Ухвала

від 11.06.2007 по справі 11/527-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/527-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

11 червня 2007 р.                                                                                   № 11/527-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючогоН.О. Волковицької Л.І. Рогач

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ”

на  постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007р.

у справі№ 11/527-06

господарського суду Харківської області

за позовомЛозівського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Виконкому Лозівської міської Ради

до-          Дочірнього підприємства “Інтер-ЛВЄ” Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ”-          Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ”

проприпинення користування об'єктом

                                          ВстановиВ:          

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ” подало касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007р., якою рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2007р. залишено без змін: позов  задоволено в частині припинення користування об'єктом ТОВ “Інтер-ЛГТ”.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно частини 1 статті 46 цього Кодексу державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Додане до касаційної скарги ТОВ “Інтер-ЛГТ” платіжне доручення №125 від 11.05.2007 року про перерахування державного мита в сумі 25,50грн. за подання касаційної скарги не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, виходячи з наступного.

Згідно підпункту “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору у першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Підпунктом “б” цієї статті передбачено, що із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд  України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ” на постанову  Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007р. у справі №11/527-06 господарського суду Харківської області  повернути  скаржнику.

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

Судді                                                                                              Н. Волковицька

                                                                                                       Л. Рогач