Рішення

від 21.11.2022 по справі 276/831/22

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/831/22

Провадження по справі №2/276/279/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про стягнення коштів, з участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю НАТ «Полісся», -

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Хорошівської селищної ради, просила стягнути з відповідача на її користь набуті без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 40203,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона прийняла спадщину за законом, яка зокрема складається із земельної ділянки, площею 1,5395 га, що розташована на території Поромівського старостинського округу. У грудні 2021 їй стало відомо, що Хорошівська селищна рада уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ НАТ «Полісся», за період з 22.12.2017 по 21.10.2021 відповідач отримував орендну плату, яка складала 13401,00 грн на рік. Вважає, що у відповідача не виникло права користування земельною ділянкою, селищній раді було відомо про наявність спадкоємця. Тому, отримані кошти від надання в оренду землі є такими, що отримані без достатньої правової підстави. Відтак, на підставі ст. 1212 ЦК України просила стягнути з відповідача кошти в сумі 40203,00 гривень, як орендна плата за 3 роки.

Ухвалою судді від 13.06.2022 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

01.07.2022 Хорошівською селищною радою до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що права власника земельної ділянки, в тому числі на передачу землі в оренду та отримання орендної плати, виникли у позивача лише з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку в жовтні 2021 року. ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, отримала свідоцтво про право на спадщину 08.10.2021, тобто більше ніж через 12 років з часу відкриття спадщини. Хорошівська селищна рада на підставі рішення сесії від 22.12.2017, керуючись положеннями ст.4 Закону України «Про оренду землі» та ст. 1285 ЦК України, діяла в межах своїх повноважень, реалізуючи функцію з управління спадковим майном земельною ділянкою, що входила до складу спадщини, уклала з ТОВ НАТ «Полісся» договір оренди та отримувала визначену орендну плату. Вважає необґрунтованими посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, оскільки договір оренди є достатньою та належною підставою для отримання коштів. Крім цього, розмір орендної плати, яку отримувала Хорошівська селищна рада, становив 1340,0 гривень в рік. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення з селищної ради коштів, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

21.11.2022 відповідачем подано додаткові пояснення до відзиву, де зазначено, що не відповідають дійсності твердження позивача про те, що відповідачу було достеменно відомо про наявність спадкоємця. Лише 02.02.2021 рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішення суду набрало чинності 05.03.2021. Довідки, що додані до позовної заяви, датовані 22.02.2022 та були видані вже після ухвалення судом цього рішення.

Позивач та представники сторін в судове засідання не з`явились, до суду подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи без участі сторін та третьої особи.

У відповідності до ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно достатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихстаттею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1статті 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , а також рішенням Володарсько-Волиснького районного суду Житомирської області від 02.02.2021, яким факт їх родинних відносин.

19.10.2013 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , змінивши прізвище на ОСОБА_6 (свідоцтво про шлюб а.сп.10).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області (а.сп.7).

Згідно з довідками, виданими виконавчим комітетом Хорошівської селищної ради від 22.02.2022 №198 та №199, на день смерті спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті, за шість місяців до смерті та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 , разом зі спадкодавцем за цією ж адресою були зареєстровані та проживали дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та співмешканка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

28.10.2021 ОСОБА_1 , як спадкоємиці майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,5395 га, розташованої на території Поромівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки №1821183600:04:002:0065 (а.сп.8).

Рішенням Хорошівської селищної ради 10 сесії 8 скликання від 22.12.2017 №264 вирішено передати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, власники яких померли, за відсутності спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, а також відмови від її прийняття після шести місяців з дня відкриття спадщини, за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Хорошівської селищної ради строком на 7 років, або до моменту появи спадкоємців чи до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, зокрема на території Поромівського старостинського округу в кількості 10 ділянок площею 33,0685 га за межами сіл Поромівка, Красногірка, Калинівка; установлено річний розмір орендної плати 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (паю). (а.сп.43-44).

01.03.2018 між Хорошівською селищною радою в особі селищного голови Столярчука Володимира Володимировича, діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення 10 сесії 8 скликання від 22.12.2017 №264, та ТОВ «НАТ Полісся» укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,5395 га з кадастровим номером 1821183600:04:002:0065, яка знаходиться на території Хорошівської об`єднаної територіальної громади Хорошівського району Житомирської області.

Пунктом 7 цього договору передбачено, що договір укладено на 7 років з моменту підписання його сторонами та діє протягом встановленого строку, або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на дану земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, 10% від середньої вартості земельної частки (паю) і становить на 2018 рік 1340 гривень 20 копійок.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи вищезазначене, всі права власника земельної ділянки, в тому числі на передачу землі в оренду та отримання орендної плати, у позивача виникли з моменту оформлення права власності на земельну ділянку в жовтні 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», ст. 93 Земельного кодексу України договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною четвертою ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

У ч. 5 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

Відповідно до положень ст. 1285 ЦК України якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

Згідно ст. 30-1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування, може прийматися і у разі відсутності державної реєстрації права власності територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

З матеріалів справи вбачається, що спадщина після смерті ОСОБА_2 , до складу якої входила земельна ділянка з кадастровим номером 1821183600:04:002:0065 площею 1,5395 га, відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, лише 02 лютого 2021 року рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області №276/54/21 було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказане рішення суду набрало законної сили 05.03.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, отримала Свідоцтво про право на спадщину 08.10.2021 року, тобто більше ніж через 12 років з часу відкриття спадщини.

З огляду на зазначені вище норми законів та з`ясовані обставини справи, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що діючи у межах своїх повноважень та реалізуючи функцію з управління спадковим майном - земельною ділянкою, що входила до складу спадщини, Хорошівська селищна рада на підставі ст. 4 Закону України «Про оренду землі», ст. 1285 ЦК України, уклала з ТОВ «АТ ПОЛІССЯ» договір оренди та, відповідно, отримувала визначену орендну плату.

Що стосується доводів позивача про наявність підстав для застосування положень ст. 1212 ЦК України та стягнення з відповідача безпідставно отриманої орендної плати, то суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За змістом положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України

Посилання в даному випадку на ст. 1212 ЦК України є необґрунтованим, оскільки підстава для передачі в оренду земельної ділянки та отримання за це грошових коштів була, що підтверджується рішенням Хорошівської селищної ради 10 сесії 8 скликання від 22.12.2017 №264 про передачу в оренду земельних ділянок, а також договором оренди земельної ділянки площею 1,5395 га з кадастровим номером 1821183600:04:002:0065, укладеним 01.03.2018 між Хорошівською селищною радою та ТОВ «НАТ Полісся».

Крім того, позивачем безпідставно визначено суму коштів 40203,00 гривень, як орендної плати за 3 роки, що слід стягнути з відповідача. Так, розмір орендної плати, яку отримувала Хорошівська селищна рада в рік по Договору від 01.03.2018 року становив 1340,20 гривень, що слідує з копії договору оренди.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення грошових коштів із заявлених позивачем підстав. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2,12, 13, 76-79,81,82,258,259, 263-265, 268,273, 274, 277-279, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про стягнення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ;код РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Хорошівська селищна рада, адреса: вул.Героїв України, 13, смт Хорошів, Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 04344587.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю НАТ «Полісся», адреса: вул.Житомирська, 16, с. Поромівка, Житомирського району Житомирської області.

Повний текст рішення виготовлено 30.11.2022.

Суддя А.М. Збаражський