Рішення

від 31.05.2023 по справі 718/2622/22

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №718/2622/22

Провадження №2/718/656/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням суддіСкорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Адвокатка Поляк М.В. в інтересах ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_5 , звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 . 12 березня 2012 року остання склала заповіт на свою доньку ОСОБА_7 , який зареєстрований в реєстрі за № 25 та посвідчений секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Незвиською Л.В. Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_6 заповіла дочці ОСОБА_7 все своє майно, яке б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона матиме право.

Також зазначає, що 11 лютого 2019 року рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області у справі № 718/190/19 задоволено позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно, визнано за ОСОБА_8 право власності на земельну ділянку відповідно до державного акту серії ЧВ №076255, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, площею 1,2754 га, кадастровий номер земельної ділянки 7322581500:01:001:0065, виданого на підставі розпорядження Кіцманської РДА №177 від 01.04.2004 року на ім`я « ОСОБА_6 ». У матеріалах цієї справи міститься заповіт, відповідно до якого ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_8 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 1,2754 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний заповіт також був складений 12 березня 2012 року та зареєстрований за №25, тобто під тим же номером, за яким зареєстровано і заповіт, яким ОСОБА_6 заповіла своє майно дочці ОСОБА_7 . Окрім того, вказаний заповіт посвідчений Ножихіним Іваном Миколайовичем, головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області. На підставі вказаного заповіту Кіцманським районним судом Чернівецької області у справі №718/190/19 визнано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_8 . Наразі вказане рішення скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 14.03.2023, та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Вважає, що заповіт ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_8 , зареєстрований реєстрі за №25 та посвідчений Ножихіним Іваном Миколайовичем, головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району, який є чоловіком останньої, є недійсним в силу закону, тобто нікчемним. Крім того, зазначений заповіт посвідчений особою, на яку не були покладені відповідні повноваження.

Також посилається на те, що 12.03.2012 ОСОБА_6 склала заповіт на свою доньку ОСОБА_7 , якій заповіла усе своє майно, яке б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона матиме право. Вказаний заповіт зареєстрований в реєстрі за №25 та посвідчений ОСОБА_10 , секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого додається. У ОСОБА_6 на час її смерті було 3 спадкоємці за законом: син ОСОБА_4 , син ОСОБА_9 та донька ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 померла. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто ОСОБА_7 померла через 5 місяців після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , та не встигла прийняти спадщину у шестимісячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Єдиним спадкоємцем ОСОБА_7 є син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи положення ч. 1 ст. 1276 ЦК України до ОСОБА_5 перейшло право на прийняття належної ОСОБА_7 частки спадщини після смерті бабусі ОСОБА_6 . Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.05.2022 у справі №718/3105/21 визнано ОСОБА_5 недієздатним та призначено йому опікуна ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Тобто ОСОБА_5 , будучи недієздатною особою, автоматично прийняв спадщину за своєю бабусею ОСОБА_6 у порядку спадкової трансмісії.

За такихобставин,з посиланнямна нормизакону,просить визнатиза ОСОБА_5 право власностіна спадковемайно -на земельну ділянку площею 1, 2754 га, кадастровий номер: 7322584500:01:001:0065, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с. Кліводин Чернівецького району Чернівецької області.

Відзив на позовну заяву відповідачами у встановлений судом термін не подано.

Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20.12.2022 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.01.2023, яке відкладено на 24.01.2023.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023, задоволено клопотання про витребування доказів.

В судове засідання, яке призначено не 31.05.2023 представник позивача адвокатка Поляк М.В. не з`явилася, скерувала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити позов, стягнути судові витрати, та розглянути справу без її участі. Окрім того, у клопотанні від 22.05.2023 адвокатка ПолякМ.В. відмовилася від позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 та просила закрити провадження у частині позовних вимог до нього. А у клопотанні від 31.05.2023 адвокатка ПолякМ.В. просила змінити процесуальний статус ОСОБА_2 у ці справі з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

У письмові заяві від 31.05.2023 ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, визнав позовні вимоги повністю, будь-яких клопотань та заяв не мав, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання також не прибули, на адресу суду скерували письмові заяви, в яких зазначили, що позовні вимоги визнають в повному обсязі. Крім того, просили розглянути справу за їхньої відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач можевідмовитися відпозову,а відповідач-визнати позовна будь-якійстадії провадженняу справі,зазначивши проце взаяві посуті справиабо вокремій письмовійзаяві.У разівизнання відповідачемпозову судза наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи подані до суду заяви, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін та перевіривши їх доказами, суд доходить наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.04.2014, виданого виконавчим комітетом Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 11.

12 березня 2012 року ОСОБА_6 склала заповіт на доньку ОСОБА_7 , який зареєстрований в реєстрі за № 25 та посвідчений секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Незвиською Л.В. Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_6 заповіла дочці ОСОБА_7 все своє майно, яке б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона матиме право.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.10.2014, виданого виконавчим комітетом Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис № 26.

Відповідно до довідки № 201/02-14 від 06.10.2022, яка видана Кіцманською держнотконторою, спадкоємцем померлої ОСОБА_7 є її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2022, який зареєстрований в реєстрі за № 1311, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі ст.1266 ЦК України успадкував після смерті матері ОСОБА_7 житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , що належав на праві власності бабусі ОСОБА_6 , так як ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , але не встигла оформити свої спадкові права.

Крім того судом встановлено, що 12.03.2012 ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_8 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 1,2754 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний заповіт також був складений 12 березня 2012 року та зареєстрований за №25, тобто під тим же номером, за яким зареєстровано і заповіт, яким ОСОБА_6 заповіла своє майно дочці ОСОБА_7 . Окрім того, вказаний заповіт посвідчений Ножихіним Іваном Миколайовичем, головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області. На підставі вказаного заповіту Кіцманським районним судом Чернівецької області у справі №718/190/19 визнано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_8 . Наразі вказане рішення скасоване постановою Чернівецького апеляційного суду від 14.03.2023, та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.05.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано недієздатним та призначено йому опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої державним нотаріусом Кіцманської нотаріальної контори БеженарА.М., представнику спадкоємця ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку 1,2754 га, що розташована на території Кліводинської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, у зв`язку з тим, що нею не подано державній нотаріальній конторі правовстановлюючі документи про належність цієї земельної ділянки ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.01.2023 архівним відділом Чернівецької РВА Чернівецької області 01.03.2023 надано відповідь № ІІ-05-06-05/3 з якої слідує, що надати підтверджуючи відомості про те, що на голову Кліводинської сільської ради Ножихіна І.М. покладено повноваження вчиняти нотаріальні дії немає можливості, оскільки в книгах протоколів сесій, виконкому та розпоряджень сільського голови за 2012 рік рішення з цього приводу не значиться.

На виконання ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.01.2023 Кіцманським відділом ДРАЦС 05.05.2023 надано відповідь № 35.9-21/323 з якої слідує, що 12.02.1977 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Вказаний шлюб розірвано 10.03.2000.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістомстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другоюстатті 16 ЦК України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦКУкраїни).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина другастатті 5 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, по захист якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, та призводить до їх відновлення.

Загальні підстави недійсності правочину визначеністаттею 215 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою-третьою, п`ятою ташостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, устатті 215 ЦК Українипроводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті219,220,224 ЦК Українитощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті222,223,225 ЦК Українитощо).

Статтею 1257 ЦК Українипередбачений вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним. Відповідно до частин першої вказаної норми, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до статей1216,1217 Цивільного кодексу Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зістаттею 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1233 ЦК Українивстановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252 цього Кодексу(частина перша, третястатті 1247 ЦК України).

Згідно з частини другоїстатті 209 ЦК Українинотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно достатті 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, серед яких, зокрема, посвідчення заповіту (крім секретних).

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему місцевого самоврядування, яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до положень частини першої статті11, частин першої, третьоїстатті12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданні.

Наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1298/20036, затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування (далі Порядок). Відповідно до п.1.2 розділу ІІ Порядку, нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Підпунктом 5 пункту «б» частини першоїстатті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Відповідно до положень частини шостої та частини восьмої статті 59 зазначеного вище Закону передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 94, 95 постанови від 04 квітня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є ефективним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставини нікчемності правочину.

Враховуючи те, що станом на 12.03.2012 року виконавчим комітетом Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області не було прийнято рішення, яке б надавало голові Кліводинської сільської ради право на вчинення нотаріальних дій, тому ОСОБА_2 не вправі був посвідчувати заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 , в зв`язку із чим заповіт складено з порушенням вимог щодо його посвідчення і він є нікчемним в силу ч. 1ст. 1257 ЦК України. За фактом підроблення цього заповіту № 25 від 12.03.2012 відділенням поліції № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області 24.05.2023 зареєстроване кримінальне провадження № 12023262110000154 за ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до пункту 6 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» нікчемність заповіту, встановлена в рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи пред`являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

Пунктом 2.8. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено, що відповідно достатті 9 Закону України «Про нотаріат» посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, не має права вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їхніх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я та від імені працівників даного органу місцевого самоврядування. Посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного органу місцевого самоврядування. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються нотаріусом чи у будь-якому іншому органі місцевого самоврядування.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення вимог ст. 9 Закону України «Про нотаріат», так як на момент посвідченння ОСОБА_2 , головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, заповіту вчиненого 12 березня 2012 на користь ОСОБА_8 , останні не були чоловіком та дружиною, оскільки шлюб між ними розірвано 10.03.2000, тобто за понад 12 років до цих подій. У зв`язку із цим ОСОБА_2 не є спадкоємцем ОСОБА_8 і не може бути відповідачем у цій справі, оскільки він не може порушити, не визнати чи оспорити суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Тому відмова від позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , викладена у клопотанні від 22.05.2023 адвокаткою ПолякМ.В., підлягає прийняттю судом, а провадження у цій частині закриттю. Водночас, ОСОБА_2 як особа, яка посвідчила нікчемний заповіт, має бути залучений до цієї справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову. Враховуючи те, що ОСОБА_2 був залучений та брав участь впродовж всього судового розгляду цієї справи у різних процесуальних статусах, мав реальну можливість реалізувати свої процесуальні права, суд доходить висновку про можливість задоволення поданого ним клопотання та розгляд справи за його відсутності.

На виконання ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.01.2023 Кіцманським відділом ДРАЦС 05.05.2023 надано відповідь № 35.9-21/323 з якої слідує, що 12.02.1977 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Вказаний шлюб розірвано 10.03.2000

Відповідно до ч.1ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п. 11 ч. 1ст. 346 ЦК Україниправо власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи із змістуст. 392 ЦК Україниправо власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Зважаючи на вимогист.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його .

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1ст. 1221ЦК України).

Згідно ч.ч.1,2ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Будь-яких відомостей щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 іншими особами, окрім її сина ОСОБА_11 у ході судового розгляду не встановлено. Відомості щодо реєстрації осіб за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, які б могли спадщину прийняти фактично, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно достатті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2021 року (справа N 720/2683/19, провадження N 61-15347св20) спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця. Об`єктом спадкової трансмісії є суб`єктивне цивільне право на прийняття спадщини, що не було реалізоване спадкоємцем у зв`язку з його смертю. До трансміссара переходить лише можливість прийняття спадщини або відмовитися від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно. Перехід же спадкового майна є наслідком реалізації права на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця. Не належить до об`єкта спадкової трансмісії право на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті трансмітента, адже це є самостійним суб`єктивним правом, відмінним від права на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця. У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися: 1) після смерті спадкодавця та 2) після смерті трансмітента. Трансміссар має право на прийняття спадщини в порядку трансмісії та спадщини, що відкрилася після трансмітента. Це два самостійних суб`єктивних цивільних права, які можуть бути реалізовані незалежно одне від одного.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Мотиви з яких виходив суд та оцінка суду.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що заповіт, який посвідчений 12.03.2012 головою Кліводинської сільської ради Ножихіним І.М. на користь ОСОБА_8 складено з порушенням вимог щодо його посвідчення, отже, є нікчемним в силу ч. 1ст. 1257 ЦК України, та враховуючи роз`яснення пункту 6 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», яка визначає, що нікчемність заповіту, встановлена в рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи пред`являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту, ОСОБА_8 є такою, що позбавлення права спадкування за заповітом.

Крім того суд враховує те, що ОСОБА_7 за життя не встигла реалізувала своє право на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , тому право на прийняття належної їй спадщини перейшло до її спадкоємця ОСОБА_5 , який спадщину прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав разом із нею в АДРЕСА_1 , в силу свого особливого статусу «недієздатності» вважається таким що прийняв спадщину, однак позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно в поза судовому порядку через відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку площею 1, 2754 га, кадастровий номер 7322584500:01:001:0065, що розташована на території Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області та належала на праві власності ОСОБА_6 .

Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що гуртуються на законі, та в сукупності з їх визнанням відповідачами в межах зменшених позивачем позовних вимог підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Частиною 1статті 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно зст.137ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 27 червня 2018 року (справа № 826/1216/16) визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження доводів представник позивача до заяви долучив копії акту про надані послуги у зв`язку із розглядом справи № 718/2622/22 від 16.05.2023, витягу з договору №30/22 про надання юридичної (правничої) допомоги, з яких слідує, що вартість наданих адвокатом послуг становить 17060 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 16/23/5 від 16.05.2023 ОСОБА_1 адвокатському об`єднанню «Поляк і Партнери» перерахувала грошові кошти у розмірі 17 060 грн.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених належними доказами понесених витрат, за відсутності клопотань відповідачів про їх зменшення, суд вважає, що з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 060 грн.

На підставі ст.ст. 328, 346, 392, 1216-1218, 1220-1221, 1223, 1258-1261, 1269 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 16, 49, 82, 206, 211, 247, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвокатки ПолякМ.В. від 22.05.2023 про відмову від позовних вимог до ОСОБА_2 - задовольнити.

Прийняти відмову адвокатки ПолякМ.В. від позовних вимог до ОСОБА_2 , провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - закрити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Залучити ОСОБА_2 до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на земельну ділянку розміром 1,2754 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322584500:01:001:0065, що розташована на території Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 17 060 (сімнадцять тисяч шістдесят) гривень судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя Василь Скорейко