Рішення

від 01.12.2022 по справі 483/1278/21

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1278/21

Провадження № 2/483/54/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

23листопада 2022року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Марчука Р.М.,

прокурора - Чехліної В.О.,

представника відповідача Молоткова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовногопровадження цивільну справу за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації, державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» до Очаківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2021 року заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури звернулася до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що прокуратурою було встановлено порушення Покровською сільською радою вимог законодавства при передачі земельної ділянки ОСОБА_1 , якій рішенням від 14 вересня 2012 року № 4 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1250 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 від 16 січня 2014 року № 16220559. Спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, перебуває у постійному користуванні ДП «Миколаївське лісове господарство» та відноситься до земель лісогосподарського призначення, а тому повноваження щодо вилучення та передачі її у власність належали Очаківській РДА.

Посилаючись на викладене, прокурор просила усунути перешкодивласнику тапостійному землекористувачушляхом визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1250 га з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 по АДРЕСА_1 , а також зобов`язання відповідачки повернути земельну ділянку у власність держави в особі Очаківської районної державної адміністрації з постійним землекористуванням державним підприємством «Миколаївське лісове господарство».

27 серпня 2022 року представником відповідача Очаківської міської ради через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» створений рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів 15 жовтня 1992 року площею 17890, 2 га, однак проект організації території Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» не виконаний (Т.1, а.с. 194-196).

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що спірна земельна ділянка перебуває водночас в межах об`єкту природно-заповідного фонду, а саме регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», та території ДП «Миколаївське лісове господарство», а тому передача її у приватну власність порушує інтереси держави і суспільства та є незаконною. Необхідність подачі прокуратурою позову в інтересах держави прокурор обґрунтувала тим, що жоден з державних органів не звернувся до суду з позовом про повернення земельної ділянки у власність держави та не виявив відповідних намірів, що підтверджується, крім іншого, відповідними листами ДП «Очаківське лісомисливське господарство» та Миколаївської районної державної адміністрації.

Представник відповідача Очаківської міської ради Миколаївського району Миколаївської областів судовомузасіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причин неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник позивача Миколаївської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Судом встановлено,що напідставі рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 14 вересня 2012 року № 4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1250 га у власність відповідачці ОСОБА_1 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_1 (а. с. 22).

З матеріалівсправи вбачається,що правовласності навказану земельнуділянку зареєстрованоза ОСОБА_1 у Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно16січня 2014року таостанній виданосвідоцтво проправо власності№ НОМЕР_1 (а. с. 23-26).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_1 , входить до складу земель державного лісового фонду Кінбурнського лісництва ДП «Очаківське ЛМГ» в межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, відноситься до земель лісогосподарського призначення, перебуває у державній власності та у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ» (після реорганізації ДП «Миколаївське лісове господарство»), що підтверджується роздруківкою з Публічної кадастрової карти України за вкладкою «ліси», роздруківкою з Публічної кадастрової карти України за вкладкою «Смарагдова мережа», інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 25 лютого 2021 року, інформацією ДП «Очаківське ЛМГ» від 11 червня 2021 року (Т.1, а.с. 27-33, 34-47, 48-49).

Зіставленням фрагментів з Публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталів 3-5, 10, 19-21, 26, 58, 114-116, 148-150, 174 Кінбурнського лісництва та кварталів 45-47, 56 Василівського лісництва ДП «Очаківське лісомисливське господарство» і межами їх таксаційних виділів, котрі долучено до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 25.02.2021 №158, втановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 була розташована у кварталі 45, виділі 1.

Факт належності земельної ділянки до земель державного лісового фонду підтверджується також і інформацією ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від 01 лютого 2021 №31 та долученою до неї технічною документацією щодо інвентаризації земель державного лісового фонду державної власності, які знаходяться в користуванні державного підприємства (а.с. 34-47).

Відповідно до пояснювальної записки та переліку документації із землеустрою, що містяться у технічній документації, земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 належала до земель державного лісового фонду, які перебували у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ».

За даними Публічної кадастрової карти (шари кадастру «лісовий кадастр») зазначена земельна ділянка на теперішній час накладається на землі державного лісового фонду.

Вказане свідчить, що надана у власність відповідачці земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 на момент її передачі та на цей час належить до земель державного лісового фонду, перебуває у постійному користуванні ДП «Миколаївське лісове господарство».

Згідно інформації Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 15 червня 2021 року проект землеустрою або інша землевпорядна документація стосовно відведення вищезазначеної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, а також вилучення її зі складу земель ДП «Очаківське ЛМГ» на розгляд та погодження до Управління не надходили і, відповідно, висновки не надавалися (Т.1, а.с. 68).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що надання земельної ділянки, яка перебуває у власності чи користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 ЗК України визначено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 32 Лісового кодексу України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема, передачу у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припинення права користування ними.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, крім випадків, визначених ч. 7 цієї статті (ч. 3 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Вилучення спірної земельної ділянки в порядку ст. 149 ЗК України Миколаївською РДА не здійснювалося, що вбачається з повідомлення голови Миколаївської РДА (Т.1, а.с. 60).

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», що діяло на час прийняття оскаржуваного рішення, з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері було заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення.

Отже, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян було заборонено.

Таким чином, розпорядження спірною земельною ділянкою не відносилось до повноважень Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, а тому земельну ділянку було надано у власність відповідачці ОСОБА_1 з перевищенням повноважень та поза волею належного розпорядника Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, без вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» всупереч існування заборони на вилучення та передачу лісових ділянок у приватну власність громадян.

Оцінюючи доводи представника відповідача про відсутність доказів того, що спірна земельна ділянка розташована в межах території об`єкту природно-заповідного фонду РЛП «Кінбурнська коса», суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду належать, зокрема, регіональні ландшафтні парки.

Судом встановлено, що15 жовтня 1992 року Миколаївською обласною радою у в межах своєї компетенції було прийнято рішення № 16 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (Т.1, а.с. 63), в якому визначено загальний розмір території цього парку та конкретні землі, що входять до складу створеного парку, надавши таким чином цим землям статусу території та об`єктів природно-заповідного фонду України. До складу територій цих земель увійшли землі Покровської сільської ради, до яких входять території с. Покровка, с. Покровське та с. Василівка, а відтак на ці землі також розповсюджується правовий режим земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до цих рішень та проекту створення парку вся територія півострова в межах області та відповідно й спірна земельна ділянка входять в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Кінбурнська коса».

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЗК України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Статтею 186-1 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику Європейського суду з прав людини, яка згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Зокрема, у справі «Сєрков проти України» (рішення від 07 липня 2011 року) ЄСПЛ зазначив, що правомірність втручання держави у право на мирне володіння майном визначається за такими критеріями: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. При цьому, у зазначеній справі ЄСПЛ констатував, що недоліки законодавства, яке допускає більш ніж одне тлумачення правової норми, усуваються за допомогою сталого та послідовного її тлумачення національними судами.

Практика в даній категорії спорів є послідовною та сталою.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини, не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого Протоколу до ЄКПЛ.

Конституція України, зокрема ст.ст. 13, 14, визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в державі.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Покровської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1250 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд суперечить нормам ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), а тому є незаконним та у відповідності до ст. 21 ЗК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно зі статтею 18 зазначеного Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно - правового інтересу у встановленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Згідно статті 26 вказаного Закону, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи наведене, одночасно із визнанням незаконним та скасуванням рішення Покровської сільської ради від 14 вересня 2012 року №4 підлягає визнанню недійсним та скасуванню свідоцтво про право власності від 16 січня 2014 року №16220559 та припиненню право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1250 га з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 по АДРЕСА_1 , яке зареєстровано 16.01.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №4273936.

Способи захисту цивільних прав визначаються статтею 16 ЦК України, і їх перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вирішуючи спір, суд враховує, що 26 березня 2021 року Миколаївською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження №167-р, яким затверджено передавальний акт активів та зобов`язань Очаківської районної державної адміністрації до Миколаївської районної державної адміністрації.

Отже, власником спірної земельної ділянки є держава в особі Миколаївської районної державної адміністрації з правом постійного користування державним підприємством «Миколаївське лісове господарство», чиї права підлягають захисту шляхом усунення перешкод в їх реалізації.

Розподіляючи судові витрати, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує на користь Миколаївської обласної прокуратури відшкодування сплаченого судового збору з відповідачів Очаківської міської ради Миколаївського району Миколаївської області в розмірі 2 270 грн за немайновувимогу провизнання незаконнимта скасуваннярішення, з ОСОБА_1 5675 грн (за дві вимоги немайнового характеру та за розгляд заяви про забезпечення позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації, державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» до Очаківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику та постійному землекористувачу Миколаївській районній державній адміністрації та ДП «Миколаївське лісове господарство» - у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконнимта скасуваннярішення Покровськоїсільської радиОчаківського районуМиколаївської області від 14 вересня 2012 року № 4 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1250 га з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власність.

Усунути перешкоди власнику та постійному землекористувачу Миколаївській районній державній адміністрації та ДП «Миколаївське лісове господарство» - у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 16 січня 2014 №16220559 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1250 га з кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 по АДРЕСА_1 (запис №4273936).

Усунути перешкоди власнику та постійному землекористувачу Миколаївській районній державній адміністрації та ДП «Миколаївське лісове господарство» - у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,1250 га із кадастровим номером 4825183200:02:000:0051 по АДРЕСА_1 .

Стягнути з Очаківської міської ради на користь Миколаївської обласної прокуратури 2 270 (дві двісті сімдесят) гривень в рахунок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури 5 675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень в рахунок судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 грудня 2022 року.

Головуюча: