Рішення

від 29.11.2022 по справі 320/5332/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року № 320/5332/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» до Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті розрахунків коригування до податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування:

1) № 1 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 07.10.2016;

2) № 3 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 17.02.2017;

3) № 4 від 04.03.2020 до податкової накладної № 1 від 03.02.2017;

4) № 5 від 04.03.2020 до податкової накладної № 1 від 05.01.2017;

5) № 6 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 10.01.2017;

6) № 7 від 04.03.2020 до податкової накладної № 4 від 27.12.2016;

7) № 8 від 04.03.2020 до податкової накладної № 3 від 21.12.2016;

8) № 9 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 16.12.2016;

9) № 10 від 04.03.2020 до податкової накладної № 1 від 01.12.2016;

10) № 11 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 28.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що нормами Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено дату на яку платник зобов`язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, та термін протягом якого платник податку зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування до податкової накладної. При цьому, законодавством не передбачено обмежень щодо коригування платником податків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за податковими накладними, складеними понад 1095 днів за наявності відповідних підстав, а саме повернення сум раніше отриманої попередньої оплати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ДПС України правом на подання відзиву до суду не скористалась.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» (код ЄДРПОУ 37335757, місцезнаходження: 07300, Київська обл., вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1), зареєстроване у якості юридичної особи 22.09.2010, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.

Основним видами діяльності позивача за КВЕД є надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів (09.90).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХРОЗБОРКА» укладено договір генпідряду на бурові роботи від 21.06.2016 № 21-06/16.

Позивачем 04.03.2020 у відповідності до пункту 192.1 статті 192 ПК України складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників:

1) № 1 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 07.10.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 53333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 266666,67 грн;

2) № 3 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 17.02.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 9333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 41666,67 грн;

3) № 4 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 1 від 03.02.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 10000,00 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 50000,00 грн;

4) № 5 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 1 від 05.01.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 4166,67 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 20833,33 грн;

5) № 6 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 10.01.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 2500,00 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 12500,00 грн;

6) № 7 від 04.03.2020 до податкової накладної № 4 від 27.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 3333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 16666,67 грн;

7) № 8 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 3 від 21.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 3333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 16666,67 грн;

8) № 9 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 16.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 3333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 16666,67 грн;

9) № 10 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 1 від 01.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 5000,00 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 25000,00 грн;

10) № 11 від 04.03.2020. яким було скориговано до податкової накладної № 2 від 28.11.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 1988,49 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 9942,47 грн.

Підставою для складення вказаних розрахунків коригування стало повернення надлишково сплачених сум авансу (передоплати).

Відповідно до квитанцій № 1, вказані розрахунки коригування доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 23.03.2020.

При цьому, відповідно до квитанцій № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних документ не прийнято, виявленні помилки/зауваження: «Попередження - Розрахунок містить від`ємну суму ПДВ. Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 102 ПК України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж 1095 календарних днів дату складання податкової накладної до якої складено такий розрахунок коригування.

Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою про визнання дій щодо неприйняття розрахунків коригування для реєстрації, у якій просив прийняти та зареєструвати відповідні розрахунки коригування. До скарги додано копії документів на підтвердження доводів товариства.

ДПС України листом від 09.06.2020 № 18591/6/99-00-04-01-01-06 повідомила позивача про те, що розрахунок коригування до потокової накладної, з дати складення якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку зі спливом терміну, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України та статтею 102 ПК України.

Не погоджуючись із вказаними вище діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 до 20-ї години.

Пункт 5 Порядку № 1246 передбачає, що реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13 та 14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно із пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Системний аналіз положень законодавства дає підстави вважати, що контролюючий орган зобов`язаний прийняти для реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування та визначений конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, судом встановлено, що підставою відмови ДПС України у прийняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування стали висновки про порушення позивачем вимог статті 102 ПК України та пункту 6 Порядку № 1246.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, зміст даного пункту регламентує строки реалізації податковим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі № 820/3401/17.

Також у постанові від 28.10.2021 у справі № 520/12915/19 Верховний Суд зазначив, що положення статті 102 ПК України не регламентують порядок та строки здійснення коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів/коштів.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, стаття 102 ПК України не встановлює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов`язань з податку на додану вартість. Натомість пункт 102.5 статті 102 ПК України регулює лише питання повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань.

Пункт 6 Порядку № 1246 передбачає, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Вказані положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні № 2 від 07.10.2016, № 2 від 17.02.2017, № 1 від 03.02.2017, № 1 від 05.01.2017, № 2 від 10.01.2017, № 4 від 27.12.2016, № 3 від 21.12.2016, № 2 від 16.12.2016, № 1 від 01.12.2016, № 2 від 28.11.2016, до яких складені розрахунки коригування, підлягали реєстрації та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних розрахунків коригування, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість застосування до спірних відносин сторін пункту 6 Порядку №1246 та статті 102 ПК України.

Враховуючи наведе суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України прийняти та зареєструвати спірні розрахунки коригування суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За вказаних обставин, у контексті наведених норм суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Оскільки судом встановлено, що у контролюючого органу були відсутні достатні правові підстави для відмови у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування, тому з метою належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні розрахунки коригування, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності дій відмови у прийнятті до реєстрації спірних розрахунків коригування.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн згідно із квитанцією від 17.06.2020.

Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» задовольнити.

Визнати протиправним дії ДПС України щодо відмови у прийнятті розрахунків коригування до податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 07.10.2016, №3 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 17.02.2017, №4 від 04.03.2020 до податкової накладної №1 від 03.02.2017, №5 від 04.03.2020 до податкової накладної №1 від 05.01.2017, №6 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 10.01.2017, №7 від 04.03.2020 до податкової накладної №4 від 27.12.2016, №8 від 04.03.2020 до податкової накладної №3 від 21.12.2016, №9 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 16.12.2016, №10 від 04.03.2020 до податкової накладної №1 від 01.12.2016, №11 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 28.11.2016.

Зобов`язати ДПС України прийняти та зареєструвати подані Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних: №1 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 07.10.2016, №3 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 17.02.2017, №4 від 04.03.2020 до податкової накладної №1 від 03.02.2017, №5 від 04.03.2020 до податкової накладної №1 від 05.01.2017, №6 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 10.01.2017, №7 від 04.03.2020 до податкової накладної №4 від 27.12.2016, №8 від 04.03.2020 до податкової накладної №3 від 21.12.2016, №9 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 16.12.2016, №10 від 04.03.2020 до податкової накладної №1 від 01.12.2016, №11 від 04.03.2020 до податкової накладної №2 від 28.11.2016 датою подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» (код ЄДРПОУ 37335757, місцезнаходження: 07300, Київська обл., вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1) судовий збір у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.