Ухвала

від 24.11.2022 по справі 910/959/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.11.2022Справа № 910/959/19

За поданням Старшого державного виконавця Білаша Євгенія Геннадійовича

про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України

у справі № 910/959/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тосол Синтез Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвектор"

про стягнення 159 787,90 грн

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

Представники сторін не викликались

Представник виконавця не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/959/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тосол Синтез Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвектор" про стягнення 159 787,90 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 позов задоволено частково, а саме присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвектор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тосол Синтез Україна" основний борг у розмірі 103 499,22 грн, штраф в розмірі 10 349,92 грн, пеню в розмірі 6 263,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 572,20 грн, 3% річних у розмірі 3 190,04 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 948,11 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 753,50 грн.

На виконання вказаного рішення суду 23.04.2019 видано наказ про примусове виконання рішення суду.

У листопаді 2022 року від старшого державного виконавця Білаша Євгенія Геннадійовича за погодженням з начальником Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшло подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ "Будвектор" Дунчича Олександра Сергійовича за межі України до виконання зобов`язань за вказаним рішенням суду.

Ухвалою суду від 22.11.2022 вищевказане подання призначено до розгляду в судовому засіданні 24.11.2022, про що повідомлено приватного виконавця телефоном.

Від державного виконавця надійшла заява про розгляд, надісланого ним подання, без його участі, в якій виконавець просить суд задовольнити подання. Також подано письмові пояснення.

24.11.2022 у судове засідання державний виконавець не з`явився, про час та місце розгляду подання був повідомлений телефоном.

Розглянувши вищевказане подання та додані до нього документи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Водночас, згідно з частинами 1-3 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 по справі № 910/959/19 державним виконавцем Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного управління юстиції в Одеській області 01.10.2019 було відкрито виконавче провадження № 60196786.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 по справі № 910/959/19 є ТОВ "Будвектор", керівником якого є Дунчич Олександр Сергійович .

Обґрунтовуючи подання, виконавець зазначає, що дії, здійснені ним в рамках виконавчого провадження, а саме направлення запитів до контролюючих органів з метою виявлення майна боржника, результатів не дали, майно не виявлено, кошти на арештованих рахунках відсутні.

Також виконавцем зазначається, що ним 23.05.2022 направлено виклик директору ТОВ "Будвектор", керівником якого є Дунчич Олександр Сергійович за адресою місця реєстрації останнього, а саме: АДРЕСА_1 , проте такий виклик повернуто до відділу ДВС з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, суд зазначає, що поштове відправлення за № 6510202312934, яке надано виконавцем на підтвердження звернення до директора Дунчича Олександра Сергійовича, згідно з даними трекінгу направлено не 23.05.2022, а 06.06.2022 та повернуто 17.06.2022 з зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Виконавець вказав, що здійснюючи дії, спрямовані на виконання рішення суду у даній справі на підставі виданого наказу від 23.04.2019, ним було встановлено, що:

- згідно з відповіддю МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані;

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості щодо майна, що належить боржнику відсутні;

- станом на 01.06.2022 на рахунках боржника відкритих в АТ «Приват Банк» кошти відсутні, а на рахунках, відкритих в АТ «Райффайзен банк», залишок коштів становить 77,20 грн, рахунок арештовано;

З урахуванням викладеного виконавець вважав, що в діях та бездіяльності керівника боржника Дунчича Олександра Сергійовича вбачаються ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Суд вказує, що аналіз наведених вище норм ст. 337 ГПК України дає підстави для висновку про те, що вказаний захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, обов`язковою ж умовою задоволення такого подання є ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням. Тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Суд зазначає, що така обов`язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", матеріалами справи не підтверджена.

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника реально забезпечить виконання судового наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 по справі № 910/959/19, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.

При цьому, сама по собі інформація стосовно того, що у керівника боржника наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон не є підставою для застосування такого заходу, як тимчасового обмеження у праві виїзду в т.ч. керівника боржника.

Виконавцем під час розгляду подання не надано документів на підтвердження того, що керівником боржника неодноразово перетинався державний кордон України, хоча на таку обставину виконавець посилався в поданні.

При цьому судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.08.2020 по справі № 910/8130/17, згідно з якою Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст. ст. 234, 337 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Білаша Євгенія Геннадійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвектор" Дунчича Олександра Сергійовича відмовити.

Ухвала набирає законної сили 30.11.2022.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.11.2022.

Суддя О.Г. Удалова