Постанова

від 01.12.2022 по справі 697/242/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1542/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №697/242/22 Категорія: на ухвалу Колісник Л.О. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Новікова О.М., за участю секретаря Попової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблина С.В. про визнання договорів дарування недійсними, -

в с т а н о в и в :

У лютому2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого Канівською міською державною нотаріальною конторою 05.12.1995 за реєстрованим номером 1-2830. Право власності було зареєстроване 08.12.1995 у Канівському ВВ КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» в книзі № 31, реєстровий номер 4401.

У даному будинку проживав з часу отримання його у власність разом з колишньою дружиною та спільними дітьми.

Вказує, що останнім часом значно погіршилось здоров`я узв`язку з чим його було направлено на обстеження та 30.11.2021 року встановлено І групу інвалідності по зору.

12 жовтня 2021 року було укладено договір дарування жилого будинку та присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Зазначив, що зміст договорів дарування нотаріус не зачитував, як зазначено в них. Підпис в договорах належить йому.

Підписуючи договори дарування вважав, що він підписав договори довічного утримання та діти будуть допомагати, тобто помилився щодо правовї природи правочину, оскільки хотів укласти договір довічного утримання так як має ряд хронічних захворювань і потребує сторонньої допомоги і підтримки.

Також вказує, що договір дарування був укладений під впливом тяжкої обставини, саме хвороби та безпорадного, безпомічного стану, потребує постійної сторонної допомоги та додаткових матеріальних коштів на лікування та утримання, а договори дарування є вкрай невигідними для нього, не відповідають його волі та життєвим обставинам, які склалися для нього.

Вважає, що що є всі підстави визнати укладені договори дарування житлового будинку та земельної ділянки від 12 жовтня 2021 року між ним та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 недійсними.

На підставі наведеного, позивач просив суд визнати недійсними договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 12 жовтня 2021 року між ним і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також договір дарування земельної ділянки, площею 0,6 га, кадастровий номер 7110300000:02:002:0338, яка розташована по АДРЕСА_1 , які посвідчені приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу, реєстрований номер 2083 та 2085 відповідно.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблина С.В. про визнання дарування недійсними.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблина С.В. про визнання договорів дарування недійсними закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що дослідивши заяву позивача про відмову від позову та матеріали справи суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач , відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови суд не встановив і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як необгрунтовану, постановлену з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції приймаючи заяву про відмову від позову не пересвідчився у дійсних наміріах та поспішно , передчасно прийняв ухвалу, якою закрив провадження у справі.

Важає, що судом грубо порушено положення ст.ст. 2, 3, 4, 6, 10, 12 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Шишка Р.І. просили ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської обалсті від 05 вересня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, вважаючи, що ухвала суду винесена у відповідності з нормами цивільного та цивільно процесуального законодавства та є обгрунтованою і законною, а апеляційна скарга необгрунтована та незаконна.

В обгрунтування відзиву зазначають, що заява про відмову від позову підписана особисто позивачем і даний підпис збігається з його підписом на інших документах.

Також до матеріалів справи не додано жодного процесуального документу, який би підтверджував факт підроблення підпису заявника.

Звертають увагу апеляційного суду на ту обставину, що твердження апелянта про те, що про існування ухвали він дізнався тількки з ЄДРСР не відповідає дійсності, оскільки в ЄДРСР в тексті документу відсутні прізвища сторін по справі, а таке твердження апелянта є введення суду в оману.

Всі доводи апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та надуманими, а також суперечливими між собою, як і посилання на законодавство, яке він вільно трактує в своїх інтересах.

Частиною 1ст. 367 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд проходить до наступних висновків.

Приймаючи заяву про відмову від позову на закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від позову і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

Проте такі висновку суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи 07 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської обалсті від 10 лютого 2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року прийнято справу до провадження іншим складом суду та призначено підготовче засідання.

30 червня 2022 року ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

01 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду через засоби поштового зв`язку заяву про відмову від позову, в якій просив прийняти відмову від позову та закрити провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджет.

В поданій заяві ОСОБА_1 про відмову від позову в прохальній частині зазначено прийняти відмову від позову та закриття провадження по справі, разом з тим не було вказано, що не заперечує проти рогляду даної справи без його участі.

Згідно ч. 2 ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженням на їх вчинення.

Із протоколу судового засідання від 05 вересня 2022 року та оскаржуваної ухвали суду вбачається, що розгляд заяви позивача про відмову від позову було розглянуто у відсутності позивача.

Відтак суд не з`ясувавши питання про те, чи є ця заява заявою про відмову від позову, чи така заява є заявою про залишення позову без розгляду, передчасно дійшов висновків про закриття провадження у справі, не роз`яснивши заявнику наслідки закриття провадження.

Апеляційний суд, звертає увагу на той факт, що позивач по справі є особою, якій встановлено І групу інвалідності по зору, що підтверджується довідкою МСЕК Серія №355463 та пенсійним посвідчення Серія НОМЕР_1 .

Окрім того, відповідно доч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За таких обставин, висновки судупро те, що справа підлягає закриттю у зв`язкуз відмовоюпозивача від позову, суперечить вимогам чинного закондавства та порушує права позивача, оскільки судом не роз`яснено позивачу наслідки, передбачені ч. 2 ст. 206 ЦПК України.

Згідно п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що у відповідності до вимог п.4 ч.1ст. 379 ЦПК Україниє підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 версеня 2022 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції з часу складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 грудня 2022 року.

Судді: