Рішення

від 18.11.2022 по справі 160/9063/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року Справа № 160/9063/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

29.06.2022 року представником Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (код ЄДРПОУ ВП 40919579) від 15.04.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-29-005505-с.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області було проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-12-29-005505-с, за результатами якої складено та оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-29-005505-с. Позивач вважає, що Висновок є незаконним та грунтується виключно на суб`єктивних та таких, що не відповідають дійсності висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у Висновку, є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України, через наявні правові підстави для визнання судом Висновку протиправним та його скасування. Позивач також вказує, таке: - у результаті затвердження проектної документації всі матеріали, устаткування та обладнання, які мають товарну форму, містить посилання на конкретного виробника товару, патент, торгову марку, тощо, так як, саме таким чином визначається вартість об`єкта будівництва, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. Посилання на конкретну торгівельну марку чи фірму, є посиланням на якість продукції. Посилаючись на марку чи фірму, втрачається необхідність докладно розписувати технічні вимоги, орієнтуючи потенційних учасників на відповідний рівень якості продукції. Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено обов`язку замовника закупівлі письмово та безпосередньо у тендерній документації наводити обгрунтування посилання на конкретні торгові марки та виробника при зазначенні виразу «або еквівалент».

Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок оформлення Висновку, а його зміст не відповідає вимогам чинного законодавства. Зі змісту Висновку вбачається, що відповідач зобов`язав позивача «здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення». Однак, Висновок не містить конкретних заходів до виконання, не встановлено конкретний спосіб його виконання.

Ухвалою суду від 05.07.2022 року позовну заяву Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 05.08.2022 року прийнято позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/9063/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядкустатті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 05.10.2022 року продовжено Північному офісу Держаудитслужби строк для подання відзиву на десять днів з дня отримання копії ухвали суду про продовження строку для подання відзиву та продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/9063/22.

15.11.2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог. Згідно із ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим та містити вираз «або еквівалент. Проте, за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що на порушення вимог частини 4 статті 23 Закону тендерна документація містить посилання на конкретні торгові марки та виробників («Ceresit», «Мареі», «СМЛ», «Thomsit», «Graboflex», «Есо Prim Grip Мареі», «МАРЕІ ADESILEX», «Versace Ceramics)), «Mapelastic Foundation)), «Kronospan», «Тагайех») з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.

Разом з тим, відповідач наголошує, що ним дотримано порядок оформлення висновку, а його зміст відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

За результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-29-005505-с відповідачем 15.04.2022 року було складено висновок про результати моніторингу закупівлі.

Предметом аналізу були питання: відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерних пропозицій, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

За результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що на порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), тендерна документація Замовника (пункти 35, 39, 43, 47, 54, 66, 70, 72, 73, 81, 98, 115,127, 133, 134,136, 138, 140,141, 143,146,147, 150, 158, 186,197,199, 201, 207, 208, 209, 222, 228, 229, 231, 232, 243, 246, 247, 248, 250, 261, 264, 265, 267, 268, 279, 280, 291, 292, 293, 295, 297, 298, 299, 308, 310, 312, 313, 314, 315, 320, 321, 323, 324, 326, 328, 333, 334, 335, 351, 352, 353, 363, 365, 366, 367, 369, 372, 373, 381, 383, 388, 389, 390, 391, 394, 395, 396, 412 технічної специфікації 1 Додатку 7.1 до тендерної документації, пункти 52, 60, 62, 95, 97, 99,101,102,104, 105, 108,110,111,112,113, 114, 115,116,117 технічної специфікації 2 Додатку 7.2 до тендерної документації, пункти 39, 57, 58, 63 технічної специфікації 3 Додатку 7.3 до тендерної документації, пункт 3 технічної специфікації 4 Додатку 7.4 до тендерної документації, пункти 8, 9,10,11, 12,15, 16,18, 22, 23, 24, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 51 технічної специфікації 5 Додатку 7.5 до тендерної документації, пункти 3, 5, 7, 8, 9 технічної специфікації 6 Додатку 7.6 до тендерної документації, пункти 2, 3, 4, технічної специфікації 8 Додатку 7.8 до тендерної документації) містить посилання на конкретні торгові марки та виробників («Ceresit», «Мареі», «СМЛ», «Thomsit», «Graboflex», «Есо Prim Grip Мареі», «МАРЕІ ADESILEX», «Versace Ceramics», «Mapelastic Foundation», «МАРЕІ ADESILEX», «Kronospan», «Taraflex») з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.

Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства:

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення вимог ч.4 ст. 23 Закону;

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ПП «ЛАНА», своєчасності укладання договору про закупівлю, його оприлюднення та відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель та з огляду на відсутність механізму його усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, не погоджуючись з даним Висновком Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-29-005505-с від 15.04.2022 року, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ч.2 ст. 2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі по тексту - Положення №43) Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Пунктом 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).

Положенням установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4).

Вказане узгоджується з положеннями ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, у пункті 7 цієї статті передбачено право цього органу пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 15 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У відповідності до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»). У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (ч. 8 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (ч. 9 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»)..

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»)..

У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу процедури закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду (ч. 15 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Щодо порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про публічні закупівлі», технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЗУ «Про публічні закупівлі», технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".

Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року №3689-ХІІ (далі - Закон №3689) торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону № 3689, об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень.

Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.

Судом встановлено та зазначено вище, що у оскаржуваному Висновку відповідач вказав, що тендерна документація Замовника містить посилання на конкретні торгові марки та виробників («Ceresit», «Мареі», «СМЛ», «Thomsit», «Graboflex», «Есо Prim Grip Мареі», «МАРЕІ ADESILEX», «Versace Ceramics», «Mapelastic Foundation», «МАРЕІ ADESILEX», «Kronospan», «Taraflex») з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.

Суд зазначає, що статті 10, 23 Закону №922-VIII не зобов`язують замовників оприлюднювати обґрунтування посилання на конкретного виробника.

Варто зазначити, шо чинним законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено конкретної форми обґрунтування, яке має містити тендерна документація в разі закупівлі з посиланням на конкретну торгову марку, тип, місце походження тощо стосовно предмета закупівлі.

Але, при цьому в межах дослідженим судом доказів у справі встановлено, що тендерна документація позивача містить фрази «або аналог», проте не містить жодних обгрунтувань застосування конкретних торгівельних марок при виконанні цього виду роботи.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що зазначення в технічній специфікації тендерної документації позивача на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки є порушенням ч.4 ст.23 Закону України "Про публічні закупівлі".

встановлення порушення вимог ч.4 ст. 3, ч. 6 ст. 33 та ч. 4 ст. 41 та ч. 16 ст. 29, п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону №922 є законним та обґрунтованим.

Стосовно вказаного у висновку зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері закупівель зокрема, з огляду на відсутність механізму усунення таких порушень керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба шляхом зобов`язання підприємства здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону №922 у висновку обов`язково зазначаються, зокрема: опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Рішенням Верховного Суду у справі № 640/467/19 визначено, що у висновку про потребу «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель» Держаудитслужба має конкретизувати, якого саме заходу має вжити позивач для усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Суд зазначає, що з метою виконання завдань і функцій державного фінансового контролю статтею 10 Закону №2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Отже, відповідно до положень частини сьомої ст. 8 Закону №922 відповідач суб`єкт владних повноважень зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку із зазначенням конкретного заходу, який має вжити позивач.

Спосіб усунення порушення законодавства у сфері закупівлі у спірному висновку сформульовано відповідачем із урахуванням суті порушення та викладено із достатньою конкретизацією.

При цьому суд звертає увагу на те, що абзацем 2 частини 8 статті 8 Закону №922-VIII передбачені альтернативні варіанти вжиття замовником заходів на виконання висновку органу державного фінансового контролю, а саме, протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд зазначає, що висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 15.04.2022 року про результати моніторингу закупівлі UА-2021-12-29-005505-с ґрунтується на вимогах закону та обставинах, які мали значення, для прийняття такого рішення.

Отже, позов не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко