Ухвала

від 25.11.2022 по справі 910/12310/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

25.11.2022Справа № 910/12310/22

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМЕКС ЛОГІСТИКС» (81134, Львівська обл., Пустомитівський район, село Солонка, вул. Стрийська, буд. 35; код ЄДРПОУ 40357063)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСТ Україна» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 36865727) 180 064,16 грн заборгованості, до складу якої входить: 166 971,07 грн заборгованість за надані логістичні послуги, 10498,17 грн - пені, 2184,47 грн - інфляційних втрат, 950,45 грн - 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання за Договором на комплексне логістичне обслуговування №20/08/19 від 20.08.2019,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМЕКС ЛОГІСТИКС» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСТ Україна» 180 064,16 грн заборгованості, до складу якої входить: 166 971,07 грн заборгованість за надані логістичні послуги, 10498,17 грн - пені, 2184,47 грн - інфляційних втрат, 950,45 грн - 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання за Договором на комплексне логістичне обслуговування №20/08/19 від 20.08.2019.

Господарським судом міста Києва 21.11.2022 видано судовий наказ щодо стягнення з боржника 166 971,07 грн заборгованість за надані у період з червня по вересень 2022 року послуги згідно Договору на комплексне логістичне обслуговування №20/08/19 від 20.08.2019, а щодо решти вимог (10498,17 грн - пені, 2184,47 грн - інфляційних втрат, 950,45 грн - 3% річних), суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступного.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

У п. 3 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу,. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Як встановлено судом, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМЕКС ЛОГІСТИКС» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСТ Україна» пені, інфляційних втрат та 3% річних не відповідають приписам ст.148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою природою.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, проценти, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а становлять особливий додатковий компенсаційний вид відповідальності.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, стягнення пені за своєю правовою природою є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, а не заборгованістю за договором.

Таким чином, судом встановлено, що у заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за Договором, відтак, не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, невідповідність вимогам статті 148 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.147, 148, 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІМЕКС ЛОГІСТИКС» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСТ Україна» 10498,17 грн - пені, 2184,47 грн - інфляційних втрат, 950,45 грн - 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням зобов`язань за Договором на комплексне логістичне обслуговування №20/08/19 від 20.08.2019.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 25.11.2022 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов