Рішення

від 01.12.2022 по справі 551/2055/22

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/2055/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2022 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Шишаки Полтавської області, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Охтирський хлібокомбінат» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, завданої незаконним звільненням,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2022 до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТДВ «Охтирський хлібокомбінат» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за незаконне звільнення в розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач був незаконно звільнений 25 лютого 2022 року з посади водія ТДВ «Охтирський хлібокомбінат». Про своє звільнення він довідався після того, як 16 березня 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією. При цьому підприємство відмовило йому в видачі наказу про звільнення та трудової книжки.

Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 21 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Цією ж ухвалою у відповідача за клопотанням позивача витребувано копії наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи, документів, що стали підставою для видання даного наказу, документів, що підтверджують ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом, а також оригінал трудової книжки ОСОБА_1 .

Шляхом подання письмової заяви від 25 жовтня 2022 року (отримана судом 04.11.2022) відповідач збільшив позовні вимоги, доповнивши їх вимогою про скасування наказу про його звільнення від 25 лютого 2022 року.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками була отримана відповідачем 09.11.2022, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходило, однак відповідач виконав ухвалу суду на надіслав в його розпорядження документи, що витребувались судом.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проведено судом без повідомлення сторін за наявними матеріалами, що були надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні юридичні факти та правовідносини, які їх супроводжують.

Згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (записи №№ НОМЕР_2 та 28) 19 січня 2022 року його було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів ТДВ «Охтирський хлібокомбінат», а 23 лютого 2022 року звільнено з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором за наказом № 23/02-03 від 23.02.2022 (а.с.41-42).

З тексту даного наказу слідує, що водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 звільнено 23.02.2022 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (пункт 3 статті 40 КЗпП). Бухгалтерії наказано провести виплати згідно з законодавством. Підставою вказано акт проведення службового розслідування від 23.02.2022 (а.с.43).

Відповідно до акту проведення службового розслідування від 23 лютого 2022 року, затвердженого директором ТДВ «Охтирський хлібокомбінат» ОСОБА_2 та підписаного членами комісії підприємства ОСОБА_3 (виконавчий директор), ОСОБА_4 (завідувач експедиції), ОСОБА_5 (старший менеджер зі збуту) судом встановлено, що на підставі наказу від 15.02.2022 № 15/02-01 «Про проведення службового розслідування» комісією встановлено систематичне невиконання водієм автотранспортних засобів ОСОБА_1 обов`язків покладених на нього трудовим договором та запропоновано застосувати до нього стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді звільнення (а.с.47-48).

З тексту акту встановлено, що до водія ОСОБА_1 23.01.2022 та 07.02.2022 були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган за прогули.

11, 14 та 15 лютого 2022 року водій ОСОБА_1 систематично не довозив до покупців хлібобулочні вироби. Від надання пояснень про причини недовозу продукції та від надання підписів він відмовився.

Таким чином, комісією було встановлено, що даний працівник несумлінно виконує покладені на нього обов`язки: допускає прогули та недовезення продукції покупцям.

Відповідно до акту від 23 лютого 2022 року, складеного комісією у вищенаведеному складі, виконавчим директором ТДВ «Охтирський хлібокомбінат» ОСОБА_3 в присутності інших членів комісії було зачитано в голос водію ОСОБА_1 наказ № 23/02-03 від 23.02.2022 про звільнення. Останній відмовився від підпису про ознайомлення з наказом та отримання його копії (а.с.49).

Копія наказу про звільнення направлена ОСОБА_1 поштою за супровідним листом від 23.02.2022 № 23/02-01 в якому йому також вказано про необхідність з`явитись до ТДВ «Охтирський хлібокомбінат» для отримання наказу про звільнення, трудової книжки, заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку (а.с.50).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_3 від 16 квітня 2022 року № 1/569 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній частині з 16 березня 2022 року (а.с.8).

04 квітня 3033 року за № НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТДВ «Охтирський хлібокомбінат» направлено повідомлення про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 16 березня 2022 року призваний на військову службу за мобілізацією та за ним зберігається місце роботи та середній заробіток на підприємстві (а.с.17).

26 липня 2022 року ОСОБА_1 звертався до ТДВ «Охтирський хлібокомбінат» з письмовою заявою про видачу йому документів про звільнення, проведення остаточного розрахунку та видачу трудової книжки (а.с.9), однак даний лист не був отриманий адресатом та повернутий відділенням поштового зв`язку по закінченню строку зберігання (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Статтею 139 КЗпП передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно з п. 2. ч.1 ст. 232 КЗпП безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 235 ЦПК України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях

Виконавши ухвалу суду та направивши в розпорядження витребувані документи, відповідач підтвердив належними доказами правомірність своїх дій щодо звільнення позивача на підставі п.3 ст. 40 КУпАП за систематичне невиконання ним обов`язків покладених на нього трудовим договором після застосування до нього двох дисциплінарних стягнень протягом короткого періоду роботи. Також відповідачем надано суду докази намагання вручити позивачу копію наказ про звільнення, видати трудову книжку та провести з ним остаточний розрахунок.

В той же час, суд вважає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження його незаконного звільнення, а наведені ним доводи та надані ним докази свідчать не на його користь.

Так, з доводів позивача та наданих позивачем доказів вбачається, що з 24 лютого 2022 року він не отримував від відповідача жодних виплат, про своє звільнення дізнався випадково, звернувшись до відділу кадрів. При цьому був призваний на службу 16 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як місцем його проживання є м. Лебедин Сумської області.

Вищевказане свідчить про те, що позивач змінив місце проживання та не виконував службових обов`язків водія автотранспортних ТДВ «Охтирський хлібокомбінат» засобів, принаймні з 24 лютого 2022 року по 16 березня 2022 року, хоча вважав себе пов`язаним трудовими відносинами з відповідачем у цей період.

Разом з тим суд вважає, що хлібокомбінат належить до об`єктів критичної інфраструктури, а його безперебійна діяльність є стратегічно важливою для суспільства та населення в умовах воєнного стану.

Доказів того, що позивачу на цей період надавались відпустки, відгули чи якимось іншим чином унормовувалась його відсутність на роботі в цей період останній суду не надав. Як не навів суду жодних пояснень з цього приводу, фактично опустивши дані обставини, однак наполягає на незаконності свого звільнення з роботи, незважаючи на вказані обставини.

Таким чином, суд вважає, що поведінка позивача у вигляді відсутності на роботі в період з 24.02 по 16.03.2022, коли він вважав себе пов`язаним трудовими відносинами з ТДВ «Охтирський хлібокомбінат», узгоджується з даними акту службового розслідування від 23.02.2022 про те, що позивач протягом короткого проміжку часу допускав систематичні порушення трудової дисципліни.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем при звернені до суду не вірно вказано дату видачі наказу про звільнення 25 лютого 2022 року, в той час як відповідний наказ було видано 23 лютого 2022 року, що узгоджується з поясненнями позивача про те, що починаючи з 24 лютого 2022 року він не отримував жодних виплати від відповідача.

На думку суду сам по собі факт мобілізації позивача до ЗС України 16.03.2022 року жодним чином не свідчить про незаконність його звільнення з роботи 23.02.2022 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП за відсутності доказів зворотного, які не були надані позивачем суду.

Відмова відповідача ознайомитись з наказом про звільнення 23.02.2022 (а.с.49) та його відсутність на роботі, починаючи з 24.02.2022 не дозволили відповідачу виконати вимоги трудового законодавства та видати позивачу копію наказу про звільнення, труду книжку із відповідним записом та провести остаточний розрахунок, однак відповідачем були вжиті відповідні заходи для цього шляхом направлення позивачу відповідного листа з додатком у вигляді наказу про звільнення (а.с.50).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є недоведеними, а отже задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову у задоволені основних позовних вимог не підлягають задоволенню і похідні вимоги у вигляді стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, завданої незаконним звільненням.

Документально підтверджені судові витрати у справі відсутні. Відповідно до положень п. 1 та п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивач звільнений.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 264-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Охтирський хлібокомбінат» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, завданої незаконним звільненням відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня його проголошення (підписання).

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап