Ухвала

від 21.11.2022 по справі 160/16496/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 листопада 2022 рокуСправа №160/16496/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 10.01.2022 у справі №160/16496/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №160/16496/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-311526-55.

Позивач звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення від 10.01.2022 у справі №160/16496/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіпро визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у даній справі призначено заяву про роз`яснення судового рішення до розгляду в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю 18.11.2022 світла в приміщенні суду, що пов`язано з ракетною атакою російської федерації на м. Дніпро, розгляд заяви здійснюється 21.11.2022.

Заявник просить роз`яснити чи передбачає судове рішення про визнання протиправною та скасування вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-311526-55, скасування нарахування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ЄСВ в сумі 35588,74 грн. ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що на думку, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №160/16496/21 було визнано протиправною та скасовано лише вимогу про сплату боргу (недоїмки). Відповідач відмовляється зняти нараховану суму, що оспорювалась, оскільки рішенням суду сума недоїмки протиправною не визнавалась. Тобто, відповідач продовжує наполягати на наявності простроченої заборгованості і відмовляється відзивати виконавче провадження з примусового стягнення заборгованості за вказаною податковою вимогою.

При розгляді заяви, суд виходить з наступного.

Згідноч.2 ст.14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами 1, 2 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

За змістом наведених нормсудове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Таким чином, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановівід 11.08.2021у справі №360/1860/20.

Суд звертає увагу на те, що при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку його виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому відсутні підстави для його роз`яснення.

Разом з тим, суд вважає необхідним надати з виниклого питання наступні роз`яснення.

Визнаючи протиправною та скасовуючи вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-311526-55, суд виходив з того, що позивач з 2017 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «КУРС ЛТД», яке є роботодавцем і сплачує за ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок (ЄСВ), а отже у випадку покладення на позивача обов`язку сплати ЄСВ здійснюється подвійна його сплата, що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.012021 № 5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до наведених у п. 2 цього Порядку термінів, загальний контроль - процес контролю, що забезпечує досягнення достовірності відображення облікових показників в інтегрованій картці платника податків; інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Пунктом 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №5 встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Податковому органу, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

Для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком (п. 3 розділу І Порядку №5).

Попередній контроль - процес порівняння первинних показників, занесених до підсистем інформаційної системи, з обліковими показниками, відображеними в ІКП.

Загальний контроль - процес контролю, що забезпечує досягнення достовірності відображення облікових показників в інтегрованій картці платника податків.

За п. 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №5 ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв`язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об`єктів оподаткування, або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням.

Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов`язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно доПорядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі - Порядок № 1588), таПорядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).

Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.

При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності податкових органів до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.

Відповідно до п. 2 підрозділу 13 розділу IV Порядку №5 За результатами адміністративного або судового оскарження: у разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.03.2020 року (справа №826/9288/18), від 19.02.2019 року (справа №825/999/17) та від 26.02.2019 року (справа №805/4374/15-а). Таким чином, скасування вимоги є автоматичною підставою для внесення змін до ІКП.

Суд також виходить з того, що за приписами підп. 60.1.4 п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Аналогічні норми містить і підп. 3 п. 6 розділу VІІнструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449із змінами і доповненнями (Інструкція № 449), за яким вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року у справі № 160/16496/21 набрало законної сили 27.07.2022 року.З метою уникнення порушень законних прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити його заяву про роз`яснення рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 10.01.2022 у справі №160/16496/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Роз`яснити , що після визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-311526-55 з нарахування ЄСВ, вважається протиправною і сума боргу, з усіма нарахуваннями. Контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці ОСОБА_1 дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона