Рішення

від 28.11.2022 по справі 640/29733/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року м. Київ №640/29733/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

суддів Донця В.А.,

Чудак О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Кабінету Міністрів Українипрочасткове визнання протиправним та скасування розпорядженняТреті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Міністерство розвитку громад та територій України,

- Лозно-Олександрівська селищна рада;

- Луганська обласна державна адміністрація;

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №177-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» в частині включення Привільської територіальної громади до складу Лозно-Олександрівської територіальної громади.

Ухвалою від 24.11.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 15.02.2022 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство розвитку громад та територій України, Лозно-Олександрівську селищну раду та Луганську обласну державну адміністрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є членом Привільської територіальної громади та вважає протиправним оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів в частині включення Привільської територіальної громади до складу Лозно-Олександрівської територіальної громади, стверджуючи, що Привільська територіальна громада не брала жодної участі у процесі прийняття Кабінетом Міністрів України оскаржуваного розпорядження про затвердження територій громад, не надавала згоди на визначене цим розпорядженням та перспективним планом об`єднання з іншими територіальними громадами, не погоджувала обрання адміністративного центру, більше того, активно заперечувала щодо цього. Зокрема депутати Привільської сільської ради згідно з рішенням сесії №47/13 зверталися 20.02.2020 до заступника Міністра розвитку громад та територій України, голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, народного депутата Лукашевич зі своїми пропозиціями, які залишилися нерозглянутими. Окрім того, в Лозно-Олександрівській та Привільській територіальній громадах не проводились обговорення щодо приєднання Привільської територіальної громади до Лозно-Олександрівської об`єднаної територіальної громади. Привільська територіальна громада була включена до перспективного плану формування території громад Луганської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.08.2012 як майбутня Привільська сільська об`єднана територіальна громада та була спроможною великою об`єднаною територіальної громадою, її бюджет та податки, які вона отримували, були більшими, ніж у Лозно-Олександрівської об`єднаної територіальної громади.

Відповідач, Кабінет Міністрів України, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в її задоволенні. Зокрема зазначив про правомірність оскаржуваного розпорядження, яке видане з дотриманням вимог Конституції України, законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про добровільне об`єднання територіальних громад», «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2015 №214, з урахуванням проекту нового перспективного плану формування територій громад Луганської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №486-р.

Уважає, що позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, врегульованих оскаржуваним розпорядженням Кабінету Міністрів України як актом індивідуальної дії, оскільки як фізична особа в правовому сенсі він не може ототожнюватися з територіальною громадою, де проживає. Зазначене розпорядження не породжує для нього жодних прав та обов`язків, відтак, не надає йому права на захист, тобто права на звернення до суду з адміністративним позовом. До того ж позивач у позовній заяві не вказав, які безпосередньо його права та інтереси як мешканця відповідної територіальної громади порушені оскаржуваним розпорядженням. Окрім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Привільська сільська рада Троїцького району Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04337699, місцезнаходження: Україна, 92123, Луганська область, Троїцький район, село Привілля, вулиця Центральна, будинок 9) як юридична особа є припиненою (дата запису про припинення: 05.08.2021, номер запису: 1003781120000015, підстава: рішення щодо реорганізації). Відтак, скасування оскаржуваного розпорядження в частині, з якою не погоджується позивач, не відновить ймовірно порушене його право та не призведе до будь-яких юридичних наслідків. Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту є підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

13.05.2022 до суду надійшли додаткові пояснення Кабінету Міністрів України, в якому деталізовані його доводи щодо правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження та повідомлено про судову практику з вирішення спорів з аналогічних правовідносин.

Третя особа - Міністерство розвитку громад та територій України у наданих суду поясненнях зазначила про необґрунтованість позову, просила відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що оскаржуване розпорядження прийняте Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог законів України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2015 №214, з урахуванням проекту нового перспективного плану формування територій громад Луганської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №486-р. Проект оскаржуваного розпорядження погоджено заінтересованими органами без зауважень. Також з урахуванням цього розпорядження Кабінету Міністрів України постановою Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 №160 були призначені перші місцеві вибори 25.10.2020, зокрема в Лозно-Олександрівській селищній територіальній громаді, що свідчить про реалізацію вказаного розпорядження. Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження порушених його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Під час розгляду справи у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представники відповідача та третьої особи - Міністерства розвитку громад та територій України висловили свої заперечення щодо їх задоволення, просили відмовити у позові.

Інші треті особи письмових пояснень щодо суті спору суду не надали, своїх представників в судове засідання не направили.

У судовому засіданні 29.06.2022 суд, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Так суд встановив, що ОСОБА_1 з 22.09.1997 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , отже є членом Привільської територіальної громади.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2022 №717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області згідно з додатком. Зокрема до переліку територіальних громад Луганської області включено Лозно-Олександрівську територіальну громаду, до складу якої увійшли території Лозно-Олександрівської, Вівчарівської (Троїцький район), Мирненської, Привільської (Троїцький район), Солідарненської, Шарівської територіальних громад з адміністративним центром у смт. Лозно-Олександрівка (код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ: 4420955700).

Проект вказаного розпорядження розроблено Міністерством розвитку громад та територій України та без зауважень погоджено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Луганською обласною державною адміністрацією та Міністерством юстиції України, із зауваженнями, які враховано частково, - Міністерством фінансів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (частина друга статті 113 Конституції України).

Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794-VII).

Згідно з частинами першою-третьою статті 3 Закону №794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Положеннями частини першої статті 19 Закону №794-VIІ встановлено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу, шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності, а видані ним розпорядження є обов`язковими до виконання.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97).

Положеннями статті 2 вищезазначеного Закону передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 3 Закону №280/97 встановлено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Статтею 4 Закону №280/97 визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 6 Закону №280/97 первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Приписами частини першої статті 10 Закону №280/97 передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону №280/97 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 №157-VIII (далі - Закон №157-VIII).

За приписами статті 1 вказаного Закону добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності.

Нормами статті 3 Закону №157-VIII встановлено, що суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Статтею 4 Закону №157-VIII визначено основні умови добровільного об`єднання територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №157-VIII добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися;

3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;

4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади;

5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання;

6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону №157-VIII адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади.

Частиною першою статті 5 Закону №157-VIII передбачено, що ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

За приписами частин третьої-п`ятої статті 7 Закону №157-VIII схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №157-VIII об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №157-VIII Кабінет Міністрів України може визнати об`єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об`єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об`єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об`єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом.

Якщо рада об`єднаної територіальної громади прийняла рішення про відмову у наданні згоди на добровільне приєднання до неї іншої територіальної громади за її ініціативою, Кабінет Міністрів України може скасувати рішення про визнання такої об`єднаної територіальної громади спроможною.

Статтею 11 Закону №157-VIII передбачено, що перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.

Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад (далі - Методика).

Відповідно до пункту 1 Методики, ця Методика визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (далі - перспективний план).

У розумінні пункту 2 Методики спроможна територіальна громада - це територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об`єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 4 Методики передбачено, що формування спроможних територіальних громад здійснюється шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об`єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.

Відповідно до пункту 5 Методики Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація розробляє відповідно до цієї Методики із залученням у разі потреби представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком.

Згідно з пунктом 11 Методики, з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями.

Пунктами 12-14 Методики передбачено, що з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.

З метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями.

За результатами консультацій оформляється протокол.

Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад.

Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.

За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.

Якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.

Згідно з пунктами 15-16 Методики проект перспективного плану розробляється в електронному та паперовому вигляді та включає: графічну частину, яка відображає межі спроможних територіальних громад, їх потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їх складу; перелік спроможних територіальних громад із зазначенням найменування територіальних громад, що входять до їх складу.

Проект акта Кабінету Міністрів України про затвердження перспективного плану (внесення змін до перспективного плану) вноситься Кабінетові Міністрів України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією в установленому порядку разом з паспортами спроможних територіальних громад.

14.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.04.2020 №562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (далі - Закон №562-ІХ), яким розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 71, відповідно до абзацу першого якого встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінету Міністрів України.

Також підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №562-ІХ встановлено, що визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюється на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №486-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Луганської області» затверджено перспективний план формування територій громад Луганської області. Згідно з указаним планом до складу Лозно-Олександрівської спроможної територіальної громади з адміністративним центром у смт. Лозно-Олександрівка (код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ: 4420955700) увійшли Лозно-Олександрівська, Вівчарівська (Троїцький район), Мирненська, Привільска (Троїцький район), Солідарненська, Шарівська територіальні громади.

Оскаржуваним розпорядженням від 12.06.2022 №717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» Кабінет Міністрів України визначив адміністративні центри та затвердив території територіальних громад Луганської області згідно з додатком, відповідно до якого до переліку територіальних громад Луганської області включив Лозно-Олександрівську територіальну громаду, до складу якої увійшли території Лозно-Олександрівської, Вівчарівської (Троїцький район), Мирненської, Привільської (Троїцький район), Солідарненської, Шарівської територіальних громад з адміністративним центром у смт.Лозно-Олександрівка (код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ: 4420955700).

З аналізу викладених вище приписів Закону №280/97 з урахуванням змін, внесених Законом №562-ІХ, на підставі яких відповідач реалізував свою компетенцію щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області, суд дійшов до висновку, що ці приписи не передбачають отримання погодження чи будь-якої іншої участі представників територіальних громад в процесі визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад.

Такий висновок суду наразі узгоджується із висновком Верховного Суду в постанові від 19.10.2022 у справі №640/32312/20.

З огляду на викладене твердження позивача про протиправність оскаржуваного розпорядження Кабінету Міністрів України у зв`язку з тим, що Привільська територіальна громада не брала жодної участі у процесі його прийняття Кабінетом Міністрів України, не надавала згоди на визначене цим розпорядженням та перспективним планом об`єднання з іншими територіальними громадами, не погоджувала обрання адміністративного центру не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому не беруться судом до уваги.

До того ж, суду не надано доказів оскарження або скасування перспективного плану формування територій громад Луганської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №486-р, з урахуванням якого прийнято оскаржуване розпорядження. Водночас стадія схвалення указаного перспективного плану та розпорядження Кабінету Міністрів України про його затвердження не оскаржується в даній адміністративній справі.

З огляду на викладене затверджена оскаржуваним розпорядженням Кабінету Міністрів України конфігурація Лозно-Олександрівської територіальної громади, до складу якої увійшли території Лозно-Олександрівської, Вівчарівської (Троїцький район), Мирненської, Привільської (Троїцький район), Солідарненської, Шарівської територіальних громад з адміністративним центром у смт. Лозно-Олександрівка саме внаслідок реалізації Урядом України передбачених Законом №280/97 повноважень щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад є законною.

Доцільно зауважити, що постановою Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 №160, з урахуванням, зокрема, оскаржуваного розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2022 №717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» були призначені перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020.

Відтак, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2022 №717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» фактично реалізоване, а юридичним наслідком такої реалізації є проведення місцевих виборів та створення і функціонування, зокрема органу місцевого самоврядування укрупненої Лозно-Олександрівської територіальної громади з урахуванням Привільської територіальної громади.

Також судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Привільська сільська рада Троїцького району Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04337699, місцезнаходження: Україна, 92123, Луганська область, Троїцький район, село Привілля, вулиця Центральна, будинок 9) як юридична особа є припиненою (дата запису про припинення: 05.08.2021, номер запису: 1003781120000015, підстава: рішення щодо реорганізації).

Ураховуючи викладене, скасування оскаржуваного розпорядження в частині, з якою не погоджується позивач, не відновить ймовірного порушеного його права та не призведе до будь-яких юридичних наслідків.

При цьому позивач у позовній заяві не зазначив, які саме безпосередньо його права та інтереси порушені Кабінетом Міністрів України внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження, за захистом яких він звернувся до суду. Судом у ході розгляду справи не встановлено порушення його прав та інтересів зазначеним розпорядженням, оскільки цей акт не породжує, не змінює та не припиняє безпосередньо права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписи частини першої та другої статті 5 КАС України визначають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, право кожної особи на звернення до суду у випадку, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси є беззаперечним та не може бути піддане сумніву. Водночас, визначені такою особою способи захисту або інші способи, які самостійно можуть визначатися судом, на переконання судової колегії, повинні передусім відповідати підставам позову та його змісту.

За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації (зокрема постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №9901/153/20, постанови Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №826/12456/18, від 17.02.2021 у справі №815/310/17, від 16.02.2021 у справі №320/950/19).

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Неправильний спосіб захисту та/або відсутність порушеного права або є підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, у той час як відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного розпорядження, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню з огляду не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Донець В.А.

Чудак О.М.