Постанова

від 15.01.2024 по справі 320/13573/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13573/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року (повний текст виготовлено 01 грудня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Стейт» про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Стейт», в якому просив скасувати реєстрацію декларації про готовністю до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15 липня 2021 року №КВ 101210715248 на об`єкт будівництва «Реконструкція групи нежитлових приміщень №1, 2, 10 будівлі в літ. «Е» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва», замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «І-Стейт».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом залишено поза увагою відсутність в органу державного архітектурно-будівельного контролю обов`язку з проведення перевірки у випадку очевидної недостовірності зазначених у декларації даних. При цьому підкреслено, що встановлена розбіжність площі об`єкта реконструкції, відсутність у замовника будівництва містобудівних умов та обмежень, а відтак належним чином затвердженого проекту будівництва є безумовною підставою вважати відповідний об`єкт будівництва самочинним.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. У суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалася неможливістю скасування реєстрації декларації про готовність до реєстрації об`єкта без проведення уповноваженим органом перевірки, яку, як свідчать матеріали справи, позивачем проведено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) зареєстровано повідомлення ТОВ «І-Стейт» про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 16 квітня 2021 року № КВ 051210414225 (далі - повідомлення) на об`єкті: «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 1, 2, 10 будівлі в літ. «Е» з облаштуванням антресолі на вулиці Пухівська, 4 у Деснянському району міста Києва» (далі - об`єкт будівництва).

Згідно зазначених у вказаному повідомленні відомостей технічний нагляд здійснює ОСОБА_1 ; головний архітектор - ОСОБА_2 (авторський нагляд); проектна документація розроблена ТОВ «Українські архітектурні технології» (код ЄДРПОУ 32044578) та затверджена наказом ТОВ «І-Стейт» від 01 березня 2021 року № 3Е-рд; експертиза проекту не проводилась згідно із частиною третьою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; генеральний підрядник ТОВ «Будівельна компанія «МІТАН» (код ЄДРПОУ 37641305); містобудівні умови та обмеження не видавались згідно з пунктом 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіону від 06 листопада 2017 року № 289; земельна ділянка - не зазначається відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; загальна площа об`єкта - 710,0 кв. м, площа антресолі - 252,0 кв. м; загальна площа нежитлових приміщень - 458,0 кв. м; фундамент - залізобетон, стіни - газобетон, висота приміщення - 9,60 м.

Наказом Департаменту від 11 травня 2021 року № 550 у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 16 квітня 2021 року № КВ 051210414225, Управлінню контролю за будівництвом Департаменту доручено здійснити проведення позапланової перевірки, зокрема, ТОВ «І-Стейт» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва.

З метою реалізації згаданого наказу Департаментом оформлено направлення для проведення позапланового заходу від 11 травня 2021 року №б/н строком дії з 12 травня 2021 року до 25 травня 2021 року.

Листом Департаменту від 12 травня 2021 року № 073-3966, адресованого, в тому числі, ТОВ «І-Стейт», повідомлялось про проведення відповідної позапланової перевірки та необхідність посадовим особам та/або уповноваженим особам вказаних підприємств прибути до Департаменту 18 травня 2021 року об 11 год. 20 хв., а також надати наступні документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю: документ, що посвідчує особу; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документ про призначення на посаду та/або документ, що посвідчує повноваження особи; документи, які підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомого майна; технічний паспорт об`єкта нерухомого майна; вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування, інші вихідні дані згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (у разі отримання)); проектну документацію, розроблену та затверджену у встановленому порядку; розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва; договори, укладені з проектною та підрядною організаціями, на здійснення авторського та технічного наглядів (кваліфікаційні сертифікати), відповідальних осіб за проведення авторського та технічного наглядів; накази про затвердження проектної документації, про призначення осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного наглядів, відповідальних за виконання робіт; документацію згідно з ДБН А.3.1-5-2016 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»; результати обстеження технічного стану конструкцій приміщень та висновок щодо можливості реконструкції або капітального ремонту.

Як зазначено позивачем, під час виїзду на місце 12 травня 2021 року посадової особи Департаменту з метою проведення відповідної перевірки доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи ТОВ «І-Стейт» були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Крім того, Департаментом зазначено, що ТОВ «І-Стейт» та інші запрошені листом від 12 травня 2021 року № 073-3966 до Департаменту не з`явилися, витребуваних документів не надали.

Матеріали справи також свідчать, що 15 липня 2021 року Департаментом щодо об`єкта будівництва зареєстровано декларацію ТОВ «І-Стейт» про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) КВ №101210715248, відповідно до якої об`єкт вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.

Наказом Департаменту від 29 липня 2021 року № 872 у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15 липня 2021 року № КВ 101210715248, Управлінню контролю за будівництвом Департаменту доручено здійснити проведення позапланової перевірки, зокрема, ТОВ «І-Стейт» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва.

З метою реалізації згаданого наказу Департаментом оформлено направлення для проведення позапланового заходу від 29 липня 2021 року №б/н строком дії з 29 липня 2021 року до 11 серпня 2021 року.

Листом Департаменту від 29 липня 2021 року № 073-6595, адресованого, в тому числі, ТОВ «І-Стейт», повідомлялося про проведення відповідної позапланової перевірки та необхідність посадовим особам та/або уповноваженим особам вказаних підприємств прибути до Департаменту 04 серпня 2021 року о 10 год. 50 хв., а також надати наступні документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю: документ, що посвідчує особу; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документ про призначення на посаду та/або документ, що посвідчує повноваження особи; документи, які підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомого майна; технічний паспорт об`єкта нерухомого майна; вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування, інші вихідні дані згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (у разі отримання)); проектну документацію, розроблену та затверджену у встановленому порядку; розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва; договори, укладені з проектною та підрядною організаціями, на здійснення авторського та технічного наглядів (кваліфікаційні сертифікати), відповідальних осіб за проведення авторського та технічного наглядів; накази про затвердження проектної документації, про призначення осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного наглядів, відповідальних за виконання робіт; документацію згідно з ДБН А.3.1-5-2016 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»; результати обстеження технічного стану конструкцій приміщень та висновок щодо можливості реконструкції або капітального ремонту.

Як зазначено позивачем, під час виїзду на місце 29 липня 2021 року посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації, доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи ТОВ «І-Стейт» були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Також Департаментом зазначено, що ТОВ «І-Стейт» та інші запрошені листом Департаменту від 29 липня 2021 року № 073-6595 до Департаменту не з`явились, витребуваних документів не надали.

Крім того, позивач підкреслив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13 травня 2021 року № 256212704 відповідачу належить група нежитлових приміщень № 1, 2, 10 (в літ. «Е») загальною площею 353,9 кв.м. (м. Київ, вул. Пухівська, 4), на підставі технічного паспорта № б/н від 09 вересня 2020 року та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна серія та номер: 090920 від 09 вересня 2020 року, видані ТОВ «Консалтингова агенція з нерухомості». Водночас, за твердженням Департаменту, згідно з даними реєстру відсутня інформація щодо реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації на вул. Пухівській, 4, будівля літ. «Е», група нежитлових приміщень № 1, 2, 10 у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 458,0 кв.м.

Ураховуючи наведене позивач дійшов висновку, що оскільки відповідач не володів на законних підставах групою нежитлових приміщень №1, 2, 10 будівлі в літ. «Е» на вул. Пухівській, 4 загальною площею 458,0 кв. м, то він не може бути замовником її реконструкції та не може затверджувати проектну документацію на об`єкт будівництва, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Оскільки відбулись зміни техніко-економічних показників об`єкта в частині збільшення загальної площі об`єкта будівництва, то необхідно отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва.

На думку позивача, проектна документація «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 1,2,10 будівлі в літ. «Е» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва», яка передбачає збільшення геометричних розмірів, розроблена без однієї із складових вихідних даних, а саме: без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва, чим порушено частину першу статті 29, абзац 1 частини першої статті 31, частину восьму статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виходячи з наведених обставин, Департамент прийшов до висновку про наявність у нього правових підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем не було доведено наявності правових підстав для реалізації положень ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки Департамент без будь-яких зауважень зареєстрував як повідомлення про початок виконання будівельних робіт, так і декларацію про готовність до експлуатації об`єкта. Крім того, суд підкреслив, що належними і допустимими доказами позивач не підтвердив існування обставин, які б давали можливість вважати об`єкт будівництва самочинним, адже не забезпечив проведення перевірки відповідного об`єкта будівництва попри задекларовані наміри її здійснити.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон; тут і надалі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 указаного Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Таким органом у місті Києві відповідно до Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, є Департамент.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Приписи ч. 4 ст. 39 Закону визначають, що прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.

Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюдненням цієї інформації на порталі електронної системи.

У декларації про готовність об`єкта до експлуатації, заяві про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у декларації/заяві зазначається для об`єктів, щодо яких проведено технічну інвентаризацію після запровадження електронної системи та яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання декларації/заяви);

2) реєстраційний номер технічного паспорта закінченого будівництвом об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності (у разі, якщо проведення технічної інвентаризації є обов`язковим);

3) реєстраційний номер результатів контрольного геодезичного знімання в Реєстрі будівельної діяльності (у разі видачі сертифіката).

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації повертається замовнику в спосіб, відповідно до якого були подані документи (у паперовій або електронній формі).

Відомості про повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. 8 ст. 39 Закону).

Статтею 39-1 Закону регламентовано питання внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Так, абзацом 1 частини 2 статті 39-1 Закону передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Отже, законом визначено, що підставою для звернення до суду з позовом про скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних. Водночас закон передбачає, що відповідний орган має виявити факт який своєю чергою слугує підставою для звернення до суду.

Із змісту положень частин 1-2 статті 41 Закону випливає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Системний аналіз наведених вище приписів статей 39-1 та 41 Закону дають підстави для висновку, що органи державного архітектурно-будівельного контролю саме під час перевірки встановлюють достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та перевіряють наявність або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта.

На виконання статті 41 Закону постановою Кабінету Міністрів від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством.

Як і стаття 41 Закону, Порядок №553 визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5), а також закріплює аналогічні Закону підстави для проведення позапланової перевірки (п. 7).

Згідно п. 12 Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Згідно п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому відсутність суб`єкта містобудування на об`єкті під час перевірки фіксується також відповідним актом.

Проте, як було встановлено раніше, попри те, що позапланова перевірка об`єкта будівництва була призначена Департаментом, акт за її результатами уповноваженими особами позивача не складався.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7847/17 зазначив, що нормами Закону та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 640/5473/20 та від 15 червня 2022 року у справі № 826/15946/17.

Отже, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок та оформлення її результатів є належними та допустимими доказами наявності порушень з боку суб`єкта містобудування, у тому числі й здійснення самочинного будівництва.

У свою чергу, недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 553 щодо оформлення результатів перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначені вимоги не є формальними, оскільки за приписами статті 41 Закону та Порядку № 553 саме під час перевірки встановлюється дотримання законодавства при розробці проектної документації, достовірність інформації в деклараціях про початок будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації, у тому числі щодо права проведення будівельних робіт, власності, обсягу робіт та площі приміщень.

Верховний Суд у постанові від 27 червня 2023 року у справі №320/9108/21 вказав на неможливості ототожнення за правовими наслідками передбачене пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону право органу контролю на отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документів з її оцінкою органом контролю, оскільки за змістом цієї норми інформація отримується саме для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, такої інформації достатньо для певних рішень органу контролю лише у випадках очевидних порушень (постанова Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №640/12885/21).

У свою чергу, на переконання колегії суддів, у межах цієї справи відсутні підстави вважати, що наявні у матеріалах справи документи містять відомості про очевидну недостовірність зазначених відповідачем у декларації даних, які б свідчили про самочинне будівництво об`єкта. На користь такого висновку вказує й те, що, маючи у своєму розпорядженні інформаційну довідку від 13 травня 2021 року №256212704 щодо площі належного на праві власності відповідачу майна, позивач приймає рішення провести позапланову перевірку об`єкта будівництва з метою встановлення достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 15 липня 2021 року №КВ 101210715248.

До того ж, стверджуючи, що Департаментом направлявся на адресу відповідача лист від 29 липня 2021 року №073-6595 із повідомленням про проведення перевірки та необхідністю надання проектно-будівельної документації, позивач не надав доказів не лише отримання такого листа відповідачем, так і його направлення на його адреси взагалі.

Викладене у своїй сукупності та з урахуванням встановлених вище обставин і чинного на той час правового регулювання дає підстави для висновку, що у межах цієї справи позивачем належними і допустимими доказами не доведено факту зазначення відповідачем у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 15 липня 2021 року №КВ 101210715248 недостовірних відомостей у тому обсязі, які б давали підстави стверджувати про належність об`єкта будівництва до самочинного.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 640/18400/18, на яку посилається позивач, перевірку контролюючим органом проведено не було, проте рішення органом контролю приймалось на підставі перевірки цільового використання земельної ділянки, проведеної уповноваженим суб`єктом та встановлення ним факту будівництва із порушенням цільового призначення земельної ділянки.

Постанова ж Верховного Суду у справі від 19 серпня 2020 року у справі №826/6660/16, на яку також посилається апелянт, прийнята за інших обставин, адже позивачем у згаданій справі був замовник будівництва, а не контролюючий орган.

Отже, наведена Департаментом практика не є релевантною до обставин цієї справи, у зв`язку з чим не спростовує за наведеного правового регулювання правильність висновків суду першої інстанції про необхідність проведення перевірки за відсутності очевидних ознак існування підстав вважати будівництво самочинним.

Водночас, з урахуванням позиції Верховного Суду у справі № 320/9108/21 (постанова від 27 червня 2023 року) колегія суддів наголошує, що недотримання позивачем вимог проведення та оформлення перевірки не позбавляє контролюючий орган права виконати покладені на нього обов`язки щодо перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та перевірки наявності або відсутності факту самочинного будівництва об`єкта та належного оформлення результатів перевірки.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 15 січня 2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма