Постанова

від 30.11.2022 по справі 723/2424/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Чернівці

справа № 723/2424/21

провадження 22-ц/822/878/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради про затвердження технічної документації, щодо встановлення меж земельної ділянки, визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Під час розгляду справи по суті, представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку на подання клопотання та призначення судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити наступні питання: чи є земельна ділянка з кадастровим номером 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельною ділянкою під номером НОМЕР_1 площею 0,15 га; чи накладається повністю чи частково зазначена земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на земельну ділянку під номером 5 площею 0,15га, яку розподілено ОСОБА_6 .

З метою забезпечення проведення експертизи просила витребувати документи у Красноїльській селищній раді та у Головному управлінні Держгеокадастру у Чернівецькій області. Вважає, що причини пропуску позивачем процесуального строку на подання клопотання про призначення земельно- технічної експертизи та витребування доказів поважними, оскільки на момент подання позовної заяви позивач вважав, що обставини накладення земельних ділянок є доведеними.

Враховуючи, що під час розгляду справи по суті та дослідження доказів виникла необхідність у проведенні земельно - технічної експертизи, просила клопотання задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2022 року клопотання представника позивача про поновлення строку та призначення судової земельно-технічної експертизи залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2022 року і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції при постановлені оскарженої ухвали було порушено норми процесуального права.

Суд першої інстанції не вжив заходів для повного та всебічного розгляду справи, а неповне встановлення судом фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, призвели до формального підходу при вирішенні питання про задоволення клопотання представника позивача.

З огляду на конкретні обставини справи, відмова у цій справі у призначенні судом експертизи не дозволить встановити дійсні обставини, відповідно виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи, а відмова у призначенні експертизи з підстав пропуску процесуального строку є проявом надмірного формалізму.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач звернулася в суд з позовом до Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради про затвердження технічної документації, щодо встановлення меж земельної ділянки, визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Залишаючи без розгляду клопотання представника позивача про поновлення строку та призначення судової земельно-технічної експертизи по даній справі, суд першої інстанції посилався на те, що суд розпочав розгляд справи по суті, сторони надали пояснення по справі, були дослідженні матеріали цивільної справи. Суд зазначив, що заявляючи клопотання про призначення експертизи, заявник не навів переконливих доказів про причини не заявлення даного клопотання на стадії підготовчого судового засідання.

Проте такі висновку суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зі змісту ст. ст. 189, 197 ЦПК України вбачається, що завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. У підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Колегія суддів вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом із можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів частини першої статті 4 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування. Зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Тобто закріплення нормами ЦПК України строку на подання доказів дозволяє вже на початку судового провадження визначитися із тактикою та стратегією ведення процесу, спрогнозувати поведінку свого процесуального опонента, визначитися із фактами, які не потребують доказування тощо.

У справі, що переглядається, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання клопотання та призначення земельно-технічної експертизи на стадії розгляду справи по суті. Суд першої інстанції залишив дане клопотання без розгляду, з огляду на те, що представник позивача не навела суду обґрунтувань з приводу поважності причин не заявлення такого клопотання на стадії підготовчого провадження.

Апеляційний суд погоджується з тим, що такого роду клопотання як призначення експертизи у справі, за правилами статті 189 ЦПК України, повинні бути заявлені на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, з огляду на конкретні обставини цієї справи, апеляційний суд дійшов переконання, що відмова у цій справі у призначенні судової земельно-технічної експертизи, не дозволить встановити дійсні обставини, відповідно виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи, що відповідно є проявом надмірного формалізму.

Як вбачається зі змісту клопотання, позивач на вирішення експертизи ставить такі питання : чи є земельна ділянка з кадастровим номером 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельною ділянкою під номером 5 площею 0,15 га; чи накладається повністю чи частково зазначена вище земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на земельну ділянку під номером 5 площею 0,15га, яку розподілено ОСОБА_6 .

З урахуванням того, що позивачем оскаржується рішення селищної ради про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, встановлення обставин, поставлених на вирішення експертизи мають істотне значення для розгляду цієї справи з урахуванням заперечень сторони відповідачів. При цьому, як зазначає представник позивача, про ці заперечення відповідачів стало відомо лише під час розгляду справи по суті.

Враховуючи зазначене, призначення судової земельно-технічної експертизи у цій справі, з урахуванням суті заперечень сторони відповідачів, було необхідним з метою справедливого розгляду справи, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, може призначити експертизу навіть на стадії розгляду справи по суті, оскільки згідно з аксіомою цивільного судочинства «Aucupia verborum sunt judice indigna - Буквоїдство нижче гідності судді».

Дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.

Правосуддя через процес необхідно розглядати як доступність, що полягає у певному стандарті, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизується в належних судових процедурах, розумних строках і безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду.

Суд має сприяти у вирішенні спору, а тому призначення у справі судової земельно-технічної експертизи на стадії розгляду справи по суті, не становить порушення судом норм процесуального права. Залишення без розгляду клопотання про призначенні експертизи лише з підстав порушення стороною стадійності з`явлення такого клопотання, не дає можливості суду встановити з достатнім ступенем вірогідності обставини справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не вжив заходів для повного та всебічного розгляду справи, а неповне встановлення судом фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, призвели до формального підходу при вирішені цього спору.

Враховуючи зазначене, ухвалу суду слід скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зокрема заявленого клопотання щодо експертизи.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді Н.К. Височанська

І.Н. Лисак