Рішення

від 18.11.2022 по справі 753/7502/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7502/21

провадження № 2/753/507/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Шаповалової К.В.,

за участі секретаря судового засідання Лісовської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що її бабуся - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя вона потребувала допомоги, як матеріальної так і моральної, постійного догляду. Доглядали за бабусею вона, її чоловік, мама та тато. Інший син бабусі- ОСОБА_4 не приділяв жодної уваги своїй матері та постійно зловживав спиртними напоями. Як ОСОБА_4 так і його син ОСОБА_2 (відповідач) ухилялись від надання допомоги бабусі. Оскільки на час подання позову до суду майно, яке належало бабусі, належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, просила суд усунути відповідача від спадкування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2021 року цивільну справу № 753/7502/21 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справа була передана судді 15 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вищевказаної ухвали, позивачем було подано заяву від 07 червня 2021 року (вх. №39179) про усунення недоліків та надано виправлену позовну заяву.

24 червня 2021 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 29 липня 2021 року на 11:30 год.

Підготовче засідання призначене на 29 липня 2021 року було відкладено на 13 жовтня 2021 року.

Підготовче засідання 13 жовтня 2021 року не відбулось у зв`язку із перебуванням судді у відгулі за раніше відпрацьований вихідний день. Засідання було перенесено на 09 листопада 2021 року на 12:00 год.

Підготовчі засідання 09 листопада 2021 року та 18 січня 2022 року були відкладені. Зокрема, 18 січня 2022 року відповідач у справі отримав копію позовної заяви з додатками та зазначив про необхідність скористатись правовою допомогою.

Підготовче засідання призначене на 02 березня 2022 року не відбулось оскільки, відповідно до розпорядження голови Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2022 року № 2-вс у зв`язку з введенням на території України 24 лютого 2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з метою збереження життя та здоров`я працівників суду та відвідувачів оголошено здійснення розгляду лише кримінальних проваджень, у яких особи тримаються під вартою та у разі наявності клопотань, що потребують невідкладного розгляду, а також припинено пропуск до приміщення суду усіх відвідувачів, окрім учасників судового процесу за заявами та клопотаннями, що потребують невідкладного розгляду. Згодом підготовче засідання було призначено на 02 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 02 червня 2022 року підготовче засідання було відкладено на 23 червня 2022 року на 16:40 год. за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 23 червня 2022 року підготовче провадження по справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 серпня 2022 року.

Судове засідання призначене на 08 серпня 2022 року було відкладено за клопотанням представника відповідача на 04 жовтня 2022 року на 14:30 год.

У судовому засіданні 4 жовтня 2022 року представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копію рішення суду від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним правочинів. Враховуючи обґрунтування неможливості надати вказану копію рішення раніше та з огляду на відсутність заперечень з боку представника позивача, суд ухвалив клопотання задовольнити.

Також, у судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, вказала, що підстава для усунення відповідача від спадкування є те, що його батько після смерті матері ОСОБА_3 , не мав права на обов`язкову частку. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти заявлених вимог, зазначила, що відсутні підстави для усунення відповідача від спадкування. Крім того, просила суд врахувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року було задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Майорової В.В. про витребування від Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії заповітів, які містяться у матеріалах спадкової справи № 66260686, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Судове засідання по справі було відкладено на 28 жовтня 2022 року на 10:00 год.

27 жовтня 2022 року на адресу суду від Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшли витребувані документи.

У судове засідання 28 жовтня 2022 року сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили, враховуючи факт того, що представники сторін проявляли зацікавленість у розгляді справи, суд відклав судовий розгляд на 18 листопада 2022 року.

18 листопада 2022 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі.

18 листопада 2022 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, проти позовних вимог заперечує, у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи та докази, надані сторонами, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 5).

До складу спадщини (спадкової маси), яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , увійшли, зокрема, 33/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори 21 серпня 2007 року за реєстровим № 4-747, та земельна ділянка, на якій розташоване вказане домоволодіння, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:009:0100, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 793988, виданого Київською міською радою 7 травня 2010 року.

Згідно з відповіді Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори від 18 жовтня 2022 року, у спадковій справі № 445/2020 відкритої після померлої ОСОБА_3 наявні наступні заповіти: від 27 вересня 2005 року про те, що ОСОБА_3 заповідала все своє майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках кожному; від 29 січня 2011 року про те, що ОСОБА_3 заповідала все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; від 14 липня 2016 року про те, що ОСОБА_3 заповідала все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 174-178).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 6).

24 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю. була заведена спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_4 . Станом на 29 грудня 2020 року спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини - ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_6 подав заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с. 13).

26 грудня 2016 року між продавцем ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу 33/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-21).

Цього ж дня 26 грудня 2016 року між продавцем ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:009:0100, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-17). Вказані договори нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М. за реєстровими номерами 4885 та 4887, відповідно.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року визнано недійсним договір купівлі-продажу 33/100 часток домоволодіння від 26 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною за реєстровим № 4885. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною за реєстровим № 4887. Вказане рішення набрало законної сили 25 липня 2022 року (а.с. 156-162).

Як вказала у позовній заяві позивачка, відповідач, як і його батько, за життя ОСОБА_3 не надавали їй жодної допомоги (матеріальної, моральної), не піклувались про неї, не утримували.

За статтею 1216 та статтею 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України, передбачено право на спадкування, яке відповідно, мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Підстави усунення від права на спадкування передбачені статтею 1224 ЦК України, зокрема, відповідно до її частини третьої, не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Крім того, факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо допомоги спадкодавцю встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому враховується поведінка особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Правило частини п`ятої статті 1224 Цивільного Кодексу України стосується всіх спадкоємців за законом, навіть й тих, які відповідно до Сімейного кодексу України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

На підтвердження наявності підстав для усунення відповідача від спадкування позивачем до позову долучені копію нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що вони підтверджують факт того, що піклуванням, доглядом та матеріальним забезпеченням ОСОБА_3 займались ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , а ОСОБА_4 та його син ОСОБА_2 взагалі не займались піклуванням, доглядом та матеріальним забезпеченням ОСОБА_3 (а.с. 35-37).

Крім того, позивачем було надано копію акту про не проживання осіб за місцем реєстрації від 20 січня 2021 року, який підписаний ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 про те, що зокрема ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 15 червня 2006 року (а.с. 34).

З аналізу статті 1224 ЦК України вбачається, що для усунення від спадкування має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Тобто, в судовому засіданні повинно бути чітко доведено те, що спадкоємець ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

А ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2019 року у справі № 589/3209/16-ц, постанова від 22 жовтня 2018 року у справі № 644/7044/15-ц).

Також у справі № 727/3905/16-ц Верховний Суд зазначив, що правове значення при вирішенні спору має доведеність сукупності обставин: ухилення спадкоємця (умисні винні дії або бездіяльність) від надання допомоги при можливості її надання спадкодавцю; який перебуває у безпорадному стані через похилий вік чи хворобу; існує потреба спадкодавця в допомозі саме цього спадкоємця.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані через похилий вік чи мала певну хворобу, (каліцтво), через яку також перебувала у безпорадному стані.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_3 потребувала допомоги саме відповідача, який умисно ухилявся від надання допомоги при можливості її надання.

Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, як і належного обґрунтування існування сукупності обставин, на підставі яких можливо вирішення питання щодо наявності підстав для усунення від спадкування, зокрема відповідача ОСОБА_2 .

Зазначена представником позивача у судовому засіданні обставина для усунення від спадкування як відсутність у батька відповідача права на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_3 не є обставиною, визначеною статтею 1224 ЦК України.

Надані суду нотаріально завірені заяви ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судом оцінюються критично, оскільки вони не є належними та достатніми доказами у вказаній справі.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки стаття 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (стаття 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Таким чином, враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем не доведено суду та не надано належних, достатніх та допустимих доказів існування обставин, з якими норми чинного законодавства України пов`язують можливість усунення від спадкування спадкоємців, відповідача у цій справі, суд доходить висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір, відповідно до статті 141 ЦПК України, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 51, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 1 грудня 2022 року.

Суддя К.В. Шаповалова