Постанова
від 17.11.2022 по справі 757/45036/15-ц
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Остапчук Т.В.

Провадження №22-ц/824/1040/2022 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція», про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна, набутого під час шлюбу, визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Вилківська Венеція», про розподіл майна подружжя, у якому після уточнення позовних вимог просила про його задоволення, посилаючись на те, що з 26.03.1977 року по 13.04.2017 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними було набуте спільне майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, як подружжя:

- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 162,50 кв.м. (Свідоцтво про право власності від 12.05.2005 року);

- будинок житловий з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 61,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (Свідоцтво на право власності на нерухоме майно НОМЕР_14 від 31.08.2004 року);

- кафе-бар загальною площею 332,0 кв.м. та гараж площею 57,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22526496 від 21.04.2009 року);

- гараж площею 12 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ;

- гаражний бокс на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2-А, загальної площі (кв.м.): 19,7, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , гараж НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1523839380000);

- земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер №3223180500060120031, розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №481603, виданий Обухівським районним відділом земельних ресурсів 06.06.2005 року);

- земельна ділянка площею 0,0369 га, кадастровий номер №3223180500060120055, розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №481641, виданий Обухівським районним відділом земельних ресурсів 07.06.2005 року);

- земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер №5123781700020010011, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №080731, виданий Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів 19.01.2005 року;

- земельна ділянка площею 0,0775 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0006, розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для ведення особистого селянського господарства;

- земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0007, розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для ведення підсобного сільського господарства;

- земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0008, розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельна ділянка площею 0,0775 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0009, розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для ведення особистого селянського господарства;

- земельна ділянка площею 0,1201 га, кадастровий № 3221888800:38:125:0020, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, для ведення підсобного сільського господарства;

- грошові кошти в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень, які були внесені ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» (ЄДРПОУ: 32877372);

- грошові кошти в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень, які складають всі види доходів ОСОБА_1 , отримані від товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» (ЄДРПОУ: 32877372) в період часу з 03 грудня 2004 року до 28 лютого 2017 року;

- автомобіль марки NISSAN PATHFINDER 2.5 TD (2008 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ;

- автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE (2011 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 ;

- автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 (2013 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_4 ;

- грошові кошти в сумі 244 245,83 євро що розміщені ОСОБА_1 на депозитному рахунку згідно договору строкового банківського вкладу «Ощадний Люкс» № Т-20639 від 25 травня 2010 року в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516);

- грошові кошти в сумі 255 000,12 доларів США, що розміщені ОСОБА_1 на рахунку згідно договору строкового банківського вкладу № Т-Т-37732 від 11 квітня 2013 в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 2647551);

- грошові кошти в сумі 155 000,05 євро, що розміщені ОСОБА_1 на рахунку згідно договору строкового банківського вкладу № Т-Т-37731 від 11 квітня 2013 в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516).

Оскільки в добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила в порядку поділу спільного майна подружжя залишити за ОСОБА_1 право власності на наступне рухоме майно:

- автомобіль марки NISSAN PATHFINDER 2.5 TD (2008 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ;

- автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE (2011 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 ;

- автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 (2013 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_4 .

Просила визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на:

- Ѕ частку квартири АДРЕСА_6 ;

- Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 61,3 квадратних метри за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Ѕ частку гаражу за адресою: АДРЕСА_4 , площею 19 квадратних метрів;

- Ѕ частку гаражного боксу на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2-А, загальної площі (кв.м.): 19,7, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , гараж НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1523839380000);

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий № 3223180500:06:012:0031, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0369 га, кадастровий № 3223180500:06:012:0055, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, для ведення особистого селянського господарства;

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий №5123781700:02:001:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд;

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0775 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0006, розташованої за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для ведення особистого селянського господарства;

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0007, розташовану за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для ведення підсобного сільського господарства;

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0008, розташованої за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0775 га, кадастровий № 3223382001:01:023:0009, розташованої за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, для ведення особистого селянського господарства;

- Ѕ частку земельної ділянки площею 0,1201 га, кадастровий № 3221888800:38:125:0020, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, для ведення підсобного сільського господарства.

Крім того, в порядку поділу спільного майна ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь:

- грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, які були внесені ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» (ЄДРПОУ: 32877372) і складають Ѕ частину такого внеску;

- грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, які складають Ѕ частину всіх видів доходів ОСОБА_1 , отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» (ЄДРПОУ: 32877372) в період часу з 03 грудня 2004 року до 28 лютого 2017 року;

- грошову компенсацію замість її Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки NISSAN PATHFINDER 2.5 TD (2008 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 , у сумі 203 700 грн;

- грошову компенсацію замість її Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE (2011 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 , у сумі 229 888,50 грн,

- грошову компенсацію замість її Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 (2013 р.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_4 , у сумі 469 035,50 грн;

- суму грошових коштів у гривні, еквівалентну 122 122,915 євро за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу, які складають 1/2 частину грошових коштів, що розміщені ОСОБА_1 на депозитному рахунку згідно договору строкового банківського вкладу «Ощадний Люкс» № Т-20639 від 25 травня 2010 року в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516);

- суму грошових коштів в гривні, еквівалентну 127 500,06 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу, які складають Ѕ частину грошових коштів, що розміщені ОСОБА_1 на рахунку згідно договору строкового банківського вкладу № Т-Т-37732 від 11 квітня 2013 в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516);

- суму грошових коштів в гривні, еквівалентну 77 500,025 євро за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу, які складають 1/2 частину грошових коштів, що розміщені ОСОБА_1 на рахунку згідно договору строкового банківського вкладу № Т-Т-37731 від 11 квітня 2013 в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516).

Також, позивач ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь сплачений нею судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому посилався на те, що із ОСОБА_2 вони зареєстрували шлюб 26 березня 1977 року, однак з 06 грудня 2011 року не підтримують шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть. Відтак, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями статей 57, 60, 61, 62, 63, 65, 69, 70, 71, 72, 74 СК України та статей 203, 235, 325, 331, 368, 655 ЦК України, з урахуванням заяви про уточнення зустрічної позовної заяви (зміну предмету зустрічного позову) від 18 вересня 2019 року, ОСОБА_1 просив визнати за ним право особистої власності на 56/100 частин об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Також просив визнати удаваним договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 23 травня 2008 року Льовушкіним О.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1158, в частині покупця ОСОБА_3 , та визнати недійсним договір дарування Ѕ частини квартири, посвідчений 14 вересня 2012 року Льовушкіною С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2993.

Крім того, ОСОБА_1 у зустрічному позові в порядку поділу майна просив суд визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , складається з 5-ти кімнат жилою площею 96,00 кв.м., загальною площею 162,50 кв.м;

- квартиру АДРЕСА_8 , складається з 3-х кімнат, загальною площею 96,30 кв.м., жилою площею 57,70 кв.м;

- автомобіль легковий DAIHATSU TERIOS, легковий універсал, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , об`єм двигуна 1495 куб. см.;

- автомобіль вантажний ГАЗ 66, вантажний фургон, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 ;

- автомобіль легковий Hyundai Santa FE 2.2D легковий універсал 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 об`єм двигуна 2199 куб. см.;

- гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 ;

- гаражний бокс (гараж НОМЕР_1 ), площею 19,7 кв.м., розташований на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2А в АДРЕСА_5 ;

- 44/100 частин об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- об`єкт незавершеного будівництва (реконструкції) - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами площею 75,1 кв.м. та будівельні та оздоблювальні матеріали, використані для будівництва прибудованих до житлового будинку приміщень веранд а1, а2 площею 18,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_9 ;

- земельну ділянку площею 0,207 га кадастровий номер 5123783700:02:002:0025 цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_9 ;

- будівельні та оздоблювальні матеріали, використані в ході будівництва самочинно збудованого житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 144,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 ;

- земельну ділянку площею 0,250 га кадастровий номер 5123783700:02:002:0024 цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_10 ;

В порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 просив виділити йому та визнати за ним право власності на:

- квартиру АДРЕСА_6 , складається з 5-ти кімнат жилою площею 96,00 кв.м., загальною площею 162,50 кв.м., вартістю 3 545 839,00 грн;

- машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 (Лівобережний центр-паркінг) вартістю 391 790,00 грн;

- 44/100 частин об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бару літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 2 350 696,00 грн;

- 1/4 частину квартири АДРЕСА_8 , складається з 3-х кімнат, загальною площею 96,30 кв.м., жилою площею 57,7 кв.м., вартістю 745 853,00 грн;

а всього на майно вартістю 7 034 178,00 грн.

При цьому, в порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 просив виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на:

- гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 , вартістю 556 489,00 грн;

- гаражний бокс (гараж НОМЕР_1 ), площею 19,7 кв.м., розташований на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2А в АДРЕСА_5 , вартістю 1 032 282,00 грн;

- земельну ділянку площею 0,207 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_9 , вартістю 535 816,00 грн;

- земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_10 , вартістю 635 990,00 грн;

- 3/4 частини квартири АДРЕСА_8 , складається з 3-х кімнат, загальною площею 96,30 кв.м., жилою площею 57,7 кв.м., вартістю 2 237 412,00 грн;

а всього на майно вартістю 7 099 711,00 грн.

Також ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 751 915,57 грн. відшкодування погашених спільних боргових зобов`язань та сплачений ним за подачу позову судовий збір у розмірі 10 219,60 грн.

Обгрунтовуючи вимоги зустрічного позову, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 СК України (в редакції, яка діяла на час набуття у 2004 - 2009 роках) не є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та не може бути предметом поділу заявлене у позові ОСОБА_2 нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 61,3 квадратних метри за адресою: АДРЕСА_2 , підстава набуття - рішення Калаглійської сільської ради XVII сесії ІІ скликання за № 474/11 від 28.08.2004 року; земельна ділянка площею 0,250 га кадастровий номер 5123781700:02:001:0011, за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), підстава набуття - рішення Калаглійської сільської ради XVII сесії ІІ скликання за № 496/11 від 28.08.2004 року; земельна ділянка площею 0,250 га, кадастровий номер 3223180500:06:012:0031, за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, підстава набуття - рішення Великодмитровицької сільської ради XVI сесії ІV скликання від 13.05.2005 року; земельна ділянка площею 0,0369 га, кадастровий номер 3223180500:06:012:0055, за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, підстава набуття - рішення Великодмитровицької сільської ради XVI сесії ІV скликання від 13.05.2005 року; земельна ділянка площею 0,250 га, кадастровий номер 3223382001:01:023:0007, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства, підстава набуття - рішення Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за № 113-13-5 від 21.09.2007 року; земельна ділянка площею 0,0775 га, кадастровий номер 3223382001:01:023:0006, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства, підстава набуття - рішення Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за № 113-13-5 від 21.09.2007 року; земельна ділянка площею 0,250 га, кадастровий номер 3223382001:01:023:0008, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), підстава набуття - договір дарування земельної ділянки від 18.03.2009 року; земельна ділянка площею 0,0775 га, кадастровий номер 3223382001:01:023:0009, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства, підстава набуття - договір дарування земельної ділянки від 18.03.2009; земельна ділянка площею 0,1201 га, кадастровий номер 3221888800:38:125:0020, за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства, підстава набуття - Розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 589 від 01.10.2004 року. Усе вищевказане майно є особистою власністю ОСОБА_1 , оскільки більша його частина набута в порядку приватизації безкоштовно від держави (земельні ділянки), дві ділянки набуті на підставі договорів дарування, а будинок та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , набуті ОСОБА_1 на підставі рішень Калаглійської сільської ради XVII сесії ІІ скликання від 28.08.2004 року за №№ 474/11 та 496/11.

Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки відповідно до статті 12 Закону України від 19 вересня 1991 року "Про господарські товариства" власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Крім того, з 06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників ТОВ "Вилківська Венеція".

Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення зі ОСОБА_1 половини грошових коштів, розміщених ним на депозитних рахунках у ПАТ «Комерційний банк «Даніель», то відповідач ОСОБА_1 у своєму зустрічному позові зазначив, що 14 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10701110023036803 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «Комерційний банк «Даніель» як юридичної особи, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим. Вищенаведені обставини свідчать про недоведеність ОСОБА_2 факту наявності на час розгляду справи депозитних рахунків, відкритих ОСОБА_1 у вищевказаній банківській установі.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція», про розподіл майна подружжя задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності:

на 1/2 частку квартири АДРЕСА_6 ;

на 1/2 частку гаражу за адресою: АДРЕСА_4 , площею 19 квадратних метрів;

на 1/2 частку гаражного боксу на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2-А, загальної площі (кв.м.): 19,7, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , гараж НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1523839380000);

на 1/2 частку автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2013 р.в., № куз. НОМЕР_4 .

В іншій частині вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розподіл майна, набутого під час шлюбу, визнання договорів недійсними задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності:

на 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 ;

на 1/2 частину Об`єкту незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельні та оздоблювальні матеріали, використані для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гараж площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруди № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

на 1/2 частину Об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами площею 75,1 кв.м. та будівельні та оздоблювальні матеріали, використані для будівництва прибудованих до житлового будинку приміщень веранд а1, а2 площею 18,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_9 ;

на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,207 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою АДРЕСА_9 .

В іншій частині вимог відмовлено.

Повернуто ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 913,50 грн., сплаченого при подачі позову за квитанцією б/н від 17.07.2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 913,50 грн.

Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 2 554,75 грн., сплаченого при подачі позову.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 554,75 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким:

1) Визнати право особистої власності ОСОБА_1 на 56/100 частин об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13,1, II, III, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) Визнати договір від 23 травня 2008 року купівлі-продажу квартири, посвідчений 23 травня 2008 року Льовушкіним О.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1158, удаваним в частині покупця ОСОБА_3 ;

3) Визнати недійсним договір від 14 вересня 2012 року дарування 1/2 частини квартири, посвідчений 14 вересня 2012 року Льовушкіною С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2993;

4) Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , складається з 5-ти кімнат жилою площею 96,00 кв.м., загальною площею 162,50 кв.м.;

- квартиру АДРЕСА_8 , складається з 3-х кімнат, загальною площею 96,30 кв.м., жилою площею 57,70 кв.м;

- автомобіль вантажний ГАЗ 66, вантажний фургон, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 ;

- гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 ;

- 44/100 частин об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, II, III, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

5) В порядку поділу спільного майна подружжя апелянт ОСОБА_1 просив виділити йому та визнати за ним право власності на:

- квартиру АДРЕСА_6 , складається з 5-ти кімнат жилою площею 96,00 кв.м., загальною площею 162,50 кв.м., вартістю 3 545 839,00 грн.;

- машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 , вартістю 391 790,00 грн.;

- 44/100 частин об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бару літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, II, III, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 2 350 696,00 грн.;

- 1/4 частину квартири АДРЕСА_8 , складається з 3-х кімнат, загальною площею 96,30 кв.м., жилою площею 57,7 кв.м., вартістю 745 853,00 грн.;

а всього на майно вартістю 7 034 178,00 грн.

6) В порядку поділу спільного майна подружжя апелянт ОСОБА_1 просив виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на:

- гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 , вартістю 556 489,00 грн.;

- гаражний бокс (гараж НОМЕР_1 ), площею 19,7 кв.м., розташований на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2А в АДРЕСА_5 , вартістю 1 032 282,00 грн.;

- земельну ділянку площею 0,207 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_9 , вартістю 535 816,00 грн.;

- споруди та будівельні та оздоблювальні матеріали, використані в ході будівництва самочинно збудованого житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 144,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 , вартістю 1 301 988,00 грн.;

- 3/4 частини квартири АДРЕСА_8 , складається з 3-х кімнат, загальною площею 96,30 кв.м., жилою площею 57,7 кв.м., вартістю 2 237 412,00 грн.,

а всього на майно вартістю 7 099 711,00 грн.

Крім цього, просив стягнути з ОСОБА_2 на свою, ОСОБА_1 , користь 751 915,57 грн. відшкодування погашених спільних боргових зобов`язань та вирішити питання розподілу судових витрат.

Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилався на те, що судом неправильно встановлено період, протягом якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримували подружні відносини (проживали разом, мали спільний бюджет та вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, як подружжя).

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 березня 1977 року до 13 квітня 2017 року.

Водночас наявними в матеріалах справи документами та показами свідків підтверджуються ті обставини, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтримують шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть з 06 грудня 2011 року. Тому усе майно, набуте після припинення сторонами сімейно-шлюбних відносин, є особистою власністю кожної з них і не підлягає поділу.

Апелянт зазначає, що внаслідок того, що суд не врахував факт припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства з 06 грудня 2011 року, суд дійшов помилкових висновків, що майно, яке було набуто ОСОБА_1 після 06 грудня 2011 року, є спільним майном подружжя, а саме: придбаний 03.09.2013 року автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2013; 56/100 частин об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , набуті за рахунок сплачених підряднику 28.12.2012 року особистих коштів ОСОБА_1 в сумі 444 844,00 грн. (том 5, а/с 190-250); особисті кошти ОСОБА_1 в сумі 1 503 831,14 гривень, за рахунок яких 10 квітня 2013 року ОСОБА_1 погасив повністю спільні боргові зобов`язання подружжя за укладеним з ПАТ «Комерційний банк «ДАНІЕЛЬ» Кредитним договором № 1535-04-КЗМД-Т від 08 квітня 2011 року.

Судом не досліджено, не встановлено та не враховано при поділі спільного майна ті обставини, що під час спільного проживання та ведення господарства подружжям у спільну власність було придбано три автомобілі: автомобіль легковий DAIHATSU TERIOS, легковий універсал, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , об`єм двигуна 1495 куб.см., автомобіль вантажний ГАЗ 66, вантажний фургон, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , автомобіль легковий Hyundai Santa FE 2.2D легковий універсал 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 об`єм двигуна 2199 куб.см., які було відчужено сторонами після припинення шлюбних відносин.

На думку апелянта ОСОБА_1 судом також неповно встановлено обсяг набутого подружжям у період з 26 березня 1977 року по 06 грудня 2011 року спільного майна.

Зокрема, апелянт стверджує, що матеріалами справи підтверджується, що квартира АДРЕСА_8 , придбана за спільні кошти подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і для подружжя, а ОСОБА_3 зазначена Покупцем за договором купівлі-продажу квартири від 23 травня 2008 року «про людське око», тобто фактичними покупцями цієї квартири є подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому ця квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.

Апелянт також посилається на те, що внаслідок неповного дослідження наявних в матеріалах справи доказів суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що будівельні та оздоблювальні матеріали, використані в ході будівництва самочинно збудованого житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 144,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 та земельна ділянка площею 0,250 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій цей будинок побудований, є особистою власністю ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, що майно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних грошових затрат, оскільки наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, Висновком експерта № 1-15/12 за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 15 грудня 2017 року підтверджується, що будівельні матеріали, які були використані подружжям ОСОБА_5 при будівництві будинку за адресою: АДРЕСА_10 є земельними поліпшеннями земельної ділянки площею 0,250 га за адресою: АДРЕСА_10 , кадастровий номер 5123783700:02:002:0024 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, вартість яких 1 301 988 грн. більш ніж вдвічі перевищує вартість самої земельної ділянки 635 990 грн. без врахування цих поліпшень.

На думку апелянта в порушення положень статей 70, 71 СК України суд не визначив такий спосіб поділу спільного майна подружжя ОСОБА_5 , виходячи із рівності їх часток, який відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, реально забезпечує поділ майна в натурі та враховує той порядок користування майном кожним з подружжя, який склався за їх обопільною згодою на час подачі позову. Суд першої інстанції фактично не вирішив існуючий спір - майно не поділив між сторонами в натурі, а тільки виділив сторонам Ѕ частину у спільному майні, залишивши його у спільній частковій власності, чим поглибив існуючий між сторонами конфлікт.

Позивач ОСОБА_2 через представника - адвоката Богомаза А.П. у серпні 2021 року також подала на рішення суду апеляційну скаргу, у якій просила рішення суду скасувати частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким:

- у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо машиномісця відмовити;

- залишити за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» (2013 p.в.), ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_4 ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість її 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» (2013 р.в.). ідентифікаційний номер (VTN): НОМЕР_4 . у сумі 469 035,50 грн.;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий № 3223180500:06:012:0031, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 100 000 грн., які були внесені ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Вилківська Венеція» (ЄДРПОУ: 32877372) і складають 1/2 частину такого внеску;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів в гривні, еквівалентну 122 122,915 євро за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу, які складають 1/2 частину грошових коштів, що розміщені ОСОБА_1 на депозитному рахунку згідно договору строкового банківського вкладу «Ощадний Люкс» № Т-20639 від 25 травня 2010 року в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8 літ. Б);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів в гривні, еквівалентну 127 500,06 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу, які складають 1/2 частину грошових коштів, що розміщені ОСОБА_1 на рахунку згідно договору строкового банківського вкладу № Т-Т-37732 від 11 квітня 2013 року в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8 літ. Б);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів в гривні, еквівалентну 77 500,025 євро за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу, які складають 1/2 частину грошових коштів, що розмішені ОСОБА_1 на рахунку згідно договору строкового банківського вкладу № Т-Т-37731 від 11 квітня 2013 року в ПАТ «Комерційний банк «Данієль» (ЄДРПОУ: 26475516, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8 літ. Б).

Крім цього, просила судові витрати розподілити пропорційно задоволеним вимогам.

Обґрунтовуючи скаргу, позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 є її особистою власністю, і не може бути предметом розподілу у даній справі, оскільки вона оплатила це машиномісце з рахунку, відкритого на неї, як на фізичну особу-підприємця.

Щодо автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» (2013 р.в.), то ОСОБА_2 з самого початку просила виділити його ОСОБА_1 , стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію вартості її частки у праві власності на автомобіль.

Стосовно земельних ділянок площею 0,25 га, кадастровий № 3223180500:06:012:0031, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0369 га, кадастровий № 3223180500:06:012:0055, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, то, на думку позивача, в силу положень пункту 5 частини першої статті 57 СК України ці ділянки мають бути визнані об?єктами права спільної сумісної власності та поділені в рівних частинах між сторонами, оскільки ці земельні ділянки одержані відповідачем під час перебування сторін у шлюбі внаслідок приватизації поза межами норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Необгрунтованими є і висновки суду в частині відмови у стягненні зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 000 грн., як Ѕ частки внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Вилківська Венеція», оскільки кошти, які вносились ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства, є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя і підлягають поділу. При цьому факт внесення ОСОБА_1 спільних грошових коштів у розмірі 200 000 грн. до статутного капіталу ТОВ «Вилківська Венеція» та закінчення формування статутного капіталу товариства 03.12.2004 року підтверджується Витягом з ЄДР № 1003813217 від 01.04.2018 року.

Щодо відмови у стягненні із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половини їх спільних вкладів до ПАТ «КБ «Даніель», то апелянт ОСОБА_2 вважає помилковими ці висновки суду першої інстанції, зважаючи на те, що на підтвердження цих обставин нею було надано суду відповідні рішення суду, у яких зазначено, що за час перебування у шлюбі відповідач вніс на депозитні рахунки ПАТ «КБ «Даніель» вказані кошти. При цьому сам по собі факт припинення ПАТ «КБ «Даніель» не свідчить про те, що в період після реєстрації розірвання шлюбу і до остаточного припинення вказаної фінансової установи, ОСОБА_1 офіційно, в порядку ліквідаційної процедури, не отримав вказаних спільних грошових коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Міцкевич С.І. погодилась з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про поділ квартири АДРЕСА_8 із визнанням удаваним правочину по її купівлі ОСОБА_3 з тих підстав, що насправді ця квартира була придбана не ОСОБА_3 , а подружжям ОСОБА_5 за спільні кошти. З вищенаведених підстав представник просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Богомаз А.П. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник - адвокат Богомаз А.П. свою апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, а у задоволенні скарги ОСОБА_1 просили відмовити з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Представники ОСОБА_1 - адвокати Бойко Н.В. та Ковеза А.І. в апеляційному суді проти задоволення скарги ОСОБА_2 заперечили та просили залишити її без задоволення. Натомість просили задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на те, що судом при розгляді справи був неправильно встановлений момент припинення між сторонами сімейно-шлюбних відносин, що, в свою чергу, привело до неправильного визначення складу майна, яке підлягає поділу, як спільне сумісне майно подружжя, та яке не підлягає поділу, як особиста власність кожного з них.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Луценко Є.П. підтримав відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та просив його скаргу залишити без задоволення в частині вимог про поділ квартири АДРЕСА_8 , власником якої є ОСОБА_3 . Проти задоволення скарги ОСОБА_2 представник ОСОБА_3 в апеляційному суді не заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарг, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.п. 23, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на

них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором), або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 26 березня 1977 року.

24 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року, шлюб між сторонами розірвано.

Відповідач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи підстави своїх зустрічних позовних вимог, в суді посилався на те, що вони зі ОСОБА_2 , не зважаючи на перебування у зареєстрованому шлюбі по 13 квітня 2017 року, фактично припинили підтримувати сімейно-шлюбні відносини, притаманні подружжю, з 06 грудня 2011 року.

Суд першої інстанції ці доводи відповідача відхилив, пославшись на їх недоведеність. Однак з такими висновками суду погодитись не можна, зважаючи на те, що на підтвердження вищенаведеної обставини суду надавались документальні докази, а також були допитані свідки, чому суд першої інстанції не дав належної оцінки у своєму рішенні.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у справі № 757/14313/15-ц даний позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано. Судами встановлено, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, за тривалий час перебування вказаної справи в провадженні суду першої та апеляційної інстанції примирення не досягли, подружні стосунки не поновили.

У долученій до матеріалів справи зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житлом (справа № 757/10533/17-ц), на стор.4 сама ОСОБА_2 зазначила, що з 06 грудня 2011 року ОСОБА_1 не проживає з ОСОБА_2 , а проживає однією сім`єю («співмешкає»)з іншою жінкою ( ОСОБА_6 ), яка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила ОСОБА_1 сина - також ОСОБА_1 .

Зазначені обставини враховані в постанові Апеляційного суду міста Києва від 03 липня 2018 року у справі № 757/10533/17-ц, у якій суд прийняв до уваги ті обставини, що « ОСОБА_1 фактично створив нову сім`ю та в нього народилася дитина від іншої жінки» та що « ОСОБА_1 проживає з іншою жінкою з кінця 2011 року».

06 грудня 2011 року ОСОБА_1 за договором дарування подарував ОСОБА_2 належні йому 2/5 частини квартири АДРЕСА_11 .

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 показала, що після того, як ОСОБА_1 почав наприкінці 2011 року працювати в місті Черкаси та подарував ОСОБА_2 належні йому 2/5 частини квартири по АДРЕСА_7 в обмін на її обіцянку «дати згоду на розлучення», вона разом із їх сином, ІНФОРМАЦІЯ_2 , переїхала до ОСОБА_1 в місто Черкаси, де вони і проживали разом однією сім`єю до 2019 року.

Факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 однією сім`єю в місті Черкаси з кінця 2011 року підтвердив і допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 .

Крім того, сама позивач ОСОБА_2 визнала в судовому засіданні, що починаючи з кінця 2011 року ОСОБА_1 працював та проживав в місті Черкаси, в той час як ОСОБА_2 проживала в селі Осещина Вишгородського району Київської області.

При чому, під час допиту свідка ОСОБА_6 з`ясувалося, що ОСОБА_2 повністю обізнана про обставини проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , оскільки вона навіть нагадала ОСОБА_6 адресу будинку, у якому ОСОБА_1 із нею проживав у місті Черкаси.

Таким чином, покази свідків узгоджуються між собою та відповідають матеріалам справи.

Крім того, представниками відповідача під час розгляду справи апеляційним судом було надано ряд належних та допустимих доказів, які узгоджуються з доказами, наданими в суді першої інстанції та підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили підтримувати подружні відносини у грудні 2011 року. Зокрема, це довідка виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 14.06.2022 року за № 440 (том 12, а.с.166), видана про те, що громадянин ОСОБА_1 , 1955 року народження, дійсно проживає без реєстрації у АДРЕСА_12 з грудня 2011 року і по даний час і має такий склад сім`ї: ОСОБА_6 - співмешканка, 1988 року народження, ОСОБА_1 - син, 2009 року народження.

Отже, належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час шлюбу мали подружні відносини та вели спільне господарство у період з 26 березня 1977 року по 06 грудня 2011 року.

Проте у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не надав оцінку зазначеним доказам та не навів жодних мотивів відхилення цих доказів та відповідних доводів представників ОСОБА_1 , чим порушив ч. 3 ст. 89 ЦПК України, згідно якої суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Внаслідок того, що суд ухилився від встановлення тих обставин, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час їх шлюбу мали подружні відносини та вели спільне господарство у період з 26 березня 1977 року по 06 грудня 2011 року, суд дійшов помилкових висновків, що майно, яке було набуто ОСОБА_1 після припинення 06 грудня 2011 року шлюбних відносин із ОСОБА_2 є спільним майном подружжя, а саме: 1) автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2013 р.в., № куз. НОМЕР_4 , який єособистим майном ОСОБА_1 , оскільки згідно відповідей Головного сервісного центру ВМВС України № 31/27-1518 від 30.05.2016 та Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018 цей автомобіль був придбаний та поставлений на облік ОСОБА_1 03.09.2013 року, тобто вже після припинення 06.12.2011 року шлюбних відносин, спільного проживання та ведення спільного господарства; 2) особистими коштами ОСОБА_1 є грошові кошти в сумі 1 503 831,14 гривень, якими 10 квітня 2013 року, тобто після припинення 06 грудня 2011 року шлюбних відносин та ведення спільного господарства з позивачем, ОСОБА_1 погасив повністю спільні боргові зобов`язання подружжя за укладеним з ПАТ «Комерційний банк «Даніель» за час спільного проживання зі ОСОБА_2 кредитним договором № 1535-04-КЗМД-Т від 08 квітня 2011 року. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи Довідками ПАТ «Комерційний банк «Даніель» № 4-10-842 від 21.03.2012 року, № 4-10-1348 від 10.04.2012 року, № 4-10-1360 від 11.04.2012 року та Договором від 10 квітня 2013 року про припинення дії Кредитного договору № 1535-04-КЗМД-Т від 08 квітня 2011 року, відповідно до яких: станом на 01 січня 2012 року залишок заборгованості за кредитом становив 1 320 612,20 гривень (один мільйон триста двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 20 копійок), за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року сплачені відсотки за кредитом складають 183 218,94 гривень (сто вісімдесят три тисячі двісті вісімнадцять гривень 94 копійки). 10 квітня 2013 року ОСОБА_1 виконав зобов`язання за кредитним договором № 1535-04-КЗМД-Т від 08 квітня 2011 року в повному обсязі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. З ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Таким чином, в разі взяття в кредит або в позику грошових коштів для використання на споживчі цілі, боргові зобов`язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір або договір позики.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст. 70 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, виходячи з рівності часток подружжя у спільному майні при поділі спільного майна, вартість частки кожного з подружжя у погашених після припинення шлюбних відносин спільних боргових зобов`язанняхза кредитним договором № 1535-04-КЗМД-Т від 08 квітня 2011 року складає 751 915,57 грн.

Оскільки ОСОБА_1 за рахунок особистих коштів погасив і частку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 1535-04-КЗМД-Т від 08 квітня 2011 року в розмірі 751 915,57 грн., ця сума підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, погодився з доводами ОСОБА_1 , що 10 квітня 2013 року він виконав зобов`язання за кредитним договором № 1535-04- КЗМД-Т від 08 квітня 2011 року в повному обсязі, однак вказав що таке погашення відбулося в період перебування в шлюбі та не врахував факт припинення шлюбних відносин 06 грудня 2011 року, а тому дійшов помилкового висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 751 915,57 грн. відшкодування погашених спільних боргових зобов`язань задоволенню не підлягають.

Крім того, у зв`язку із тим, що суд ухилився від встановлення обставин, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час шлюбу мали подружні відносини та вели спільне господарство у період з 26 березня 1977 року по 06 грудня 2011 року, суд взагалі не дослідив ті обставини, що придбане під час спільного проживання та ведення господарства спільне рухоме майно (автомобілі) було відчужено сторонамипісля припинення шлюбних відносин, та не врахував це при поділі спільного майна.

Зокрема, згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018 автомобіль легковий DAIHATSU TERIOS, легковий універсал, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , об`єм двигуна 1495 куб.см., ринковою вартістю на час розгляду справи згідно висновку про вартість майна 325 294,00 грн. був придбаний та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто у шлюбі під час спільного проживання подружжя ОСОБА_5 .

Після припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства з ОСОБА_1 ОСОБА_2 07.06.2016 рокуза договором купівлі-продажу відчужила цей автомобіль.

Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018 автомобіль вантажний ГАЗ 66, вантажний фургон, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , ринковою вартістю на час розгляду справи згідно висновку про вартість майна 109 840,00 грн. був придбаний та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто у шлюбі під час спільного проживання подружжя ОСОБА_5 .

Після припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства з ОСОБА_1 ОСОБА_2 15.06.2016 рокуза договором купівлі-продажу відчужила цей автомобіль.

Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018 автомобіль легковий Hyundai Santa FE 2.2D легковий універсал 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 , об`єм двигуна 2199 куб.см. ринковою вартістю на час розгляду справи згідно висновку про вартість майна 394 296,00 грн. та згідно оцінки, наданої ОСОБА_2 , 459 777,00 грн. був придбаний та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_1 01.10.2011 року, тобто у шлюбі під час спільного проживання подружжя ОСОБА_5 .

Після припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства з ОСОБА_2 ОСОБА_1 03.09.2013 року на підставі довідки-рахунку реалізував цей автомобіль.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про неправильне встановлення судом першої інстанції моменту припинення між сторонами сімейно-шлюбних відносин, у зв`язку із чим обґрунтованими є посилання апелянта на те, що автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2013 р.в., є особистим майном ОСОБА_1 та не підлягає поділу, так само як і особистими є кошти, сплачені ОСОБА_1 10 квітня 2013 року на погашення спільних зі ОСОБА_2 боргових зобов`язань за кредитним договором від 08 квітня 2011 року в розмірі 1 503 831,14 грн. При цьому, правильними і такими, що заслуговують на увагу, є і доводи скарги про необхідність врахування при поділі майна між сторонами вартості відчужених ними після припинення сімейно-шлюбних відносин транспортних засобів, які є об`єктами права спільної сумісної власності сторін, зважаючи на факт придбання їх за час шлюбу за спільні кошти сторін, як подружжя.

Щодо встановлення складу іншого майна, набутого сторонами під час спільного проживання, яке підлягає поділу між ними, то у цій частині колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції.

Зокрема, до об`єктів права спільної сумісної власності сторін, як подружжя, входить наступне майно:

1) квартира АДРЕСА_6 , складається з 5-ти кімнат жилою площею 96,00 кв.м., загальною площею 162,50 кв.м., набута подружжям на підставі договору № 16-122/Б6 про пайову участь у будівництві від 03 березня 2005 року (том 1, а.с.23-26). Свідоцтво про право власності (на квартиру) серії НОМЕР_9 від 12.05.2005 року видане на ім`я ОСОБА_1 Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 28.04.2005 року № 770-С/КІ (том 1, а.с.21);

2) машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 (Лівобережний центр-паркінг) набуте подружжям на підставі договору № 1954-ММ про участь у Фонді фінансування будівництва від 18 березня 2005 року (том 1, а.с.32-35), укладеним між ОСОБА_8 (як фізичною особою) та Банком АКБ "АРКАДА". Право власності на машиномісце зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2015, індексний номер 50755561, виданого на заміну втраченого Свідоцтва про право власності (на машиномісце) серії НОМЕР_10 від 06.10.2005 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 . Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 28.09.2005 року № 1831-С/НП (том 1, а.с.77).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що машиномісце є її особистою власністю і не може бути предметом розподілу у даній справі, оскільки вона оплатила це машиномісце з рахунку, відкритого на неї, як на фізичну особу-підприємця, апеляційним судом до уваги не беруться, враховуючи наступне.

Системний аналіз статей 57, 60 та 61 СК України дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя. Майно ФОП, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів та використовується в інтересах сім`ї.

Положення статей 60, 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Тобто, саме по собі придбання майна фізичною особою-підприємцем та її використання в підприємницькій діяльності не свідчить про належність такого майна ФОП на праві особистої приватної власності за відсутності належного спростування такою особою презумпції придбання такого майна за спільні кошти подружжя та його використання в інтересах сім`ї.

Такий правовий висновок викладено в Постанові КЦС ВС від 30.06.2022 у справі № 640/1183/18.

Позивачем ОСОБА_2 не надано та в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на спростування презумпції придбання машиномісця за спільні кошти подружжя та його використання в інтересах сім`ї.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, розташованому в АДРЕСА_7 , є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, як подружжя, та підлягає поділу. Крім того, колегія суддів зауважує, що у первісній позовній заяві, поданій 30 листопада 2015 року, ОСОБА_2 зазначала дане машиномісце спільним майном подружжя;

3) гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 , набутий подружжям на підставі договору купівлі-продажу гаражу від 03.03.1995 року, посвідченого Першою Київською держнотконторою та зареєстрованого в реєстрі за № 9-2427 (том 1, а.с.230). Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації вих. № 12144 (И-216) від 19.09.2016, вх. № 95095 від 23.09.2016 на запит суду (том 1, а.с.229) та інформаційної довідки ГЖ-2017 № 305 від 01.02.2017 року, наданої Київським міським БТІ у відповідь на запит адвоката Ковези А.І. № 73/17 від 31.01.2017 року (том 3, а.с.114) згідно з даними реєстрових книг Бюро гараж № б/н за адресою: АДРЕСА_4 на праві власності зареєстрований за: ОСОБА_9 (російська мова) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 1-ю Київською державною нот конторою 03.03.1995 року, № 9-2427;

4) гаражний бокс (гараж НОМЕР_1 ), площею 19,7 кв.м., розташований на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2А в АДРЕСА_5 , набутий подружжям на підставі договору № 179 на будівництво гаражного машино-місця від 16.12.2002 року, укладеного між ОСОБА_1 та гаражно-будівельним кооперативом «Ямський» (том 1, а.с.203). Право власності на гаражний бокс (гараж НОМЕР_1 ) зареєстровано за ОСОБА_1 30 березня 2018 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40478822 від 04.04.2018 на підставі довідки гаражно-будівельного кооперативу «Ямський» про членство в кооперативі та внесення таким чином кооперативу пайового внеску в повному обсязі № 1-09-1/320-Д від 15.03.2018 та Акту № А6.054/17 виділення і передачі прав на гаражний бокс від 15.03.2018 року;

5) автомобіль легковий DAIHATSU TERIOS, легковий універсал, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , об`єм двигуна 1495 куб.см. Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018 зазначений автомобіль був придбаний та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_2 02.12.2008 року. 07.06.2016 року, тобто після припинення між сторонами сімейно-шлюбних відносин, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу відчужила цей автомобіль, що має враховуватися при поділі майна між сторонами;

6) автомобіль вантажний ГАЗ 66, вантажний фургон, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 . Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018 зазначений автомобіль був придбаний та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_2 14.03.2006 року. 15.06.2016 року, тобто після припинення між сторонами сімейно-шлюбних відносин, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу відчужила цей автомобіль, що має враховуватися при поділі майна між сторонами;

7) автомобіль легковий Hyundai Santa FE 2.2D легковий універсал 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 об`єм двигуна 2199 куб.см. Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018 зазначений автомобіль був придбаний та зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_1 01.10.2011 року. 03.09.2013 року, тобто після припинення між сторонами сімейно-шлюбних відносин, ОСОБА_1 на підставі довідки-рахунку реалізував цей автомобіль (том 1, а.с.145, 146, відповідь Головного сервісного центру МВС України № 31/667аз від 04.10.2018), що має враховуватися при поділі майна між сторонами;

8) об`єкт незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельні та оздоблювальні матеріали, використані для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гараж площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруди № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , набутий 14 листопада 2005 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, реєстровий № 6988, - магазин № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 загальною площею 221,3 кв.м. під літ. А, а-а(2) за адресою: АДРЕСА_3 . Овідіопольським районним судом Одеської області (справа № 2-960/2009 за позовом ОСОБА_2 до Калаглійської сільської ради про визнання права власності на самовільно реконструйоване майно) саме ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_2 в суді. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 квітня 2009 року у справі № 2-960/2009р права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно, яке складається з кафе-бару, літ. А, А1, а-2, а2 загальною площею 332,0 кв.м, гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, та споруджень № 1-13, І, ІІ, ІІІ за адресою: АДРЕСА_3 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про визнання за ним права особистої власності на 56/100 частин вищевказаного об`єкту незавершеного будівництва (реконструкції) та поділ між ним та ОСОБА_2 лише 44/100 його частин, апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів на спростування презумпції спільності набуття вищевказаного об`єкту нерухомого майна у власність сторонами, як подружжям;

9) об`єкт незавершеного будівництва (реконструкції) - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами площею 75,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_9 , та земельна ділянка площею 0,207 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований будинок. Даний об`єкт незавершеного будівництва був отриманий позивачем у дар за договором дарування від 1 листопада 2004 року (а.с.79, том 2). Згідно даного договору дарування від 1 листопада 2004 року, технічного паспорту БТІ станом на 08.09.2003 року на житловий будинок по АДРЕСА_9 житлова площа будинку становила 43,4 кв.м., загальна 64,3 кв.м. Згідно даних технічного паспорту від 08.09.2003 року житловий будинок не був забезпечений комунікаціями, а саме: водопостачанням, опаленням, газопостачанням, каналізацією.

При цьому, згідно висновку судового експерта ринкова вартість житлового будинку, площею 64,3 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_9 , без поліпшень (без проведення реконструкції та якісного ремонту), станом на дату оцінки 27.11.2017 року без врахування земельної складової, може складати: 299 730 грн.

У період з березня 2009 року по жовтень 2013 року будинок був реконструйований позивачем за зустрічним позовом за рахунок спільних та особистих коштів.

Площа будинку після реконструкції згідно даних технічного паспорту БТІ від 22.02.2017 року разом з добудовами становить 93,6 кв.м. Будинок було обладнано новими інженерними комунікаціями, а саме: електрикою, водопостачанням, опаленням, газопостачанням, каналізацією.

З відповіді Роксоланівської сільської ради № 308/02-07 від 22.11.2016 вбачається, що відповідно до запису в погосподарській книзі Роксоланівської сільської ради за 2016 - 2021 pp. особовий рахунок № НОМЕР_13 за адресою АДРЕСА_9 , числиться житловий будинок 1918 року побудови, загальною площею 80 кв.м., житловою 43,4 кв.м., який належить гр. ОСОБА_2 з 01.11.2004 року та присадибна земельна ділянка загальною площею 0,207 га, яка перебуває у її власності з 2005 року. Земельні ділянки за адресою АДРЕСА_9 та по АДРЕСА_10 загороджені загальним парканом (який зроблений з каменю, залізобетонних плит та плоского шиферу), який має троє металевих воріт. Житловий будинок за адресою АДРЕСА_9 реконструйований (добудовані приміщення), відремонтований, підведений газ, вода, електроенергія, зроблене опалення та каналізація. Крім того, на ділянці збудовані дві господарські споруди (сарай та зовнішній туалет, душ) з каменю. Побудований колодязь. Двір та індивідуальні доріжки забетоновані, зроблена металева арка на весь двір для винограду та зовнішнє освітлення. Присадибна ділянка засаджена виноградом.

На обґрунтування своєї участі в реконструкції спірного будинку ОСОБА_1 надав суду належні та допустимі письмові докази: нотаріально посвідчену довіреність від ОСОБА_2 від 12 травня 2008 року, реєстр № 978 (том 4, а.с.167), укладений 05 червня 2008 року між ОСОБА_1 та КМП «Будівельна фірма «Моноліт» договір підряду № 46/08 на реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_9 з договірною ціною, відомістю ресурсів, розрахунком № 1-1, а також Акти форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2009 р., № 2 за листопад 2010 р., № 3 за жовтень 2011 р., № 4 за жовтень 2012 р., № 5 за жовтень 2013 р. з відповідними Довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ3 та відомостями ресурсів (том 4, а.с.16-98). Також ОСОБА_1 надав суду Акт-звірку обсягів виконаних робіт, поставки матеріалів Замовника та проведення розрахунків за договором № 46/08 від 05.06.2008, згідно якого, усього за договором виконано робіт на суму 770 344 грн., в тому числі вартість матеріалів Замовника ( ОСОБА_1 ) склала 129 029 грн., і сплачено за договором - усього 641 316 грн.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду про те, що майно дружини - позивача ОСОБА_2 (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_9 за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних грошових затрат. Внаслідок повної реконструкції (капітального ремонту та переобладнання старого) житлового будинку, відбулася така істотність збільшення вартості, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя ( ОСОБА_2 ) на праві приватної власності, розчинився, нівелювався та став несуттєвим і малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу у результаті спільних трудових та грошових затрат подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Земельна ділянка площею 0,207 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0025, на якій розташований зазначений житловий будинок, була приватизована позивачем ОСОБА_2 на підставі рішення Роксоланівської сільської ради від 23.12.2004 року № 377-ІV після отримання нею у дар будинку. Ринкова вартість цієї земельної ділянки становить 535 816,00 грн.

Норми статті 120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Верховний Суд України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15 сформулював висновок, за яким у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19) зробила висновок про принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок суду про визнання об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_9 та земельної ділянки площею 0,207 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0025, на якій цей будинок розташований, оскільки вартість будинку у зв`язку із спільними затратами обох подружжів істотно збільшилась таким чином, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя - ОСОБА_2 , на праві приватної власності, розчинився, нівелювався та став несуттєвим і малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу у результаті спільних трудових та грошових затрат подружжя, а правовий режим земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, і розмір частки у ній співвласника відповідає розміру його частки у будівлі, розташованій на земельній ділянці.

Вищенаведені об`єкти нерухомого майна підлягають поділу між сторонами, як спільна сумісна власність подружжя, при цьому транспортні засоби не можуть бути поділені у зв`язку із їх відчуженням, однак їх вартість має бути врахована при поділі, зважаючи на те, що вони були відчужені сторонами після припинення підтримання ними сімейно-шлюбних відносин.

У своїй уточненій позовній заяві ОСОБА_2 просила також поділити між нею та ОСОБА_1 ряд земельних ділянок:

земельну ділянку площею 0,250 га кадастровий номер 3223180500:06:012:0031 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; підстава набуття - рішення Великодмитровицької сільської ради XVI сесії ІV скликання від 13.05.2005 (копія державного акту - том 1, а.с.38-39);

земельну ділянку площею 0,0369 га кадастровий номер 3223180500:06:012:0055 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; підстава набуття - рішення Великодмитровицької сільської ради XVI сесії ІV скликання від 13.05.2005 (копія державного акту - том 1, а.с.40-41);

земельну ділянку площею 0,250 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0007 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства; підстава набуття - рішення Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за № 113-13-5 від 21.09.2007 року;

земельну ділянку площею 0,0775 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0006 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства; підстава набуття - рішення Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за № 113-13-5 від 21.09.2007 року;

земельну ділянку площею 0,250 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0008 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); підстава набуття - договір дарування земельної ділянки від 18.03.2009 (копії договору дарування та державного акту - том 3, а.с.107-111);

земельну ділянку площею 0,0775 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0009 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства; підстава набуття - договір дарування земельної ділянки від 18.03.2009 (копії договору дарування та державного акту - том 3, а.с.102-106);

земельну ділянку площею 0,1201 га кадастровий номер 3221888800:38:125:0020 за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства; підстава набуття - Розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 589 від 01.10.2004 (копія державного акту - том 3, а.с.59).

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 СК України (в редакції, яка діяла на час набуття у 2004 - 2009 роках ОСОБА_1 права власності на зазначене майно) особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Верховний Суд України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15 сформулював висновок, за яким земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді.

Усі вищевказані земельні ділянки набуті ОСОБА_1 у власність в порядку приватизації та в порядку дарування, отже є його особистою власністю та поділу між ним та ОСОБА_2 не підлягають.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про включення до майна, що підлягає поділу, будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних в ході будівництва самочинно збудованого житлового будинку з господарськими спорудами, загальною площею 144,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 , та земельної ділянки площею 0,250 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій цей об`єкт побудований, апеляційним судом відхиляються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що дана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі договору дарування від 02.08.2005 року (а.с.10, том 2), і її правовий режим перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, розташовану на ділянці. При цьому, ОСОБА_1 суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що вищевказаний самочинно побудований будинок, збудований ним на земельній ділянці ОСОБА_2 , був побудований за його участі та за згодою ОСОБА_2 , як власника земельної ділянки. Відтак, по справі відсутні підстави до поділу будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних в ході будівництва самочинно збудованого житлового будинку з господарськими спорудами, загальною площею 144,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 , та належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,250 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій цей об`єкт побудований.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що квартира АДРЕСА_8 , має бути визнана об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки ця квартира придбана за спільні кошти подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і для подружжя, а ОСОБА_3 зазначена Покупцем за договором купівлі-продажу квартири від 23 травня 2008 року «про людське око». Оскільки фактичними покупцями цієї квартири є подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повинен бути визнаний удаваним в частині покупця ОСОБА_3 договір від 23 травня 2008 року купівлі-продажу квартири, посвідчений 23 травня 2008 року Льовушкіним О.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1158, та недійсним договір від 14 вересня 2012 року дарування Ѕ частини квартири, посвідчений 14 вересня 2012 року Льовушкіною С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2993.

Так, згідно положень ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За своєю суттю та загальним правилом договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмету купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику. Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат. Отже, за звичаями ділового обороту презюмується, що предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. При цьому, удаваним може бути не весь правочин, але лише в частині когось з його учасників, якщо буде встановлено що інший учасник за змістом договору сплатив за власні кошти покупну ціну майна за цим договором, придбав майно для себе та наступні дії сторін свідчать про прийняття виконання договору іншою стороною.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтвердили те, що договір купівлі-продажу квартири від 23 травня 2008 року є удаваним в частині покупця ОСОБА_3 , тому доводи скарги ОСОБА_1 у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 23 травня 2008 року та визнання недійсним укладеного в подальшому договору дарування Ѕ частини квартири від 14 вересня 2012 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відмову у поділі машиномісця № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, розташованому в АДРЕСА_7 , апеляційним судом відхиляються, оскільки позивачем не спростовано презумпцію спільності набуття вищевказаного машиномісця у власність сторін, як подружжя.

Необгрунтованими є і доводи скарги ОСОБА_2 про поділ автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2013 р.в., № куз. НОМЕР_4 , оскільки, як було встановлено апеляційним судом, цей автомобіль було придбано ОСОБА_1 у 2013 році, вже після припинення сімейно-шлюбних відносин між ним та ОСОБА_2 у грудні 2011 року. Відтак, даний об`єкт рухомого майна є особистим майном ОСОБА_1 і поділу не підлягає.

Не беруться до уваги судом і доводи скарги позивача ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий № 3223180500:06:012:0031, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, оскільки ця земельна ділянка була набута ОСОБА_1 у власність в порядку приватизації на підставі рішення Великодмитровицької сільської ради XVI сесії ІV скликання від 13.05.2005 року (копія державного акту - том 1 а.с.38-39), відтак є об`єктом його права особистої власності та поділу не підлягає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність відмови у стягненні з ОСОБА_1 на її користь 100 000,00 грн., що складають Ѕ частину внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Вилківська Венеція», колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, вклад до статутного фонду господарського товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зважаючи на ст. 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства", згідно якої власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство; по-друге, з 06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників ТОВ "Вилківська Венеція" (дані обставини встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 10 квітня 2017 року у справі №916/382/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вилківська Венеція" про зобов`язання вчинити певні дії у зв`язку із виходом учасника з товариства).

Крім того, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі № 916/2296/19, яка набрала законної сили, встановлено, що станом на 03 вересня 2019 року, засновник Товариства ОСОБА_10 вніс свій вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція власним нерухомим майном - нежитловою будівлею, готель з буфетом та магазин продовольчих товарів, які розташовані в АДРЕСА_13 , вартість якого визначена спільним рішенням засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція, оформленим протоколом № 2 від 12.09.2007, в розмірі 418 879,00 грн. вартості нерухомого майна та 581 121,00 грн. вартість витрачених на реконструкцію цього майна будівельних матеріалів, що разом складає 1 000 000,00 грн., цим же рішенням змінено і склад статутного фонду. Інших вкладів до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція засновниками та учасниками Товариства не вносилося.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_2 не надала жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вніс вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція», в тому числі за рахунок спільних коштів подружжя, у зв`язку із чим вимоги ОСОБА_2 , як у її позові, так і у її апеляційній скарзі, про стягнення з відповідача вищевказаних грошових коштів в порядку поділу майна задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_2 щодо поділу грошових коштів, що були розміщені ОСОБА_1 на депозитному рахунку згідно договорів строкового банківського вкладу «Ощадний Люкс» № Т-20639 від 25 травня 2010 року в ПАТ «Комерційний банк «Даніель», строкового банківського вкладу № Т-Т-377732 та № Т-Т-377731 від 11 квітня 2013 року в ПАТ «Комерційний банк «Даніель», оскільки під час розгляду справи жодних доказів розміщення ОСОБА_1 у вищевказаній банківській установі грошових коштів на депозитних рахунках здобуто не було, а згідно норм діючого законодавства поділу між подружжям підлягає майно, наявне на час розгляду справи. Крім того, 14 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10701110023036803 про проведення державної реєстрації припинення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Даніель», як юридичної особи, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційних скарг сторін та дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив помилку при визначенні моменту припинення підтримання сторонами сімейно-шлюбних відносин, наслідком чого стало помилкове включення судом до об`єктів, що підлягають поділу між сторонами, як подружжям, майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 , неврахування вартості спільного сумісного майна, відчуженого сторонами після припинення сімейно-шлюбних відносин між ними, а також неврахування того, що ОСОБА_1 за рахунок особистих коштів після припинення сімейно-шлюбних відносин між ним та ОСОБА_2 були погашені спільні боргові зобов`язання сторін за кредитним договором, укладеним під час їх спільного проживання.

Перевіряючи висновки суду в частині способу поділу майна між сторонами, апеляційний суд з ними не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Колегія суддів зазначає, що основна ідея поділу майна полягає у припиненні режиму спільності й виникненні на його основі режиму роздільності майна. Кожен із подружжя після поділу майна стає власником тієї чи іншої речі або сукупності речей і не пов`язує свої дії щодо володіння, користування та розпорядження майном з іншим із подружжя.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з обраним судом способом поділу майна шляхом визнання за кожною із сторін права власності на Ѕ частину кожного об`єкта, оскільки такий поділ не припиняє режиму спільності майна і не сприяє виникненню на його основі режиму роздільності майна, що, у свою чергу, свідчить про те, що спір між сторонами не є вирішеним.

Таким чином, колегія суддів, виходячи із рівності часток сторін у праві власності на спільне майно, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, дійшла висновку про поділ майна між сторонами із виділенням у власність ОСОБА_1 :квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 162,50 кв.м. вартістю 3 545 839,00 грн.; машиномісця № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 (Лівобережний центр-паркінг) вартістю 391 790,00 грн.; та Ѕ частини об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бару літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв. м., гаражу площею 57,2 кв. м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 2 671 245,50 грн. Всього на загальну суму 6 608 874 грн. 50 коп.

При виділі у власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_6 , колегія суддів зважає на те, що даною квартирою для проживання ОСОБА_2 не користується, оскільки проживає у селі Осещина Вишгородського району Київської області у приватному будинку. Крім того, ОСОБА_2 забезпечена квартирою у м. Києві за адресою: АДРЕСА_14 , натомість матеріали справи не містять доказів з приводу забезпеченості житлом у м. Києві відповідача ОСОБА_1 . Враховуючи виділення у власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_6 , логічним є і виділення йому у власність розташованого поруч машиномісця у підземному паркінгу по АДРЕСА_7 .

У власність ОСОБА_2 підлягає виділу наступне майно: гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 вартістю 556 489,00 грн.; гаражний бокс (гараж НОМЕР_1 ), площею 19,7 кв.м., розташований на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2А в АДРЕСА_5 вартістю 1 032 282,00 грн.; Ѕ частина об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бару літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 2 671 245,50 грн.; об`єкт незавершеного будівництва (реконструкції) - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами площею 75,1 кв.м. та будівельні та оздоблювальні матеріали, використані для будівництва прибудованих до житлового будинку приміщень веранд а1, а2 площею 18,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_9 вартістю 799 587,00 грн.; земельна ділянка площею 0,207 га кадастровий номер 5123783700:02:002:0025 цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_9 вартістю 535 816,00 грн. Всього на майно вартістю 5 595 419 грн. 50 коп.

Не підлягає поділу між сторонами, як подружжям, майно, яке є особистою власністю кожної з них. Зокрема, особистим майном ОСОБА_1 , яке не підлягає поділу є: автомобільмарки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2013 р.в., № куз. НОМЕР_4 ; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 61,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,250 га, кадастровий номер 5123781700:02:001:0011 за вищевказаною адресою, на якій цей будинок розташований; земельна ділянка площею 0,250 га кадастровий номер 3223180500:06:012:0031 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; підстава набуття - рішення Великодмитровицької сільської ради XVI сесії ІV скликання від 13.05.2005 року; земельна ділянка площею 0,0369 га кадастровий номер 3223180500:06:012:0055 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; підстава набуття - рішення Великодмитровицької сільської ради XVI сесії ІV скликання від 13.05.2005 року; земельна ділянка площею 0,250 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0007 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства; підстава набуття - рішення Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за № 113-13-5 від 21.09.2007 року; земельна ділянка площею 0,0775 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0006 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства; підстава набуття - рішення Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за № 113-13-5 від 21.09.2007 року; земельна ділянка площею 0,250 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0008 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); підстава набуття - договір дарування земельної ділянки від 18.03.2009 року; земельна ділянка площею 0,0775 га кадастровий номер 3223382001:01:023:0009 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства; підстава набуття - договір дарування земельної ділянки від 18.03.2009 року; земельна ділянка площею 0,1201 га кадастровий номер 3221888800:38:125:0020 за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства; підстава набуття - Розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 589 від 01.10.2004 року.

Особистим майном ОСОБА_2 , яке не підлягає поділу є: земельна ділянка площею 0,250 га, кадастровий номер 5123783700:02:002:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_10 , а також будівельні і оздоблювальні матеріали, використані в ході будівництва самочинно збудованого житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 144,1 кв.м. на вищевказаній належній ОСОБА_2 земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_10 .

Оскільки при поділі майна вартість майна, що виділяється ОСОБА_1 , перевищує вартість майна, що виділяється ОСОБА_2 , із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню грошова компенсація вартості її частки у розмірі 506 727 грн. 50 коп.

Разом з тим, як зазначалось у постанові, ОСОБА_1 за рахунок особистих коштів погасив спільне із ОСОБА_2 боргове зобов`язання перед банком ПАТ КБ «Даніель» після припинення між сторонами сімейно-шлюбних відносин у розмірі 1 503 831,14 грн., половина з яких у розмірі 751 915 грн. 57 коп. (1 503 831,14 грн. : 2) підлягає стягненню із ОСОБА_2 на його користь, оскільки при поділі майна враховуються боргові зобов`язання подружжя.

Крім того апеляційний суд враховує, що в порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 має відшкодувати ОСОБА_1 Ѕ частину вартості автомобіля DAIHATSU TERIOS, легковий універсал, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , об`єм двигуна 1495 куб. см., в сумі 162 647,00 грн., та Ѕ частину вартості автомобіля вантажного ГАЗ 66, вантажний фургон, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 , в сумі 54 920,00 грн., тобто усього - 217 567,00 грн., які були відчужені нею після припинення сімейно-шлюбних відносин із ОСОБА_1 .

З тих же підстав і ОСОБА_1 має відшкодувати ОСОБА_2 Ѕ частину вартості автомобіля Hyundai Santa FE 2.2D легковий універсал 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 об`єм двигуна 2199 куб. см. в сумі 197 148,00 грн.

Тобто, за реалізоване після припинення сімейно-шлюбних відносин рухоме майно, яке було об`єктом права спільної сумісної власності сторін, як подружжя, ОСОБА_2 має компенсувати ОСОБА_1 20 419,00 грн. (217 567,00 грн. - 197 148,00 грн.).

Врахувавши вищенаведені обставини, з метою спрощення виконання судового рішення в частині стягнення грошових сум, колегія суддів вважає за можливе провести взаємозалік вищевикладених однорідних грошових вимог та врешті стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 265 607 грн. 07 коп. компенсації різниці у вартості спільного майна при його поділі (751 915 грн. 57 коп. - 506 727 грн. 50 коп. + 20 419,00 грн.).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом при ухваленні рішення допущено помилку при визначенні моменту припинення між сторонами сімейно-шлюбних відносин, наслідком чого стало помилкове включення судом до об`єктів, що підлягають поділу між сторонами, як подружжям, майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 , неврахування вартості спільного сумісного майна, відчуженого сторонами після припинення сімейно-шлюбних відносин між ними, неврахування факту погашення ОСОБА_1 за рахунок особистих коштів після припинення сімейно-шлюбних відносин між ним та ОСОБА_2 спільних боргових зобов`язань сторін за кредитним договором, укладеним під час їх спільного проживання, а також зважаючи на те, що судом був обраний нераціональний спосіб поділу майна між сторонами, як подружжям, який не сприяє вирішенню спору між ними, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню із постановленням по справі нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року - скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , складається з 5-ти кімнат жилою площею 96,00 кв.м., загальною площею 162,50 кв.м;

- автомобіль вантажний ГАЗ 66, вантажний фургон, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_7 ;

- гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 ;

- об`єкт незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бар, літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв. м., будівельних та оздоблюваних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв. м., гаражу площею 57,2 кв. м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру АДРЕСА_6 , складається з 5-ти кімнат жилою площею 96,00 кв.м., загальною площею 162,50 кв.м. вартістю 3 545 839,00 грн.;

- машиномісце № НОМЕР_5 площею 19,60 кв.м. в підземному паркінгу, яке розташоване в АДРЕСА_7 (Лівобережний центр-паркінг) вартістю 391 790,00 грн.;

- Ѕ частину об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бару літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв. м., гаражу площею 57,2 кв. м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 2 671 245,50 грн.;

а всього на майно вартістю 6 608 874 грн. 50 коп.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- гараж індивідуальний, цегляний, площею 19,00 кв.м., розташований в АДРЕСА_4 вартістю 556 489,00 грн.;

- гаражний бокс (гараж НОМЕР_1 ), площею 19,7 кв.м., розташований на 6 поверсі першої черги Комплексу в літ. 2А в АДРЕСА_5 вартістю 1 032 282,00 грн.;

- Ѕ частину об`єкта незавершеного будівництва (реконструкції) - кафе-бару літ. А, А1, а-2, а2, загальною площею 329,7 кв.м., будівельних та оздоблювальних матеріалів, використаних для будівництва прибудови до кафе-бару літ. А2 площею 71,3 кв.м., гаражу площею 57,2 кв.м, літ. Б, споруд № 1-13, І, ІІ, ІІІ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 2 671 245,50 грн.;

а всього на майно вартістю 5 595 419 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 265 607 грн. 07 коп. компенсації різниці у вартості спільного майна.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий :

Судді:


Суд	Київський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	17.11.2022
Оприлюднено	02.12.2022
Номер документу	107592087
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Матвієнко Юлія Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 17.11.2022 по справі 757/45036/15-цКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —757/45036/15-ц

Постанова від 17.11.2022

Постанова
від 17.11.2022 по справі 757/45036/15-ц
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД