Рішення

від 24.11.2022 по справі 826/9818/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року м. Київ № 826/9818/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом 1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2

до Дмитрівської сільської ради Бородянського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2, ОСОБА_2 ) звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дмитрівської сільської ради Бородянського району Київської області (далі по тексту - відповідач, Дмитрівська сільрада), у якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільради від 06 березня 2018 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Дмитрівської сільради в межах населеного пункту;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Дмитрівської сільради в межах населеного пункту.

На обґрунтування заявлених вимог позивачі вказують на неправомірність та безпідставність оскаржуваного рішення у зв`язку з відсутністю підстав, визначених статтею 118 Земельного кодексу України для відмови у надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Дмитрівської сільради в межах населеного пункту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9818/18 і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому Бородянська селищна рада просить врахувати, що вона є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дмитрівської сільради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року витребувано від позивачів докази утворення Бородянської селищної об`єднаної територіальної громади, а також докази на підтвердження того, що вона є правонаступником прав та обов`язків Дмитрівської сільради, зокрема наділена повноваженнями щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Дмитрівської сільради.

При вирішенні питання щодо можливості заміни первинного відповідача на його правонаступника, суд приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання від 08 серпня 2018 року №793-37-VII «Про добровільне об`єднання територіальних громад», враховуючи висновок Київської обласної державної адміністрації, затверджений розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 01 серпня 2018 року No427, керуючись частиною п`ятою статті 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бородянська селищна рада вирішила: об`єднатися, зокрема з Дмитрівською сільською територіальною громадою села Дмитрівка, села Озерщина Бородянського району Київської області; правонаступником активів і пасивів (зобов`язань) Бородянської селищної територіальної громади смт Бородянка визначити Бородянську селищну об`єднану територіальну громаду, утворену внаслідок добровільного об`єднання з дня набуття повноважень Бородянською селищною радою обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання від 04 січня 2019 року розпочато процедуру реорганізації, зокрема і Дмитрівської сільради та зазначено, що Бородянська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дмитрівської сільради.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів, якими б підтверджувалося завершення процедури реорганізації та переходу всього майна, прав та обов`язків від Дмитрівської сільради до Бородянської селищної ради, з урахуванням чого відсутні підстави для здійснення заміни відповідача правонаступником.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільради від 22 грудня 2017 року розгляд питання щодо заяви ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 про відведення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га в межах населених пунктів Дмитрівської сільради, перенесено на чергову сесію на доопрацювання цього питання.

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільради від 22 грудня 2017 року розгляд питання щодо заяви ОСОБА_2 перенесено на чергову сесію на доопрацювання цього питання.

Рішенням двадцять четвертої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільради від 06 березня 2018 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , про відведення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га, в межах населених пунктів Дмитрівської сільради, керуючись статтями 12, 122, 123 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ОСОБА_2 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільради у зв`язку з відсутністю генерального плану підпорядкованої території.

Оскільки у прохальній частині позовних вимог не конкретизовано, відносно кого з позивачів винесене оскаржуване рішення, з урахуванням наявності в матеріалах справи копії рішення двадцять четвертої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільради від 06 березня 2018 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відносно ОСОБА_2 , суд вважає за доцільне розглянути адміністративну справу, виходячи із заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дмитрівської сільради від 06 березня 2018 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відносно ОСОБА_2 та про зобов`язання вчинити дії саме відносно заяви ОСОБА_2 .

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивачі звернулися до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначається статтею 118 Земельного кодексу України.

У відповідності до норм цієї статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Положеннями пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання регулювання земельних відносин, відповідно до закону, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад.

Як встановлено судом, рішенням двадцять четвертої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільради від 06 березня 2018 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , про відведення та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га, в межах населених пунктів Дмитрівської сільради, керуючись статтями 12, 122, 123 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ОСОБА_2 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільради у зв`язку з відсутністю генерального плану підпорядкованої території.

Аналіз статей 118, 122 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України «Про землеустрій» вказує, що рішення про надання дозволу на розробку проекту приймається уповноваженим органом державної влади згідно з визначеною законом процедурою безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та підпорядковане меті можливості надання громадянину земельної ділянки у власність або користування.

Відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок допускається лише з підстав, передбачених законом.

В силу частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не навів жодних передбачених законом підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою згідно з поданою ним заявою та доданими до неї графічними матеріалами ,а зазначена в оскаржуваному рішенні підстава для відмови у наданні такого дозволу не передбачена положеннями статті 118 Земельного кодексу України; при цьому, посилання відповідача як на підставу для відмови відсутності генерального плану підпорядкованої території є необґрунтованою і жодним чином не підтверджується.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільради оскаржуваним рішенням від 06 березня 2018 року з підстави відсутності генерального плану підпорядкованої території.

Суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви позивачем 2 заявлено позовну вимогу визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільради від 06 березня 2018 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Дмитрівської сільради в межах населеного пункту, проте, оскаржуване рішення, копія якого наявна в матеріалах справи, стосується відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільради, з урахуванням чого суд вважає, що прохальна частина позовної заяви містить технічну описку, а позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Дмитрівської сільської ради Бородянського району Київської області від 06 березня 2018 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільради.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільради, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України в контексті спірних правовідносин відповідач має прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

Як зазначено вище, підставою для відмови позивачу 2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є відсутність генерального плану підпорядкованої території.

Тобто, при прийнятті рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідачем не зазначено конкретною підстави, визначеної частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідно, є передчасним рішення суду про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу 2.

Відсутність обґрунтованого рішення із зазначенням підстав, встановлених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, для відмови у наданні зазначених дозволів не дозволяє надати належну правову оцінку оскаржуваному рішенню у контексті його обґрунтованості, й відповідно, прийняти рішення про зобов`язання надати такі дозволи.

Крім того, суд зазначає, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відтак, відповідач має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Також суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 23 листопада 2018 року в справі № П/811/601/18, відповідно до якої положеннями чинного законодавства чітко визначені як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

На цій підставі адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не має втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Через те, що відповідачем не дотримано вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України під час розгляду заяви позивача 2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також зважаючи на те, що повноваження відповідача в спірних правовідносинах є дискреційними, суд вважає передчасним вирішення питання щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проектів землеустрою, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача 2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража з прийняттям вмотивованого рішення.

Суд додатково зазначає, що інші наявні в матеріалах справи копії документів (заяви від 13 вересня 2017 року ОСОБА_1 , заяви від 11 жовтня 2017 року позивача 2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , витягу з протоколу двадцять другої сесії Дмитрівської сільради VII скликання Бородянського району Київської області від 26 вересня 2017 року, відносно розгляду заяви ОСОБА_1 , листа Дмитрівської сільради від 11 жовтня 2017 року №424 ОСОБА_1 , листа Дмитрівської сільради від 07 листопада 2017 року №01-08-128 на запит ОСОБА_1 , скарг тощо) не приймаються в якості належних та допустимих доказів, оскільки ними жодним чином не підтверджується неправомірність оскаржуваного рішення в межах заявлених позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи та у прохальній частині позовної заяви позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 , суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дмитрівської сільради про визнання протиправним та скасування рішення від 06 березня 2018 року, винесеного у відношенні ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки відносно ОСОБА_2 з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у спірному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

2. Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Бородянського району Київської області від 06 березня 2018 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільради.

4. Зобов`язати Дмитрівську сільську раду Бородянського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358655; адреса: 07843, Київська обл., Бородянський р-н, с. Дмитрівка, вул. Вишнева, буд. 78) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража на території Дмитрівської сільської ради з прийняттям вмотивованого рішення відповідно до вимог законодавства.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,00 грн (триста п`ятдесят дві гривні 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Дмитрівської сільської ради Бородянського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358655; адреса: 07843, Київська обл., Бородянський р-н, с. Дмитрівка, вул. Вишнева, буд. 78).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська