Постанова

від 15.11.2022 по справі 910/9907/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. Справа № 910/9907/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Корсака В.А.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Щербак Є.М.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 (повний текст рішення складено 21.07.2022) (суддя Ковтун С.А.)

у справі № 910/9907/21 Господарського суду міста Києва

за позовом Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" (відповідач-1);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" (відповідач-2),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни,

про скасування державної реєстрації, припинення права власності, визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Заклад вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (далі - Університет "Україна", позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" (далі - ТОВ "Алтея Компані", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" (далі - ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", відповідач-2) і з урахуванням заяви про зміну предмета позову, поданої до закінчення підготовчого провадження та прийнятої судом першої інстанції до розгляду, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017, прийняте Дідичуком Ігорем Анатолійовичем (далі - Дідичук І.А.), Київська філія Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", м. Київ (далі - КФ КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу");

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000, що складається з будівлі літ. "Н", блок "А", номер запису про право власності: 23311264 від 10.11.2017;

- припинити право власності на вказане нерухоме майно за ТОВ "Офіс Сервіс Люкс";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.02.2020 серії та номер: 329, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Людмилою Володимирівною (далі - приватний нотаріус КМНО Джуринська Л.В.);

- визнати недійсним договір іпотеки від 18.02.2020 серії та номер: 330, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Джуринською Л.В.;

- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Алтея Компані" нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000, на користь позивача.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Університет "Україна" зазначив, що:

- на підставі рішення державного реєстратора КФ КП "Реєстрація майна та бізнесу" Дідичука І.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017, державним реєстратором внесено запис № 23311264 про право власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на об`єкт нерухомості - будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000. Реєстрація права власності мала місце в порядку звернення стягнення на майно, яке на підставі договору іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008 забезпечувало виконання позивачем своїх зобов`язань перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик");

- всупереч вимогам ст. 35 Закону України "Про іпотеку" позивачу не було надіслано вимогу про виконання порушеного зобов`язання. Вимога ПАТ "КБ "Хрещатик" № 2-2/11/2415 від 15.05.2017 позивачу не була вручена;

- разом з тим, у даному спорі підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна була не вимога ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" про усунення порушення за кредитним договором у сумі 26 000 000,00 грн, а вимога ПАТ "КБ "Хрещатик" № 2-2/11/2415 від 15.05.2017, в якій визначено, що розмір порушеного зобов`язання становить 78 319 759,42 грн, у той час як ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" не набуло усіх прав первісного кредитора та первісного іпотекодержателя (ПАТ "КБ "Хрещатик"), а набуло лише частину прав у розмірі 26 000 000,00 грн, які були забезпечені іпотекою. Отже, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки відповідач-2 подав вимогу банку № 2-2/11/2415 від 15.05.2017, що містила дані щодо заборгованості станом на 12.05.2017 та у сумі 78 319 759,42 грн, а не дійсні вимоги, які існували на момент переходу цих прав від ПАТ "КБ "Хрещатик" до ТОВ "Офіс Сервіс Люкс".

- на час звернення стягнення та реєстрації права власності на спірне майно був відсутній звіт оцінки цього майна. Відсутність оцінки предмета іпотеки на момент реєстрації права власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на іпотечне майно дозволяє дійти висновку про порушення відповідачем-2 вимог ст. 37 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності;

- укладені в подальшому договір купівлі-продажу корпусу № 1, договір іпотеки, за яким спірне нерухоме майно передано в іпотеку, а також реєстраційні дії, які були вчинені на їх підставі, є недійсними та протиправними, а корпус № 1 підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння як такий, що вибув з володіння позивача поза межами його волі у зв`язку із незаконним вчиненням реєстрації права власності на корпус № 1 за ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" без належної правової підстави.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/9907/21 (суддя Ковтун С.А.) відмовлено Університету "Україна" у позові до ТОВ "Алтея Компані" та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс".

4. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- прийняття 10.11.2017 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38074926, за відсутності відомостей про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, не є порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- заперечення позивача в неотриманні вимоги № 2-2/11/2415 від 15.05.2017 є менш вірогідним у порівнянні з наведеними ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" фактами протилежного, а отже, зазначена вимога отримана позивачем;

- доводи позивача про те, що для реєстрації права на предмет іпотеки вимагається надсилання вимоги новим кредитором (ТОВ "Офіс Сервіс Люкс"), суперечать інституту заміни кредитора у зобов`язанні. Так, внаслідок заміни кредитора предмет і зміст зобов`язання не змінюються, і дії, вчинені до такої заміни, є обов`язковими для сторін; права і обов`язки сторони, яка вибуває з зобов`язання, переходять до особи, яка замість неї вступає, у тому числі і права звернути стягнення внаслідок незадоволеної вимоги;

- право вимоги, яке позивач набув за кредитними договорами № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008, № 58-47/1-13 від 24.12.2013, № 40-47/4-07 від 26.06.2007 та № 54/47/4-07 від 10.08.2007 (26 000 000,00 грн), охоплюється наведеним у вимозі № 2-2/11/2415 від 15.05.2017 розміром, що свідчить про те, що така вимога є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки;

- з огляду на викладене, вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017, прийняте Дідичуком І.А., КФ КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу", задоволенню не підлягають;

- оскільки інші вимоги позивача (про скасування державної реєстрації права власності на майно, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, договору іпотеки, про припинення права власності та про витребування майна з чужого незаконного володіння) є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017, відсутність підстав для задоволення останньої є підставою для відмови у позові в цілому.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Університет "Україна" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/9907/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Університет "Україна" зазначає, що:

- при прийнятті оскаржуваного рішення було допущено порушення норм процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, при цьому, суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи;

- позивач заперечує факт отримання вимоги банку № 2-2/11/2415 від 15.05.2017; копія накладної кур`єрської служби не повинна була братись до уваги як доказ;

- реєстрацію було здійснено не на підставі вимоги ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", а на підставі вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик";

- у вимозі № 2-2/11/2415 від 15.05.2017 не було вказано, який саме позасудовий спосіб звернення стягнення обрано іпотекодержателем;

- відсутність належним чином направленої вимоги та дотримання строків виключає законність рішення;

- відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження проведення оцінки предмета іпотеки на момент реєстрації права власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на іпотечне майно дозволяє дійти висновку про порушення відповідачем-2 вимог ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022 справу № 910/9907/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Корсак В.А., Ходаківська І.П.

8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Університету "Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/9907/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.10.2022.

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 задоволено клопотання Університету "Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Університету "Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/9907/21; розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.11.2022.

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 повідомлено, що у зв`язку з перебуванням/направленням головуючого судді Демидової А.М. у Національній школі суддів України з 07.11.2022 по 11.11.2022 розгляд справи, призначений на 08.11.2022, не відбудеться; розгляд апеляційної скарги Університету "Україна" призначено на 15.11.2022 о 09:50; постановлено, що особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, представник Університету "Україна" - Панченко М.О.

12. Зважаючи на воєнний стан в Україні, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

13. Відповідач-1 та відповідач-2 у відзивах на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Університету "Україна" заперечують і просять суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

14. Позивач 08.11.2022 та 15.11.2022 (до початку судового засідання) надіслав до Північного апеляційного господарського суду електронною поштою додаткові письмові пояснення.

Явка представників учасників справи

15. У судове засідання 15.11.2022 з`явився представник відповідача-2.

16. Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 15.11.2022 не з`явились. Про день, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.

17. Представник позивача на підставі ухвал Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 (якою задоволено заяву Університету "Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та від 04.11.2022 (якою постановлено, що представник Університету "Україна" Панченко М.О. братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua була запрошена до участі в судовому засіданні 15.11.2022 в режимі відеоконференції, однак з незалежних від суду причин на відеоконференцзв`язок із судом не вийшла (офлайн), про що надійшло сповіщення з відповідної підсистеми та зафіксовано в протоколі судового засідання в режимі відеоконференції № 1044402 від 15.11.2022 у справі № 910/9907/21.

18. Таким чином, Університету "Україна" була забезпечена можливість взяти участь у судовому засіданні 15.11.2022 у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, однак позивач таким правом не скористався.

19. До зали судового засідання у приміщенні Північного апеляційного господарського суду в судове засідання 15.11.2022 представник Університету "Україна" також не з`явився.

20. Разом з тим, 15.11.2022 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Університету "Україна" про відкладення розгляду справи, в якому позивач просить суд засідання у справі № 910/9907/21відкласти на іншу дату.

21. В обґрунтування зазначеного клопотання Університет "Україна" посилається на те, що його представник не може прибути для розгляду даної справи, оскільки 15.11.2022 перебуватиме в іншому судовому засіданні у справі № 592/12890/21, яке відбуватиметься в Ковпаківському районному суді м. Суми, що позбавляє скаржника можливості належним чином захистити свої права. При цьому, у вказаному клопотанні серед додатків зазначено копію ухвали від 22.07.2022, однак відповідної копії ухвали до клопотання не додано.

22. Розглянувши клопотання Університету "Україна" про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника відповідача-2, присутнього у судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

23. Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

24. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

25. Як вбачається з матеріалів справи № 910/9907/21, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Університету "Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 відкрите 07.09.2022.

26. Строк розгляду апеляційної скарги продовжувався. Розгляд апеляційної скарги відкладався.

27. У судовому засіданні 18.10.2022 представниками позивача та відповідача-2 надавались пояснення у справі. Крім того, позивачем 08.11.2022 та 15.11.2022 надіслано до Північного апеляційного господарського суду електронною поштою додаткові письмові пояснення у даній справі.

28. В ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 про призначення до розгляду апеляційної скарги Університету "Україна" в судовому засіданні на 15.11.2022 суд довів до відома учасників апеляційного провадження, що явка представників не є обов`язковою і нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги.

29. З огляду на наведені Університетом "Україна" обставини, які позбавляють представника позивача можливості взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 15.11.2022, останній не був позбавлений права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Однак представник позивача цим правом не скористався, хоча Північний апеляційний господарський суд, зі свого боку, забезпечив йому таку можливість.

30. Доказів неможливості участі представника Університету "Україна" в судовому засіданні 15.11.2022 в режимі відеоконференції позивачем не надано.

31. Також, позивач не був позбавлений можливості надати письмові пояснення по справі на електронну адресу суду або через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", поштою, чим, власне, він і скористався, надіславши до суду електронною поштою додаткові письмові пояснення.

32. Колегія суддів звертає увагу на те, що за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

33. Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Університету "Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у даній справі.

34. При цьому, колегія суддів враховує, що доводи Університету "Україна" були ґрунтовно викладені в апеляційній скарзі, а також додаткових письмових поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції, та усних поясненнях, наданих безпосередньо представником позивача в судовому засіданні 18.10.2022 в режимі відеоконференції, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності в судовому засіданні представника позивача (скаржника).

До того ж, про наявність у представника позивача додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, суду не повідомлялося.

Посилання ж у клопотанні про відкладення розгляду справи на висновок Європейського суду з прав людини у справі "Бартая проти Грузії" не є прийнятним, оскільки у вказаній справі зазначалося про розгляд національним судом справи без захисника, тоді як у господарській справі участь у судовому засіданні беруть представники учасників справи (стаття 56 ГПК України), а не захисники (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/1191/13, від 04.02.2020 у справі № 914/240/18, від 10.02.2021 у справі № 904/3214/18).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.09.2021 у справі № 922/3742/20, відхиляючи заяву про відкладення розгляду справи, яка вмотивована зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні.

35. З урахуванням викладених обставин у сукупності, з огляду на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, поважного ставлення до інших учасників справи, які з`являються і беруть участь у судових засіданнях, а також те, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, з урахуванням змісту ст.ст. 202, 216, 270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання Університету "Україна" про відкладення розгляду справи.

36. Враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача, відповідача-1 та третьої особи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

37. 12.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Хрещатик" (Іпотекодержатель) та Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (попереднє найменування позивача) (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 24-47/1-08/04 (т. 1, а.с. 17-22).

38. 25.03.2015 Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (Іпотекодавець) шляхом укладення з ПАТ "КБ "Хрещатик" (Іпотекодержатель) договору № 9 про внесення змін до договору іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008, яким сторони виклали цей договір у новій редакції (далі - Договір іпотеки), передав ПАТ "КБ "Хрещатик" в іпотеку нерухоме майно - будівлю загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000, що складається з будівлі літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м (далі - майно, будівля, предмет іпотеки) (т. 2, а.с. 21-23).

39. Згідно з п. 1.1 Договору іпотеки майно надано в іпотеку з метою забезпечення виконання у повному обсязі Іпотекодавцем (позивачем) своїх зобов`язань перед ПАТ "КБ "Хрещатик" за такими кредитними договорами:

- № 40-47/4-07 від 26.06.2007 із залишком заборгованості за кредитом у сумі 21 947 355,00 грн зі сплатою 21 % річних терміном повернення до 25.08.2017;

- № 54-47/4-07 від 10.08.2007 із залишком заборгованості за кредитом у сумі 6 283 033,00 грн зі сплатою 21 % річних терміном повернення до 25.08.2017;

- № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008, що укладений в межах генерального договору № 24-47/1-08/G від 04.06.2008, із залишком заборгованості за кредитом 17 532 190 грн зі сплатою 21 % річних терміном повернення до 25.08.2017;

- № 58-47/1-13 від 24.12.2013, що укладений в межах генерального договору № 24-47/1-08/G від 04.06.2008, з діючим лімітом кредитування у сумі 11 633 000,00 грн зі сплатою 19 % річних терміном повернення до 25.08.2017.

40. Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки будівля літ. "Н", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.05.2014, індексний номер 21752426, серії САМ № 039568, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.

41. Згідно з п. 1.3 Договору іпотеки предмет іпотеки передається в іпотеку зі всіма його приналежностями.

42. У п.п. 1.4, 1.5 Договору іпотеки зазначено, що згідно з експертною оцінкою, здійсненою 18.06.2014 суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Снєгуровою Юлією Борисівною, вартість предмета іпотеки становить 113 462 030,00 грн, а за домовленістю сторін його заставна вартість становить 57 845 500 грн.

43. За умовами п. 1.7 Договору іпотеки при невиконанні Іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених цією іпотекою, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки відповідно до Законів України "Про заставу", "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", а також відповідно до цього договору.

44. У випадку невиконання Іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених цією іпотекою, а також в інших випадках, передбачених цим договором, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому Законами України "Про заставу", "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", та у відповідності з цим договором (п. 3.4.5 Договору іпотеки).

45. Згідно з п. 4.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань, забезпечених цією іпотекою, вони не будуть виконані, а також у разі невиконання Іпотекодавцем зобов`язань, передбачених цим договором, та у випадку, якщо інформація або документи, надані Іпотекодавцем при укладенні договору, виявляться недостовірними та (або) недійсними.

46. Одним із способів задоволення вимог Іпотекодержателя, визначених Договором іпотеки, є прийняття у власність предмета іпотеки в рахунок погашення зобов`язань, забезпечених іпотекою (п. 4.3 Договору іпотеки). У випадку прийняття Іпотекодержателем предмета іпотеки у власність чи реалізації його третім особам це застереження вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя і є правовою підставою для реалізації права власності Іпотекодержателя чи третіх осіб на нерухоме майно (п. 4.4 Договору іпотеки).

47. 02.10.2017 ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" набуло частину прав вимог за кредитними договорами № 40-47/4-07 від 26.06.2007, № 54/47/4-07 від 10.08.2007, № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008 та № 58-47/1-13 від 24.12.2013, що укладені в рамках генерального договору № 24-47/1-08/G від 04.06.2008, а також отримало право вимоги за договором іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008.

48. Так, 02.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Фактор плюс") (Первісний кредитор) та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (Новий кредитор) укладено договір № 02/10-17/2 про відступлення частини прав вимоги (т. 1, а.с. 23-26), за умовами якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває частину права вимоги Первісного кредитора до позичальника - Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", в розмірі, зазначеному у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржник, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки божника за кредитними договорами: № 24-47/l-08/G - генеральний договір, та кредитними договорами в рамках генерального договору № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008 та № 58-47/1-13 від 24.12.2013, а також № 40-47/4-07 від 26.06.2007 та № 54-47/4-07 від 10.08.2007, договором іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008 з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору, що були укладені між боржником та ПАТ "КБ "Хрещатик".

49. У договорі № 02/10-17/2 про відступлення частини прав вимоги (п. 2) зазначено, що ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (Новий кредитор) у день укладення цього договору набуває усю частину прав кредитора за основними договорами в розмірі, визначеному згідно з умовами цього договору, включаючи: право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основним договором, сплати боржником грошових коштів за основною заборгованістю, сплати процентів, передачі боржником забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основним договором.

50. Відповідно до цього ж пункту 2 договору № 02/10-17/2 про відступлення частини прав вимоги ТОВ "ФК "Фактор плюс" володіє правами вимоги до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" за основними договорами на підставі договору № 2017/2-Ю про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, укладеного 22.09.2017 між ТОВ "ФК "Фактор плюс" та ПАТ "КБ "Хрещатик".

51. Додатком № 1 до договору № 02/10-17/2 про відступлення прав вимоги від 02.10.2017 визначено, що Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги кредитора за основними договорами в загальному розмірі 26 000 000,00 грн, включаючи сплати боржником грошових коштів за прострочену кредитну заборгованість у розмірі 15 143 362,39 грн, прострочені проценти у розмірі 10 266 229,14 грн, нараховані відсотки станом на 22.09.2017 у розмірі 589 408,47 грн, прострочені комісії у розмірі 12 000,00 грн, нараховані комісії у розмірі 1 000,00 грн.

52. Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами Новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору кошти в розмірі 25 000 000,00 грн (п. 3 договору № 02/10-17/2 про відступлення прав вимоги від 02.10.2017).

53. Також, 02.10.2017 між ТОВ "ФК "Фактор плюс" (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (Новий іпотекодержатель) укладено договір № 01/1017/3 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. (далі - приватний нотаріус КМНО Мельник Р.П.) за реєстровим номером 1664, за умовами якого Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права вимоги за Договором іпотеки, а Новий іпотекодержатель приймає це відступлення.

54. Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 договору № 02/1017/3 про відступлення прав вимоги від 12.10.2017 укладення цього договору є правовою підставою для заміни сторони іпотекодержателя за іпотечним договором та переходу (відступлення) від Первісного іпотекодержателя до Нового іпотекодержателя всього комплексу прав та обов`язків іпотекодержателя за іпотечним договором. Новий іпотекодержатель набуває у повному обсязі права іпотекодержателя за іпотечним договором з моменту укладення цього договору.

55. 04.10.2017 між ТОВ "ФК "Фактор плюс" та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" укладений договір № 1 про внесення змін до договору від 02.10.2017 № 02/10-17/3 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

56. Правомірність цих правочинів (договорів відступлення) була предметом дослідження у справі № 910/974/18, в якій рішенням суду відмовлено у позові щодо їх недійсності.

57. Отже, з 02.10.2017 ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" стало кредитором щодо позивача за кредитними договорами № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008, № 58-47/1-13 від 24.12.2013, № 40-47/4-07 від 26.06.2007 та № 54-47/4-07 від 10.08.2007 на суму 26 000 000,00 грн та іпотекодержателем за Договором іпотеки.

58. 10.11.2017 державний реєстратор КФ КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичук І.А. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38074926.

59. На підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором внесено запис № 23311264 про право власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на об`єкт нерухомості - будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корпус 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000. Підставою виникнення права власності вказано: договір іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мельником Р.П.; договір про відступлення частини прав вимоги № 02/10-17/2 від 02.10.2017, видавник: ТОВ "ФК "Фактор плюс"; договір № 1 від 04.10.2017, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Джуринською Л.В.; вимога ПАТ "КБ "Хрещатик" № 2-2/11/2415 від 15.05.2017.

60. У матеріалах даної справи міститься копія зазначеної вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" № 2-2/11/2415 від 15.05.2017, яка адресована позивачу як іпотекодавцю та боржнику за простроченими зобов`язаннями за кредитними договорами № 40-47/4-07 від 26.06.2007, № 54/47/4-07 від 10.08.2007, № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008 та № 58-47/1-13 від 24.12.2013. Цей документ містить розрахунок заборгованості за кожним з цих договорів станом на 12.05.2017, загальний розмір якої складає 78 319 759,42 грн, вимогу про погашення цього боргу протягом 30 днів з дня її отримання та попередження, що в разі її незадоволення ПАТ "КБ "Хрещатик" розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений Договором іпотеки, п.п. 4.2 та 4.3 якого передбачають, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється Банком, зокрема, шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

61. У подальшому, 18.02.2020 ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" (Продавець) та ТОВ "Алтея Компані" (Покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, який 18.02.2020 посвідчений приватним нотаріусом КМНО Джуринською Л.В. за реєстровим номером 329.

62. 18.02.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на нерухоме майно за ТОВ "Алтея Компані", запис 35534222 внесено на підставі рішення приватного нотаріуса КМНО Джуринської Л.В. як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51185748 від 18.02.2020.

63. Цього ж дня (18.02.2020), відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору іпотеки від 18.02.2020 ТОВ "Алтея Компані" передало майно в іпотеку ТОВ "Офіс Сервіс Люкс".

64. Посилаючись на неправомірність рішення від 10.11.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38074926, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

65. Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

66. У силу ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

67. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

68. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

69. Згідно зі ст. 575 ЦК України у редакції, чинній на момент укладення Договору іпотеки, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

70. Як визначено у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

71. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

72. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

73. Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

74. За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 910/9828/17.

75. За приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

76. Згідно зі ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

77. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

78. Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону (ст. 36 Закону України "Про іпотеку").

79. Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

80. Як вже було зазначено судом вище, відповідно до п.п. 4.3, 4.4 Договору іпотеки одним із способів задоволення вимог Іпотекодержателя є прийняття у власність предмета іпотеки в рахунок погашення зобов`язань, забезпечених іпотекою. У випадку прийняття Іпотекодержателем предмета іпотеки у власність це застереження вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя чи третіх осіб на нерухоме майно.

81. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV (далі - Закон № 1952-ІV).

82. Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-ІV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

83. Згідно зі ст. 18 Закону № 1952-ІV (в редакції, чинній станом на 10.11.2017 - дату здійснення спірної державної реєстрації речових прав) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

84. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-ІV).

85. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).

86. Згідно з п. 6 Порядку в редакції, чинній станом на 10.11.2017, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

87. Відповідно до положень п. 10 Порядку в редакції, чинній станом листопад 2017 року, під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа виготовляє електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 9 цього Порядку, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та долучає до відповідної заяви.

88. Пунктом 61 Порядку в редакції, чинній станом на 10.11.2017, було передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

89. Як правильно врахував суд першої інстанції, вказаний перелік документів є вичерпним і в цьому переліку станом на 10.11.2017 були відсутні відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності. Розширення переліку документів мало місце шляхом внесення постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 26.02.2020 змін до п. 61 Порядку, які зобов`язали подавати державному реєстратору, поряд з іншими документами, відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації. Водночас, ці зміни не мають зворотної дії в часі, а тому не можуть бути застосовані для визначення правомірності рішення від 10.11.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38074926.

90. Доводи скаржника про порушення відповідачем-2 вимог ст. 37 Закону України "Про іпотеку" з посиланням на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження проведення оцінки предмета іпотеки на момент реєстрації права власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на іпотечне майно колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на таке.

91. У матеріалах справи (т. 2, а.с. 61-65) міститься копія звіту № 171021-1 від 21.10.2017 оцінювача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр Дробнова" Стеценка Дениса Адріановича про оцінку, замовлену позивачем, відповідно до якого ринкову вартість спірної будівлі оцінювачем визначено станом на 21.10.2017 в розмірі 6 085 400,00 грн, тобто зазначений звіт складений менше ніж за місяць до переходу права власності на спірну будівлю, і в ньому зазначено строк його дії - шість місяців від дати оцінки.

Враховуючи положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який передбачає, що у звіті про оцінку майна мають бути вказані дата оцінки та дата завершення складення звіту, строк дії звіту (у разі потребі), немає підстав вважати, що виконаний на замовлення Іпотекодержателя звіт № 171021-1 від 21.10.2017 не був чинним на момент переходу права власності на спірне нерухоме майно шляхом реєстрації права власності. Крім того, позивач не надав доказів визнання звіту з висновком про вартість майна в судовому порядку недійсним відповідно до статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, законодавчо не встановлено, хто має бути замовником оцінки майна - іпотекодержатель чи іпотекодавець (боржник).

Таким чином, оцінка нерухомого майна - предмета іпотеки на момент переходу права власності була наявна.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що вартість предмета іпотеки є більшою, ніж зазначено у звіті. Отже, Університетом "Україна" не доведено порушення його прав, що є самостійною підставою для відмови у захисті його прав.

Наведений підхід щодо застосування норм права у спірних правовідносинах не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 20.04.2019 у справі № 306/2053/16-ц, згідно з яким ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна та має бути проведена на момент такого набуття, оскільки у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що оцінка майна предмета іпотеки на момент переходу права власності взагалі не проводилась. Водночас, у цій справі така оцінка була проведена, що підтверджується вищезазначеним звітом про оцінку, і, як свідчать матеріали справи, була чинною на момент переходу права власності.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.05.2021 у справі № 715/2669/19.

92. Таким чином, доводи скаржника про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження проведення оцінки предмета іпотеки на момент реєстрації права власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на іпотечне майно не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

93. Вирішуючи питання доведеності факту надсилання та отримання позивачем вимоги № 2-2/11/2415 від 15.05.2017 (далі - Вимога), місцевий господарський суд виходив з аналізу доводів позивача, який заперечував проти отримання вимоги, та наданих ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" доказів зворотного (отримання).

94. Так, на підтвердження надсилання Вимоги ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" надало суду копію накладної кур`єрської служби ТОВ "ТЕКС Україна" № 3848573 (т. 2, а.с. 43).

95. Як встановлено судом першої інстанції, оригінал цього документа у ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" відсутній, водночас його існування підтверджене ТОВ "ТЕКС Україна" (електронним листом останнього (т. 2, а.с. 45), що адресований ТОВ "Офіс Сервіс Люкс"), а також показаннями свідка ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 239-240), який зазначив, що йому як реєстратору ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" подало для реєстрації права оригінали Вимоги та накладної ТОВ "ТЕКС Україна" від 17.05.2017 (дата отримання Вимоги відповідно до накладної).

96. Частиною першою статті 87 ГПК України визначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Частина друга цієї статті не передбачає можливість встановлення на підставі показань свідків обставин, які відображаються у відповідних документах.

97. Як слушно враховано місцевим господарським судом, показання свідка ОСОБА_1 не стосуються встановлення змісту накладної ТОВ "ТЕКС Україна" № 3848573, що могло б мати місце виключно шляхом її дослідження, а стосуються встановлення факту надання оригіналу цього документа для реєстрації права на майно.

98. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що можливість прийняття в цій частині показань свідка ОСОБА_1 як доказу не суперечить ч. 2 ст. 87 ГПК України.

99. Відхиляючи доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, про те, що в матеріалах реєстраційної справи знаходяться копії Вимоги та накладної ТОВ "ТЕКС Україна" від 17.05.2017, а не їх оригінали, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 24 Порядку в редакції, чинній станом на 10.11.2017, за результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації (крім заяви, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, інших заяв, що подавалися суб`єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, та документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав).

100. Таким чином, у реєстраційній справі не повинні міститись оригінали вищенаведених документів (Вимоги та накладної ТОВ "ТЕКС Україна" № 3848573).

101. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у нього сумнівів в існуванні накладної кур`єрської служби ТОВ "ТЕКС Україна" № 3848573 та правомірно прийняв копію цього документа як доказ.

102. У накладній № 3848573 вказано, що Вимогу отримала 17.05.2017 Зименко.

103. Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до наказу позивача від 11.12.2017 (т. 2, а.с. 46) у 2017 році посада ОСОБА_2 - начальник відділу організаційної роботи і контролю. Позивачем ця обставина не спростована. Крім того, на сайті позивача за посланням https://uu.edu.ua/nolozhennya_pro_pidrozdili_ta_posadovi_ instructsii (Стартова Університет > Нормативні документи > Положення про підрозділи та посадові інструкції працівників у вільний доступ розміщено документ "Положення про Відділ організаційної роботи і контролю". Згідно з розділом 4 (Головні функції) цей відділ здійснює реєстрацію та облік кореспонденції, яка надійшла на адресу університету, та розсилку її виконавцям, контроль за проходженням документів у структурних підрозділах університету.

104. Крім того, судом першої інстанції слушно враховано, що саме ОСОБА_2 як начальник відділу організаційної роботи і контролю позивача завірила всі додатки до позовної заяви у цій справі.

105. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

106. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

107. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

108. Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

109. Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування "вірогідності доказів".

110. Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

111. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

112. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

113. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

114. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

115. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

116. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

117. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

118. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

119. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

120. Співставивши встановлені в цій справі обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що заперечення позивача проти отримання Вимоги, яке полягає у відсутності у Зименко повноважень на таке отримання, є менш вірогідним у порівнянні з наведеними ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" фактами протилежного. Так, ОСОБА_2 наділено посадовим функціоналом забезпечити реєстрацію та облік кореспонденції, а також її участь у документообігу позивача. Натомість позивач, наполягаючи на відсутності у ОСОБА_2 відповідних повноважень, не наводить даних про те, чому вони відсутні, та дані про уповноважену особу. Водночас, покладаючи на ОСОБА_2 право засвідчувати копії документів, що подаються до суду, тобто здійснювати документообіг позивача, заперечуючи право ОСОБА_2 на отримання кореспонденції, що є складовою документообігу, позивач діє суперечливо.

121. З огляду на викладене, доводи позивача про те, що відповідачем-2 не доведено факт наявності повноважень у Зименко отримувати від імені позивача відправлення кур`єрської служби ТОВ "ТЕКС Україна" № 3848573, є безпідставними.

122. За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються обґрунтованими та такими, що не спростовані Університетом "Україна", висновки місцевого господарського суду про те, що ОСОБА_2 отримала Вимогу, і, отримуючи її, вона виконувала інструкції позивача, що в сукупності свідчить про те, що Вимога отримана позивачем.

123. Також, суд першої інстанції правильно вказав, що доводи позивача про те, що для реєстрації права на предмет іпотеки вимагається надсилання вимоги новим кредитором (ТОВ "Офіс Сервіс Люкс"), суперечать інституту заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, ст. 514 ЦК України, згідно з приписами якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, права і обов`язки сторони, яка вибуває із зобов`язання, переходять до особи, яка замість неї вступає, у тому числі і право звернути стягнення внаслідок незадоволеної вимоги.

124. З огляду на викладене, доводи позивача про обов`язок нового кредитора надсилати боржнику письмову вимогу про усунення порушень є необґрунтованими, оскільки ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" замінило ПАТ "КБ "Хрещатик" у вже існуючому зобов`язанні та набуло права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 755/7423/17.

125. У постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/6592/16 також викладено правову позицію про те, що у нового кредитора не виникає обов`язку повторного звернення до боржника і іпотекодавця із письмовою вимогою про усунення порушення у разі заміни кредитора, якщо первісним кредитором така вимога їм направлялася.

126. Наведена вище правова позиція Верховного Суду у справах № 755/7423/17 та № 910/6592/16 підтверджує відсутність у ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" як нового кредитора обов`язку направляти іншу вимогу, ніж та, яка направлена первісним кредитором і не виконана боржником.

127. З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що право вимоги, яке позивач набув за кредитними договорами № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008, № 58-47/1-13 від 24.12.2013, № 40-47/4-07 від 26.06.2007 та № 54/47/4-07 від 10.08.2007 (26 000 000,00 грн), охоплюється наведеним у Вимозі розміром, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що така вимога є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

128. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач у позовній заяві не спростовує зміст порушених зобов`язань відповідно до вищенаведених кредитних договорів та не надав доказів, що станом на 10.11.2017 заборгованість за ними погашена повністю чи частково.

129. Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, про те, що у Вимозі не було вказано, який саме позасудовий спосіб звернення стягнення обрано іпотекодержателем, суд апеляційної інстанції зазначає, що у статті 35 Закону України "Про іпотеку" викладено вичерпний перелік відомостей, які зазначаються у вимозі про усунення порушення, до якого включено: 1) стислий зміст порушених зобов`язань; 2) вимогу про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк; 3) попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Таким чином, положення наведеної статті не містять приписів щодо зазначення у вимозі про усунення порушення відомостей про те, який саме позасудовий спосіб звернення стягнення обрано іпотекодержателем.

130. Отже, вищенаведені доводи скаржника є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах закону, а тому колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються.

131. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017, прийнятого Дідичуком І.А., КФ КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу".

132. Також, оскільки решта вимог позивача (про скасування державної реєстрації права власності на майно, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, договору іпотеки, про припинення права власності та про витребування майна з чужого незаконного володіння) є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в цілому.

133. Щодо поданої ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності (т. 3 а.с. 154-157), слід зазначити таке.

134. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

135. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

136. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

137. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.02.2022 у справі № 916/594/21.

138. Отже, лише за умови доведеності порушеного права та відсутності поважних причин пропуску позовної давності, позовна давність може бути застосована до позовних вимог як підстава для відмови в позові.

139. З огляду на відмову у задоволенні позову Університету "Україна" з підстав його необґрунтованості, правові підстави для застосування позовної давності до вимог позивача відсутні.

140. За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно відмовив у позові Університету "Україна" у зв`язку з його необґрунтованістю.

141. Отже, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Університету "Україна".

142. ЄСПЛ зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

143. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

144. Згідно з рішеннями ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

145. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, і підстав для його скасування чи зміни апеляційний господарський суд не знаходить.

146. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

147. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Університету "Україна" відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

148. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

149. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

150. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/9907/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

151. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/9907/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами і плановими, аварійними та екстреними відключеннями електроенергії по місту Києву, повний текст постанови складено - 29.11.2022

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська