Постанова

від 17.10.2007 по справі 8/68-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/68-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 жовтня 2007 р.                                                                                   № 8/68-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиЗакритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2007р.

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

доНаціонального банку України в особі Управління НБУ в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

провизнання частково недійсним договору та стягнення 160 246, 47 грн.

за участю представників:

позивача: Кравченко Н.Г. за дов. від 01.09.2005р. №3808-П_П,

відповідача: Похилько Н.М. за дов. від 20.09.2006р. ВЕС № 025703         

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Національного банку України в особі Управління НБУ в Дніпропетровській області про визнання недійсним п.4.6 договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів НБУ №39/2004 від 04.11.04р., як такого, що не відповідає вимогам закону, та стягнення з відповідача 160 246, 47 грн., як безпідставно списаних у зв'язку з неналежним виконанням договору.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2007р. у справі №8/68-07, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2007р. з даної справи, в позові відмовлено.

          Судові рішення мотивовані необґрунтованістю позовних вимог з посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 626, 632, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про Національний банк України" та докази наявні в матеріалах справи.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням та постановою у даній справі, ЗАТ КБ "Приватбанк" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що судами порушені та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: ст. 180, 189, 190 ГК України, ст. 525, 526, 611 ЦК України, ст. 9, 10, 11 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні", ст. 1, 13, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

     У відзиві Національного банку України в особі Управління НБУ в Дніпропетровській області на касаційну скаргу, останній просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.        

          Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів НБУ від 04.11.04р. №39/2004 (далі Договір), згідно умов якого відповідач зобов'язався за плату забезпечити роботу позивача в системі електронних платежів НБУ для здійснення останнім міжбанківського переказу грошей і надавати інформаційні та консультаційні послуги щодо роботи у вказаній системі електронних платежів.

Відповідно до п. 4 Договору відповідач розраховує суму оплати за надані послуги з 26 числа минулого місяця до 25 числа розрахункового місяця включно. В день проведення розрахунку відповідач надсилає позивачу електронною поштою дебетове інформаційне повідомлення із зазначенням загальної суми, належної до оплати за надані послуги згідно з тарифами на операції (послуги), встановленими нормативно - правовими актами Національного банку України. Оформлений належним чином рахунок-фактуру з відповідними розшифровками послуг, що були надані протягом розрахункового періоду, відповідач надсилає засобами поштового зв'язку. Позивач зобов'язується оплатити послуги відповідача до 10 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунок за виконані роботи, надані послуги за неповний робочий місяць (укладення, розірвання договору) здійснюється за фактично відпрацьовані дня місяця. У разі ненадходження оплати від позивача протягом місяця відповідач без додаткового погодження здійснює списання грошей з кореспондентського рахунку позивача згідно з надісланим розрахунком.

          Згідно п.4.6 Договору у разі внесення Національним банком України змін до тарифів розмір оплати змінюється з часу набрання чинності цими змінами (без укладання додаткової угоди).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

        Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент укладення Договору діяли тарифи, встановлені постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003р. №333 в редакції від 29.10.04р.

Постановою Правління Національного банку України від 13.11.2006р. №431, яка набрала чинності з 11.12.2006р., було внесено зміни до деяких переліків і тарифів операцій (послуг), що здійснюються Національним банком України, його територіальними управліннями та структурними одиницями за операціями (послугами), пов'язаними з діяльністю клієнтів і банків - кореспондентів Національного банку України.

На виконання умов Договору та у відповідності до зазначеної  постанови №431 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №4530003535 від 26.12.06 р. за період з 26.11.06 р. по 25.12.06 р. на загальну суму 939 273, 97 грн. та №4530003619 за період з 26.12.06 р. по 25.01.07 р. на загальну суму 833 279,81 грн. з урахуванням зміни тарифів, які відповідач оплатив частково  відповідно в сумі 893435, 48 грн. та 718 871, 83 грн., виходячи з розміру тарифів, що діяли на момент укладання Договору.

Відповідач 23.02.2007 р. та 13.03.2007р.  на підставі п. 4.5. Договору здійснив договірне списання коштів позивача відповідно в сумі 45838,49 грн.  та в сумі 114 407,98 грн., а всього 160 246,47 грн.,  що становить різницю між сумою, вказаною у рахунку-фактурі, та фактично сплаченою позивачем сумою.           

          На підставі встановленого та, враховуючи приписи ст.ст. 530, 626, 632, 901, 903 ЦК України, а також те, що в Договорі обумовлена можливість зміни тарифів і визначено, що строк оплати за зміненими тарифами починається з часу набрання чинності цими змінами (без укладання додаткової угоди), господарський суд першої та апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, які колегія визнає таким, що відповідають встановленим обставинам у справі та приписам зазначених норм матеріального права.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування та порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів.

          Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких касаційна інстанція не наділена, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини сторін, з огляду на що колегія вважає прийняті судові акти такими, що відповідають положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 "Про судове рішення", а отже  і підстави для їх скасування відсутні.

        Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні касаційної скарги відмовити.

    Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2007р. у справі № 8/68-07 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                                В.С. Божок

Судді:                                                                             Т.Ф. Костенко  

                                                                                    Г.П. Коробенко