Постанова

від 16.10.2007 по справі 11/527-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/527-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 жовтня 2007 р.                                                                                   № 11/527-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Рогач Л.І. –головуючого,Волковицької Н.О.,Кривди Д.С.

за участю представників:

позивачане з'явився (про час та дату судового засідання повідомлений належним чином)

відповідачів

прокурораКурбатов В.М., дов. від 05.12.2005р.

Громадський С.О., посв. № 76

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер ЛГТ"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007 р.

у справі№ 11/527-06-07 господарського суду Харківської області

за позовомЛозівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Виконкому Лозівської міської ради

до -          Дочірнього підприємства "Інтер ЛВЄ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер ЛГТ";-          Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер ЛГТ"

проприпинення користування об'єктом

ВСТАНОВИВ:

Лозівський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Виконкому Лозівської міської ради про припинення користування відповідачем - Дочірнім підприємством "Інтер ЛВЄ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер ЛГТ" –об'єктом (автозаправною станцією), що не введений належним чином в експлуатацію; ухвалою суду від 05.02.07р. статус відповідача у даній справі надано також  Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер ЛГТ"; заявою від 13.07.2007р. позивач уточнив позовні вимоги та звернувся з вимогою про зобов'язання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер ЛГТ" припинити експлуатацію автозаправної станції, розташованої за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. К. Маркса, буд. 18, до прийняття вказаного об'єкта в експлуатацію в установленому порядку.

Позовні вимоги мотивовано статтею 18 Закону України "Про основи містобудування", за якою експлуатація не прийнятих у встановленому порядку об'єктів забороняється, та необхідністю припинення порушення чинного законодавства.  

Відповідачі відхилили позовні вимоги з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, здійснення ними підприємницької діяльності на підставі відповідних дозвільних документів, відсутність вини у неприйнятті об'єкту в експлуатацію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2007р. (суддя Черленяк М.І.) позов задоволено частково: відмовлено у задоволенні позовних вимог до Дочірнього підприємства "Інтер-ЛВЄ" ТОВ "Інтер-ЛГТ"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ" припинити експлуатацію автозаправної станції, розташованої за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. К. Маркса, буд. 18, до моменту прийняття вказаного об'єкта в експлуатацію в порядку, встановленому чинним законодавством; з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Інтер-ЛГТ" на користь державного бюджету України стягнуто 85грн. державного мита та на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення вмотивовано встановленими обставинами справи щодо розпочатої відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер ЛГТ" діяльності по продажу паливно-мастильних матеріалів, здійснюваної на об'єкті, не прийнятому в експлуатацію в порядку, передбаченому, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.04р., що прямо заборонено чинним законодавством, а саме, статтею 18 Закону України "Про основи містобудування".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від               23.04.2007 р. (головуючий суддя –Бондаренко В.П., судді –Лакіза В.В,       Слюсарева Л.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на прийняття його при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного законодавства; доводи скаржника відхилено з мотивів їх юридичної та фактичної необґрунтованості, суперечності обставинам справи.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, що ним не застосовано статтю 104 Господарського процесуального кодексу України та не скасовано судове рішення, прийняте щодо прав та обов'язків особи, не залученої належним чином до участі у справі; обставини справи ґрунтуються на неналежних та недопустимих у господарському процесі доказах; судами попередніх інстанцій не зазначено норми чинного законодавства, що передбачають припинення експлуатації об'єкту у відповідних випадках, не надано оцінки доводам, які наводили відповідачі в ході судового розгляду справи.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, не скористався правом на участь представника у судовому засіданні; прокурор просить залишити оскаржувану постанову та рішення без змін з мотивів їх відповідності нормам чинного законодавства та обставинам справи.

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представника відповідачів та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішень виконкому Лозівської міської ради Харківської області від 27.11.01р., від 28.08.02р., від 29.07.03р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ" будувало автозаправну станцію в м. Лозова Харківської області по вул. Карла Маркса,18, яку, однак, на момент прийняття судових рішень не було прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Також судами попередніх інстанцій визначено доведеними належними та допустимими доказами у справі (фіскальними чеками) обставини здійснення відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ" експлуатації автозаправної станції шляхом здійснення діяльності з продажу бензину.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність належними та допустимими доказами здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ" діяльності з відпуску пального за місцезнаходженням спірного об'єкту – автозаправної станції, що є експлуатацією цієї станції, тобто, її використанням згідно з функціональним призначенням.

Відповідно до частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 19 Господарського кодексу України передбачено здійснення державного контролю за господарською діяльністю, в тому числі в сфері виробництва і праці за безпекою виробництва і праці, пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою, за дотриманням норм, стандартів та правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності.

Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами; органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування, іншими законами.

Статтею 12 Закону України "Про основи містобудування" визначено компетенцію органів місцевого самоврядування у сфері містобудування, що кореспондується з повноваженнями їх виконавчих органів у галузі будівництва, передбаченими  статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Здійснюючи вказані повноваження, виконавчі органи місцевих рад приймають в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти у порядку, встановленому законодавством, здійснюють контроль за дотриманням законодавства при забудові їх територій.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи містобудування" закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; експлуатація не прийнятих у встановленому порядку об'єктів забороняється.

Таким чином, господарські суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про необхідність припинення дій відповідача, що порушують встановлений правовий господарський порядок.

Доводи скаржника про прийняття рішення щодо прав та обов'язків іншої особи, не залученої до участі у справі належним чином, спростовуються судовими рішеннями з яких вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ"  набуло статусу відповідача згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України, процесуальні клопотання про зупинення провадження у справі та про прийняття зустрічного позову розглянуті судом з відображенням у процесуальних документах та відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5  Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України  всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували  правовідносини, що виникли та існували між сторонами.

Висновки апеляційного суду, якими відхилено доводи апеляційної скарги, ґрунтуються на належних та допустимих доказах та аналізі норм матеріального та процесуального права, наведених у постанові суду.

Як наслідок, прийнята апеляційним судом постанова відповідає вимогам статті 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Доводи скаржника стосовно оцінки обставин справи судом апеляційної  та першої інстанції не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України та з підстав їх суперечності обставинам справи.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий  господарський  суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007 року у справі № 11/527-06 господарського суду Харківської області та рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2007р. залишити без змін.

Головуючий                                                                                Л.Рогач

Судді:                                                                                          Н. Волковицька

                                                                                          Д. Кривда