Постанова

від 31.01.2023 по справі 910/383/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/383/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумак Ю. Я. - головуючий, Багай Н. О., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Годованюка О. В. (адвокат),

відповідача - Пилипчук І. І. (у порядку самопредставництва),

третьої особи-1 - не з`явилися,

третьої особи-2 - Горобця В. О. (у порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінджек"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 (суддя Васильченко Т. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 (судді: Кравчук Г. А. - головуючий, Козир Т. П., Коробенко Г. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінджек"

до Київської міської ради,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив "Автомат-1",

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив "Квазар-4",

про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінджек" (далі - ТОВ "Фінджек") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправними рішення Київської міської ради від 14.11.2019 № 248/7821 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.01.2018 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва", визнання його незаконним і скасування.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та умов договору оренди, в якому наведено вичерпний перелік обставин, за яких можливе його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, однак відповідачем жодна з наведених обставин не підтверджена, зокрема, не доведено факту використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або способами, що суперечать екологічним вимогам, а також не підтверджено систематичну несплату орендної плати та порушення встановлених строків завершення забудови.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021, в задоволенні вимог ТОВ "Фінджек" до Київської міської ради про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.06.2021 касаційну скаргу ТОВ "Фінджек" на судові рішення задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/383/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Судові рішення мотивовано тим, що:

- матеріалами справи підтверджено порушення позивачем (орендарем) умов договору щодо здійснення забудови земельної ділянки у визначені проектною документацією терміни, а отже, наявність передбачених законом та договором підстав для розірвання договору оренди в односторонньому порядку шляхом прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення;

- позивачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин чи вчинення третіми особами фізичних перешкод для вільного доступу до земельної ділянки, що перешкоджали б позивачу розпочати будівництво об`єкта протягом усього часу перебування спірної земельної ділянки у його користуванні.

- позивач не довів факту відсутності його вини у нездійсненні будівництва на земельній ділянці у встановлений проектною документацією строк, отже, відсутні підстави, які б звільняли позивача від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань за договором шляхом розірвання цього договору орендодавцем в односторонньому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ТОВ "Фінджек" просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду у справі № 910/383/20 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, від 15.05.2018 у справі № 910/15297/17, від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, від 13.09.2019 у справі № 910/10643/18, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, від 30.01.2020 у справі № 599/1422/16-а, від 19.04.2018 у справі № 813/4282/16 щодо застосування положень статті 614 та частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Скаржник наголошує, що у договорі оренди не визначені граничні строки забудови земельної ділянки, тому висновки суду про те, що позивач порушив умови договору, не відповідають положенням договору оренди, яким такі строки взагалі не встановлено, тому відсутні підстави для застосування положень частини 3 статті 651 ЦК України.

Позивач вважає, що суди при дослідженні питання щодо наявності чи відсутності його вини не звернули увагу на фактичне з`ясування самим відповідачем наявності такої вини саме під час прийняття оскаржуваного рішення, а дослідження питання про наявність його вини у порушенні умов договору було помилково зведено лише до формального з`ясування факту початку будівництва будинку, однак судами не було враховано сукупності дій, які повинен виконати забудовник і які виконував позивач при проведенні підготовчих робіт, що свідчить про неправильне застосування положень статті 614 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Київська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фінджек" в частині оскарження пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фінджек" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 910/383/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 31.01.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному визначено у справі № 910/383/20 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Багай Н. О., Могил С. К.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 14.06.2007 відповідач прийняв рішення № 851/1512 "Про передачу ТОВ "Фінджек" земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Фінджек" зазначеної земельної ділянки, а також передати ТОВ "Фінджек", за умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,33 га для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 у справі № 30/491 задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінджек", визнано укладеним договір оренди земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва між ТОВ "Фінджек" та Київською міською радою в редакції, що підписана ТОВ "Фінджек" і відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та типовому договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, а земельну ділянку такою, що передана з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених договором, у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

11. 30.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано договір оренди земельної ділянки № 66-6-00448 (далі - договір), укладений між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Фінджек" (орендар), за умовами якого:

- орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 851/1512 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором (пункт 1.1);

- об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування - вул. Райдужна у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 0,3305 га; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком, кадастровий номер 8000000000:66:079:0038 (пункт 2.1);

- земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 2.3);

- договір укладено на 5 (п`ять) років (пункт 3.1);

- передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору (пункт 6.1);

- орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку (пункт 8.4);

- договір може бути розірваний, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам (пункт 11.4)

- договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору (пункт 11.5);

- розірвання договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням (пункт 11.6);

- у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірвано (пункт 12.2).

12. За актом приймання-передачі від 30.01.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку за адресою: вул. Райдужна, м. Київ, загальною площею 0,3305 га, кадастровий номер 8000000000:66:079:0038.

13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2016 у справі № 910/12404/16 в позові ТОВ "Фінджек" до Київської міської ради про визнання договору поновленим та викладення договору в новій редакції відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 зазначене рішення суду скасоване та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги: визнано укладеним договір про поновлення на 5 (п`ять) років та викладено договір в новій редакції, яка наведена у цій постанові суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 910/12404/16 змінено, а саме, визнано укладеним договір про поновлення на 5 (п`ять) років на тих самих умовах, при цьому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог про викладення договору в новій редакції.

14. 14.11.2019 Київська міська рада прийняла рішення № 248/7821 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.01.2008 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва", відповідно до якого вирішено:

1. Розірвати в односторонньому порядку договір, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва на підставі пункту 34 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 № 236/1111 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

2.1 Вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеної пунктом 1 цього рішення.

2.2. Поінформувати ТОВ "Фінджек" про прийняття цього рішення у семиденний строк з моменту набрання ним чинності.

3. Офіційно оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

15. Спір між сторонами у справі, яка розглядається, виник у зв`язку з наявністю, за твердженням позивача, підстав для визнання протиправним рішення Київської міської ради від 14.11.2019 № 248/7821 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.01.2018 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва" та наявністю підстав для визнання його незаконним і скасування.

Позиція Верховного Суду

16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

18. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, від 15.05.2018 у справі № 910/15297/17, від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, від 13.09.2019 у справі № 910/10643/18, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, від 30.01.2020 у справі № 599/1422/16-а, від 19.04.2018 у справі № 813/4282/16 щодо застосування положень статті 614 та частини 3 статті 651 ЦК України.

19. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

20. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

21. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога ТОВ "Фінджек" про визнання протиправним рішення Київської міської ради від 14.11.2019 № 248/7821 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.01.2018 № 66-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек" для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва", визнання його незаконним і скасування.

22. Як вбачається з оспорюванного рішення, при його прийнятті Київська міська рада керувалась статтями 9, 83, 93, 95, 96, 141 Земельного кодексу України, статтею 651 ЦК України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 31 Закону України "Про оренду землі", пунктами 8.4, 11.4- 11.6 договору, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фінджек", для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва, враховуючи невиконання позивачем обов`язку завершити забудову земельної ділянки площею 0,3305 га на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, та використання вказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

23. Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно із частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним нормативним актом, що регулює саме правовідносини щодо договорів оренди землі, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, наведені норми законодавства не забороняють сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04.02.2020 у справі № 915/47/17, від 17.09.2019 у справі № 910/1168/19 та від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

24. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, від 13.09.2019 у справі № 910/10643/18, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, орендар має довести, що порушення строків забудови земельної ділянки сталося не з його вини.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державним підприємством "Укрдержбудекспертиза" було підготовлено позитивний експертний звіт за №00-0032/1-12/ЦБ щодо розгляду проектної документації проекту "Будівництво житлового комплексу з вбудованими приміщеннями, паркінгами та спортивним майданчиком на вул. Райдужній у Дніпровському районі м. Києва".

За результатами розгляду проектної документації та внесення до неї змін згідно із зауваженнями та пропозиціями зазначена проектна документація рекомендована до затвердження в установленому порядку з такими основними показниками: характер будівництва - нове будівництво, площа ділянки - 0,3305 га, площа забудови - 735,0 м2, тривалість будівництва - 21 місяць.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент надання дозволу на виконання будівельних робіт) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

17.08.2012 у зв`язку із отриманням позитивного висновку щодо проектної документації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві позивачеві надано дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 11412140967.

Таким чином, враховуючи, що проектною документацією рекомендована тривалість будівництва - 21 місяць, а пунктом 8.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач повинен був здійснити забудову земельної ділянки у строк до 17.05.2014. Однак матеріали справи не містять і позивачем під час нового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо забудови спірної земельної ділянки з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт у 2012 році до теперішнього часу.

26. Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у справах № 910/8011/17, № 910/4198/16, № 910/10643/18, № 910/8424/18, оскільки висновки судів у цих справах щодо відмови у задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав порушення строку її забудови ґрунтуються на встановлених судами обставинах, які свідчать про вчинення орендарем усіх необхідних та передбачених законодавством і договором дій, спрямованих на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання строків завершення будівництва сталось не з вини орендаря та з причин, які не залежали від волі останнього.

27. Натомість, як встановлено судом першої інстанції, позивачем під час розгляду справи не надано жодного доказу не лише здійснення будівництва, а навіть вчинення робіт з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика, робіт із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, видалення зелених насаджень тощо, що свідчить про відсутність у позивача наміру з моменту отримання дозволу вчиняти будь-які фактичні підготовчі чи будівельні роботи на спірній земельній ділянці. Отже, висновки судів в оскаржуваних судових рішеннях не суперечать висновкам Верховного Суду, викладених у справах № 910/8011/17, № 910/4198/16, № 910/10643/18, № 910/8424/18, а різне застосування норм матеріального права обумовлено істотною відмінністю встановлених судами фактичних обставин справи.

28. Суд касаційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що за змістом касаційної скарги доводи скаржника зводяться до незгоди з фактичними встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, проте повторне їх дослідження, як і вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, додаткова перевірка доказів, не входить до повноважень Верховного Суду в силу імперативних вимог статті 300 ГПК України.

29. Ухвалюючи постанову від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі і якою було залишено без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 23.07.2015 № 921/1785 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний Універсал" від 16.07.2007 № 75-6-00351 на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 537/1119", Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, виходячи зі встановлених судами обставин відсутності вчинення позивачем будь-яких дій щодо початку виконання будівельних робіт з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт у 2012 році та зумовленого цим незавершення забудови земельної ділянки у визначений договором строк (передбачений затвердженою в установленому законом порядку проектною документацією на будівництво), дійшов висновку про припинення права землекористування позивача, що свідчить про те, що правозастосування, здійснене судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, повністю узгоджується із зазначеною правовою позицією.

30. У постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 910/15297/17 (розглядався спір про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, викладений такий правовий висновок: "Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За вимогами частини 1 статті 629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Суди попередніх інстанцій підставно вказали на можливість розірвання договору в односторонньому порядку у разі погодження сторонами відповідної умови у цьому договорі. Пунктом 8.4 Договору оренди, на який посилається Відповідач, передбачено зобов`язання орендаря завершити забудову в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, проте не через три роки з моменту державної реєстрації, як помилково вважає Скаржник. У зв`язку з цим суди дійшли мотивованого висновку про відсутність правових підстав для прийняття 06.07.2017 Рішення про розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця договору оренди земельної ділянки на підставі пункту 11.4, зокрема через порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 Договору. За наведених обставин спростовуються доводи Скаржника (пункти 6, 7) щодо наявності у нього права розірвати договір шляхом вчинення одностороннього правочину з огляду на недотримання встановленого Договором оренди строку здійснення забудови".

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що у справі № 910/15297/17 судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішення Київської міської ради про розірвання договору оренди із Товариством було прийнято до спливу строку на будівництво, який був встановлений проектною документацією на будівництво об`єкта, однак у справі, яка розглядається (№ 910/383/20), судами встановлено, що оскаржуване рішення Київської міської ради про розірвання договору оренди з позивачем прийнято після спливу строку на будівництво, який було визначено проектною документацією на будівництво об`єкта, затвердженою в установленому порядку.

Таким чином, у справі № 910/15297/17 Верховним Судом ухвалювалось відповідне рішення в залежності від встановлених судами обставин у справі та наданих судами оцінки усіх наявних у цій справі доказів. Правовий висновок у зазначеній справі не доводить неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права, а свідчить лише про наявність у справі № 910/15297/17 та справі № 910/383/20, що розглядається, різних істотних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

31. У справі № 813/4282/16 (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018) розглядався спір про визнання протиправним і скасування наказу "Про проведення позапланової виїзної перевірки" з мотивів безпідставності його прийняття та оформлення з порушенням вимог підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України; у справі № 599/1422/16-а (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2020) розглядався спір про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування "Про дозвіл на преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам апарату управління сільської ради". Судові рішення у зазначених справах ухвалені за інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин, та зібраних у таких справах доказів, іншого матеріально-правового регулювання, інших предмета та підстав позову, а також іншого суб`єктного складу учасників судового процесу, ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і справа, судові рішення в якій переглядаються, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них; аналіз висновків, зроблених судами попередніх інстанцій у судових рішеннях у справі № 910/383/20, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначених постановах, а отже, висновки цих судів у таких справах не підлягають застосуванню у справі, яка розглядається.

32. Таким чином, доводи скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій відповідних висновків, наведених у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17, від 15.05.2018 у справі № 910/15297/17, від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, від 13.09.2019 у справі № 910/10643/18, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, від 30.01.2020 у справі № 599/1422/16-а, від 19.04.2018 у справі № 813/4282/16, є безпідставними.

Висновки Верховного Суду

33. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Фінджек" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

36. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінджек" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 910/383/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

С. К. Могил