Рішення

від 01.12.2022 по справі 320/13573/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року Київ№ 320/13573/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Стейт» про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта,

в с т а н о в и в:

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач, Департамент) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Стейт» (далі відповідач, Товариство), в якому просив суд скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15.07.2021 № КВ 101210715248 на об`єкті будівництва «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 1, 2, 10 будівлі в літ. «Е» з облаштуванням антресолі на вулиці Пухівській, 4 у Деснянському району міста Києва», замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «І-Стейт».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки за наслідками позапланової перевірки позивачем встановлено обставини порушення відповідачем окремих вимог Закону України «Про архітектурну діяльність», то наявні правові підстави для скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Відповідно до ухвали від 18.11.2021 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що позивачем не проводилась перевірка об`єкту та/або суб`єктів містобудування, отже викладена у позовній заяві інформація не відповідає дійсності.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Департаментом Товариству зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)від 16.04.2021 КВ № 051210414225 (далі - повідомлення) на об`єкті «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 1, 2, 10 будівлі в літ. «Е» з облаштуванням антресолі на АДРЕСА_1 » (далі - об`єкт) (том 1 а.с. 14-18, 53-54).

Згідно з даними повідомлення технічний нагляд здійснює ОСОБА_1 ; головний архітектор Ткачук Павло Валерійович (авторський нагляд); проєктна документація розроблена ТОВ «Українські архітектурні технології» (код ЄДРПОУ 32044578) та затверджена наказом Товариством від 01.03.2021 № 3Е-рд; експертиза проєкту не проводилась згідно із частиною третьою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; генеральний підрядник ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН» (код ЄДРПОУ 37641305); містобудівні умови та обмеження не видавались згідно з пунктом 25 Переліку об`єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіону від 06.11.2017 № 289; земельна ділянка не зазначається відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; загальна площа об`єкта 710,0 кв.м., площа антресолі 252,0 кв.м.; загальна площа нежитлових приміщень 458,0 кв.м.; фундамент залізобетон, стіни газобетон, висота приміщення 9,60 м.

Наказом Департаменту від 11.05.2021 № 550, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 16.04.2021 КВ № 051210414225 (том 1, а.с. 52), Управлінню контролю за будівництвом Департаменту доручено здійснити проведення позапланової перевірки Товариства; ТОВ «Українські архітектурні технології»; ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН»; особи, відповідальної за проведення технічного нагляду ОСОБА_1 ; особи, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті.

Департаментом оформлено направлення для проведення позапланового заходу на об`єкті від 11.05.2021 б/н щодо дотримання Товариством; ТОВ «Українські архітектурні технології»; ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН»; особою, відповідальною за проведення технічного нагляду ОСОБА_1 ; особою, відповідальною за проведення авторського нагляду ОСОБА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) від 11.05.2021 № 550 та необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 16.04.2021 КВ № 051210414225; строком дії з 12.05.2021 по 25.05.2021 (том 1, а.с. 19-20).

Відповідно до листа Департаменту від 12.05.2021 № 073-3966, адресованого Товариству, ТОВ «Українські архітектурні технології» та ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН», повідомлялось про проведення відповідної позапланової перевірки та необхідність посадовим особам та/або уповноваженим особам вказаних підприємств прибути до Департаменту 18.05.2021 об 11 год. 20 хв., а також надати наступні документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю: документ, що посвідчує особу; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документ про призначення на посаду та/або документ, що посвідчує повноваження особи; документи, які підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомого майна; технічний паспорт об`єкта нерухомого майна; вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проєктування, інші вихідні дані згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» (у разі отримання)); проєктну документацію, розроблену та затверджену у встановленому порядку; розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва; договори, укладені з проєктною та підрядною організаціями, на здійснення авторського та технічного наглядів (кваліфікаційні сертифікати), відповідальних осіб за проведення авторського та технічного наглядів; накази про затвердження проєктної документації, про призначення осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного наглядів, відповідальних за виконання робіт; документацію згідно з ДБН А.3.1-5-2016 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»; результати обстеження технічного стану конструкцій приміщень та висновок щодо можливості реконструкції або капітального ремонту (том 1, а.с. 21-22).

Разом із тим, доказів направлення та/або вручення (отримання) вказаних документів Товариством, позивачем суду не подано, як і не подано доказів реалізації зазначених документів (зокрема, акта перевірки та/або акта неможливості проведення перевірки).

Натомість у позовній заяві позивач зазначив, що під час виїзду на місце 12.05.2021 посадової особи Департаменту з метою проведення відповідної перевірки, доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи Товариства були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Також вказав, що Товариство та інші запрошені листом Департаменту від 12.05.2021 № 073-3966 на 18.05.2021 на 11 год. 20 хв. до Департаменту не з`явились, витребуваних документів не надали (том 1, а.с. 7).

Водночас, Департаментом по відповідному об`єкту Товариству зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15.07.2021 КВ №101210715248, відповідно до якої об`єкт вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації (том 1, а.с. 57-62).

Наказом Департаменту від 29.07.2021 № 872, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15.07.2021 КВ №101210715248, Управлінню контролю за будівництвом Департаменту доручено здійснити проведення позапланової перевірки Товариства; ТОВ «Українські архітектурні технології»; ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН»; особи, відповідальної за проведення технічного нагляду ОСОБА_1 ; особи, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті (том 1, а.с. 63).

На підставі зазначеного наказу, Департаментом оформлено направлення для проведення позапланового заходу на об`єкті від 29.07.2021 б/н щодо дотримання Товариством; ТОВ «Українські архітектурні технології»; ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН»; особою, відповідальною за проведення технічного нагляду ОСОБА_1 ; особою, відповідальною за проведення авторського нагляду ОСОБА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)від 15.07.2021 КВ №101210715248; строк дії направлення з 29.07.2021 по 11.08.2021 (том 1, а.с. 64-65).

Відповідно до листа Департаменту від 29.07.2021 № 073-6595, адресованого Товариству, ТОВ «Українські архітектурні технології» та ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН», повідомлялося про проведення відповідної позапланової перевірки та необхідність посадовим особам та/або уповноваженим особам вказаних підприємств прибути до Департаменту 04.08.2021 о 10 год. 50 хв., а також надати наступні документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю: документ, що посвідчує особу; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документ про призначення на посаду та/або документ, що посвідчує повноваження особи; документи, які підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомого майна; технічний паспорт об`єкта нерухомого майна; вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проєктування, інші вихідні дані згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» (у разі отримання)); проєктну документацію, розроблену та затверджену у встановленому порядку; розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва; договори, укладені з проєктною та підрядною організаціями, на здійснення авторського та технічного наглядів (кваліфікаційні сертифікати), відповідальних осіб за проведення авторського та технічного наглядів; накази про затвердження проєктної документації, про призначення осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного наглядів, відповідальних за виконання робіт; документацію згідно з ДБН А.3.1-5-2016 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»; результати обстеження технічного стану конструкцій приміщень та висновок щодо можливості реконструкції або капітального ремонту (том 1, а.с. 66-67).

Разом із тим, доказів направлення та/або вручення (отримання) вказаних документів Товариством, позивачем суду не подано, як і не подано доказів реалізації зазначених документів (зокрема, акта перевірки та/або акта неможливості проведення перевірки).

Натомість у позовній заяві позивач зазначив, що під час виїзду на місце 29.07.2021 посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації, доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи Товариства були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Також вказав, що Товариство та інші запрошені листом Департаменту від 29.07.2021 № 073-6595 на 04.08.2021 на 10 год. 50 хв. до Департаменту не з`явились, витребуваних документів не надали (том 1, а.с. 9).

Також позивач зазначив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.05.2021 № 256212704 (том 1, а.с. 23-51) Товариству належить група нежитлових приміщень № 1, 2, 10 (в літ. «Е») загальною площею 353,9 кв.м. (м. Київ, вул. Пухівська, 4), на підставі технічного паспорта № б/н від 09.09.2020 та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна серія та номер: 090920 від 09.09.2020 видані ТОВ «Консалтингова агенція з нерухомості». Водночас, згідно з даними реєстру відсутня інформація щодо реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації на вул. Пухівській, 4, будівля літ. «Е», група нежитлових приміщень № 1, 2, 10 у Деснянському районі м. Києва загальною площею 458,0 кв.м.

Враховуючи наведене позивач дійшов висновку, що оскільки Товариство не володіло на законних підставах групою нежитлових приміщень №1, 2, 10 будівлі в літ. «Е» на вул. Пухівській, 4 загальною площею 458,0 кв.м., то воно не може бути замовником її реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію на об`єкт будівництва, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Оскільки відбулись зміни техніко-економічних показників об`єкта в частині збільшення загальної площі об`єкта будівництва, то необхідно отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об`єкта будівництва.

На думку позивача, проєктна документація «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 1,2,10 будівлі в літ. «Е» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва», яка передбачає збільшення геометричних розмірів, розроблена без однієї із складових вихідних даних, а саме: без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об`єкта будівництва, чим порушено частину першу статті 29, абзац 1 частини першої статті 31, частину восьму статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виходячи з наведених обставин позивач дійшов висновку про наявність у нього правових підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує норми Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011№ 3038-VI (далі Закон № 3038-VI), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011№ 553 (далі Порядок № 553), Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.10.2015 № 978 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.12.2020 № 2110) (далі Положення № 2110), у відповідних редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою, третьою статті 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

При цьому, відповідно до пункту 1 Положення № 2110 Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.

Департамент, у межах делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - Держархбудінспекція).

Основним завданням органу Департаменту є здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва (підпункт 1 пункту 3 Положення № 2110).

Департамент відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва (підпункт 4 пункту 4 Положення № 2110).

За приписами пункту 6 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва (частина друга статті 29 Закону № 3038-VI).

Проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником (частина перша статті 31 Закону № 3038-VI).

Не підлягають обов`язковій експертизі проєкти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 31 Закону № 3038-VI).

Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта (частина перша статті 32 Закону № 3038-VI).

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3 (частина п`ята статті 32 Закону № 3038-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (частина перша статті 36 Закону № 3038-VI).

Таким чином, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16, від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а та від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої, шостої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.

Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюдненням цієї інформації на порталі електронної системи.

У декларації про готовність об`єкта до експлуатації, заяві про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація: 1) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у декларації/заяві зазначається для об`єктів, щодо яких проведено технічну інвентаризацію після запровадження електронної системи та яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання декларації/заяви); 2) реєстраційний номер технічного паспорта закінченого будівництвом об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності (у разі, якщо проведення технічної інвентаризації є обов`язковим); 3) реєстраційний номер результатів контрольного геодезичного знімання в Реєстрі будівельної діяльності (у разі видачі сертифіката).

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що Департаментом Товариству було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 16.04.2021 КВ № 051210414225.

Також, Департаментом по відповідному об`єкту Товариству зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15.07.2021 КВ №101210715248, відповідно до якої об`єкт вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.

Таким чином, позивач, незважаючи на встановлені ним невідповідності у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 16.04.2021 КВ № 051210414225, зареєстрував відповідачу декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 15.07.2021 КВ №101210715248, не повернувши її.

Разом із тим, статтею 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проєктної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

У свою чергу Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007№ 877-V (далі Закон № 877-V), визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 3 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, окрім іншого: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої, третьої, сьомої, одинадцятої, дванадцятої статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Згідно із частинами першою, третьою, четвертою статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостої, сьомої статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок № 553.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За приписами пункту 4-1 Порядку № 553, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає, зокрема, достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 55, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553).

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, окрім іншого, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (підпункт 3 пункту 11 Порядку № 553).

У свою чергу, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Згідно з пунктами 18, 19, 21 Порядку № 553, керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Системний аналіз наведених норм Законів № 3038-VI, № 877-V і Порядку № 553 свідчить про те, що для реалізації органом державного архітектурно-будівельного контролю частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI щодо звернення до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації, відповідний орган спочатку має реалізувати функцію контролю у вигляді позапланової перевірки, результати якої підтвердять недостовірність даних, зокрема, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (зокрема, об`єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень).

Разом із тим судом встановлено, що позивач функції державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Законами № 3038-VI, № 877-V і Порядком № 553, не реалізував, а саме: проведення позапланової перевірки відповідача на предмет достовірності зазначених ним даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації та складання за її результатами акта перевірки і припису про усунення порушень - не забезпечив; неможливість проведення позапланової перевірки відповідача не довів.

Таким чином, у спосіб, визначений Законами № 3038-VI, № 877-V і Порядком № 553, відповідач не підтвердив недостовірність даних, наведених відповідачем у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом та були б підставою для звернення позивача до суду відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI.

Тим більше, суд звертає увагу, що позивачем було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів та декларацію про готовність до експлуатації спірного об`єкта, що взагалі ставить під сумнів скоординованість дій посадових осіб позивача і фактично свідчить про звернення до суду про скасування свого ж рішення, хоча на стадіях реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації позивач не був позбавлений можливості відмовити у таких реєстраціях.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Разом із тим, позивач не довів суду наявності у спірних правовідносинах правових підстав для реалізації положень частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI.

Натомість відповідач довів, позивач не спростував, а суд підтвердив обставини невиконання позивачем вимог Законів № 3038-VI, № 877-V і Порядку № 553 щодо реалізації функцій державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення позапланової перевірки, виключно результати якої могли стати підставою для подальшого звернення позивача до суду із цим позовом.

У підсумку, з урахуванням зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.