Постанова

від 23.06.2023 по справі 320/5332/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5332/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГРАНІТ» звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті розрахунків коригування до податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування: № 1 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 07.10.2016; № 3 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 17.02.2017; № 4 від 04.03.2020 до податкової накладної № 1 від 03.02.2017; № 5 від 04.03.2020 до податкової накладної № 1 від 05.01.2017; № 6 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 10.01.2017; № 7 від 04.03.2020 до податкової накладної № 4 від 27.12.2016; № 8 від 04.03.2020 до податкової накладної № 3 від 21.12.2016; № 9 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 16.12.2016; № 10 від 04.03.2020 до податкової накладної № 1 від 01.12.2016; № 11 від 04.03.2020 до податкової накладної № 2 від 28.11.2016.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що нормами Податкового кодексу України визначено дату на яку платник зобов`язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, та термін протягом якого платник податку зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування до податкової накладної. При цьому, законодавством не передбачено обмежень щодо коригування платником податків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за податковими накладними, складеними понад 1095 днів за наявності відповідних підстав, а саме повернення сум раніше отриманої попередньої оплати.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Наголошує, що розрахунки коригування приймаються на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10, 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29 грудня 2010 року. На підставі викладених обставин, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку зі спливом терміну, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АЛЬТА-ГРАНІТ», зареєстроване у якості юридичної особи 22.09.2010, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.

Основним видами діяльності позивача за КВЕД є надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів (09.90).

Між ТОВ «АЛЬТА-ГРАНІТ» та ТОВ «ТЕХРОЗБОРКА» укладено договір генпідряду на бурові роботи від 21.06.2016 № 21-06/16.

Позивачем 04.03.2020 у відповідності до пункту 192.1 статті 192 ПК України складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників:

1) № 1 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 07.10.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 53 333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 266 666,67 грн;

2) № 3 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 17.02.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 9 333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 41 666,67 грн;

3) № 4 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 1 від 03.02.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 10 000,00 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 50 000,00 грн;

4) № 5 від 04.03.2020, яким було скориговано показники до податкової накладної № 1 від 05.01.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 4 166,67 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 20 833,33 грн;

5) № 6 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 10.01.2017 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 2 500,00 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 12 500,00 грн;

6) № 7 від 04.03.2020 до податкової накладної № 4 від 27.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 3 333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 16 666,67 грн;

7) № 8 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 3 від 21.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 3 333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 16 666,67 грн;

8) № 9 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 2 від 16.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 3 333,33 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 16666,67 грн;

9) № 10 від 04.03.2020 яким було скориговано показники до податкової накладної № 1 від 01.12.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 5 000,00 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 25 000,00 грн;

10) № 11 від 04.03.2020. яким було скориговано до податкової накладної № 2 від 28.11.2016 шляхом зменшення податкового зобов`язання на 1 988,49 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 9 942,47 грн.

Підставою для складення вказаних розрахунків коригування стало повернення надлишково сплачених сум авансу (передоплати).

Відповідно до квитанцій № 1, вказані розрахунки коригування доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 23.03.2020.

При цьому, відповідно до квитанцій № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних документ не прийнято, виявленні помилки/зауваження: «Попередження - Розрахунок містить від`ємну суму ПДВ. Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 102 ПК України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж 1095 календарних днів дату складання податкової накладної до якої складено такий розрахунок коригування».

Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою про визнання дій щодо неприйняття розрахунків коригування для реєстрації, у якій просив прийняти та зареєструвати відповідні розрахунки коригування. До скарги додано копії документів на підтвердження доводів товариства.

ДПС України листом від 09.06.2020 № 18591/6/99-00-04-01-01-06 повідомила позивача про те, що розрахунок коригування до потокової накладної, з дати складення якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку зі спливом терміну, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України та статтею 102 ПК України.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у реєстрації розрахунків коригування, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин (надалі - порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1246 розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Верховним Судом у постанові від 05 грудня 2019 року у справі № 820/3401/17 зазначено, що зміст даного пункту регламентує строки реалізації податковим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином даний пункт регламентує лише діяльність податкового органу, в зв`язку з цим він не може бути використаний для регулювання спірних правовідносин.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Дана норма не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків корегування зобов`язань з ПДВ.

Отже, за висновком Верховного Суду, норми податкового законодавства, на які посилається податковий орган, не передбачають обмежень у часі коригування кількісних і вартісних показників, а тому дії щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладених розрахунків коригування кількісних і вартісних показників є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації зазначених розрахунків коригування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 826/5011/17 та від 24 листопада 2020 року у справі № 820/8194/15.

Пункт 6 Порядку № 1246 передбачає, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 01 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Вказані положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні № 2 від 07.10.2016, № 2 від 17.02.2017, № 1 від 03.02.2017, № 1 від 05.01.2017, № 2 від 10.01.2017, № 4 від 27.12.2016, № 3 від 21.12.2016, № 2 від 16.12.2016, № 1 від 01.12.2016, № 2 від 28.11.2016, до яких складені розрахунки коригування, підлягали реєстрації та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних розрахунків коригування, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість застосування до спірних відносин сторін пункту 6 Порядку №1246 та статті 102 ПК України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідного розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані вище розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних датою подання на реєстрацію.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23.06.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна