Ухвала

від 30.11.2022 по справі 718/2622/22

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

718/2622/22

2/718/656/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30.11.2022 року м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Скорейко В.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Адвокатка Поляк М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 1,2754 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322584500:01:001:0065.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст.175,177 ЦПК Україниз наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Разом із тим, позовна заява не відповідає наголошеній вище вимозі цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно вартістю майна. ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженихпостановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Заст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначенийпостановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

Згідно з п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

ЗгідноПостанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірної земельної ділянки (звіт про оцінку майна), які б відповідали вищевказаним вимогам закону, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності, та визначити правильність сплати суми судового збору.

Також, позивачу роз`яснюються положення ч.1, п.5, п.8 ч. 3 ст.175та ч. 5 ст.177 ЦПК України, якими встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зважаючи на принцип диспозитивності, встановленийст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та другою ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разомз поданням позовної заяви.

Так, позивачем не надано документи, які підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 1,2754 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322584500:01:001:0065.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 4ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно Глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5передбачено, що у постанові про відмовуу вчиненні нотаріальної дії зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місцяприватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної діїпросила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

Отже реалізація права на звернення до суду із позовом про визнання права в порядку спадкування здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Саме після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії виникає спір, який може бути в розглянуто та вирішено судом у позовному провадженні.

В матеріалах позовної заяви міститься лише довідка нотаріуса, яка підтверджує, що станом на 06.10.2022 свідоцтва про право на спадщину за законом не видавалися.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання зазначеної ухвали позивач повинен подати до суду нову редакцію позовної заяви, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 провизнання прававласності наспадкове майно - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Василь Скорейко