Рішення

від 16.07.2010 по справі 35/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/243

16.07.10

За позовом  Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно - розрахункового центру Київської міської філії

До          Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 

про  стягнення  2 884,65 грн.     

                                                                                        Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:     Скрекотень О.В. –предст. за довір. №134 від 15.10.20090р.;

Від відповідача:  не з’явились.

В судовому засіданні 16.07.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:                          

            На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії до Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг електрозв’язку №1100031468 від 10.07.2003р. у розмірі 2 884,65 грн., з яких: 2 780,61 грн. –основна сума боргу, 69,31 грн. –пеня, 26,24 грн. –інфляційні втрати, 8,49 грн. –3% річних, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань за вказаним договором позивач надав відповідачу послуги, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 порушено провадження у справі №35/243 розгляд справи призначено на 31.05.2010.

             Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/243 від 31.05.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.06.2010р.

             Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/243 від 21.06.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.07.2010р.

          В судовому засіданні 12.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.07.2010р.

Представники відповідача в судові засідання 31.05.2010р., 21.06.2010р., 12.07.2010р., 16.07.2010р. не з’явилися, про поважність причин нез’явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/243 від 02.04.2010 року не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв, клопотань не подали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

        ВСТАНОВИВ:

10.07.2003р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (далі -  Підприємство зв’язку) та Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Споживач) було укладено Договір №1100031468 про надання послуг електрозв’язку (далі - Договір).

Умовами договору було встановлено, що підприємство зв’язку (позивач) надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2, споживач (відповідач) зобов’язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. п. 1, 3.2.8.).

Відповідно до ст. 33, 36, 63 Закону України «Про телекомунікації»та п. п. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зазначені послуги підлягають оплаті, але відповідачем оплата вказаних послуг проведена не була, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2 780,61 грн. за період з 07.2009р. по 08.2009р.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 625 Цивільного кодексу України та Закону України «Про телекомунікації»позивачем нараховано 8,49 грн. -3% річних, 26,24 грн. –інфляційні втрати, 69,31 грн. –пені.  

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»телекомунікаційні    послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором,  провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних  вимог  до  договору  про  надання  телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно  оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством (ч.1 ст. 68 Закону України «Про телекомунікації»).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати телекомунікаційних послуг, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 2 780,61 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була та становить 2 780,61 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано відповідачу збитки від інфляції в розмірі 26,24 грн. та 3% річних –8,49 грн.

Відповідно до п. 5.8. Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», у разі  затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги   споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за  який нараховується пеню.

На підставі вищевикладеного позивачем було нараховано пеню в розмірі 69,31 грн.  

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 780,61 грн. –основного боргу, 8,49 грн. –3% річних, 26,24 грн. –інфляційних втрат, 69,31 грн. –пені, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.  

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 63, 68 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -  

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; 02002, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, Дніпровське від. ПІБ в м. Києві, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно - розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, п/р 26000402028729 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2884,64 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні 65 коп. заборгованості за Договором про надання послуг електрозв’язку № 1100031468 від 10.07.2003 року, з яких: 2780,61 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 61 коп.) основного боргу, 8,49 грн. (вісім гривень 49 коп.) - 3% річних, 26,24 грн. (двадцять шість гривень 24 коп.) –інфляційних втрат, 69,31 грн. (шістдесят дев»ять гривень 31 коп.) –пені; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) – витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

 Суддя                                                                                                 М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:          06.08.2010