Постанова

від 21.11.2023 по справі 826/10130/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10130/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Аліменка В.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пантера ЛТД", про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" (далі - позивач, ТОВ "Авантаж 7") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДАБІ України щодо призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ "Авантаж 7" в період 04 травня 2018 року - 17 травня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 травня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 26 січня 2021 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, а справу №826/10130/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що перевірка фактично здійснювалася органом ДАБІ України на об`єкті, який кваліфіковано як самочинний, а тому висновки судів про відсутність у відповідача правових підстав для призначення та проведення такої перевірки є необґрунтованими. Разом з тим, Верховний Суд підкреслив, що судами не було встановлено та не перевірено, чи були подані ТОВ "Авантаж 7" або ТОВ "Пантера ЛТД" дозвільні документи на виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ України як самочинні, не перевірено, який суб`єкт та в який період здійснював будівництво таких об`єктів, а також не з`ясовано, чи були ці об`єкти введені в експлуатацію за законодавством, що діяло на час завершення будівництва.

Поряд з цим, суд касаційної інстанції вказав на те, що за встановлених у цій справі обставин ДАБІ України у спірному випадку мало право забороняти експлуатацію автозаправного комплексу, на території якого збудовані об`єкти, щодо яких не встановлено наявності дозвільних документів на будівництво, шляхом винесення припису.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні позову.

При цьому суд першої інстанції, зважаючи на висновки Верховного Суду, виходив з того, що перевірка призначена та проведена ДАБІ України правомірно. Також суд зазначив, що оскільки перелік переданого ТОВ "Авантаж 7" від ТОВ "Пантера ЛТД" майна та об`єктів за адресою: вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі міста Києва є більшим, ніж зазначений у декларації про готовність об`єкта до експлуатації та свідоцтві про право власності, що свідчить про реконструкцію автозаправного комплексу без дозволу на виконання будівельних робіт та його експлуатацію без прийняття до неї в установленому законом порядку, то вимоги про визнання протиправним та скасування припису також задоволенню не підлягають.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що всупереч висновків Верховного Суду у цій справі судом першої інстанції не було встановлено суб`єкта, який здійснив будівництво об`єктів, а не лише користування ними. Відтак, за твердженням апелянта, зупинення експлуатації автозаправного комплексу у цілому за умови, що будь-яких робіт з його реконструкції позивачем не здійснювалося, є перешкоджанням у господарській діяльності ТОВ "Авантаж 7". Підкреслює, що ДАБІ України було безпідставно заборонено експлуатацію усього автозаправного комплексу, а не лише самочинно збудованих об`єктів. Окремо зауважує, що спірний припис, адресований ТОВ "Авантаж 7", фактично містить зобов`язальну вимогу до іншої особи - ТОВ "Пантера ЛТД", що робить неможливим його виконання саме позивачем, який у розумінні вимог чинного законодавства не належить до замовників будівництва.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року продовжено строк розгляду справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року замінено ДАБІ України її правонаступником - Державною інспекцією архітектури та містобудування України (далі - відповідач, ДІАМ України). У зв`язку з цим судом було встановлено ДІАМ України строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 17 листопада 2023 року.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки замовником було реконструйовано автозаправний комплекс на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, крім того під час перевірки замовник та ТОВ "Авантаж 7" експлуатували автозаправний комплекс без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, а тому Департамент ДАБІ у м. Києві мав право забороняти експлуатацію АЗК шляхом винесення припису.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до договору оренди № 6 від 25 грудня 2009 року, укладеного між ТОВ "Пантера ЛТД" (орендодавець) та ТОВ "Авантаж 7" (орендар), останній орендує майно, що розміщене на території за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, а саме - Майновий комплекс-автозаправочна станція, АГЗП (авто-газозаправний пункт) загальною площею 294,4 кв. м, магазин та Рекламно-інформаційна стела (т. 1 а.с. 129-132).

Згідно підписаного 30 грудня 2019 року акта приймання-передачі до договору оренди №6 від 25 грудня 2009 року позивачу передано таке майно: Цілісний майновий комплекс АЗК площею 188,7 кв. м, що складається з операторської з магазином, складу резервуарів з пальним, навісу, колонок (6 шт.), резервуарів газових (2 шт.), інформаційної стели, який розташований за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва (т. 1 а.с. 133). Назва обладнання, що передається: будівля операторської з магазином - 1 шт., ємкість газова 9,15 м. куб. - 2 шт., ємність паливна - 3 шт., інформаційна стела - 1 шт., компресор - 6 шт., колонка багатопаливна - 6 шт., електродвигун - 6 шт., технологічне обладнання - 1 к-т, пожежне обладнання - 1 к-т, тривожна та протипожежна сигналізація - 1 к-т, навіс - 1 к-т.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки від 11 травня 2010 року ТОВ "Авантаж 7" зареєстровано 2 об`єкта підвищеної небезпеки, у тому числі АЗС та АГЗП за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва (т. 1 а.с. 134-135).

Із змісту декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ14311049861 від 03 жовтня 2011 року "Реконструкція майнового комплексу - АЗС за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва, категорія складності - ІІІ, код об`єкта - 1230.9" вбачається, що ТОВ "Пантера ЛТД" введено в експлуатацію майновий комплекс - АЗС загальною площею 188,7 кв. м, який складається з операторської з магазином (літ. Г) площею 126,9 кв. м, складу для резервуарів з пальним (літ. Д) площею 61,8 кв. м, навісу (літ. Е) площею забудови 382,6 кв. м (т. 1 а.с. 78-85).

Наявність зазначених об`єктів на території АЗС за адресою вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі м. Києва підтверджується також технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення), виготовленим станом на 11 травня 2011 року (т. 1 а.с. 90-96).

Судом першої інстанції також встановлено, що з 25 грудня 2012 року ТОВ "Пантера ЛТД" (код ЄДРПОУ 35059351) на праві приватної власності належить операторська з магазином (літера Г) площею 126,90 кв. м, склад для резервуарів з пальним (літера Д) площею 61,80 кв. м автозаправного комплексу загальною площею 188,70 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61 (т. 1 а.с. 164-166).

Матеріали справи свідчать, що 01 вересня 2017 року між ТОВ "Пантера ЛТД" (орендодавець) та ТОВ "Авантаж 7" (орендар) укладено договір оренди майна № 2, відповідно до пунктів 1.2 та 4.2 якого орендар орендує майно орендодавця, розташоване, зокрема, за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, на строк до 31 липня 2020 року (т. 1 а.с. 86-89).

У подальшому, на підставі звернення Громадської організації "Стоп Свавіллю" (т. 1 а.с. 60-62), наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26 квітня 2018 року №120 (т. 1 а.с. 63) і направлення від 26 квітня 2018 року №б/н (т. 1 а.с. 64-65) Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві у період з 04 травня по 17 травня 2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Автозаправний комплекс на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва", замовник ТОВ "Пантера ЛТД", висновки якої зафіксовані в акті від 17 травня 2018 року (т. 1 а.с. 27-41).

У ході перевірки встановлено:

- порушення ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - під час перевірки на підставі наданих уповноваженою особою суб`єкта містобудування документів та декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція майнового комплексу - АЗС за адресою: вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі міста Києва", зареєстрованої замовнику будівництва ТОВ "Пантера ЛТД" (далі - замовник) інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 03 жовтня 2011 року № КВ 14311049861 встановлено, що введено в експлуатацію операторська з магазином (літ. Г), склад для резервуарів з пальним (літ. Д), навіс (літ. Е), згідно свідоцтва про право власності від 25 грудня 2012 року серія САЕ №900554. На момент виїздів на місце 04 травня 2018 року та від 14 травня 2018 року встановлено, що на автозаправному комплексі за вищевказаною адресою влаштовані дві колонки для заправки бензином та дизельним паливом, самочинно побудований газорозподільчий вузол, чотири колонки для заправки зрідженим газом, через які подається газ з самочинно побудованих підземних резервуарів. Таким чином, замовником було реконструйовано автозаправний комплекс на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до пункту 21 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №808, автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу відносяться до об`єктів підвищеної небезпеки. Відповідно до частини п`ятої статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначений об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3;

- порушення ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, - під час перевірки замовник та ТОВ "Авантаж 7" експлуатували автозаправний комплекс за адресою: вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а саме: замовник надає зазначений майновий комплекс на платній основі в оренду ТОВ "Авантаж 7". Факт експлуатації підтверджується фіскальним чеком від 14 травня 2018 року ФН: 3000222861 та договором оренди між замовником та ТОВ "Авантаж 7" від 01 вересня 2017 року.

На підставі висновків акта перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Борисом Леонідовичем 17 травня 2018 року видано ТОВ "Авантаж 7" припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалося заборонити експлуатацію автозаправного комплексу на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі міста Києва з 17 травня 2018 року до усунення замовником допущених порушень відповідно до вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 42-43).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. ст. 1, 32, 34, 39, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), суд першої інстанції з урахуванням позиції Верховного Суду у цій справі прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність документального підтвердження наявності дозвільних документів на будівництво та введення в експлуатацію об`єктів, виявлений на автозаправному комплексі.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта (п. 3); звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п. 6).

Аналогічні норми щодо підстав проведення позапланової перевірки закріплені й у п. 7 Порядку №553.

Судова колегія зауважує, що за визначенням, яке міститься у ч. 1 ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання, зокрема, замовниками вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Поняття замовника закріплено у п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону, де вказано, що це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Тобто, набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16, від 7 травня 2020 року у справі № 810/2954/16.

Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Водночас згідно частини сьомої цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як вже було зазначено вище, норми статті 41 Закону передбачають, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Закону під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що замовником будівництва є особа, яка має легітимний намір щодо здійснення нового будівництва (реконструкції, капітального ремонту існуючого об`єкта) на належній їй земельній ділянці (щодо належного їй об`єкта) та виразила такий намір шляхом подання відповідної заяви, та у встановленому Законом порядку отримала дозвільний документ. За відсутності дозвільного документа будівництво об`єкта вважається таким, що здійснено самочинно, що є самостійною підставою для проведення перевірки. У такому разі перевірці підлягає відповідний об`єкт самочинного будівництва з метою підтвердження факту самочинності будівництва та виявлення особи, яка таке будівництво здійснила.

Як свідчать матеріали справи та було наголошено Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у цій справі, оскаржувана перевірка проводилась на об`єкті по вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва відносно двох суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ "Пантера ЛТД", яке є власником вказаного об`єкта, та ТОВ "Авантаж 7", яке здійснює експлуатацію відповідного об`єкта згідно договору оренди № 2 від 1 вересня 2017 року. Перевірку проведено у присутності їх уповноваженого представника на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 26 квітня 2018 року № б/н, яке в свою чергу видано на підставі наказу Департаменту ДАБІ у м. Києві № 120 від 26 квітня 2018 року та звернення ГО "Стоп свавіллю". За результатом перевірки складено, зокрема, акт перевірки від 17 травня 2018 року.

Крім того, як було встановлено раніше, ТОВ "Пантера ЛТД" на праві приватної власності належать такі об`єкти, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, як: операторська з магазином (літера Г) площею 126,90 кв. м, склад для резервуарів з пальним (літера Д) площею 61,80 кв. м автозаправного комплексу загальною площею 188,70 кв. м.

У свою чергу, оскаржуваним приписом від 17 травня 2018 року заборонено експлуатацію АЗК, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, у зв`язку з виявленням під час проведення перевірки на території цього АЗК самочинно збудованого газорозподільчого вузла, чотирьох колонок для заправки зрідженим газом та підземних резервуарів.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції з урахуванням висновку Верховного Суду у цій справі, перевірка фактично здійснювалася відповідачем на об`єкті, який кваліфіковано як самочинний, що, в свою чергу, є самостійною підставою для проведення перевірки, а отже у контролюючого органу були наявні правові підстави для проведення оскаржуваної перевірки та в межах спірних відносин щодо проведення перевірки ДАБІ України діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Аналогічний за змістом висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі №160/6457/22.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення позапланової перевірки позивача в період 04 травня 2018 року - 17 травня 2018 року.

При цьому, наполягаючи на необхідності скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про задоволення вказаних позовних вимог, позивач не наводить аргументів на спростування указаних вище висновків Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи оцінку позиції суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування спірного у цій справі припису від 17 травня 2018 року, судова колегія з урахуванням доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.

Положення п. п. 1, 2, 3, 4, 9 ч. 3 ст. 41 Закону визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

У пункті 11 Порядку №553 закріплені повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, які узгоджуються з передбаченими у ч. 4 ст. 41 Закону правами, про які вже було зазначено вище.

Відповідно до п. 17 згаданого Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 19 Порядку №553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно ч. 8 ст. 39 Закону експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Із змісту наведених правових норм випливає, що орган ДАБІ України уповноважений виносити припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, у тому числі щодо заборони експлуатації самочинно збудованих об`єктів, щодо яких відсутні дозвільні документи на будівництво та документи, які засвідчують введення їх в експлуатацію. При цьому у разі виявлення, що об`єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робі), однак не введений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), експлуатується, орган ДАБІ України може заборонити експлуатацію такого об`єкта на підставі окремого вмотивованого рішення, а не на підставі припису. Тобто необхідно розрізняти об`єкт, збудований на законних підставах, однак не введений в експлуатацію, та об`єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав.

Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16 сформував правовий висновок про те, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним приписом від 17 травня 2018 року органом ДАБІ України заборонено ТОВ "Авантаж 7" експлуатацію АЗК за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, у зв`язку з виявленням на його території самочинно збудованого газорозподільчого вузла, чотирьох колонок для заправки зрідженим газом та підземних резервуарів, що, за висновком органу ДАБІ України, є порушенням ч. 1 ст. 34 (будівництво без набуття права на виконання будівельних робіт), ч. 1 ст. 37 (без отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля") та ч. 8 ст. 39 (експлуатація, невведених в експлуатацію об`єктів будівництва) Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Тобто приписом заборонено експлуатацію об`єкта, який кваліфіковано як самочинно збудований.

За такого правового регулювання Верховний Суд у постанові від 26 січня 2021 року у цій справі прийшов до висновку, що відповідач у спірному випадку мав право забороняти експлуатацію АЗК, на території якої збудовані об`єкти, щодо яких не встановлено наявності дозвільних документів на будівництво, шляхом винесення припису.

Викладене, на переконання судової колегії, спростовує посилання апелянта на те, що таким приписом безпідставно заборонено експлуатацію не лише самочинно збудованих об`єктів, а й іншого майна, розташованого на території автозаправного комплексу.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції враховує особливу небезпеку для життя та здоров`я осіб - як відвідувачів АЗК, так і працівників, експлуатації самовільно встановлених газорозподільчого вузла, колонок для заправки зрідженим газом та підземних резервуарів, оскільки такі об`єкти у силу приписів статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" мають ознаки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

- небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною першою статті 50 Конституції передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

З урахуванням зазначених конституційних норм Верховний Суд у постанові від 26 січня 2021 року у цій справі, а також у постанові від 01 серпня 2023 року у справі №826/9345/18 прийшов до висновку, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України самочинно збудованого об`єкта, зокрема, якщо він має ознаки об`єкта підвищеної небезпеки, поширюється на всіх суб`єктів, які здійснюють експлуатацію такого об`єкта незалежно від того, чи мають вони причетність до його зведення. При цьому відповідальність за зведення самочинно збудованого об`єкта несе саме особа, яка здійснила таке будівництво, за замовчуванням - особа, яка є власником самочинно реконструйованого об`єкта або власником чи користувачем земельної ділянки, на якій проведено нове будівництво.

Отже, враховуючи, що фактичним експлуатантом (орендарем) автозаправного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 61, у період, в якому проводилася перевірка (травень 2018 року), було саме ТОВ "Авантаж 7", що підтверджується матеріалами справи та не заперечується її учасниками, відповідач був вправі забороняти саме користувачу (у спірному випадку позивачу) здійснювати експлуатацію цього комплексу безвідносно до того, чи мав останні причетність до його реконструкції.

На переконання судової колегії, зазначення у спірному адресованому ТОВ "Авантаж 7" приписі про те, що автозаправний комплекс не може експлуатуватися до усунення замовником - ТОВ "Пантера ЛТД" порушень вимог чинного законодавства, жодним чином не свідчить про протиправність згаданого індивідуального акта, оскільки, як було зазначено вище, безвідносно до того, хто фактично використовує об`єкт, його експлуатація не може вважатися законною до усунення виявлених у ході перевірки порушень. Інакше розуміння наведених вище норм права у контексті встановлених обставин нівелювало б ефективність самого інституту приписів та фактично б дозволяло експлуатувати самочинно збудований об`єкт підвищеної небезпеки будь-якій іншій, ніж власник особі.

У свою чергу судова колегія зауважує, що позивачем належними і допустимими доказами не підтверджено, що протягом чинності оскаржуваного припису від 17 травня 2018 року контролюючим органом вчинялися дії щодо проведення перевірки виконання вимог такого припису та застосовувалися саме до позивача, а не замовника, будь-які санкції за його невиконання в частині усунення порушень.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що порівняльний аналіз переліку майна та об`єктів, що були передані позивачу від третьої особи за актом від 30 грудня 2009 року, із переліком об`єктів, зазначених у декларації про готовність до експлуатації від 03 жовтня 2011 року №КВ14311049861, безумовно свідчить, що в акті зазначено більший обсяг майна у порівнянні з декларацією. Адже жоден із цих документів не містить відомостей про газорозподільчий вузол, дві колонки для заправки бензином та дизельним паливом, чотири колонки для заправки зрідженим газом, через які подається газ з самочинно побудованих підземних резервуарів, на фактах самочинного будівництва яких наголошував контролюючий орган.

Разом з тим, відсутність такої інформації в указаних вище документах жодним чином не спростовує правильність висновків суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять дозвільних документів на виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ України як самочинні. При цьому твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції всупереч вказівки Верховного Суду у цій справі не було встановлено, чи були подані ТОВ "Авантаж 7" або ТОВ "Пантера ЛТД" дозвільні документи на виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ України як самочинні, не перевірено, який суб`єкт та в який період здійснював будівництво таких об`єктів, а також не з`ясовано, чи були ці об`єкти введені в експлуатацію за законодавством, що діяло на час завершення будівництва, судова колегія вважає безпідставним, оскільки учасники справи, будучи обізнаними із згаданою позицією Верховного Суду, отримавши у квітні 2021 року (т. 2 а.с. 238-239) копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року про прийняття справи до провадження (т. 2 а.с. 235-237), до моменту прийняття рішення у листопаді 2022 року не надали суду будь-яких додаткових документів, які б надавали можливість перевірити вказані обставини.

Водночас суд апеляційної інстанції не може не врахувати висновок Верховного Суду у справі №826/9345/18 (постанова від 01 серпня 2023 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантера ЛТД" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, в якому суд касаційної інстанції, щодо висновків перевірки, результати якої оскаржуються й у межах справи №826/10130/18, зазначив наступне.

"… матеріали справи не містять дозвільних документів на виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ України як самочинні, з урахуванням чого відсутня можливість встановити у який період здійснювалось будівництво таких об`єктів.

Згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації: "Реконструкція майнового комплексу - АЗС за адресою: вул. Теліги Олени, 61 у Подільському районі міста Києва", зареєстрованої замовнику будівництва ТОВ "Пантера ЛТД" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 03.10.2011 року № КВ 14311049861, в експлуатацію прийнято операторську з магазином (літ. Г), склад для резервуарів з пальним (літ. Д), навіс (літ. Е).

11. Колегія суддів КАС ВС вважає, що відсутність дозвільних документів дає підстави вважати, що виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ як самочинні, не були введені в експлуатацію за законодавством, що діяло на час завершення будівництва.

При цьому, факт експлуатації спірних об`єктів позивачем не заперечується.

Таким чином, замовником було реконструйовано автозаправний комплекс на вул. Олени Теліги, 61 у Подільському районі м. Києва, у тому числі, газорозподільний вузол, чотири колонки для заправки зрідженим газом, через які подається газ з самочинно побудованих резервуарів реконструйовано без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та здійснювалась його експлуатація без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.".

Викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про відсутність дозвільних документів на виявлені об`єкти, які кваліфіковані органом ДАБІ України як самочинні, будівництво відповідних об`єктів здійснював замовник, а не орендар, і такі об`єкти не введені в експлуатацію за законодавством, що діяло на час завершення будівництва.

Разом з тим, з огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин та встановлені вище обставини відповідач був вправі забороняти саме користувачу (у спірному випадку позивачу) здійснювати експлуатацію цього комплексу безвідносно до того, чи мав останній причетність до його реконструкції, шляхом прийняття оскаржуваного припису.

За таких обставин колегія суддів не може не погодитися з позицією суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування припису від 17 травня 2018 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді В.О. Аліменко

Є.В. Чаку