Рішення

від 30.11.2022 по справі 620/7114/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/7114/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Левад» про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Левад», у якому просить:

1. стягнути в дохід бюджету з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Левад» (код ЄДРПОУ 307461115) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 38624,33 (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять чотири гривень 33 копійки) гривень для погашення податкового боргу з:

- з єдиного податку з юридичних осіб на р/р UA878999980314070698000025739; отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг мЧернігів/18050300, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.).

2. накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Левад» (код ЄДРПОУ 307461115) на суму 38624,33 грн, що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідач є платником податків і зобов`язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам статті 16 Податкового кодексу України, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг в загальному розмірі 38624,33. Також позивач зазначає, що у платника податків відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, а тому наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення податкового боргу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 13.10.2022, яка направлена відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повернулася до суду з довідкою Укрпошти про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» /а. с. 34/.

Ухвала суду була направлена за адресою, вказаною в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2022 /а. с. 7/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.03.2019 в якості юридичної особи зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАД» (скорочена назва підприємства - ТОВ «ЛЕВАД»), про що внесено відповідний запис про проведення державної реєстрації юридичної особи з №1 064 102 00000 14317.

04.03.2019 був поставлений на податковий облік в Чернігівській ДПІ (м. Чернігів) Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідачем несвоєчасно і не в повному обсязі сплачено податки до бюджету, зважаючи на таке.

Так, судом встановлено, що станом на 04.08.2022 за ТОВ «ЛЕВАД» обліковується податковий борг у розмірі 38624,33 грн, а саме по єдиному податку з юридичних осіб, який підтверджується наступними документами:

-податковим повідомленням-рішенням № 0015375304 від 18.02.2020, відповідно до якого на підставі висновків акту камеральної перевірки № 329/25-01-53-04-23 від 20.12.20119 платнику було нараховано штрафну санкцію за порушення п.п. 222.1.2. п. 222.1 ст. 222 ПКУ, у розмірі 11344 грн;

-податковим повідомленням-рішенням № 0015395304 від 18.02.2020, відповідно до якого на підставі висновків акту камеральної перевірки № 329/25-01-53-04-23 від 20.12.2019 платнику було нараховано штрафну санкцію за порушення п.п. 222.1.2. п. 222.1 ст. 222 ПКУ, у розмірі 1000 грн;

-податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи за півріччя 2020 №9381397356 від 14.12.2021, згідно з яким платником самостійно було визначено податкові зобов`язання у розмірі 26200,00 грн.

Також у зв`язку із несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання з єдиного податку контролюючим органом відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України платнику податку також було нараховано пеню у розмірі 80,33 грн.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу).

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення сум податкового боргу.

Згідно з пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до норм статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом вживались заходи щодо погашення податкового боргу шляхом направлення на адресу відповідача податкової вимоги від 09.12.2019 № 211-10.

Зазначена податкова вимога була направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, але повернуто у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання /а. с. 6/.

Згідно пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючому органу надано право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено порядок стягнення коштів з рахунків в установах банків платника податків.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Тож суд вказує, що передбачені чинним законодавством заходи, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення податкового боргу.

Відомості про те, що вказана податкова вимога була оскаржена в адміністративному чи судовому порядку сторонами не надані.

Детальний розрахунок сум заборгованості підтверджується наявними у справі доказами /а. с. 5, 6, 8-9, 10, 11-12, 13-19/.

Зважаючи на те, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена та встановлено порушення відповідачем зазначених вище норм Податкового кодексу України, суд вказує, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовна вимога в частині стягнення податкового боргу є такою, що підтверджена належними та допустимими доказами, а тому її належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Левад» на суму 38624,33 грн, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Суд наголошує на тому, що обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/10396/16.

Суд зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №520/6837/19.

Обґрунтовуючи відсутність у відповідача майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, позивачем надано:

1) лист відповідь Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області за вих. № 01-13-24/2645 від 23.09.2022, відповідно до якого за платником техніка не зареєстрована /а. с. 20-21/;

2) відомості територіального сервісного центру № 7441 РСЦ МВС в Чернігівській області від 23.09.2020 № 31/25/16-254, згідно з якими за платником право власності на транспортні засоби не зареєстровано /а. с. 22-23/;

3) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.08.2022, згідно з яким відомості про зареєстровані права власності за відповідачем на нерухоме майно відсутні /а. с. 24/.

В силу вимог частин першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України). Речі у свою чергу поділяються на рухомі та нерухомі (стаття 181 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що позивачем не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, а тому наведені вище докази не можуть слугувати безумовним підтвердженням відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Також позивачем не надано доказів щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

Суд звертає увагу, що реалізація права контролюючого органу звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, у разі відсутності майна, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає частковому задоволенню.

Оскільки спір частково вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути в дохід бюджету з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Левад» (код ЄДРПОУ 42857939) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 38 624,33 (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять чотири) грн 33 (тридцять три) коп. для погашення податкового боргу з:

- з єдиного податку з юридичних осіб на р/р UA878999980314070698000025739; отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг мЧернігів/18050300, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ ВП: 44094124.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Левад», вул.Енергетиків, буд.1,м.Чернігів,14014, код ЄДРПОУ: 42857939.

Повний текст рішення суду виготовлено 30 листопада 2022 року.

Суддя О.В. Заяць