Ухвала

від 24.11.2022 по справі 2-4454/10

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:2-4454/10

Провадження №: 6/755/649/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Локотковій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановлених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановлених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року.

Заява обґрунтована тим, що Ухвалою суду від 11 червня 2014 року у справі № 2-4454/10 подання було задоволено. Також було встановлено тимчасове обмеження Позивача, у праві виїзду за межі України до виконання ним добровільно або в примусовому порядку рішення суду по справі № 2-4454/10 за позовом ОСОБА_2 до Позивача про стягнення аліментів. В подальшому постановою від 06.07.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві виконавчий лист № 2-4454 виданий 13.04.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва було повернуто ОСОБА_2 . 01 липня 2021 року прикордонною службою прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 . Відповідь на адвокатський запит вих. №24-09/22-1 від 24 вересня 2022 року ДНІПРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ) листом №94225 від 31.10.2022 року надали інформацію, що виконавче провадження ВП 26126866 знищено, за закінченням строків зберігання, передбачених Наказом №1829/5 від 07.06.2017 виданого Міністерством юстиції України. Перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 31.10.2022 виконавчий документ №2-4454 від 13.02.2011 відносно ОСОБА_1 до Відділу не надходив та на виконанні не перебуває. Окремо зазначено, що станом на 06.11.2022 інформація про ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників відсутня. Отже, підстав для поданого застосування обмежень у праві виїзду за кордон відсутні.

Представник заявника в судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд заяви у відсутність представника. Заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Суд, вивчивши заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження ВП № 26126866 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4454 виданого 13 квітня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним добровільно або в примусовому порядку рішення суду по справі № 2-4454/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гевел О.О. від 06 липня 2016 року повернуто виконавчий документ № 2-4454 виданий 13 квітня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва у зв`язку із письмовою заявою стягувача.

Однак, 05 липня 2016 року та 01 липня 2021 року прикордонною службою прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Згідно ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

У відповідь на адвокатський запит вих. №24-09/22-1 від 24 вересня 2022 року ДНІПРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ) листом №94225 від 31.10.2022 року надали інформацію що виконавче провадження ВП 26126866 знищено, за закінченням строків зберігання, передбачених Наказом №1829/5 від 07.06.2017 виданого Міністерством юстиції України. Перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 31.10.2022 виконавчий документ №2-4454 від 13.02.2011 відносно ОСОБА_1 до Відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Крім того, дані про боржника ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників відсутні, що підтверджується витягом від 06 листопада 2022 року.

Отже, аналізуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 відсутні, такі заходи застосовувалися для уникнення з боку невиконання рішення суду саме в рамках виконавчого провадження № 26126963, однак враховуючи те, що вказане виконавче провадження закінчено за заявою стягувача, а тому необхідності у продовженні вказаного виду обмеження немає.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертав увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Статтею 33 Конституції України передбачено право кожного вільно залишати територію України може бути обмежено лише законом. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Стаття 6 цього Закону передбачає, що за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановлених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року підлягає задоволенню в повному обсязі у зв`язку з тим, що підстави, які слугували для застосування обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , відпали.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановлених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року в справі № 2-4454 (провадження № 6/755/3922/14).

Виконання ухвали доручити Державній прикордонній службі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 24 листопада 2022 року.

Суддя Н.О. Яровенко