Рішення

від 29.11.2022 по справі 640/16173/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ № 640/16173/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпроскасування податкового-повідомлення рішення,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» (далі також - позивач, ТОВ «Мода з доставкою») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0431721207 від 27.05.2019 року щодо накладення штрафу у розмірі 120 670 грн. 33 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про несвоєчасну реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» податкових накладних у ЄРПН, у зв`язку з чим безпідставно визначив підприємству штраф у розмірі 120 670 грн. 33 коп.

Позивач зауважує, що визначаючи штрафні санкції контролюючий орган не врахував, що платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються покупцю (отримувачу).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву зазначає, що під час камеральної перевірки було виявлено 9 випадків несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН. За викладених обставин вважає, що обґрунтовано застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» штрафні санкції.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2018 роки, за результатами якої було складено акт від 02.05.2019 №3194/26-15-12-07-20/38406184.

У вказаному акті відповідач дійшов висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» вимог п. 101.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у вигляді недотримання строків реєстрації податкових накладних, а саме, з урахуванням внесених змін листом від 22.05.2019 року №95905/10/26-15-12-07-18:

- до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 1 205 597,34 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 02.05.2019 року №3194/26-15-12-07-20/38406184 Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №0431721207, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 120 670,33 грн.

З додатку до податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №0431721207 убачається, що штраф було застосовано відповідачем за порушення позивачем термінів реєстрації наступних податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: №68 від 28.02.2017 року, №67 від 28.02.2017 року, №102 від 30.06.2017 року, №177 від 31.12.2017 року, №124 від 31.07.2017 року, №123 від 31.07.2017 року, №178 від 31.12.2017 року, №147 від 31.08.2017 року та №174 від 30.04.2018 року.

Вважаючи вказане податкове-повідомлення протиправним, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №0431721207.

За результатами розгляду скарги позивача Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 22.08.2019 року №38680/6/99-99-11-06-01-25, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) передбачено, що Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній починаючи з 01.01.2017) передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2017) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 42 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1.1 статті 120 1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Отже, з 01.01.2017 рокумплатники податку зобов`язані реєструвати податкову накладну, що складена у першій половині місяця - до кінця місяця, у другій половині місяця - до 15 календарного дня наступного місяця.

Порушення зазначених строків є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій.

При цьому, за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, штрафні санкції не застосовуються, за умови, що платник податків зареєстрував їх не пізніше 31.07.2017.

У позовній заяві позивач зазначає, що спірні податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), тому жоден з контрагентів позивача не зазнав шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що до таких податкових накладних не можуть бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасність їхньої реєстрації, з приводу чого суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 затверджено Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок №1307).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно з абзацами 1-4 пункту 11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до абзаців 1-2 пункту 12 Порядку №1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі "Отримувач (покупець)" зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "300000000000".

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до реєстрації такі податкові накладні та розрахунки коригування до податкової накладної:

Тип 02:

- податкова накладна №174 від 30.04.2018 року (отримувач (покупець) Неплатник; індивідуальний податковий номер 100000000000); дата реєстрації 16.05.2018 року;

Тип 08:

- податкова накладна №123 від 31.07.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 600000000000); дата реєстрації 18.07.2017 року;

- розрахунок коригування №178 від 31.12.2017 року до податкової накладної №123 від 31.07.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 600000000000); дата реєстрації 16.01.2018 року;

- податкова накладна №102 від 30.06.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 600000000000); дата реєстрації 18.08.2017 року;

- розрахунок коригування №177 від 31.12.2017 року до податкової накладної №102 від 30.06.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 600000000000); дата реєстрації 16.01.2018 року;

- розрахунок коригування №147 від 31.08.2017 року до податкової накладної №146 від 31.08.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 600000000000); дата реєстрації 19.09.2017 року;

Тип 13:

- розрахунок коригування №124 від 31.07.2017 року до податкової накладної №122 від 31.07.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 600000000000); дата реєстрації 18.08.2017 року;

- податкова накладна №68 від 28.02.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 60000000000); дата реєстрації 16.03.2017 року;

- податкова накладна №67 від 28.02.2017 року (отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою»; індивідуальний податковий номер 60000000000); дата реєстрації 16.03.2017 року.

Як було зазначено судом вище, дослідивши зазначені податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» порушено граничні строки реєстрації вказаних документів.

Водночас, суд звертає увагу на те, що вказані податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), а тому жоден з таких контрагентів позивача не зазнав і не міг зазнати шкоди через невключення сум ПДВ до податкового кредиту - це податкові накладні, виписані на неплатника ПДВ, постачання в межах балансу для невиробничого використання, у негосподарських операціях - такі податкові накладні не видаються отримувачу (покупцю).

Відповідно до п.п. 201.1 «г» статті 201 ПК України одним з обов`язкових реквізитів податкової накладної є податковий номер платника податку - покупця, а за п.п. «д» до обов`язкових реквізитів належить назва особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість - покупця (отримувача) товарів/послуг. Тобто, власне податкова накладна, як вона спеціально визначена ПК України, має містити обов`язково такі реквізити як податковий номер та назву покупця, який зареєстрований як платник ПДВ.

В той же час, в розглядуваному випадку зазначені податкові накладні такого реквізиту не містять. Фактичне проставлення, зокрема, номеру « 100000000000» у рядку «індивідуальний податковий номер» графи «Отримувач (покупець)» здійснено у відповідності до вимог п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307. Цей номер не є податковим номером платника податку - покупця, як обов`язкового реквізиту, передбаченого п.п.201.1 «г», а є умовним кодом, що проставляється у такому документі, який складається при реалізації неплатникам податку. Суд вважає, що такі документи не є тими податковими накладними, щодо яких можуть бути застосовані санкції за п. 120-1.1 ПК України.

Так, штраф запроваджується з метою захисту бюджету та платників податків від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів та, зокрема, дисциплінує постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні з метою забезпечення права покупця на формування податкового кредиту. При відсутності реєстрації (несвоєчасній реєстрації) податкових накладних, які не надаються покупцю, державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки згідно п.201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, тобто не відбувається впливу на податковий облік платника податку чи його контрагентів, отже накладення штрафу за відсутність реєстрації (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних, які не надаються покупцю, зі стимулюючої функції перетворюється на каральну, оскільки за наведених обставин вбачається очевидним, що мету дисциплінувати постачальників - платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи податкові спори, застосовує статтю 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном та закріплює, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів, позбавлення права на відшкодування податків розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).

У п. 49 рішення від 22.11.2007 року у справі «Україна-Тюмень» проти України» ЄСПЛ вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів».

У п. 55 цього рішення надано тлумачення «пропорційності втручання» в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У пункті 101 рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Заяви № 846/16 та № 1075/16) ЄСПЛ зазначив, що втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі «законну ціль» у «загальному інтересі», але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті «справедливий баланс», який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті, Суд повинен, таким чином, встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (див. рішення у справі «Хуттен-Чапська проти Польщі» [ВП] (Hutten-Czapska v. Poland) [GC], заява № 35014/97, пункт 167, ЄСПЛ 2006-VIII).

З огляду на такі висновки ЄСПЛ, під час судового розгляду потрібно оцінити, наскільки застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування узгоджується зі справедливим балансом, який має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства щодо застосування таких штрафів та вимогами захисту прав особи.

Слід зазначити, що податкові штрафи, якщо вони не мають на меті матеріальної компенсації, а мають виключно каральний та стимулюючий характер, відповідають кримінальному переслідуванню у розумінні статті 6 Конвенції. Такого висновку дійшов ЄСПЛ у пп.48-49 рішення у справі «J. В. Проти Швейцарії» від 03.05.2001, у рішенні у справі «Остерлунд проти Франції» від 10.05.2015, у рішенні у справі «Компанія «Вестберґа таксі Антіеболаґ» та Вуліч проти Швеції».

На переконання суду, такі ознаки присутні і у штрафах за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, які не видаються покупцю (отримувачу).

Відповідно, у зв`язку з наявністю характеру притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні Конвенції, для застосування таких штрафі обов`язковим є доведення вини платника податків, тобто усвідомлення небезпечного характеру свого діяння та розуміння його суспільно небезпечних наслідків, які відсутні у випадку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних/розрахунків коригування, що не видаються покупцю. Як наслідок, відсутня також вина.

Ураховуючи те, що відповідачем не оспорюється факт повного відображення податкових зобов`язань за податковими накладними, зареєстрованими з порушенням строку, в податкових деклараціях з ПДВ контрагенти позивача не зазнали і не могли зазнати шкоди через невключення сум ПДВ до податкового кредиту, отже позивачем не завдано шкоди ані бюджету, ані контрагентам, штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН з урахуванням наведених рішень Європейського суду з прав людини не є пропорційним державним втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків щодо правомірності застосування до позивача штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, у той час як матеріали справи спростовують висновки акта перевірки.

У зв`язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.05.2019 року №0431721207 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0431721207 від 27.05.2019 року щодо накладення штрафу у розмірі 120 670 грн. 33 коп.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» (03038, м. Київ, вулиця М. Амосова, 12, код ЄДРПОУ 38406184) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДПОУ ВП:44116011) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мода з доставкою» (03038, м. Київ, вулиця М. Амосова, 12, код ЄДРПОУ 38406184);

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДПОУ ВП:44116011).

Повне рішення складено 29.11.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна