Постанова

від 29.11.2022 по справі 521/9168/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8419/22

Справа № 521/9168/22

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Назарова М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Пінькової К.Ю.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

позивач ОСОБА_2

представник позивачів- ОСОБА_3

відповідач Державне підприємство «ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ» в особі Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ».

представник відповідача Бондар Віктор Володимирович,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2022 року, ухвалене суддею Бобуйок І.А. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ» в особі Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ» про визнання незаконними та скасування наказів про призупинення дії трудових договорів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

01.07.2022 року позивачі звернулися до суду з позовом до державного підприємства «ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ» в особі Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ», у якому просили, з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 02.09.2022 року, визнати незаконними та скасувати: наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 21 від 31.03.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану, в частині призупинення з 01.04.2022 р. дії трудового договору з ОСОБА_1 ; наказ Одеською регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 21 від 31.03.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення з 01.04.2022 р. дії трудового договору зі ОСОБА_2 ; наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 26 від 29.04.2022 р. про призупинення трудових договорів па період воєнного стану в частині призупинення з 01.05.2022 р. дії трудового договору з ОСОБА_1 ; наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємств «Обслуговування повітряного руху України» № 32 від 30.05.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення з 01.06.2022 р. дії трудового договору з ОСОБА_1 ; наказ Одеського регіональною структурною підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 42 від 30.06.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення з 01.07.2022 р. дії трудового договору з ОСОБА_1 ; стягнути з ДП «Обслуговування повітряного руху України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 93728,70 грн.; компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 68 000 гри.; понесені у справі судові витрати; стягнути з ДП «Обслуговування повітряного руху України» на користь ОСОБА_2 : середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 24 821.37 грн.; компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 25 000 грн.; понесені у справі судові витрати.

Згідно позовної заяви, що наказом ОРСП ДП «Украерорух» № 21 від 31.03.2022 р. з 01.04.2022 р. було призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені в додатку до наказу, зі збереженням місця роботи і посади до завершення воєнного стану. Позивачі були включені до додатку до вказаного наказу і як наслідок були позбавлені роботи. Як вбачається з тексту наказу № 21від 31.03.2022 р., підставою для призупинення з деякими працівниками дії трудових договорів стало продовження на території України воєнного стану, впровадження режиму простою на підприємстві, закриття повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію Російської Федерації та як наслідок, відсутність фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, через непередбачувані та непереборні події, які відбулися незалежно від волі і бажання підприємства, обставинами, що можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань та функцій підприємства.

Також, наказом ОРСП ДП «Украерорух» №26 від 29.04.2022 р. з 01.05.2022 р призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені в додатку до наказу, зі збереженням роботи і посади до завершення воєнного стану. Згідно позовної заяви, позивачі включені у додаток до вказаного наказу, але зі ОСОБА_2 з 16.05.2022 р було поновлено дію трудового договору.

Крім того, наказом ОРСП ДП «Украерорух» № 32 від 30.05.2022 р. з 01.06.2022 p. призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені додатку до наказу, зі збереженням роботи і посади до завершення воєнного стану. ОСОБА_4 була включена у додаток до вказаного наказу. Крім того, наказом ОРСП ДП «Украерорух» № 42 від 30.06.2022 р. з 01.07.2022 року призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені у додатку до наказу, зі збереженням роботи і посади до завершення воєнного стану. Підстави прийняття зазначених наказів аналогічні підставам, зазначеним в наказі № 21 від 31.03.2022 року.

Вказані накази позивачі вважають незаконними, такими, що підлягають скасуванню, а тому звернулись до суду із відповідною позовною заявою.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Малиновськогорайонного судум.Одеси у задоволенні позовноїзаяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до державногопідприємства «ОБСЛУГОВУВАННЯПОВІТРЯНОГО РУХУУКРАЇНИ» (в особіОдеського регіональногоструктурного підрозділуДержавного підприємства«ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГОРУХУ УКРАЇНИ» провизнання незаконнимита скасуваннянаказів пропризупинення діїтрудових договорів,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,відшкодування моральноїшкоди відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що підприємство припинило обслуговування повітряних суден в повітряному просторі України, що є основним видом діяльності і джерелом доходів підприємства. Припинення обслуговування повітряних суден унеможливило надання та виконання роботи диспетчерами повітряного руху України, які є основним виробничим персоналом підприємства. Відповідно, значна кількість працівників, які забезпечували роботу основного виробничого персоналу, не могли виконувати свої посадові обов`язки та завдання у зв`язку фактичної відсутності певних видів робіт. Суд першої інстанції зазначав, що залучення до роботи певних працівників відділу бухгалтерського обліку обумовлено необхідністю виконання робіт, передбачених їх посадовими обов`язками, для забезпечення безперебійної функціонування підприємства в умовах, що склались. Надання працівникові іншої, відмінної від зазначеної в посадовій інструкції, роботи не являється обов`язком працедавця. Так, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 займають різні посади у відділі бухгалтерського обліку та звітності, які відрізняються посадовими обов`язками та не є взаємозамінними. Стосовно тверджень позивача дискримінаційного ставлення керівництва, суд першої інстанції зазначав, що вказане твердження є безпідставне, необґрунтоване та не підтверджено жодними доказами а посиланнями на будь-яку норму закону. Посилання на рішення Малиновського районного суду по справа № 521/22067/21 та № 521/21223/21 є безпідставне, так як вказані рішення не набрали по цей час законної сили і мають інший предмет спору. Неаргументованим є твердження позивачів, що після звернення їх до суду ставлення

керівництва відповідача до них погіршилось. Так, ОСОБА_2 , з травня 2022 року приступила до посадових обов`язків, з травня по цей нас трудовий договір з нею не

призупинено і він діє. Стосовно позовних вимог в частині стягнення середньо заробітку, суд першої інстанації роз`яснив, що перекладання відповідальності за наслідки військової агресії проти України на підприємство є безпідставним. У зв`язку відмовою у задоволенні позовних вимог, що стосуються скасування наказів №21 від 31.03.2022 року, № 26 від 29.04.2022 року, №32 від 30.05.2022 року № 42 віл 30.06.2022 року про призупинення трудових договорів на час дії воєнного стану та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції відмовив у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди.

Явка сторін

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи . Скаржниці та їх представник заявили клопотання щодо розгляду апеляційної скарги без їх участі.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, скаржниці подали апеляційну скаргу. В поданій апеляційній скарзі просять скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси 06 вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким просили скасувати: - наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 21 від 31.03.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення 3 01.04.2022 р. дії трудового договору з ОСОБА_1 ; - наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 21 від 31.03.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення 3 01.04.2022 р. дії трудового договору зі ОСОБА_2 ; ??-наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 26 від 29.04.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення з 01.05.2022 р. дії трудового договору з ОСОБА_1 ; ??- наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 32 від 30.05.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення з 01.06.2022 р. дій трудового договору з ОСОБА_1 ; ??- наказ Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» № 42 від 30.06.2022 р. про призупинення трудових договорів на період воєнного стану в частині призупинення з 01.07.2022 р. дії трудового договору з ОСОБА_1 . Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ (ЕДРПОУ 19477064 м. Бориспіль, Київська область, 08301) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ): ??середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 93 728,70 грн.; ??компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 68 000 грн.; ??понесені у справі судові витрати; ??судовий збір за подання апеляційної скарги. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ (ЕДРПОУ 19477064 м. Бориспіль, Київська область, 08301) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ): ??середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 24 821,37 грн.; ??компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 25 000 грн.; ??понесені у справі судові витрати; ??судовий збір за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржниці зазначили, зі змісту зазначеної норми закону, обов`язковою підставою, яка надає роботодавцю право на призупинення дії трудових договорів з працівниками, с абсолютна неможливість надання відповідної роботи. Таким чином, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, трактувало тільки ту частину цій статті, яка вигідна для нього і використало її без наявності необхідних для того підстав. Цей факт не прийняв до уваги суд першої інстанції. При виданні наказів про призупинення дії трудових договорів з працівниками, до додатків яких включені позивачі, Одеський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України посилається на впровадження на території України воєнного стану, впровадження режиму простою на підприємстві, закриття повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію Російської Федерації та як наслідок, відсутність фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, непередбачувані та непереборні події, які відбулися незалежно від волі і бажання підприємства, обставинами, які можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань та функцій підприємства, початку запровадження воєнного стану. Державне підприємство обслуговування структурного підрозділу повітряного руху України працювало і продовжує по теперішній час свою роботу, а також відділ бухгалтерського обліку та звітності, в якому працюють позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не припиняв виконувати свої функції та обов`язки для забезпечення безперебійної роботи підприємства. Станом на день звернення з даним позовом до суду у м. Одесі зберігалися умови для роботи підприємств, установ, організацій, військові дії на території області не відбуваються, більшість підприємств, організацій та установ щоденно функціонують та підтримують рівень економіки у регіоні. Зважаючи на викладене, у відповідача не було та не має зазначених в ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» підстав для призупинення дії трудових договорів з працівниками, які можуть бути забезпечені роботою, зокрема, з позивачами. Так, з 01.04.2022 року було призупинено дію трудового договору з позивачами, але виконання виробничих завдань та обов`язків, визначених їх посадовими інструкціями, виконували інші працівники відділу. Позивачам на звернення до керівництва підприємства щодо роз`яснення з приводу призупинення дії трудового договору «відписували» про «неможливість надання їм роботи та виконання ними виробничих завдань та функцій, передбачених Посадовою інструкцією». Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ніяким чином, ані письмово, ані усно, жодним засобом зв`язку, не повідомляли підприємство про неможливість виконання посадових обов`язків, а неодноразово зверталися за роз`ясненнями до керівництва Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з цього питання. У ході справи сам факт поновлення з кожним з позивачів, зі ОСОБА_2 з 16.05.2022 року, а з ОСОБА_1 - з 05.08.2022, дії трудових договорів, незважаючи на те, що з часу початку військової агресії проти України до теперішнього дня ситуація з відкриттям неба над Україною та з відсутністю фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування не змінилась, свідчить, що у відповідача є можливість забезпечити позивачів роботою за їх посадами. Також вважаємо, що прийняте рішення судом першої інстанції було ухвалено без достатнього вивчення та всебічного з`ясування обставин, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які не були досліджені судом першої інстанції. Про це свідчить факт того, що судом не було взято до уваги відповідь на відзив відповідача, яка була подана у строк, визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі. Позивачам було встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на подання відповіді. Враховуючи той факт, що відзив на позов позивачами було отримано 02.08.2022 р. закінчення зазначеного строку припадало на вихідний день - неділю 07.08.2022 р., у зв`язку з чим за правилами ч. 3 ст. 124 ЦПК України останнім днем строку е понеділок 08.08.2022 р.. Крім того, адміністрація підприємства оголосила про підтримку усіх працівників, з якими було призупинено дію трудових договорів, у вигляді матеріальної допомоги за зверненням працівників із заявою про таку допомогу. За такою допомогою позивачі звернулися із заявами написаними власноруч, але у наданні їм допомоги було відмовлено, посилаючись на фінансовий стан підприємства, в той час коли іншим працівникам крім позивачів. матеріальну допомогу було надано. Така допомога надавалась усім працівникам щомісячно, Призупинення дії трудових договорів та відмова у наданні матеріальної допомоги, позивачам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що призвело до втрати заробітку, принизило гідність та поставило під загрозу нормальні умови існування в той час коли всі інші працівники підприємства отримували щомісячно матеріальну допомогу. Всі працівники підприємства рівні в ситуації, що склалася навколо, і не може бути привілеїв чи обмеження одним перед іншими. Як відписується керівництво підприємства, на звернення щодо роз`яснення про відмову у наданні допомоги, посилаючись на фінансовий стан підприємства і що матеріальна допомога не є обов`язковою виплатою, це ще раз підтверджує факт упередженого ставлення до позивачів та їх приховане покарання керівництвом підприємства. Ці дії керівництва підприємства свідчать про дискримінацію позивачів, що порушує ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч. 1 статті 19 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, «Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою», ст. 24 Конституції України, ст. 2-1 Кодексу законів про працю України.

Короткий зміст вимог доповненої апеляційної скарги представника позивачів ОСОБА_3

Представник позивачів в мотивування апеляційної скарги зазначав, що в даному випадку, коли майно відповідача не зазнало знищення, в регіоні здійснення відповідачем діяльності не ведуться активні бойові дії, а сам роботодавець залучає до роботи певне коло працівників, зупинення дії трудових договорів з деякими правниками, (в даному випадку - з позивачами), які є працівниками тих структурних підрозділів чи відділів в яких продовжують працювати інші працівники, с очевидним, що прийняття рішення про призупинення дії трудових договорів зумовлено не об`єктивно неможливістю надати роботу усім працівникам, а суб`єктивним вибором роботодавця надати роботу певним працівникам. Саме з огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обрання позивачів серед інших працівників, в якості осіб з якими роботодавець вирішив призупинити дію трудових, а також факт ненадання ОСОБА_1 матеріальної компенсації у зв`язку з призупиненням дії трудового договору при тому. шо всі інші працівники, які опинились в аналогічному становищі таку компенсацію отримали, і дало позивачам привід стверджувати про упереджене дискримінаційне ставлення до них з боку роботодавця, що залишилось судом без належної оцінки. Висновок суду щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з підстав встановленої ч. 3 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» неприпустимості перекладання відповідальності за наслідки військової агресії проти України з держави, що здійснює військову агресію проти України, на підприємство, яке призупинило дію трудового договору є недоречним та як і усі інші висновки вказує на самоусунення суду від стандартів всебічного та об`єктивного розгляду справи. Вимоги про стягнення заробітку за час змушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування наказів про призупинення дії трудових договорів. Тобто передумовою покладення на підприємство майнової відповідальності в розмірі середнього заробітку позивачів за час призупинення дії трудових договорів є встановлення незаконності такого призупинення. В такому випадку правовою підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку буде норма ст. 235 КЗпП України. Представник позивачів наголошував на порушеннях судом першої інстанції ст.279 ЦПК України та зазначав, що дана справа містить також і вимоги немайнового характеру у зв`язку з чим така справа повинна розглядатись в судовому засіданні за участю сторін. Суд занадто формально підійшов до вирішення справи, створюючи позивачам перешкоди у доступі до суду шляхом необґрунтованого залишення позову без руху, обмеження їх у можливості приймати участь у розгляді справи, бути допитаними в якості свідків, надати суду докази, які мають істотне значення для вирішення справи, обмежившись при ухваленні рішення лише цитуванням відзиву відповідача без жодного обґрунтування мотивів відхилення доводів і доказів позивачів, ігнорування стандартів оцінки доказів. Рішеннями ЄСПЛ визначено. що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення від 16.12.1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Надмірний формалізм при відкритті провадження у справі. Після подання позовної заяви судом було винесено ухвалу, якою залишено позов без руху без зазначення конкретних недоліків позову які унеможливлюють відкриття провадження у справі і це при тому. що всі вимоги ст. 175-177 ЦПК України позивачам були викопані при поданні позову, про що свідчить текст позовної заяви. Надмірний формалізм при вирішенні питання про витребування доказів. Далі, представник позивачів після отримання відзиву на позов, в якому містились голослівні заперечення та до якого відповідач умисно не надав наявні у нього докази, за допомогою яких суд мав встановити істотні для справи обставини, після отримання від відповідача відмови у наданні відповіді на адвокатський запит, - подав до суду клопотання про витребування таких доказів зокрема: штатного розкладу із зазначенням працівників, з якими дія трудового договору не зупинялась: працівників, які звернулись до відповідача з заявам! про надання матеріальної допомоги у зв`язку з призупиненням дії трудового договору: працівників, яким така допомога була надана. В обґрунтування причин неможливості подання клопотання раніше представних позивача зазначив, що про замовчування відповідачам істотних для справи обставин, які відомі Йому особисто та про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України щодо обов`язку надання суду наявних в ного розпорядження доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову дізнався лише після отримання відзиву на позов. Крім того, до звернення до суду з позовом відповідачі через представника неодноразово намагались отримати відповідні докази, проте у їх наданні відповідачем з формальних підстав було відмовлено, при чому в останнє - листом віл 21.07.2022 року, тобто вже після відкриття провадження по справі. Окрім того представник просив витребувати від відповідача належним чином засвідчену копію наказу директора Одеського РСТ Украероруху віл 29.07.2022 р. № 172/0, яким ОСОБА_5 була залучена до виконання посадових обов`язків, який було видано після відкриття провадження у справі. і яким підтверджувалися обставини, викладені в уточненому позові. Клопотання щодо витребування цього наказу. " огляду на дату його видання, подати разом з позовною заявою неможливо було в принципі. Ухвалою суду від 02.09.2022 р. було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів з підстав неподання такого клопотання разом з позовом та необґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього. Дуже дивне мотивування, з огляду на наведені доводи неможливості подання клопотання про витребування разом з позовом, і це при тому, що докази, про витребування яких заявляв представник позивачів, перебувають виключно у відповідача та умисно не надаються ним у відповідь на адвокатський запит; підтверджують обставини, які підлягають встановленню та доказуванню по справі. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Але такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду. мають переслідувати легітимну мету. а також мас бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Вважаю, що у даній справі відмова у витребуванні доказів у зв`язку з пропуском строку, ігнорування судом доводів та доказів представника позивачів з цього приводу, з урахуванням факту ухилення відповідача від подання доказів по справі, призвело до порушення права позивачів на справедливий суд та призвело до ухвалення незаконного рішення. Таким чином ухвала суду від 02.09.2022 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, є незаконною та необґрунтованою. Звертав увагу суду апеляційної інстанції, шо і у даному випадку суд формально розглянув заяву про виклик свідків та проігнорував той факт, що у ній містилось посилання на обставини, які можуть повідомити свідки (наявність у відповідача можливості забезпечити позивачів роботою. упереджене дискримінаційне ставлення до позивачів, характер та тривалість моральних страждань) а показання позивачів як свідків є засобом доказування відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 76 ЦПК України. Також відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження власних заперечень.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

27 жовтня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від представника відповідача ОСОБА_6 ..

Мотивуючи зазначений відзив, представник відповідача виходив з того, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введено військовий стан в Україні, у зв`язку з чим ДП УПР України взагалі припинило господарську діяльність направлену на отримання доходу, та грошових коштів які можливо направляти на виплату заробітної плати співробітників, сплату податків, інше. Посилання на те, що ДП УПР України працювало і продовжує по теперішній час свою роботу, а також відділ бухгалтерського обліку та звітності, не відповідає дійсності оскільки функціональні обов`язки Украероруху в особі Одеського РСП, це забезпечення надання послуг безпечного обслуговування повітряного руху України. Бухгалтерія Одеського РСП, у період воєнного стану, виконує обмежені обов`язки, які зазначені в посадових інструкціях, із скороченим режимом роботи, а саме: фінансування витрат пов`язаних із забезпеченням військовослужбовців відряджених до Одеського РСП згідно Постанови кабінету міністрів України від 19.07.1999 №1281 та Указу Президента від 03.05.2017 №126/2017. Враховуючи взаємозамінність, кваліфікацію працівників бухгалтерії та оптимізацію виконання поставлених задач у період воєнного стану, враховуючи посадові інструкції, до ротації були залучені бухгалтери що обізнані у введені бухгалтерського обліку з основних засобів ( в тому числі, що розташовані на тимчасово окупованих територіях), облік матеріальних цінностей, розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців та працівників залучених до роботи, також облік податку на додану вартість, інші податки, відрядження до місця бойових дій, інше. Посадові інструкції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не передбачають знання та уміння виконувати вище зазначений облік. Забезпечення надання кваліфікованої і достовірної інформації на запити Міністерства інфраструктури, за для скорочення витрат на виплату заробітної плат та податків, що є найбільш вагомою складовою у витратах Одеського РСП, виконувати обмежені обов`язки відділу бухгалтерського обліку та аудиту призначено бухгалтерів які раніше виконували вказані обов`язки і які мають вищу кваліфікацію та досвід.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Судова колегія встановила, що ОСОБА_1 з 07.10.2014 р. працює в Одеському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України». Станом на момент звернення до суду з позовом ОСОБА_1 займає посаду бухгалтера. ОСОБА_2 з 15.06.2015 р. працює в ОРСП ДП «Украерорух». Станом на момент звернення до суду з цим позовом ОСОБА_2 займає посаду бухгалтера 2-ї категорії.

Наказом ОРСП ДП «Украерорух» № 21 від 31.03.2022 р. з 01.04.2022 р. було призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені в додатку до наказу, зі збереженням місця роботи і посади до завершення воєнного стану.

Також, відповідно до наказу на час призупинення дії трудових договорів головний бухгалтер не має проводити нарахування та виплату заробітної плати. Позивачі були включені до додатку до вказаного наказу і як наслідок були позбавлені роботи. Про існування зазначеного наказу до відома позивачів було доведено текстовим повідомленням за допомогою месенджера «Vіbеr» 01.04.2022 р..

Як вбачається з тексту наказу № 21 від 31.03.2022 р., підставою для призупинення з деякими працівниками дії трудових договорів стало продовження на території України воєнного стану, впровадження режиму простою на підприємстві, закриття повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію Російської Федерації та як наслідок, відсутність фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, через непередбачувані та непереборні події, які відбулися незалежно від волі і бажання підприємства, обставинами, що можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань та функцій підприємства.

Наказом ОРСП ДП «Украерорух» №26 від 29.04.2022 р. з 01.05.2022 р призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені в додатку до наказу, зі збереженням роботи і посади до завершення воєнного стану. Підстави прийняття зазначеного наказу аналогічні підставам, що зазначені в наказі № 21 від 31.03.2022 р.

Позивачі включені у додаток до вказаного наказу, але зі ОСОБА_2 з 16.05.2022 р було поновлено дію трудового договору. Про існування зазначеного наказу до відома ОСОБА_1 було доведено текстовим повідомленням за допомогою месенджера «Vіbеr»05.05.2022 р. Крім того, судом встановлено, що наказом ОРСП ДП «Украерорух» № 32 від 30.05.2022 р. з 01.06.2022 p. призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені у додатку до наказу, зі збереженням роботи і посади до завершення воєнного стану. Підстави прийняття зазначеного наказу аналогічні підставам, зазначеним в наказі № 21 від 31.03.2022 року. ОСОБА_4 була включена у додаток до вказаного наказу. Про існування зазначеного наказу до відома ОСОБА_1 було доведено текстовим повідомленням за за допомогою месенджера «Vіbеr» 30.05.2022 р.

Наказом ОРСП ДП «Украерорух» № 42 від 30.06.2022 р. з 01.07.2022 року призупинено дію трудових договорів з працівниками ОРСП ДП «Украерорух», які зазначені у додатку до наказу, зі збереженням роботи і посади до завершення воєнного стану. Підстави прийняття зазначеного наказу аналогічні підставам, зазначеним в наказі № 21 від 31.03.2022 року. ОСОБА_4 була включена у додаток до вказаного наказу. Про існування зазначено наказу до відома ОСОБА_1 було доведено текстовим повідомленням за допомого месенджера Viber 30.06.2022 р..

Відповідно до довідки №21.2.08-109 від 18.11.2022 наданої відповідачем суду апеляційної інстанції з штатної чисельності 387 чоловік станом на 24.02.2022 року до 18.11.2022 залишилось 375 чоловік, чисельність залучених до роботи з 24.02.2022 року до 18.11.2022 скоротилась до 85 чоловік.

Позиція апеляційного суду

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із того, що відповідно до ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. 2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. 3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України, а тому Наказ від 31.03.2022 №169/о виданий Державним підприємством Обслуговування повітряного руху України в особі Дніпровського регіонального структурного підрозділу відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Так, основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України. Разом з тим відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51,52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Закон України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вступив в дію з 24.03.2022 року до закінчення военного стану.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсутні умови для призупинення дії трудового договору, а саме - абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що Державне підприємство Обслуговування повітряного руху України в особі Дніпровського регіонального структурного підрозділу, де працює позивач, у зв`язку з закриттям повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію російської федерації підприємство не виконує основні виробничі завдання та функції, та як наслідок відсутні фінансові надходження за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін. Відповідно довідки №21.2.08-109 від 18.11.2022 наданої відповідачем суду чисельність залучених до роботи скоротилась з 387 чоловік 24.02.2022 до 55 чоловік станом на 01.04.2022 року. Не зважаючи на простій підприємства забезпечується збереження та працездатність інфраструктури, яка не була пошкоджена вогневим ураженням з боку російської федерації та для обслуговування обладнання залучається мінімальна кількість працівників, через обставини, які можуть поставити під загрозу життя та здоров`я працівників.

Доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що відповідач не надав їй як працівнику роботу згідно її посадових обов`язків, чим порушив положення ст.34 КЗпП України не можуть бути враховані, оскільки норми КЗпПУ не застосовуються до положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» і норми останнього під час дії военного стану мають пріорітет. Простій не є тотожним поняттям призупинення трудового договору, оскільки підставою для призупинення дії трудового договору є відсутність роботи або відсутність її виконання працівником лише під час воєнного стану.

Доводи апелянта ОСОБА_3 про те, що після подання позовної заяви судом було винесено ухвалу, якою залишено позов без руху без зазначення конкретних недоліків позову, спростовуються матеріалами справи , щодо зазначення судом відсутніх реквізітив позову (а.с.60) так і змістом виправленого позову (а.с.64).

Доводи апелянта ОСОБА_3 про дивні мотивування прийнятих судом процедурних рішень, є точкою зору сторони право на яку вони мають в демократичному суспільстві. Інші доводи з приводу процесуальних рішень суду є припущеннями та непогодженням з прийнятими рішеннями судом першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при правовій кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильні висновки суду першої інстанції та не спростовують їх.

При вирішенні цієї справи, суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 29 листопада 2022 року

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко