Постанова

від 23.11.2022 по справі 910/4314/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2022 р. Справа№ 910/4314/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 23.11.2022 у справі №910/4314/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021, повний текст якого складено 02.08.2021

у справі №910/4314/21 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАРКОН ЛТД»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАБЕАН ЛТД»

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович;

2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 3) Благодійний фонд Володимира Безим`яного.

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4188/5 від 02.12.2020 «Про задоволення скарги», яким частково задоволено скаргу Благодійного фонду Володимира Безим`яного та, серед іншого, скасовані рішення від 30.06.2020 № 52891861, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком Віктором Петровичем та рішення від 31.08.2020 №№ 53826408, 53830614, 53830892 та 53831097, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час розгляду скарги Благодійного фонду Володимира Безим`яного від 09.07.2020 Міністерством юстиції України порушено норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, норми іншого законодавства України, в редакціях, які діяли на момент розгляду скарги. До вказаних порушень позивачами віднесено те, що:

- позивачі не були повідомлені про час та місце розгляду скарги, що призвело до необ`єктивного, однобічного розгляду скарги членами колегії та прийняття висновку по суті скарги від 29.09.2020 без врахування позиції та доказів, які могли бути подані позивачами, якщо ним було б надано можливість бути присутніми на засіданні колегії;

- під час розгляду скарги та на час прийняття остаточного рішення у формі спірного наказу № 4188/5 були наявні судові спори щодо предмету скарги (спірного майна);

- приватними нотаріусами Криворучком В.П. та Іващенко Н.В. реєстраційні дії вчинені у відповідності до норм чинного законодавства, а у відповідача були відсутні правові підстави для їх скасування.

У відзиві на позов відповідач зазначив про те, що:

- ним було дотримано, встановлену Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, процедуру повідомлення позивачів про час та місце розгляду скарги;

- твердження позивачів про наявність судового спору з приводу предмету оскарження не відповідає дійсності, так як за змістом п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови у задоволенні скарги є існування судового рішення або судового спору між тим ж сторонами, з тих саме предмета та підстав, проте справи № 428/6169/20, № 824/128/20 та № 911/2957/20 у повній мірі таким критеріям не відповідають;

- приватними нотаріусами Криворучком В.П. та Іващенко Н.В. при проведенні реєстраційних дій порушено вимоги чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України № 4188/5 від 02.12.2020 «Про задоволення скарги», до стягнення з відповідача на користь позивача 1 присуджено витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135,00 грн., до стягнення з відповідача на користь позивача 2 присуджено витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що:

- станом на час розгляду відповідачем скарги була наявна інформація про судове (в даному випадку судові) провадження у зв`язку зі спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, а тому, під час прийняття рішення за результатами розгляду скарги відповідач повинен був врахувати наявність судових спорів у перелічених вище справах, які стосувалися спірного майна, що можна вважати додатковою підставою для відмови у задоволенні скарги;

- реєстраційну дію було вчинено приватним нотаріусом Криворучком В.П. у повній відповідності до норм чинного законодавства, а наведені відповідачем підстави для скасування мають здебільшого формальний підхід;

- приватним нотаріусом Іващенко Н.В., як суб`єктом державної реєстрації, не було допущено порушень норм спеціалізованого законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Водночас суд першої інстанції встановив, що відповідач належним чином повідомив, зокрема і позивачів про час та місце засідання колегії з розгляду скарги, а тому доводи позивачів в цій частині є необґрунтованими.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У обґрунтування вимог скарги апелянт послався на те, що:

- рішення від 30.06.2020 № 52891861 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком Віктором Петровичем з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та абз. 1 п. 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128;

- рішення від 31.08.2020 №№ 53830614, 53830892 прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною за наявності підстав для зупинення розгляду заяв;

- рішення від 31.08.2020 № 53826408 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 10, п.п 5,6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та абз. 1 п. 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128;

- рішення від 31.08.2020 №№ 53830614, 53830892 прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та абз. інцерного п. 12, п.п. 54, 56 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128;

- судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме не залучено до участі у справі Благодійний фонд Володимира Безим`яного, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції;

- твердження позивачів про наявність судового спору з приводу предмету оскарження не відповідає дійсності, так як за змістом п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови у задоволенні скарги є існування судового рішення або судового спору між тим ж сторонами, з тих саме предмета та підстав, проте справи № 428/6169/20, № 824/128/20 та № 911/2957/20 у повній мірі таким критеріям не відповідають.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.09.2021, справу №911/4314/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Шаптала В.В., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 залишено без руху.

10.09.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків разом із доказами сплати судового збору у розмірі 3 405,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/4315/21 від 13.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4314/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 13.09.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 Міністерству юстиції України поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 до перегляду його в апеляційному порядку; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.10.2021 о 10:40 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі №910/4314/21 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича; 2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталію Володимирівну, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Благодійний фонд Володимира Безим`яного, розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.10.2021 о 10:30 год.

25.10.2021 до суду від позивачів надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивачі, з посиланням на те, що:

- спірні реєстраційні дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком Віктором Петровичем та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною вчинені у повній відповідності до норм чинного законодавства;

- твердження відповідача про відсутність судових спорів є суперечними, так як вони ґрунтуються на невірному застосування положень ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та невірному посиланні на обставини справи;

- апелянтом не обґрунтовано як саме рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов`язки Благодійного фонду Володимира Безим`яного,

просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

До відзиву на апеляційну скаргу позивачами додано копію рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 913/260/21, проте, враховуючи те, що інформація щодо судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, факти та обставини, які встановлені судовими рішеннями не можна вважати додатковими доказами по справі, а відтак надана позивачами копія рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 913/260/21 не є додатковим доказом по справі.

Судове засідання 25.10.2021 не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Яковлєва М.Л. з 19.10.2021 - 12.11.2021 на лікарняному. Крім того, суддя Шаптала Є.Ю. з 08.11.2021 - 19.11.2021 також перебував на лікарняному.

У зв`язку з виходом головуючого судді Яковлєва М.Л. та судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного, а також з метою здійснення подальшого розгляду справи у визначеному раніше складом суду, ухвалою суду від 22.11.2021 розгляд даної справи призначено на 21.12.2021.

15.12.2021 до суду від Благодійного фонду Володимира Безим`яного надійшли письмові пояснення щодо позову та апеляційної скарги в яких Благодійний фонд Володимира Безим`яного з посиланням на те, що право власності на нерухоме майно щодо якого були проведені спірні реєстраційні дії вибуло у нього незаконно, без його волі та без відповідної правової підстави, іншим шляхом, що призвело до того, що він позбавлений можливості володіти і користуватися належним йому нерухомим майном, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

До вказаних письмових пояснень додані додаткові докази.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що копія заяви від 10.09.2020 вже наявна у матеріалах справи, а відтак такий доказ не може вважатися додатковим.

Щодо решти наданих Благодійним фондом Володимира Безим`яного доказів колегія суддів вважає, що, так як вказана особа не була учасником цього спору в суді першої інстанції, що включає можливість подання нею доказів, всі надані цією особою докази приймаються колегією суддів як додаткові.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/6420/21 від 20.12.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4314/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення складу колегії суддів від 20.12.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 25.01.2022 о 11:15 год.

З 25.01.2022 головуючий суддя Яковлєв М.Л. та суддя Шаптала Є.Ю. перебували на лікарняному.

01.02.2022 головуючий суддя Яковлєв М.Л. вийшов з лікарняного. Разом з тим, оскільки суддя Шаптала Є.Ю. продовжував перебувати на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/572/22 від 01.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В., а також розгляд вказаної скарги призначено на 09.03.2022 о 13:45 год.

У зв`язку із веденням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 воєнного стану в України та активними бойовими діями, судове засідання призначене на 09.03.2022 не відбулося, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 24.05.2022 о 10:15 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.09.2022 о 10:15 год.

З 20.09.2022 по 22.09.2022 суддя Куксов В.В. перебував у відпустці, у зв`язку з чим розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2786/22 від 20.09.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4314/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 11.10.2022 о 09:30 год.

11.10.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з загрозою ракетних обстрілів з боку Російської Федерації та тривалими повітряними тривогами, з огляду на що ухвалою від 19.10.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2022 о 10:45 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3627/22 від 21.112022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4314/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

23.11.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому відповідач, з посиланням на те, що з огляду на воєнну агресію Російської Федерації проти України перебування на території міста Києва є небезпечним для життя та здоров`я людини через наявність загроз ракетних ударів та на те, що частина працівників відповідача переведена на дистанційну роботу, що унеможливлює забезпечення явки представника в судове засідання, просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 23.11.2022 у цій справі уповноваженого представника відповідача та зауважує відповідачу на тому, що він не був позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EasyCon» участь у якому мають змогу брати і особи яких переведено на дистанційний режим роботи та прийняття участі у якому не вимагають перебування представника на території міста Києва.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 23.11.2022 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Станом на 23.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників учасників судового процесу за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, з наступних підстав.

Благодійний фонд Володимира Безим`яного (далі фонд, скаржник) 09.07.2020 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою у якій, серед іншого, просив:

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича № 52891861 від 30.06.2020;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни № 52915534 від 01.07.2020;

- ухвалити та вчинити інші юридично значущі рішення та дії для всеохоплюючого поновлення права власності скаржника на об`єкт нерухомого майна, будівлі та споруди ринку, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 22.

02.12.2020 Міністерством юстиції України винесено Наказ № 4188/5 «Про задоволення скарги» (далі Наказ) відповідно до якого вирішено:

1) скаргу Благодійного фонду Володимира Безим`яного від 09.07.2020 задовольнити частково;

2) скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича № 52891861 від 30.06.2020;

3) скасувати рішення від 31.08.2020 №№ 53826408, 53830614, 53830892, 53831097, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною;

4) анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Криворучку Віктору Петровичу;

5) тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівні строком на 3 (три) місяці;

6) в частині інших вимог відмовити.

7) виконання пунктів 2-3 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству;

8) виконання пунктів 4-5 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Оскаржуваний Наказ винесено на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі Колегія) від 29.09.2020 за результатами розгляду скарги.

З вказаного висновку Колегії, зокрема, вбачається, що:

- законодавство зобов`язує державного реєстратора перевіряти подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій;

- приватним нотаріусом Криворучком В.П. прийнято оскаржуване Рішення 1 за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а саме: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладено між Приватним благодійним фондом Володимира Безим`яного та ТОВ «Східний базар ЛТД», а відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником будівель та споруд ринку був БФ Володимира Безим`яного. При цьому, договір укладено стосовно нежитлового приміщення, а згідно з відомостями Державного реєстру прав за зазначеною адресою знаходяться будівлі та споруди. Крім того, площа будівель та споруд ринку, зазначена у договорі купівлі-продажу, не відповідає площі, зазначеній у Державному реєстрі прав;

- рішення від 31.08.2020 №№ 53830614, 53830892 приватним нотаріусом Іващенко Н.В. прийнято за наявності підстав для зупинення розгляду заяви, оскільки приватному нотаріусу Іващенко Н.В. не було надано документ, що підтверджує наявність технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна та можливість використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин, технічні паспорти на новостворені об`єкти нерухомого мана та документ, що підтверджує присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси;

- рішення від 31.08.2020 №№ 53830614, 53830892, 53831097 є незаконними та підлягають скасуванню, а доступ приватного нотаріуса Іващенко Н.В. до Державного реєстру прав тимчасовому блокуванню строком на 3 (три) місяці.

Звертаючись до суду з цим позовом позивачі посилаються на те, що під час розгляду скарги Благодійного фонду Володимира Безим`яного від 09.07.2020 Міністерством юстиції України порушено норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, норми іншого законодавства України, в редакції, яка діяла на момент розгляду скарги. До вказаних порушень позивачами віднесено те, що:

- позивачі не були повідомлені про час та місце розгляду скарги, що призвело до необ`єктивного, однобічного розгляду скарги членами колегії та прийняття висновку по суті скарги від 29.09.2020 без врахування позиції та доказів, які могли бути подані позивачами, якщо ним було б надано можливість бути присутніми на засіданні колегії;

- під час розгляду скарги та на час прийняття остаточного рішення у формі Наказу були наявні судові спори щодо предмету скарги (спірного майна);

- приватними нотаріусами Криворучком В.П. та Іващенко Н.В. реєстраційні дії вчинені у відповідності до норм чинного законодавства, а у відповідача були відсутні правові підстави для їх скасування.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, що колегія судів вважає вірним з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26.11.2015 № 834-VIII (Закон № 834-VIII), Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі Порядок), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги) відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі в редакції, яка була чинною станом на дату розгляду Скарги - примітка суду) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Частиною 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені пп. «а», «ґ» і «е» п. 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку (тут і далі в редакції, яка була чинною станом на дату розгляду Скарги - примітка суду) цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 17 Порядку).

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Наказом Міністерства юстиції України № 71/5 від 09.01.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307, затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі Положення).

Пунктом 2 розділу І Положення передбачено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги). Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.

Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні (п. 9 розділу ІІІ Положення).

Пунктом 10 Порядку визначено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Згідно з п. 11 Порядку Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально (п. 12 Порядку).

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Використання прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, не може вважатися формальним порушенням.

Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, розгляду скарги не перешкоджає неприбуття лише належним чином повідомлених осіб. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Зі змісту поданої Благодійним фондом Володимира Безим`яного скарги слідує, що метою її подання було поновлення права власності скаржника на об`єкт нерухомого майна, будівлі та споруди ринку, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 22. Так, у скарзі скаржник зазначив про те, що йому стало відомо, що право власності на спірний об`єкт нерухомості протиправно набуло ТОВ «Східний базар ЛТД», яке передало вказаний об`єкт нерухомості в іпотеку ОСОБА_1

При вивченні матеріалів справи Колегією також було встановлено, що в подальшому було зареєстровано перехід права власності на спірне майно до позивачів у цій справі та, з огляду на вказані обставини, цілком правомірно визначено їх зацікавленими особами.

З відомостей, які містяться на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-29-veresnya-2020-roku) матеріалів справи слідує, що на вказаному сайті розміщено оголошення про засідання колегії 29.09.2020 наступного змісту:

« 29 вересня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Запрошуються скаржники/їх представники, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг:

- на 11:10, розгляд скарги благодійного фонду Володимира Безим`яного від 09.07.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.07.2020 за № 19775-33-20.

Тип об`єкта нерухомого будівлі та споруди ринку, розташовані за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вулиця Науки, будинок 22

Суб`єкт оскарження: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П.

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В.

Заінтересована сторона:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний базар ЛТД» (43583021), Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» (43709989), Товариство з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД» (43709753).

З матеріалів справи слідує, що, відповідач, наполягаючи на обставинах належного повідомлення позивачів, як заінтересованих осіб, вказував на те, що на офіційному вебсайті було розміщено повідомлення про час та місце засідання Колегії з розгляду скарги Благодійного фонду Володимира Безим`яного.

При цьому, будь-яких доказів здійснення додаткового повідомлення позивачів про розгляд скарги шляхом направлення повідомлення засобами електронного або телефонного зв`язку, як то визначено приписами пункту 11 Порядку до матеріалів справи не надано.

Висновок суду першої інстанції про те, що надсилання повідомлення телефонограмою або на електронну пошту є додатковим (факультативним) засобом повідомлення відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на невірному трактуванні приписів пункту 11 Порядку, який чітко визначає необхідність повідомлення, зокрема, заінтересованих осіб як шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті, такі надсилання його одним із перелічених вище способів не пізніше ніж за два дні до проведення засідання Колегії.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне також зауважити на тому, що відомості про номери телефонів та електронні адреси юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань держателем якого є відповідач, а відтак, останній не був позбавлений можливості надіслати відповідні повідомлення позивачам з використанням відомостей, як містяться у цьому реєстрі.

Слід зазначити і про те, що колегія суддів вважає обґрунтованими послання позивачів на те, що дізнатися про розгляд скарги вони мали можливість лише у випадку щоденного моніторингу сайту відповідача, що, за відсутності у них відомостей про те, що відповідна скарга була подана, є досить малоймовірним.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17 у подібних правовідносинах, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням, оскільки обов`язковість здійснення такого повідомлення передбачена нормами чинного законодавства, та суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування суб`єкта оскарження та зацікавлених осіб про розгляд скарги, а має забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, надати пояснення.

Отже, зазначеним вище вимогам оголошення відповідача не відповідає, а тому воно не може вважатися «належним» за ознакою змісту такого повідомлення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів зауважує на важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги, оскільки вона безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта, інтересів якого вона стосується, на захист, зокрема, надання відповідним суб`єктом своїх пояснень з приводу правовідносин, що виникли, а тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.01.2019 року у справі №826/1632/17, від 18.04.2019 року у справі №826/9791/17, від 26.04.2019 року у справі №821/669/17, від 09.03.2021 року у справі №910/11359/19, від 25.02.2021 року у справі №910/16497/19.

На підставі вищезазначених норм, які регулюють процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не повідомив зацікавлених осіб - позивачів про розгляд скарги, яка їх стосується, не провів належної правової оцінки необхідності участі даних осіб під час розгляду такої скарги, що є порушенням Порядку.

Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема, надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли, а тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Вказане є самостійною та достатньою підставою для задоволення позовних вимог у цій справі.

Щодо посилань позивачів на те, що під час розгляду скарги та на час прийняття остаточного рішення у формі Наказу були наявні судові спори щодо предмету скарги (спірного майна), колегія суддів зазначає про таке.

За змістом положень ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Згідно із ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що у разі наявності судового спору щодо нерухомого майна у Міністерства юстиції України не має повноважень здійснювати розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно.

Такий спір про право підлягає вирішенню у судовому порядку.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/16115/20.

З матеріалів справи слідує, що нерухомим майном щодо якого були вчинені спірні реєстраційній дії є будівлі та споруди ринку, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 22.

В свою чергу, які вірно встановлено судом першої інстанції:

- у провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебувала справа № 428/6169/20 за позовом ТОВ «Східний базар ЛТД» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів іпотеки, на підставі яких будівлі та споруди ринку та земельна ділянка під будівлями та спорудами ринку були передані ТОВ «Східний базар ЛТД» як іпотекодавцем в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики грошових коштів;

- у провадженні Київського апеляційного суду перебувала справа № 824/128/20 за заявою директора ТОВ «Східний базар ЛТД», ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Східноукраїнська спілка адвокатів та юристів «Правове сприяння» від 27.07.2020. В указаній справі ТОВ «Східний базар ЛТД» просило скасувати рішення третейського суду від 27.07.2020, яким у позові Приватного благодійного фонду Володимира Безим`яного щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення критого ринку від 30.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Криворучко В.П. 30.06.2020 та зареєстрованого в реєстрі за № 218, було відмовлено і зв`язку з непідсудністю спору третейському суду;

- у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2957/20 за позовом ТОВ «Шаркон ЛТД», ТОВ «Лабеан ЛТД» до ПП «БІВМ і К» і Благодійного фонду Володимира Безим`яного про усунення перешкод у користуванні будівлями та спорудами ринку та земельною ділянкою під будівлями та спорудами ринку. Предметом спору у справі є створення ПП «БІВМ і К» і Благодійним фондом Володимира Безим`яного перешкод у вільному користуванні майном - будівлями та спорудами ринку по вул. Науки, 22 у м. Сєвєродонецьку;

- відповідні процесуальні документи в указаних вище справах позивачі разом із заявою направили на адресу Міністерства юстиції України 13.10.2020 (докази отримання заяви відповідачем наявні в матеріалах справи).

Враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у Міністерства юстиції України повноважень на розгляд скарги Благодійного фонду Володимира Безим`яного, а отже, і наявність підстав для скасування оспорюваного наказу Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1-8 Мотивів рішення Колегії у розгорнутому вигляді, підставою для скасування рішення про державну реєстрацію прав № 52891861 від 30.06.2020 є прийняття приватним нотаріусом Криворучком В.П. оскаржуваного з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз. 1 п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127).

Колегія Міністерства юстиції посилається на п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

А саме, Колегію зазначено, що зазначену реєстраційну дію вчинено приватним нотаріусом Криворучком В.П. на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного між приватним благодійним фондом Володимира Безим`яного та TOB «Східний Базар ЛТД», а відповідно до даних Державного реєстру прав власником майна був Благодійний фонд Володимира Безим`яного (тобто у назві було відсутнє слово «Приватний»); договір було укладено стосовно нежитлового приміщення, а згідно з відомостями з Державного реєстру прав за зазначеною адресою знаходилися будівлі та споруди; у договорі купівлі-продажу було вказано, що площа нежитлового приміщення 4 669,1 кв.м., проте у Державному реєстрі прав зазначено іншу площу - 4 845,1 кв.м.

З матеріалів справи слідує, що в договорі купівлі-продажу від 30.06.2020 року вказано сторону договору (продавця) «Приватний благодійний фонд Володимира Безим`яного» замість «Благодійний фонд Володимира Безим`яного».

При цьому, по суті у даному випадку Приватний благодійний фонд Володимира Безим`яного є попередньою назвою підприємства скаржника, яке було перейменовано у Благодійний фонд Володимира Безим`яного. У договорі купівлі-продажу вірно вказано ідентифікаційний код юридичної особи (22719329), адресу та інші реквізити, а назву продавця нотаріусом Криворучком В.П. отримано із наданих йому заявником правовстановлюючих документів, у яких вказана попередня назва. Зазначена технічна помилка ніяким чином не доводить той факт, що юридична особа («Благодійний фонд Володимира Безим`яного») правочин не вчиняла.

Крім того, позивачем зазначено, а відповідачем не спростовано, що договір купівлі-продажу досі є чинним, його не було визнано жодним судовим рішенням недійсним (нечинним).

Назва відчужуваного майна «нежитлове приміщення» отримана приватним нотаріусом Криворучком В.П. із правовстановлюючих документів на таке майно, що були надані заявниками на реєстрацію права - представником Благодійного фонду Володимира Безим`яного, Ковалем О.М. та TOB «Східний Базар ЛТД», а саме, Договору купівлі-продажу нерухомості, що був посвідчений Перепелицею Ю.М., державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори 25.05.2000 року за №810, і який був зареєстрований у КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» 26.05.2000 року за №119.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення і відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, значених статтею 28 цього Закону.

Частина 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з нормами цивільного законодавства право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що:

- для вчинення правочину із ділянкою приватному нотаріусу Криворучку В.П. потрібно було встановити факт державної реєстрації нерухомого майна до 01.01.2013 у тих реєстрах, які діяли станом на день виникнення права на майно у благодійного фонду Володимира Безим`яного на 26.05.2000;

- на той час реєстрацію прав здійснювало Бюро технічної інвентаризації, і приватному нотаріусу Криворучку В.П. було надано первинний правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу майна із відміткою про реєстрацію в КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації»), із яких вбачалися саме такі дані, у т.ч. назва майна, що відчужується, і сумніву щодо правильності цих документів у нотаріуса не було і не повинно було бути, тому ним внесено назву предмету договору із первинного документу дослівно;

- площа приміщення не є статичною категорією та може змінюватися, у тому числі внаслідок ремонту та реконструкції, і вона не повинна точно співпадати із тією, що вже зазначена у реєстрі, а площа приміщень встановлюється із даних, наявних на момент відчуження і вона може відрізнятися на підставі даних технічного обстеження техніком БТІ та внесення нової вірної площі до свіжого актуального технічного паспорту, який, очевидно, і був наданий нотаріусу для вчинення реєстраційної дії.

З огляду на наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що реєстраційну дію було вчинено приватним нотаріусом Криворучком В.П. у повній відповідності до норм чинного законодавства, а наведені відповідачем підстави для скасування мають здебільшого формальний підхід.

Стосовно скасування Мін`юстом рішень №№ 53826408, 53830614, 53830892, 53831097, що були прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною слід звернути увагу на таке.

Колегією було встановлено відсутність будь-яких порушень під час прийняття зазначеним нотаріусом оскаржуваного рішення по реєстрації іпотеки на будівлі та споруди ринку, а також на земельну ділянку з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, належні TOB «Східний Базар ЛТД».

Також, Колегією не було встановлено порушень у вчиненні нею реєстраційних дій, на підставі яких було прийнято рішення від 31.08.2020 за № 53826408 по реєстрації переходу права власності на будівлі та споруди ринку, а також на земельну ділянку з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, належні TOB «Східний Базар ЛТД» до TOB «Шаркон ЛТД» та TOB «Лабеан ЛТД», і це рішення було рекомендовано скасувати тільки у зв`язку із тим, що Колегія прийшла до висновку про незаконність попередніх рішень та реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом Криворучком В.П.

Поряд з тим, відповідно до п.п. 11-12 висновків Колегії, рішення від 31.08.2020 №№ 53830614, 53830892 приватним нотаріусом Іващенко Н.В. прийнято за наявності підстав для зупинення розгляду заяви, оскільки приватному нотаріусу Іващенко Н.В. не було надано документ, що підтверджує наявність технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна та можливість використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин, технічні паспорти на новостворені об`єкти нерухомого майна та документ, який підтверджує присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси.

Позивачі стверджують, що такі документи надавалися заявниками, однак не були викладені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, оскільки нотаріусом Іващенко Н.В. відбувалася реєстрація права власності на нерухоме майно внаслідок його поділу на підставі нотаріально посвідченого договору про поділ майна.

У випадку реєстрації майна на підставі договору про поділ майна, скануванню та зазначенню в реєстрі підлягає безпосередньо правочин (договір), адже саме він є підставою для реєстрації. Документи, керуючись якими такий договір складається нотаріусом, згадуються в тексті правочину та підшиваються у нотаріальну справу, однак до реєстру не викладаються.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що приватним нотаріусом Іващенко Н.В., як суб`єктом державної реєстрації, не було допущено порушень норм спеціалізованого законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4188/5 від 02.12.2020 «Про задоволення скарги».

Водночас колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, у порушення вимог ГПК України, не залучив до участі у цій справі скаржника Благодійний фонд Володимира Безим`яного, в той час як рішення суду у цій справі стосується прав та інтересів останнього.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

За обставин, що склалися, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, а саме Благодійного фонду Володимира Безим`яного, що згідно з п п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, відповідно до якого позов задовольняється повністю.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі апеляційна скарга Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає, судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/4314/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 4188/5 від 02.12.2020 «Про задоволення скарги».

4. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАРКОН ЛТД» (03056, м. Київ, вул. Польова, 24-Д, офіс 325; ідентифікаційний код 43709753) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАБЕАН ЛТД» (03056, м. Київ, вул. Польва, 24-Д, офіс 380; ідентифікаційний код 43709989) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.

6. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

8. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4314/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 29.11.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала