ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2022 року м. Київ № 826/10130/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пантера ЛТД»
про визнання протиправними дій, скасування припису, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Авантаж 7») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ), у якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення позапланової перевірки позивача в період 04 травня 2018 року - 17 травня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 травня 2018 року.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що позивач не є суб`єктом містобудування в контексті чинного законодавства щодо автозаправного комплексу, а тому у посадових осіб відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт та винесено оскаржуваний припис. Крім того, законодавством не передбачено заборону експлуатації об`єктів шляхом винесення головним інспектором будівельного нагляду припису про заборону експлуатації об`єкту. Вважаючи дії відповідача протиправними, оскаржуваний припис таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому ДАБІ не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки відповідачем здійснено позапланову перевірку позивача та третьої особи на підставі заяви громадської організації «Стоп Свавіллю». Також, відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи відповідача мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію. Так, відповідач вважає, що ним правомірно проведено вказану позапланову перевірку та прийнято оскаржуваний припис.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 26 січня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасовано, а справу №826/10130/18 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2021 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/10130/18 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/10130/18 і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
Відповідно до договору оренди № 6 від 25 грудня 2009 року, укладеного між ТОВ «Пантера ЛТД» (орендодавець) та ТОВ «Авантаж 7» (орендар), останній орендує майно, що розміщене на території за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61.
Актом приймання-передачі до договору оренди №6 від 25 грудня 2009 року позивачу передано таке майно: цілісний майновий комплекс АЗК площею 188,7 кв. м., що складається з операторської з магазином, складу резервуарів з пальним, навісу, колонок (6 штук), резервуарів газових (2 шт.), інформаційної стели, який розташований за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва. Назва обладнання, що передається: будівля операторської з магазином - 1 шт., емкість газова 9,15 м. куб. - 2 шт., ємність паливна - 3 шт., інформаційна стела - 1 шт., компресор - 6 шт., колонка багатопаливна - 6 шт., електродвигун - 1 к-т, технологічне обладнання - 1 к-т, пожежне обладнання - 1 к-т, тривожна та протипожежна сигналізація - 1 к-т, навіс - 1 к-т.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки від 11 травня 2010 року, ТОВ «Авантаж 7» зареєстровано 2 об`єкта підвищеної небезпеки, серед яких АЗС та АГЗП за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва.
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ14311049861 від 03 жовтня 2011 року «Реконструкція майнового комплексу - АЗС за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва, категорія складності - ІІІ, код об`єкта - 1230.9 введено в експлуатацію майновий комплекс - АЗС загальною площею 188,7 кв. м., який складається з операторської з магазином (літ. Г) площею 126,9 кв. м., складу для резервуарів з пальним (літ. Д) площею 61,8 кв. м., навісу (літ. Е) площею забудови 382,6 кв. м.
Наявність зазначених об`єктів на території АЗС за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва підтверджується також технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення).
З 25 грудня 2012 року ТОВ «Пантера ЛТД» (код ЄДРПОУ 35059351) на праві приватної власності належить операторська з магазином (літера Г) площею 126,90 кв. м, склад для резервуарів з пальним (літера Д) площею 61,80 кв. м автозаправного комплексу загальною площею 188,70 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61.
1 вересня 2017 року між ТОВ «Пантера ЛТД» (орендодавець) та ТОВ «Авантаж 7» (орендар) укладено договір оренди майна № 2, відповідно до пунктів 1.2 та 4.2 якого орендар орендує майно орендодавця, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61 на строк до 31 липня 2020 року.
У період з 4 травня 2018 року по 17 травня 2018 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту ДАБІ у м. Києві Подкіним Б.Л. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єкта «автозаправний комплекс» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61; перевірка проведена на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 26 квітня 2018 року № б/н, яке в свою чергу видано на підставі наказу Департаменту ДАБІ у м. Києві № 120 від 26 квітня 2018 року та звернення ГО «Стоп свавіллю».
За результатами проведеної перевірки складено акт б/н від 17 травня 2018 року щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 травня 2018 року (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою встановлено такі порушення:
- порушення частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - під час перевірки на підставі наданих уповноваженою особою суб`єкта містобудування документів та декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція майнового комплексу - АЗС за адресою: вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі міста Києва», зареєстрованої замовнику будівництва ТОВ «Пантера ЛТД» (далі - замовник) інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 03 жовтня 2011 року № КВ 14311049861 встановлено, що введено в експлуатацію операторська з магазином (літ. Г), склад для резервуарів з пальним (літ. Д), навіс (літ. Е), згідно свідоцтва про право власності від 25 грудня 2012 року серія САЕ №900554; на момент виїздів на місце 04 травня 2018 року та від 14 травня 2018 року встановлено, що на автозаправному комплексі за вищевказаною адресою влаштовані дві колонки для заправки бензином та дизельним паливом, самочинно побудований газорозподільчий вузол, чотири колонки для заправки зрідженим газом, через які подається газ з самочинно побудованих підземних резервуарів. Таким чином, замовником було реконструйовано автозаправний комплекс на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до пункту 21 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ від 28 серпня 2013 року №808, автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу відносяться до об`єктів підвищеної небезпеки; відповідно до частини п`ятої статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначений об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3;
- порушення частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №461 - під час перевірки замовник та ТОВ «Авантаж 7» експлуатували автозаправний комплекс за адресою: вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а саме: замовник надає зазначений майновий комплекс на платній основі в оренду ТОВ «Авантаж 7». Факт експлуатації підтверджується фіскальним чеком від 14 травня 2018 року ФН: 3000222861 та договором оренди між замовником та ОВ «Авантаж 7» від 01 вересня 2017 року.
Приписом від 17 травня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з метою усунення виявлених порушень заборонено експлуатацію автозаправного комплексу на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва з 17 травня 2018 року до усунення допущених порушень замовником відповідно до вимог чинного законодавства. Припис видано ТОВ «Авантаж 7» у зв`язку з тим, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Автозаправний комплекс на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва» встановлено, що в наявності на автозаправному комплексі за вищевказаною адресою працюють дві колонки для заправки бензином та дизельним паливом, самочинно побудований газорозподільний вузол, чотири колонки для заправки зрідженим газом, через які подається газ з самочинно побудованих підземних резервуарів.
Вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення припису протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи адміністративну справу №826/10130/18 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2021 року зазначив таке: «…судами не встановлено та не перевірено, чи були подані ТОВ «Авантаж 7» або ТОВ «Пантера ЛТД» дозвільні документи на виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ України як самочинні, не перевірено, який суб`єкт та в який період здійснював будівництво таких об`єктів, а також не з`ясовано, чи були ці об`єкти введені в експлуатацію за законодавством, що діяло на час завершення будівництва… Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, що відповідно до статті 353 КАС України є достатньою підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 26 січня 2021 року, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження ДАБІ у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої і другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 від 23 травня 2011 року (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Водночас, поняття замовника визначено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де вказано, що це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування (частина перша статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Тобто, набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16, від 7 травня 2020 року у справі № 810/2954/16.
Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Водночас згідно частини сьомої цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Крім того, абзацом 6 частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що замовником будівництва є особа, яка має легітимний намір щодо здійснення нового будівництва (реконструкції, капітального ремонту існуючого об`єкта) на належній їй земельній ділянці (щодо належного їй об`єкта) та виразила такий намір шляхом подання відповідної заяви, та у встановленому Законом порядку отримала дозвільний документ. За відсутності дозвільного документа будівництво об`єкта вважається таким, що здійснено самочинно, що є самостійною підставою для проведення перевірки. У такому разі перевірці підлягає відповідний об`єкт самочинного будівництва з метою підтвердження факту самочинності будівництва та виявлення особи, яка таке будівництво здійснила.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, оскаржувана перевірка проводилась на об`єкті по вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва відносно двох суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Пантера ЛТД», яке є власником вказаного об`єкта, та ТОВ «Авантаж 7», яке здійснює експлуатацію відповідного об`єкта згідно договору оренди № 2 від 1 вересня 2017 року. Перевірку проведено у присутності їх уповноваженого представника на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 26 квітня 2018 року № б/н, яке в свою чергу видано на підставі наказу Департаменту ДАБІ у м. Києві № 120 від 26 квітня 2018 року та звернення ГО «Стоп свавіллю». За результатом перевірки складено, зокрема, акт перевірки від 17 травня 2018 року.
Крім того, як встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, ТОВ «Пантера ЛТД» на праві приватної власності належать такі об`єкти, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, а саме: операторська з магазином (літера Г) площею 126,90 кв. м, склад для резервуарів з пальним (літера Д) площею 61,80 кв. м автозаправного комплексу загальною площею 188,70 кв. м.
Водночас, оскаржуваним приписом від 17 травня 2018 року заборонено експлуатацію АЗК, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, у зв`язку з виявленням під час проведення перевірки на території цього АЗК самочинно збудованого газорозподільчого вузла, чотирьох колонок для заправки зрідженим газом та підземних резервуарів.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що перевірка фактично здійснювалась відповідачем на об`єкті, який кваліфіковано як самочинний, що, в свою чергу, є самостійною підставою для проведення перевірки, а отже у відповідача були наявні правові підстави для проведення оскаржуваної перевірки та в межах спірних відносин щодо проведення перевірки ДАБІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення позапланової перевірки позивача в період 04 травня 2018 року - 17 травня 2018 року.
Стосовно правомірності винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 травня 2018 року суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Згідно частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Змісту наведених правових норм вказує, що орган ДАБІ уповноважений виносити припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, у тому числі щодо заборони експлуатації самочинно збудованих об`єктів, щодо яких відсутні дозвільні документи на будівництво та документи, які засвідчують введення їх в експлуатацію. При цьому у разі виявлення, що об`єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робі), однак не введений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), експлуатується, орган ДАБІ може заборонити експлуатацію такого об`єкта на підставі окремого вмотивованого рішення, а не на підставі припису. Тобто необхідно розрізняти об`єкт, збудований на законних підставах, однак не введений в експлуатацію, та об`єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав.
Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16 сформував правовий висновок про те, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідно до оскаржуваного припису від 17 травня 2018 року органом ДАБІ України заборонено експлуатацію АЗК за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, у зв`язку з виявленням на його території самочинно збудованого газорозподільчого вузла, чотирьох колонок для заправки зрідженим газом та підземних резервуарів, що за висновком органу ДАБІ України, є порушенням частини першої статті 34 (будівництво без набуття права на виконання будівельних робіт), частини першої статті 37 (без отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля») та частини восьмої статті 39 (експлуатація, невведених в експлуатацію об`єктів будівництва) Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто приписом заборонено експлуатацію об`єкта, який кваліфіковано як самочинно збудований.
Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється сторонами, що на момент проведення перевірки (17 травня 2018 року) експлуатацію АЗК за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, здійснювало ТОВ «Авантаж 7», а власником окремих об`єктів, розміщених за цією ж адресою є ТОВ «Пантера ЛТД». При цьому, наявних в матеріалах справи докази свідчать, що ТОВ «Пантера ЛТД на праві приватної власності належить операторська з магазином (літера Г) площею 126,90 кв. м, склад для резервуарів з пальним (літера Д) площею 61,80 кв. м автозаправного комплексу загальною площею 188,70 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61; позивачу передано таке майно: цілісний майновий комплекс АЗК площею 188,7 кв. м., що складається з операторської з магазином, складу резервуарів з пальним, навісу, колонок (6 штук), резервуарів газових (2 шт.), інформаційної стели, який розташований за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва. Назва обладнання, що передається: будівля операторської з магазином - 1 шт., ємність газова 9,15 м. куб. - 2 шт., ємність паливна - 3 шт., інформаційна стела - 1 шт., компресор - 6 шт., колонка багатопаливна - 6 шт., електродвигун - 1 к-т, технологічне обладнання - 1 к-т, пожежне обладнання - 1 к-т, тривожна та протипожежна сигналізація - 1 к-т, навіс - 1 к-т.
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ14311049861 від 03 жовтня 2011 року «Реконструкція майнового комплексу - АЗС за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва, категорія складності - ІІІ, код об`єкта - 1230.9 введено в експлуатацію майновий комплекс - АЗС загальною площею 188,7 кв. м., який складається з операторської з магазином (літ. Г) площею 126,9 кв. м., складу для резервуарів з пальним (літ. Д) площею 61,8 кв. м., навісу (літ. Е) площею забудови 382,6 кв. м.
Зазначене вказує, що перелік переданого позивачу від третьої особи майна та об`єктів за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва є більшим, ніж зазначений у декларації про готовність об`єкта до експлуатації та свідоцтві про право власності.
В акті перевірки зазначено, що на момент виїздів на місце 04 травня 2018 року та від 14 травня 2018 року встановлено, що на автозаправному комплексі за вищевказаною адресою влаштовані дві колонки для заправки бензином та дизельним паливом, самочинно побудований газорозподільчий вузол, чотири колонки для заправки зрідженим газом, через які подається газ з самочинно побудованих підземних резервуарів. Таким чином, замовником було реконструйовано автозаправний комплекс на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; під час перевірки замовник та ТОВ «Авантаж 7» експлуатували автозаправний комплекс без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а саме: замовник надає зазначений майновий комплекс на платній основі в оренду ТОВ «Авантаж 7».
При цьому матеріали справи не містять дозвільних документів на виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ України як самочинні, з урахуванням чого у суду відсутня можливість встановити, який саме суб`єкт та в який період здійснював будівництво таких об`єктів.
Водночас, відсутність дозвільних документів дає підстави вважати, що виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ як самочинні, не були введені в експлуатацію за законодавством, що діяло на час завершення будівництва.
З огляду на встановлені обставини та враховуючи вищезазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач у спірному випадку мав право забороняти експлуатацію АЗК, на території якої збудовані об`єкти, щодо яких не встановлено наявності дозвільних документів на будівництво, шляхом винесення припису.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування припису від 17 травня 2018 року не підтверджуються документально та нормативно і є такими, що не підлягають задоволенню.
Суд також враховує особливу небезпеку для життя та здоров`я осіб - як відвідувачів АЗК, так і працівників, експлуатації самовільно встановлених газорозподільчого вузла, колонок для заправки зрідженим газом та підземних резервуарів, оскільки такі об`єкти у силу приписів статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» мають ознаки об`єктів підвищеної небезпеки.
Зокрема, відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Частиною першою статті 50 Конституції передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
З урахуванням зазначених конституційних норм суд вважає, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України самочинно збудованого об`єкта, зокрема, якщо він має ознаки об`єкта підвищеної небезпеки, поширюється на всіх суб`єктів, які здійснюють експлуатацію такого об`єкта незалежно від того, чи мають вони причетність до його зведення. При цьому відповідальність за зведення самочинно збудованого об`єкта несе саме особа, яка здійснила таке будівництво, за замовчуванням - особа, яка є власником самочинно реконструйованого об`єкта або власником чи користувачем земельної ділянки, на якій проведено нове будівництво.
Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту
Суддя: Н.А. Добрівська
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2022 |
Оприлюднено | 02.12.2022 |
Номер документу | 107596149 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрівська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні