії на зберігання пального (02.04.2020), ПП «Демченко» фактично вже допущено порушення приписів ст. 15 Закону №481/95-ВР, адже зберігання пального з 01.04.2020 та по момент отримання ліцензії здійснювалось без наявності останньої.

Більше того, ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Так, з моменту отримання відповідного пакету документів, ГУ ДПС у Вінницькій області надає ліцензію на зберігання пального або приймає рішення про відмову у її видачі не пізніше 20 календарних днів.

Відтак, позивач також мав враховувати строки розгляду документів щодо отримання ліцензії на зберігання пального та завчасно звернутись до уповноваженого органу з метою отримання ліцензії до закінчення, визначеного ст. 18 Закону №481/95-ВР строку (31.03.2020).

Окрім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, наявна в матеріалах справи заява ПП «Демченко» щодо ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) не містить дати її подання. У свою чергу, позивачем не надано будь-яких доказів (копія конверту з відбитком штемпеля відділення зв`язку тощо) на підтвердження того, що така заява була подана за допомогою засобів поштового зв`язку саме 02.04.2020. Не надано також будь-яких доказів, які б підтверджували неодноразові звернення позивача із заявами до ГУ ДПС у Вінницькій області із заявами в електронній формі.

Вказаних висновків суду першої інстанції апелянтом не спростовано.

Суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин досліджується виключно обставини виявленого в акті перевірки порушення вимог Закону №481/95-ВР та правомірність застосування штрафу. Правомірність поведінки органів, уповноважених на видання ліцензій, не є предметом даного спору.

Щодо доводів апелянта про те, що ПП «Демченко» у період з 18.03.2020 по 21.05.2020 не здійснювало будь-якої господарської діяльності, що було спричинено встановленням обмежувальних карантинних заходів, то слід зазначити, що наведені в позовній заяві підрахунки, якими визначено, що в разі функціонування підприємства у звичайному режимі витрати пального у березні 2020 року склали б - 11200 л. пального. Водночас, актом перевірки встановлено, що станом на 01.04.2020 у ПП «Демченко» рахується залишок пального в кількості 11759 л. Відтак, невикористаними станом на 01.04.2020 залишились би 559 л. пального. Більш того, аналітична довідка про розміри використаного пального у березні 2020 року, видана позивачем, містить приблизні підрахунки.

Стосовно доводів апелянта про те, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішення в графі "період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинені ці порушення" вказано "з 01.04.2020 по 12.03.2021", то колегія суддів зазначає, що таке формальне порушення не є підставою для скасування податкового-повідомлення рішення, враховуючи те, що зазначення такого періоду не впливає на визначення суми штрафу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність з боку позивача порушень норм чинного законодавства України виявлених під час проведення перевірки податковим органом, а саме позивачем у період з 01.04.2020 по 27.04.2020 здійснено зберігання пального без відповідних дозвільних документів, що у сукупності свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.04.2021 №2817/09-03, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500000 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 №14514/6/99-00- 06-03-02-06, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її задоволення, оскільки оскаржуване рішення Державної податкової служби України від 29.06.2021 №14514/6/99-00-06-03-02-06, саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки ПП «Демченко» шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача та не може призвести до відновлення порушеного права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Демченко" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.