Постанова

від 14.11.2022 по справі 381/2692/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 381/2692/21 головуючий у суді І інстанції Ковалевська Л.М.

провадження № 22-ц/824/7682/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Жванко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Підприємства споживчої кооперації «Рубін», поданою представником - адвокатом Твердохліб Мариною Василівною, на додаткове рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року за заявою представника відповідача Підприємства споживчої кооперації «Рубін» - адвоката Твердохліб Марини Василівни про ухвалення додаткового рішення про компенсацію судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства споживчої кооперації «Рубін» про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ПСК «Рубін» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2021 року за заявою позивача, позов було залишено без розгляду.

28 грудня 2021 року до суду надійшла письмова заява представника відповідача-адвоката Твердохліб М.В. про ухвалення додаткового рішення суду про компенсацію здійснених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 в задоволенні заяви представника відповідача ПСК «Рубін» - адвоката Твердохліб М.В. про компенсацію судових витрат в справі за позовом ОСОБА_1 до ПСК «Рубін» про стягнення заробітної плати - відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Підприємство споживчої кооперації «Рубін», через представника - адвоката Твердохліб Марину Василівну, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги відповідача про компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що протягом розгляду справи Позивачка надавала до суду безпідставні заяви. На думку апелянта, у зв`язку із безпідставними діями позивачки судовий розгляд затягувався та здійснювався майже 5 місяців. Внаслідок такого довготривалого затягування справи представник Відповідача належним чином виконував свої обов`язки за договором про надання професійної правничої допомоги, готував відзиви, заперечення, приймав участь в судових засіданнях, готував копії документів, за що ПСК «РУБІН» сплачував адвокатові кошти згідно із укладеним договором. Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що позивач, звертаючись до суду, не скористалася послугами адвоката, в результаті чого в задоволенні її клопотань та заяв було відмовлено, не відповідають обставинам справи. При цьому зазначає, що судом було роз`яснено сторонам права та обов`язки учасників справи, в тому числі і право на правову допомогу. Однак, позивачем клопотання про надання їй безоплатної правової допомоги або про її намір скористатися послугами іншого адвоката до суду заявлено не було. Зазначає, що відповідач поніс витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі, передбаченому договором, та вважає, що такі вимоги мають бути відшкодовані за рахунок позивача.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

12 липня 2022 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , направлений представником позивача, адвокатом Олексієнком Олександром Олексійовичем, засобами поштового зв`язку 07 липня 2022 року, згідно якого позивачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2021 року - без змін.

При цьому, зазначає, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, так як звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. Зазначає, що сам факт подання позивачем відповідних заяв та клопотань до початку розгляду справи, не може свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами. Окрім того, зазначає, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених відповідачем витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, в розумінні як ст. 76 ЦПК України, так і ст. 137 ЦПК України не є доказом щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі касаційного цивільного суду викладеною у постанові від 23.11.2020 року у справі №638/7748/18. На думку сторони позивача, представником відповідача не доведено ні обсяг наданих відповідачеві адвокатом Твердохліб Мариною Василівною послуг (виконаних робіт) у цій справі, ні їх вартість, а також не можливо визначити фактичний обсяг наданої професійної правничої допомоги, зокрема вартість години роботи адвоката Твердохліб Марини Василівни відповідними доказами, а саме, договором про надання правової допомоги, не підтверджена, що унеможливлює визначення вартості наданої відповідачу правничої допомоги у зв`язку із представництвом його інтересів у судових засіданнях у суді.

У судове засідання апелянт та його представник не з» явилися, просили проводити розгляд справи у їх відсутність.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Договору про надання професійної правничої допомоги №28 від 11.09.2021, відповідач - ПСК «Рубін» оплатило згідно із рахунком №22 від 13.09.2021 гонорар адвоката в сумі 7 000 гривень.

Представником відповідача було подано до суду заяву, в якій зазначено, що протягом розгляду справи позивач подавала до суду безпідставні клопотання та необґрунтовані заяви, що призвело до затягування строків розгляду справи, а внаслідок довготривалого судового процесу, відповідач сплачував послуги адвоката, які повинні бути компенсовані позивачем.

Відповідно до ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2021 року за заявою позивача позовну заяву було залишено без розгляду, що відповідає п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України.

У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 10 000 гривень, пов`язаних із правовою допомогою, заявник зазначив, що дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, а саме: подання до суду безпідставних клопотань та необґрунтованих заяв, що призвело до затягування строків розгляду справи.

У заяві вказано на норми ЦПК України, а також долучено Договір про надання правової допомоги від 11.09.2021 року, акт про надання професійної правничої допомоги від 22.12.2021, опис наданої правничої допомоги, рахунок-фактуру №32 від 22.12.2021 (гонорар 3000 гривень), копію платіжного доручення на суму 7 000 гривень (а.с. 192- 198).

Ухвалюючи додаткове рішеня суду та відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення порушив норми цивільного процесуального закону, виходячи з такого.

Так, відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 5 статті 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Таким чином, цивільним процесуальним законом передбачено два види судових рішень, які можуть бути ухвалені судом за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення: додаткове рішення (в разі задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення) або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення (в разі відсутності підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення).

Як вбачається з оскаржуваного додаткового рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про визнання дій позивача зловживаннями ним своїми процесуальними правами, та відшкодування понесених відповідачем витрат на правову допомогу.

При цьому судом першої інстанції мало бути постановлено ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення, а не ухвалено додаткове рішення про відмову в задоволенні заяви представника відповідача ПСК «Рубін» - адвоката Твердохліб М.В. про компенсацію судових витрат в справі за позовом ОСОБА_1 до ПСК «Рубін» про стягнення заробітної плати.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції було допущено порушення цивільних процесуальних норм, що призвело до неналежного оформлення судового рішення про відмову в ухваленні додаткового рішення шляхом ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, оскільки ухвалення додаткового рішення передбачає задоволення вимог заяви сторони, яка зверталася з вимогою про його ухвалення.

Також апеляційний суд зазначає, що ухвала про відмову ухвалити додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 20 частини 1 статті 353 ЦПК України).

Таким чином, зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає за доцільне скасувати таке додаткове судове рішення та направити справу до суду для продовження розгляду.

Водночас апеляційний суд доводи апелянта по суті до уваги не бере, оскільки апеляційний суд, встановивши порушення цивільних процесуальних норм права, що призвели до ухвалення фактично непередбаченого таким законом судового рішення, оцінку висновків суду щодо суті відмови в задоволенні заяви відповідача не надає.

Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції, що оскаржується не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а додаткове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Рубін», подану представником - адвокатом Твердохліб Мариною Василівною - задовольнити частково.

Додаткове рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова