Рішення

від 24.11.2022 по справі 620/15574/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/15574/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитнякЛ.О.

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника відповідачаСкепської О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра ОІЛ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від02.08.2021 №3981/25010700 та від02.08.2021 №3982/25010700.

В обгрунтування позову зазначив, що в ході перевірки посадовими особами підприємства в повному обсязі надавались всі документи, що підтверджували взаємовідносини з контрагентом ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД». Крім того, всі податкові накладні, отримані підприємством ТОВ «Пальміра ОІЛ» були складені з урахуванням обов`язкових реквізитів та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, що також не заперечується ревізорами в акті перевірки. Тому на законних підставах суми вхідного ПДВ були віднесені до податкового кредиту звітного періоду та відображені в деклараціях з податку на додану вартість.

Суд ухвалою від22.11.2021 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження. В підготовчому засіданні представником ТОВ «Пальміра ОІЛ» було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке судом задоволено 05.01.2022. Ухвалою від12.10.2022 судом поновлено провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що укладені між ТОВ «Пальміра ОІЛ» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» договори з придбання товару не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет, оскільки перерахування грошових коштів здійснюється на підставі платіжного доручення з недостовірним зазначенням даних в його реквізитах ( призначення платежу за товари/послуги отримання яких в майбутньому виходячи з вищезазначених обставин є нереальними) та відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаній операції від ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД». При нереальній операції з «попередньої оплати» неправомірним є відображення дебіторської заборгованості за товари за дебетом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», це є порушення п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 №725/4018. Враховуючи вищевикладене, встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, послуг на зберігання, анулювання свідоцтва платника ПДВ, невідповідність між первинними документами та даними податкових накладних.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позов та додаткові пояснення, в яких наголосив, що наведене відповідачем у відзиві не є доказом факту нереального здійснення господарської операції між сторонами, оскільки під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Юридичний факт відповідності ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку стався 21.05.2020, тобто на момент укладання договору від04.05.2020 та здійснення попередньої оплати за товар відповідно до платіжних доручень від14.05.2020 №2604, №2605 та №2606 контрагент не перебував у списку ризикових платників податків, що, в свою чергу, являється додатковим підтвердженням належної обачності та розумності ТОВ «Пальміра ОІЛ» при здійсненні господарської діяльності.

Також зазначив, що контролюючим органом не спростовано того факту, що всі податкові накладні, виписані контрагентом позивача, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також того факту, що вказаний контрагент позивача у спірний період був платником ПДВ. Акцентував увагу на тому, що порушення податкової дисципліни контрагентами «по ланцюгу» не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Проти розгляду справи по суті не заперечував, про що подав відповідну заяву 16.11.2022. З огляду на вказане суд визнав за можливе провести розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні свою позицію підтримав, проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра ОІЛ» (далі «Пальміра ОІЛ» або Товариство) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.04.2018.

Основним видом діяльності ТОВ «Пальміра ОІЛ» є роздрібна торгівля пальним. Також підприємство займається: роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, наданням в оренду інших машин, устаткування та товарів, оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ «Пальміра ОІЛ» зареєстроване, як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ) з 01.05.2018, що підтверджується Витягом з реєстру платників ПДВ від20.10.2021.

Так, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС) на підставі наказу від25.06.2021 №1065-п та направлень від29.06.2021 №1933 та №1934 з 29.06.2021 по 05.07.2021 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пальміра ОІЛ» щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2020 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (далі ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД»).

За результатами перевірки складено Акт від12.07.2021 №3906/07/42054205.

Відповідно до висновку вищезазначеного Акту перевірки, ГУ ДПС за період, що перевірявся були встановлені наступні порушення ТОВ «ПАЛЬМІРА ОІЛ» податкового законодавства, а саме: п.44.1 ст.44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст 198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, ст.201 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) від02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього на суму 692907,00 грн ПДВ в т.ч. у травні 2020 року 692907,00 грн; та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) у травні 2020 року на 1640426 грн.

До таких висновків відповідач дійшов виходячи з наступного.

Під час проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ ««Пальміра ОІЛ» (Покупець) з ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (Постачальник) за травень 2020 року на підставі договору поставки нафтопродуктів від04.05.2020 №ГД19/44 та №ГТ19/50.

До перевірки надано додаткову угоду від08.05.2020 №ГТ-6 до договору від04.05.2020 №ГТ19/44, відповідно до якої Постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ТОВ «НАФТАСІТІ» і інших нафтобаз, що належать ТОВ «НАФТАСІТІ» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а Покупець прийняти товар(бензин автомобільний А-92-Євро-5Е у кількості 347,22 т на загальну суму 10 000 000 грн, в т.ч. ПДВ 1666 666,67 гривень.

Додатковою угодою від14.05.2020 №ГТ-8 до договору від04.05.2020 №ГТ19/44 передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти товар(паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 549019,608 л на загальну суму 14 000000 грн, в т.н. ПДВ 2 333 333 гривень.

Додатковою угодою від29.05.2020 №ГТ-13 до договору від04.05.2020 №ГТ19/50 передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ТОВ «НАФТАСІТІ» і інших нафтобаз, що належить ТОВ «НАФТАСІТІ» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а Покупець прийняти товар (бензин автомобільний А-92-Євро-5Е у кількості 152,259 т на загальну суму4 650000 грн, в т.ч. ПДВ 775 000 гривень.

Додатковою угодою від29.05.2020 №ГТ-18 до договору від04.05.2020 №ГТ19/50 передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ТОВ «НАФТАСІТІ» і інших нафтобаз, що належить ТОВ «НАФТАСІТІ» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а Покупець прийняти товар (бензин паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 152,225 т на загальну суму 3 900 000 грн, в т.ч. ПДВ 650 000 гривень.

ТОВ «Пальміра ОІЛ» по взаємовідносинах з ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року було включено суму ПДВ в розмірі - 2 333 333 гривень.

Разом з тим, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42439419) зареєстровано 05.09.2018 Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань по ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» припинено державну реєстрацію від 10.09.2020.

Відповідно до Фінансової звітності малого підприємства за 2020 рік у ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» відсутні власні основні засоби. Запаси станом на 31.12.2020 становлять - 626 037,30 гривень.

Щодо задекларованих транспортних засобів, земельних ділянок на праві власності - дані відсутні, оскільки ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» не подавало до ДПІ за місцем обліку відповідну звітність. Відомості про об`єкти оподаткування відсутні.

Згідно з даними ЄРПН ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» сформувало податковий кредит у травні 2020 року по товару: бензин А95-Євро5-Е5, паливо дизельне ДП-Л-Євро 5-ВО, шини Achilles, приймання, перебування та відправлення транспортних засобів в зоні митного контролю та інше.

ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» у травні 2020 року сформувало податковий кредит по товару паливо дизельне ДП-Л-Євро-5-BO у кількості 923 375 л на загальну суму 22 225 823 грн, в т.ч. ПДВ 3 704 304 грн від ТОВ «БПП ОЙЛ».

Контролюючим органом при перевірці встановлено, що ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» є імпортером. Згідно з даними АІС «Податковий блок» протягом травня 2020 року імпортовано з Польщі та Китаю товари (трикотажні вироби; штучне волосся із синтетичних текстильних матеріалів; вироби оптичні; прикраси з пластику, біжутерія; ножі та різальні леза для машин або механічних пристроїв; медичні вироби; двигуни універсальні; інвентар та обладнання для занять фізкультурою тощо).

Проте, відповідно до даних ЄРПН в податкових зобов`язаннях ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» відсутні виписані податкові накладні щодо реалізації імпортованих та інших придбаних товарів.

В податковому кредиті ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» відсутні відомості про реєстрацію податкових накладних щодо наявності складських приміщень для зберігання імпортованого та придбаного товару, відсутні відомості щодо достатньої кількості найманих працівників у січні - травні 2020 року. Також в податковому кредиті ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» відсутні зареєстровані податкові накладні з номенклатурою супутніх послуг «Оренда складських приміщень», «Транспортні послуги, послуги зберігання»

Перевіркою встановлено, що згідно з умовами договорів поставки нафтопродуктів від04.05.2020 №ГТ19/44, від04.05.2020 №ГТ19/50 товар поставляється Покупцю на умовах EXW (резервуари нафтобаз ТОВ «НАФТАСІТІ» і інших нафтобаз, що належать ТОВ «НАФТАСІТІ»), Проте, в податковому кредиті ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» відсутні зареєстровані податкові накладні з номенклатурою послуг зберігання пального.

Згідно зі звітом «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за формою 1ДФ чисельність працюючих за 2 кв. 2020 року - 1 особа.

На ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» було перераховано 32 550 000,0 грн. в т.ч. ПДВ 5 425 000 грн. Проте, зареєстровано в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 14 000 000,0 грн„ в т.ч, ПДВ 2 333 333,33 гривень. Різниця становить 18 550 000 гривень.

Згідно з листом ТОВ «Пальміра ОІЛ» від01.07.2021 №46 (вх. №13636/6 від01.07.2021) поставки пального від ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» за договорами від04.05.2020 №19/44 та від04.05.2020 №19/50 не здійснювались.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від11.12.2019 №1165 по ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» прийнято Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (№25622 від 21.05.2020), в якому зазначено; «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».

Також від ГУ ДПС у Волинській області надійшла по підприємству ТОВ «Галич МЕТ» узагальнена податкова інформація від29.07.2020 №133/03-20-05-03/42895314 за звітний період декларування ПДВ березень - травень 2020 року щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «БПП ОЙЛ» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» від29.07.2020 №133/03-20-05-03/42895314. Даною податковою інформацією не підтверджується реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Галич МЕТ» та ТОВ «БПП ОЙЛ» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» за березень- травень 2020 року.

ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» з липня 2020 року не подавало декларацію з податку на додану вартість.

Відповідно до даних АІС «Податковий блок» встановлено, що підприємство ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» не реєструє Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального у 2020 році та відсутні дані про реєстрацію акцизних накладних. Таким чином, встановлено, відсутнє надходження паливно-мастильних матеріалів у фізичній вазі та відсутні залишки паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД».

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» сформувало податковий кредит з ПДВ по дизельному паливу ДП-Л-Євро5-ВО: у травні 2020 року на суму ПДВ 3 524 880 грн від ТОВ «БПП ОІЛ»; у квітні 2020 року на суму ПДВ 14 626 364 грн. від ТОВ «НЕФТИДА-ЛТД».

Згідно з даними ЄРПН ТОВ «БПП ОЙЛ» сформувало податковий кредит по товару «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО» у квітні 2020 року від ТОВ «НЕФТИДА-ЛТД» у кількості 3191220 л. на суму ПДВ 13 007 222 гривень.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від11.12.2019 №1165 по ТОВ «НЕФТИДА-ЛТД» прийнято Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (№21193 від18.05.2020), в якому зазначено: «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».

Згідно з даними ЄРПН ТОВ «НЕФТИДА-ЛТД» сформувало податковий кредит з послуг по зберіганню ПММ лише у січні 2020 року. Таким чином, у підприємства ТОВ «НЕФТИДА-ЛТД» з лютого 2020 року відсутні залишки паливно-мастильних матеріалів.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «НЕФТИДА-ЛТД» у квітні 2020 року зареєструвало податкові зобов`язання на суму ПДВ 63 485 964 грн., наступним контрагентам: ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» на суму ПДВ - 24 942 420,7 грн.; ТОВ «БПП ОЙЛ» на суму ПДВ - 21 543 542 грн.; ТОВ «В-ІНТЕР ГРУП» на суму ПДВ - 17 000 001,15 грн.

Проте, в декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року відобразило коригування податкових зобов`язань з ПДВ на суму (- 63 249 533 грн.) по неплатниках ПДВ. Розрахунки коригування з ПДВ в ЄРПН не були зареєстровані.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що мало місце формування схемного податкового кредиту, що є свідченням формального складення первинних бухгалтерських документів та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди по ланцюгу постачання. Укладені між ТОВ «Пальміра ОІЛ» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» договори з придбання товару не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет. Встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, послуг на зберігання, анулювання свідоцтва платника ПДВ, невідповідність між первинними документами та даними податкових накладних. Податкові накладні та інші первинні документи, які мають реквізити постачальників ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (код 42439419), складені всупереч вимог ст.9 Закону України від16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності ТОВ «Пальміра ОІЛ» з придбання товарів від ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (код 42439419) у травні 2020 року.

В подальшому, на підставі вищезазначених висновків акту перевірки, ГУ ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від02.08.2021 №3981/25010700 та від02.08.2021 №3982/25010700, які є предметом спору у даній справі.

Скориставшись правом на адміністративне оскарження вищевказаних ППР ТОВ «Пальміра ОІЛ» подало до Державної податкової служби України (далі - ДПСУ) скаргу від17.08.2021 №57 (далі - Скарга).

Розглянувши вищезазначену Скаргу ДПСУ було винесено Рішення від05.10.2021№22594/6/99-00-06-01-05-06 яким ППР ГУ ДПС від02.08.2021 №3982/25010700 та від02.08.2021 №3981/25010700 були залишені без змін.

ТОВ «Пальміра ОІЛ» не може погоджується з висновками Акту перевірки та винесеними ППР, та вважає, що останні є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від24.05.1995 №88: «Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені в момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення...»

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПКУ об`єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до ст.47 ПКУ «Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи».

Згідно з ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6. ст.198 ПКУ передбачає, що «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Статтею 201 ПКУ зазначені вимоги до складання податкових накладних та передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з п.201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ чітко визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що на початку квітня 2020 року на адресу ТОВ «Пальміра ОІЛ» надійшла комерційна пропозиція від ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (Лист-оферта щодо поставки нафтопродуктів №05/5) стосовно поставки нафтопродуктів, у тому числі та не виключно, бензинів автомобільних та дизельного пального.

04.05.2020 за результатами розгляду вищевказаного Листа-оферти між ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» в особі директора Ляхмана О.В. та ТОВ «Пальміра ОІЛ» в особі директора Власенка О.М. було укладено Договір поставки нафтопродуктів від04.05.2020 №19/44, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю в обумовлені строки товар, у встановленій цим Договором кількості, асортименті, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.5.2. Договору, датою здійснення оплати вважається дата перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Також слід зазначити, що згідно з п.10.1. відповідного Договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2020 включно, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обов`язків.

Відповідно до п. 1.2. вищевказаного Договору, найменування, перелік, кількість, якісні властивості, інші характеристики товару, а також ціна товару погоджується сторонами окремо та вказується у Додаткових угодах, що є невід`ємними частинами до даного Договору.

Згідно з Додатковою угодою від04.05.2020 №ГТ-6 до вищевказаного Договору ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» зобов`язується поставити на умовах EXW - (Резервуари нафтобаз Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТАСІТІ» (далі ТОВ «НАФТАСІТІ») та інших нафтобаз, що належать ТОВ «НАФТАСІТІ» на правах власності або використовуються ними на підставі цивільно-правових договорів), а ТОВ «Пальміра ОІЛ» прийняти наступні види товарів: Бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 Код УКТЗЕД 2710124194 (ДСТУ 7687:2015) у кількості 347,222 т. Загальна вартість бензину 10000000,00 грн, з якої ПДВ складає 1666666,67 грн.

Відповідно до Додаткової угоди від04.05.2020 № ГТ-8 до вищевказаного Договору ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» зобов`язується поставити на умовах EXW - (Резервуари нафтобаз Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТАСІТІ» (далі ТОВ «НАФТАСІТІ») та інших нафтобаз, що належать ТОВ «НАФТАСІТІ» на правах власності або використовуються ними на підставі цивільно-правових договорів), а ТОВ «Пальміра ОІЛ» прийняти наступні види товарів: Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 Код УКТЗЕД 2710194300 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 549019,608 л. Загальна вартість дизелю 14000000,00 грн, з якої ПДВ складає 2333333,33 грн.

На виконання п.4.1., та п.5.1. та п.5.2. вищезазначеного Договору, 05.05.2020 ТОВ «Пальміра ОІЛ» здійснило попередню оплату вищезазначеного товару (Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 та Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0) на розрахунковий рахунок ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» в сумі 24000000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від14.05.2020 №2604, №2605 та №2606.

В свою чергу, ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» після отримання попередньої оплати за товар від ТОВ «Пальміра ОІЛ» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних три податкові накладні від14.05.2020 №41, №42 та №43 на користь ТОВ «Пальміра ОІЛ» на суму попередньої оплати за товар, що відповідає п.201.7 ст.201 ПКУ в якому зазначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Суд звертає увагу, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) та від17.04.2018 у справі №820/475/17 (адміністративне провадження №К/9901/4907/17).

У свою чергу, суд звертає увагу, що надані позивачем документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, які містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Вказані вище первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом у період, що перевірявся. Жодних зауважень до них під час перевірки відповідачем не висловлено.

Також контролюючим органом не спростовано того факту, що всі податкові накладні, видані контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також того факту, що вказані контрагенти позивача у спірний період були платниками податку на додану вартість та сплачували його.

У матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товару, виписані особою, яка на час їх видання не втратила статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. Також позивач обґрунтовано, керуючись правилом першої події включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за наслідками господарської операції з ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД».

Фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами відображені у податковій звітності позивача за відповідні податкові періоди, суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, що не заперечувалось ГУДПС у Чернігівській області.

При цьому, доводи податкового органу щодо податкової інформації відносно контрагентів позивача, у тому числі, щодо відсутності у них трудових ресурсів та основних фондів, що, на думку відповідача, свідчить про нереальність укладених правочинів, суд вважає такими, що не доводять безпідставність формування товариством податкового кредиту.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від25.02.2021 у справі №640/3515/19 «відсутність трудових та матеріальних ресурсів самостійно не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи».

Отже, той факт, що чисельність працюючих у ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД», станом на 2 кв. 2020 року становила 1 особу, жодним чином не доводить правомірності прийняття податкових-повідомлень рішень стосовно ТОВ «Пальміра ОІЛ».

Також, з огляду на положення принципу індивідуальної відповідальності платника податків, податкова інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Посилання податкового органу на відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від09.03.2021 (справа №826/7270/18) та від19.03.2021 (справа №460/143/19), від13.03.2018 (справа №826/13582/13-а).

Щодо посилань відповідача на анулювання свідоцтва платника ПДВ у ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» 10.09.2020 та припинення юридичної особи ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» 04.06.2021, слід зазначити, що податковим кредитом Товариство скористалось у травні 2020 року та станом на момент укладання Договору від04.05.2020 №ГТ19/44 та віднесення сум до податкового кредиту ТОВ «ПАЛЬМІРА ОІЛ» діяло правомірно та у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПКУ, оскільки жодним чином не могло передбачити події, які будуть відбуватися у майбутньому.

Також слід звернути увагу на те, що факт відповідності ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку стався 21.05.2020 (ст.12 Акту перевірки), тобто на момент укладання договору від04.05.2020 №ГТ19/44 та здійснення попередньої оплати за товар відповідно до платіжних доручень від14.05.2020 №2604, №2605 та №2606 контрагент не перебував у списку ризикових платників податків.

Стосовно інформації про ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» та його контрагентів: ТОВ «БПП ОЙЛ» та ТОВ «НЕФТИДА-ЛТД викладеної у акті перевірки (ст. 12-13 Акту перевірки) суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків через дії інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду в постанові від04.06.2020 у справі №340/422/19 вказав на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Всі твердження відповідача про те, що ТОВ «Пальміра ОІЛ» свідомо прагнуло зменшити базу оподаткування та, як наслідок, не сплатити кошти до Державного бюджету грунтуються виключно на припущенях та не підтверджені належними та допустимими доказами. Податковим ограном до Акту перевірки не надано ані письмових чи речових доказів, не надано жодних електронних доказів, висновків експертів чи показаннь свідків, які б містили встановлені факти цілеспрямованого створення умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання вимог чинного податкового законодавства.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду в постанові від04.06.2020 у справі №340/422/19 вказав на те, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ.

Згідно із ст.17 Закону України від23.02.2006 №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, у п.23 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії» суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

У п.53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від25.11.1999) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення «встановлений законом», є передбачуваність. Норму не можна вважати «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту у порядку, визначеному податковим законодавством.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарської операції позивача з наведеним контрагентом-постачальником, а також право на формування податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд вважає, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт реального здійснення господарської операції з придбання у контрагентів ПММ, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра ОІЛ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від02.08.2021 №3981/25010700 та від02.08.2021 №3982/25010700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра ОІЛ» 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра ОІЛ» (проспект Перемоги, 62, кім.402, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 42054205);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повний текст рішення суду складено 01.12.2022.

Суддя Л.О. Житняк