Постанова

від 22.11.2022 по справі 910/383/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. Справа№ 910/383/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Годованюк О.В.

від відповідача: Пилипчук І.І.

від третьої особи 1: Індульська Н.В.

від третьої особи 2: Горобець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінджек", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 (повний текст складено 15.11.2021)

у справі № 910/383/20 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінджек", м. Київ

до Київської міської ради, м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ? Житлово-будівельний кооператив "Автомат-1", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ? Житлово-будівельний кооператив "Квазар-4", м. Київ

про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінджек" (далі - ТОВ "Фінджек", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - КМР, відповідач) в якому просило:

- визнати протиправними рішення відповідача, вчинені по відношенню до ТОВ "Фінджек" при прийнятті рішення № 248/7821 від 14.11.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки № 66-6-00448 від 30.01.2018, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва";

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача №248/7821 від 14.11.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки № 66-6-00448 від 30.01.2018, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України та умов договору оренди, оскільки в останньому наведений вичерпний перелік обставин, за яких можливе його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, однак, відповідачем жодна з наведених обставин не підтверджена, зокрема, не доведено факту використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або способами, що суперечать екологічним вимогам, а також не підтверджено систематичну несплату орендної плати та порушення встановлених строків завершення забудови.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем подано заяву про зміну предмета позову, в якій останній просив суд:

- залучити Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) в якості співвідповідача;

- зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) поновити реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,3305 га (кадастровий номер 8000000000:66:079:0038) від 30.01.2008 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек";

- визнати протиправними дії Київської міської ради, вчинені по відношенню до ТОВ "Фінджек" при прийнятті рішення № 248/7821 від 14.11.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки № 66-6-00448 від 30.01.2018, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва";

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради №248/7821 від 14.11.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2018, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва".

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/383/20 від 10.03.2020 заяву позивача про зміну предмету позову не прийнято до розгляду в частині залучення Виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) в якості співвідповідача та в частині зобов`язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) поновити реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,3305 га (кадастровий номер 8000000000:66:079:0038) від 30.01.2008 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек"; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив "Автомат-1" (далі - ЖБК "Автомат-1", третя особа-1) та Житлово-будівельний кооператив "Квазар-4" (далі - ЖБК "Квазар-4", третя особа-2).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021, в задоволенні вимог ТОВ "Фінджек" до Київської міської ради про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 01.06.2021 касаційну скаргу ТОВ "Фінджек" на судові рішення задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/383/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінджек" до КМР про визнання незаконним та скасування рішення №248/7821 від 14.11.2019 про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Суд першої інстанції установив порушення позивачем (орендарем) умов договору щодо здійснення забудови земельної ділянки у визначені проектною документацією терміни, а отже, наявність передбачених законом та договором підстав для розірвання договору оренди в односторонньому порядку шляхом прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Фінджек" 22.11.2021 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; судові витрати покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції ухвалено рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду в оскаржуванному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, за твердженням позивача, судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінку:

- висновку управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 22.02.2019 №09/230-308 до проекту оскаржуваного рішення, яким визнано його безпідставним та повернуто до профільного комітету ради без погодження;

- неправдивій інформації відповідача щодо відхилення профільною комісією вказаного висновку управління правового забезпечення;

- факту поновлення в судовому порядку спірного Договору лише в 2017 році;

- недоведеності відповідачем станом на дату прийняття спірного рішення документального підтвердження факту відсутності забудови на орендованій земельній ділянці та не врахування того, що акт обстеження земельної ділянки №16-0327-04 від 17.02.2016, як єдиний документ, на який посилався відповідач, підготовлено в період, коли фактично строк користування земельною ділянкою сплинув, а питання про поновлення договору оренди було передано на судовий розгляд;

- документам, що підтверджують факти врегулювання позивачем до початку будівництва питань документально-дозвільного характеру (сплата пайового внеску, вирубка зелених насаджень, організація проектних робіт по виносу інженерних робіт тощо), а отже не допущення ним порушень періоду тривалості будівництва, розрахованого відповідно до розділу 14 тому 6 "Проекту житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком по вул. Райдужна у Дніпровському районі міста Києва", і як наслідок положень спірного Договору оренди;

- питання численних спроб відповідача в односторонньому порядку розірвати спірний Договір та тиск сторонніх осіб на позивача;

- відомості, викладені у стенограмі засідання Київської міської ради від 14.11.2019, під час якого неодноразово наголошувалося на тому, що відповідач сам не допустить можливості позивачеві виконати умови Договору оренди щодо забудови земельної ділянки;

- питання наявності або відсутності вини позивача у нездійсненні будівництва на земельній ділянці, наданій у користування на підставі Договору оренди.

На думку скаржника, з огляду на недоведеність обставин порушення з його боку умов Договору оренди за наявності доказів вчинення ним дій щодо підготовки земельної ділянки до будівництва, у відповідача були відсутні підстави для одностороннього розірвання Договору оренди і, відповідно, прийняття спірного рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 справу № 910/383/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/383/20.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20 до надходження до суду матеріалів справи.

08.12.2021 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20, справу № 910/383/20 призначено до розгляду на 01.02.2022 о 15 год. 20 хв.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А. з 28.01.2022 по 10.02.2022, судове засідання 01.02.2022 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20 призначено на 24.03.2022 о 15 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20 призначено на 09.06.2022 о 15 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20 відкладено на 21.07.2022 о 16 год. 00 хв.

У судовому засіданні 21.07.2022 апеляційним господарським судом оголошено перерву до 16 год 00 хв 22.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/383/20 відкладено на 27.10.2022 о 16 год. 00 хв.

27.10.2022 під час судового засідання було відключено Північний апеляційний господарський від енергопостачання у зв`язку з чим серверне обладнання та локальна обчислювана мережа не працювали, що призвело до технічної неможливості продовження судового засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у судовому засіданні було оголошено перерву у справі №910/383/20 до 16 год. 00 хв. 22.11.2022.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 22.11.2022 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання 22.11.2022 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 у судовому засіданні 22.11.2022 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги позивача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просили залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 14.06.2007 відповідачем прийнято рішення №851/1512 "Про передачу ТОВ "Фінджек" земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва», яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва, а також передати ТОВ "Фінджек", за умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,33 га для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 у справі № 30/491 задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінджек", визнано укладеним договір оренди земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва між ТОВ "Фінджек" та Київською міською радою в редакції, що підписана ТОВ "Фінджек" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та типовому договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, а земельну ділянку такою, що передана з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених договором у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

30.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано договір оренди земельної ділянки №66-6-00448 (далі - договір), укладений між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Фінджек" (орендар), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради №851/1512 від 14.06.2007, за актом приймання- передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Райдужна у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 0,3305 га; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком; кадастровий номер - 8000000000:66:079:0038.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено строк його укладення, а саме на 5 (п`ять) років.

Згідно з п. 6.1 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

За актом приймання-передачі від 30.01.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Райдужна у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 0,3305 га, кадастровий номер - 8000000000:66:079:0038.

За умовами пункту п. 8.4 договору орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку.

Пунктом 11.4 договору узгоджено, що він може бути розірваний, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору (п. 11.5 договору).

Розірвання договору, як визначено в пункті 11.6 договору, не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

Згідно з п. 12.2 договору, який регулює відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору та вирішення спорів, також визначено, що у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2016 у справі №910/12404/16 в позові ТОВ "Фінджек" до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2008 поновленим та викладення договору в новій редакції відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 вказане рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги: визнано укладеним договір про поновлення договору оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2008 на 5 (п`ять) років та викладено договір оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2008 в новій редакції, яка наведена у даній постанові суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 910/12404/16 змінено, а саме, визнано укладеним договір про поновлення договору оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2008 на 5 (п`ять) років на тих самих умовах. У даній постанові суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог про викладення договору оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2008 в новій редакції.

14.11.2019 Київською міською радою прийнято рішення №248/7821 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2008, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва", відповідно до якого вирішено:

1. Розірвати в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки площею 0,3305 га (кадастровий номер 8000000000:66:079:0038) від 30.01.2008 №66-6-00448, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва на підставі пункту 34 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 №236/1111 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

2.1 Вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеної пунктом 1 цього рішення.

2.2. Проінформувати ТОВ "Фінджек" про прийняття цього рішення у семиденний строк з моменту набрання ним чинності.

3. Офіційно оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку з наявністю, за твердженням позивача, підстав для визнання протиправним рішення Київської міської ради від 14.11.2019 №248/7821 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.01.2018 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва" та наявністю чи відсутністю підстав для визнання його незаконним і скасування.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "Фінджек" про визнання протиправним рішення Київської міської ради від 14.11.2019 № 248/7821 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.01.2018 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва", визнання його незаконним і скасування.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частини 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено внаслідок прийняття рішення органом місцевого самоврядування, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено вищевказаною нормою матеріального права.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення рішенням органу місцевого самоврядування прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як вбачається з оспорюванного рішення, при його прийнятті Київська міська рада керувалась статтями 9, 83, 93, 95, 96, 141 Земельного кодексу України, статтею 651 Цивільного кодексу України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 31 Закону України "Про оренду землі", пунктами 8.4, 11.4-11.6 Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2008 №66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек", для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва, враховуючи невиконання позивачем обов`язку завершити забудову земельної ділянки площею 0,3305 га на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, та використання вказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання договорів врегульовано главою 53 Цивільного кодексу України та главою 20 Господарського кодексу України.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним нормативним актом, що регулює саме правовідносини щодо договорів оренди землі, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, наведені норми законодавства не забороняють сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04.02.2020 у справі №915/47/17, від 17.09.2019 у справі №910/1168/19 та від 04.04.2018 у справі №910/8011/17.

Як убачається із змісту дослідженого Договору, зокрема пункту 12.2, який регулює відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання Договору та вирішення спорів, у разі невиконання орендарем умов цього Договору та обов`язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.

Умовами пункту 11.4 Договору, сторонами узгоджено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, зокрема, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 Договору.

Отже, при укладенні Договору сторони передбачили можливість його розірвання в односторонньому порядку, що не суперечить приписам статті 651 Цивільного кодексу України та статті 31 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, пунктом 11.6 Договору визначено, що його розірвання не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

Відповідно до умов пункту п. 8.4 Договору орендар взяв на себе зобов`язання завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін) та у належному місці.

Матеріалами справи підтверджується, що Державним підприємством "Укрдержбудекспертиза" було підготовлено позитивний експертний звіт за №00-0032/1-12/ЦБ щодо розгляду проектної документації проекту "Будівництво житлового комплексу з вбудованими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва".

За результатами розгляду проектної документації та внесення до неї змін згідно зауважень та пропозицій, зазначена проектна документація рекомендована до затвердження в установленому порядку з такими основними показниками: характер будівництва - нове будівництво, площа ділянки - 0,3305 га, площа забудови - 735,0 кв. м, тривалість будівництва - 21 місяць.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент надання дозволу на виконання будівельних робіт) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

17.08.2012 у зв`язку із отриманням позитивного висновку щодо проектної документації, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві позивачеві надано дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 11412140967.

Таким чином, враховуючи, що проектною документацією рекомендована тривалість будівництва - 21 місяць, а пунктом 8.4 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повинен був здійснити забудову земельної ділянки у строк до 17.05.2014.

Однак, матеріали справи не містять і позивачем під час нового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо забудови спірної земельної ділянки з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт у 2012 році до теперішнього часу.

Оскільки відповідно до умов пунктів 1.1, 8.4 Договору відповідачу було передано в оренду спірну земельну ділянку на п`ять років з метою зведення на ній у строки, встановлені проектною документацією, об`єкта будівництва, а проектною документацією, яка була затверджена у встановленому законом порядку, строк забудови визначено у термін 21 місяць, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач, будучи достеменно обізнаним як з умовами Договору оренди в частині існування обов`язку завершити забудову у строки визначені проектною документацією, так і з настанням наслідків у разі його невиконання у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку розірвати Договір, взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірної земельної ділянки не виконав як у визначені Договором строки, так і на час розгляду даної справи не приступив навіть до вчинення підготовчих робіт для будівництва.

Згідно з положеннями частини 2 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент надання дозволу на виконання будівельних робіт) за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Водночас, приписами частини 8 цієї ж статті Закону встановлено зобов`язання замовника протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об`єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцева державна адміністрація повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

З аналізу частин 1, 2, 8 статі 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент надання дозволу на виконання будівельних робіт) убачається, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, у позивача виникло після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (2012 рік) і закон не вимагав отримання будь-яких інших документів, окрім повідомлення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням об`єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, згідно з пунктом 1 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, позивачем під час розгляду справи не надано жодного доказу не лише здійснення будівництва, а навіть вчинення робіт з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика, робіт із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, видалення зелених насаджень тощо, що свідчить про відсутність у позивача наміру з моменту отримання дозволу вчиняти будь-які фактичні підготовчі чи будівельні роботи на спірній земельній ділянці.

Стосовно наданого відповідачем Акта обстеження земельної ділянки №16-0327-04 від 17.02.2016, складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі статтею 189 Земельного кодексу України та статтею 20 Закону України "Про охорону земель" самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890 затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві, за приписами пункту 3.1 якого, Головне управління (нині Департамент) при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Як встановлено судом першої інстанції, 17.02.2016 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Райдужна (кадастровий номер 8000000000:66:079:0038) у Дніпровському районі м. Києва, за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки №16-0327-04, з якого вбачається, що на земельній ділянці ростуть зелені насадження та розміщені два спортивних майданчика; земельна ділянка вільна від будівель та споруд та за призначенням не використовується.

Дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення обстеження земельної ділянки від 17.02.2016 у судовому порядку протиправними не визнані, а складений Акт №16-0327-04 від 17.02.2016 є законним та чинним, а тому правомірно прийнятий судом першої інстанції до уваги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує посилання позивача на те, що вказане обстеження було проведено у період, коли фактично строк користування земельної ділянки закінчився у зв`язку зі спливом строку дії Договору, а питання про поновлення останнього було передано на судовий розгляд.

Як було вже зазначено, постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 910/12404/16 змінено, а саме, визнано укладеним Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки № 66-6-00448 від 30.01.2008 на 5 (п`ять) років на тих самих умовах.

Разом з тим, з дати ухвалення вказаної постанови та поновлення Договору оренди (13.04.2017) до дати прийняття Київською міською радою оспорюваного рішення (14.11.2019) минуло значно більше ніж 21 місяць, однак позивач взяті на себе зобов`язання щодо забудови земельної ділянки у встановлені строки, в порушення умов Договору оренди, не виконав і навіть не вчиняв підготовчих дій до будівництва.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивач не був позбавлений права відповідно до п. 11.1 Договору у встановленому порядку звернутись до Київської міської ради з пропозицією продовжити строки здійснення забудови земельної ділянки, проте доказів вчинення відповідних дій матеріали справи не містять.

Таким чином, під час розгляду справи, позивачем не надано до суду жодних доказів наявності об`єктивної неможливості виконання взятих на себе за Договором зобов`язань щодо забудови земельної ділянки, ні з дати отримання дозволу на виконання будівельних робіт від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (17.08.2012), ні з дати поновлення в судовому порядку строку дії Договору оренди (13.04.2017) і до дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення (14.11.2019).

Мотивуючи позовні вимоги у даній справі, позивач посилається на існування таких підстав, як вчинення третіми особами дій, спрямованих на перешкоджання йому в користуванні земельною ділянкою та направлених на розірвання укладеного Договору оренди земельної ділянки. Проте, як правильно зауважив суд першої інстанції, за відсутності доказів оскарження відповідних дій у встановленому законом порядку, саме по собі посилання на існування таких обставин без надання відповідних доказів не може слугувати підставою для визнання недійсним в судовому порядку оскаржуваного рішення.

Доказів вчинення позивачу фізичних перешкод для здійснення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою по вулиці Райдужній у Дніпровському районі міста Києва з боку відповідача чи будь-яких інших осіб, судом першої інстанції під час розгляду справи не встановлено і позивачем не доведено, що виключає висновок про те, що нездійснення ТОВ "Фінджек" забудови земельної ділянки сталося з вини третіх осіб.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 у справі №910/5963/17 зауважив, що дозвіл на виконання будівельних робіт є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт.

Не спростовуючи того факту, що з моменту отримання дозвільної документації і до прийняття спірного рішення на земельній ділянці ним не вчинено дій на виконання будівельних робіт за Договором, позивач в обгрунтування підстав незаконності спірного рішення вказує на те, що наявність відповідного дозволу надало йому право, а не встановило обов`язок розпочати будівельні роботи.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої про необгрунтованість вказаного твердження позивача, оскільки зазначене право має бути реалізоване у встановлених умовами Договору порядку та строки.

Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Позивач під час нового розгляду справи не надав суду першої інстанції доказів відсутності його вини в незабудові спірної земельної ділянки, яка перебуває в його володінні більше 10 років, у встановлені строки та того, що ним в цей час були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором.

Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача, в обґрунтування відсутності його вини в порушенні строків забудови, на те, що в період до закінчення строку дії Договору та звернення до відповідача з приводу поновлення цього Договору ним було організовано проектно-вишукувальні роботи, розроблялася проектна документація на будівництво, вирішувалося питання дозвільної документації, які є невід`ємними складовими процесу будівництва житлового комплексу та без яких його розпочати було неможливо, оскільки як встановлено судом процес отримання дозвільної документації закінчився в 2012 році, втім ні з моменту отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт, який надавав позивачу право на початок будівельних робіт, ні з моменту поновлення в судовому порядку строку дії Договору позивач не приступив до вчинення будь-яких дій щодо фактичної забудови земельної ділянки, що свідчить про наявність його вини у не виконанні взятих на себе за Договором зобов`язань щодо забудови у встановлений строк, яка проявилась у формі бездіяльності.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що процес від укладення Договору оренди земельної ділянки та досягнення його мети, в даному випадку, будівництво житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщенням, паркінгами та спортивним майданчиком, є довготривалим. Проте, дана обставина не спростовує того, що саме на орендаря, як зацікавлену особу, оскільки за його зверненням відповідачем прийнято рішення про передачу земельної ділянки під забудову, наслідком чого було укладення Договору оренди, покладено тягар з отримання дозвільної документації на здійснення будівництва та здійснення самого будівництва, і саме ця особа від власних же дій чи бездіяльності несе відповідальність за невиконання взятих на себе договірних зобов`язань, що в спірних правовідносинах виражено у прийнятті рішення орендодавця про одностороннє розірвання договору оренди земельної ділянки.

Апеляційний господарський суд погоджується з відхиленням судом першої інстанції посилань позивача на численні спроби, зокрема, депутатів Київської міської ради, позбавити його права користування земельною ділянкою шляхом внесення (реєстрації) 17.05.2018 та 23.05.2018 проектів рішень про розірвання Договору, оскільки реєстрація вказаних проектів жодним чином не перешкоджала позивачеві здійснювати забудову орендованої земельної ділянки.

Крім того, як вже зазначалося, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин чи вчинення третіми особами фізичних перешкод для вільного доступу до земельної ділянки, що перешкоджали б позивачу розпочати будівництво об`єкта протягом усього часу перебування спірної земельної ділянки у його користуванні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем факту відсутності його вини у нездійсненні будівництва на земельній ділянці у встановлений проектною документацією строк, а відтак і підстав, які б звільняли позивача від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань за Договором у вигляді розірвання цього Договору орендодавцем в односторонньому порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірним відхилення судом першої інстанції посилань позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №910/10643/18, з огляду на те, що судове рішення у такій справі було прийняте за інших обставин, встановлених у вказаній справі та за інших поданих сторонами й оцінених судом доказів. Так, у зазначеній справі судами було встановлено відсутність вини орендаря у невиконанні умови договору щодо своєчасного завершення забудови з огляду на відсутність містобудівної документації, а також прийняття Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА протиправних рішень, які були скасовані судами в адміністративних справах і які до момента їх скасування перешкоджали будівництву.

Не заслуговують на увагу в посилання позивача на те, що відповідно до стенограми пленарного засідання Київської міської ради від 14.11.2019 як підстави для прийняття оспорюваного рішення депутатами використовувалися гіпотетичні порушення закону минулими скликаннями Київської міської ради, невдоволення громадян, недопущення фактичної забудови ділянки тощо, але не вказувалось про порушення позивачем умов Договору, оскільки підстави для прийняття оспорюваного рішення чітко визначені в ньому, серед яких, як було зазначено вище, невиконання ТОВ "Фінджек" обов`язку завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, що під час розгляду справи спростовано не було.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання неспроможними для скасування спірного рішення відповідача посилань позивача на укладення ним з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.10.2015 договору №150 щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та перерахування позивачем пайового внеску, що за умовами договору мало передувати початку будівництва, так як спірним рішенням чітко встановлена підстава для одностороннього розірвання Договору оренди земельної ділянки, а саме "невиконання позивачем обов`язку завершити забудову земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією", що узгоджується з умовами пунктів 8.4 та 11.4 Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2008 №66-6-00448. Сам факт укладення договору щодо пайової участі не звільняє позивача від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань за Договором оренди щодо забудови земельної ділянки у встановлені проектною документацією строки у вигляді розірвання Договору орендодавцем в односторонньому порядку.

Виконуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.06.2021 у даній справі, суд першої інстанції з`ясував питання стосовно того, чи прийняття Київською міською радою оспорюваного рішення про одностороннє розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Фінджек", не свідчить про втручання у право останнього користуватися земельною ділянкою, наданою відповідно до положень чинного законодавства уповноваженим на її розпорядження органом.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно.

Перший протокол Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікований Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України "Про міжнародні договори України" застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому, розуміння змісту норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого протоколу до цієї Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Як вже констатовано, оскаржуване рішення №248/7821 від 14.11.2019 Київською міською радою прийнято на підставі приписів Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про оренду землі" та пунктів 8.4, 11.4-11.6 Договору оренди земельної ділянки, враховуючи, зокрема, невиконання позивачем обов`язку завершити забудову земельної ділянки площею 0,3305 га на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку.

Укладаючи Договір оренди земельної ділянки, позивач був не лише обізнаним з його умовами в частині існування обов`язку завершити забудову у строки, визначені проектною документацією, та настанням наслідків у разі його невиконання у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку розірвати цей Договір, а й прийняв їх без заперечень, втім взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірної земельної ділянки у визначений строк не виконав, як і не надав доказів того, що порушення строків виконання взятих на себе зобов`язань сталось з причин за які позивач не відповідає.

Отже, наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням позивачем своїх зобов`язань щодо забудови ділянки у встановлені строки та прийняття відповідачем рішення про розірвання в односторонньому порядку Договору, право на яке було узгодженого сторонами, не свідчить про неправомірне втручання Київською міською радою у право позивача користуватися земельною ділянкою.

При цьому, суд першої інстанції правильно зауважив, що для відповідача мало місце правомірне очікування, яке виражалось у тому, що на переданому об`єкті згідно цільового призначення, в строки установлені проектною документацією на будівництво, позивачем буде здійснено будівництво житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщенням, паркінгами та спортивним майданчиком, однак цього не відбулося.

За таких обставин, оцінюючи дії відповідача щодо прийняття рішення про одностороннє розірвання договору оренди земельної ділянки через призму статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відсутні підстави вважати наявним неправомірне втручання в право позивача користуватися земельної ділянкою, право власності на яку належить територіальній громаді міста.

Позивач при розгляді даної справи, посилаючись на формальні порушення своїх прав як землекористувача оскаржуваним рішенням відповідача, не надав доказів початку підготовчих чи будівельних робіт або будь-яких інших дій, які б свідчили про його свідоме, належне та добросовісне ставлення до свого зобов`язання приступити до забудови земельної ділянки та завершити її у встановлені строки.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінджек" до Київської міської ради про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення №248/7821 від 14.11.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки №66-6-00448 від 30.01.2018, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва".

З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову ТОВ ""Фінджек" у повному обсязі.

У зв`язку з наведеним, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі №910/383/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі №910/383/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі №910/383/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/383/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 30.11.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко