Рішення

від 29.11.2022 по справі 808/3222/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 листопада 2022 року справа №808/3222/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі по тексту - позивач, Національна рада)доДочірнього підприємства «Радіостанція «Зоря» (далі по тексту - відповідач, ДП «Радіостанція «Зоря»)проанулювання ліцензії на мовлення серії НР №00208-м від 11 вересня 2015 рокуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду, зазначаючи про наявність обставин для анулювання ліцензії ДП «Радіостанція «Зоря» на мовлення НР №00208-м від 11 вересня 2015 року відповідно пункту «б» частини п`ятої статті 37 та частини шостої статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а саме: несвоєчасне подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; зміни у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається зокрема на рішення Національної ради від 05 жовтня 2017 року №1892 та №1893 про відмову у переоформленні ліцензії на мовлення та звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення.

Ухвалою від 20 листопада 2017 року Запорізький окружний адміністративний суд передав адміністративну справу №808/3222/17 на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 09 лютого 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу №808/3222/17 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою від 14 грудня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями в адміністративних справах №826/3950/18 та 826/3951/18 за позовом за позовом ДП «Радіостанція «Зоря» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними та скасування рішень №1892 та №1893.

Ухвалою від 22 вересня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва поновив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів на спростування позовних вимог до суду не надав.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Національна рада видала відповідачу ліцензію на мовлення НР №00208-м від 11 вересня 2015 року, відповідно до якої встановлено вид мовлення ефірне.

Стаття 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національна рада здійснює, зокрема нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

У відповідності до частини першої статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Таким чином, до повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відноситься здійснення нагляду за дотриманням законодавства у галузі телерадіомовлення та у разі виявлення порушень - застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

За визначенням статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензія на мовлення - це документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж; ліцензіат (власник ліцензії) - це юридична або фізична особа, якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала відповідну ліцензію.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензія на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» анулювання ліцензії на мовлення здійснюється Національною радою у випадках, передбачених цим Законом.

Як визначає частина п`ята статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення, у тому числі на підставі:

б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Враховуючи викладене, суду належить встановити наявність у межах спірних правовідносин підстав для звернення Національної ради до суду про анулювання ліцензії на мовлення та, відповідно, наявності самих підстав для анулювання ліцензії.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

Частина друга статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлює, що до заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Як передбачено у частині третій статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути, зокрема:

ґ) зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

За правилами частини четвертої статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії на мовлення протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви (частина п`ята статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

Частина шоста статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначає, що Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії на мовлення і розпочинає дії стосовно анулювання ліцензії на мовлення, якщо зміни у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону.

Суд встановив, що рішенням Національної ради від 05 жовтня 2017 року №1892 визнано факт неподання ДП «Радіостанція «Зоря» заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та звернутись з позовом до суду про її анулювання.

Серед іншого у згаданому рішенні позивач зафіксував, що станом на 10 липня 2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником контролером відповідача є ОСОБА_1 ; 20 квітня 2017 року до Національної ради надійшов лист позивача (вх. №16/2812) про зміну кінцевого бенефіціарного власника, яким став ОСОБА_1 , але станом на 31 травня 2017 року відповідач не надав заяву встановленого зразка про переоформлення ліцензії у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують змін, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, що є порушенням вимог статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року у справі №826/3951/18 за позовом ДП «Радіостанція «Зоря» до Національної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2017 року №1892, яке набрало законної сили, встановлені такі обставини:

«Позивач у позовній заяві визнає зміну кінцевого бенефіціарного власника на ОСОБА_1 , про що він повідомляв відповідачу у Додатку 4 від 28.03.2017 до звіту про структуру власності за 2016р. (а.с. 14), у листі від 18.04.2017 №18-04/17 (вх. №16/2812 від 20.04.2017) (а.с 35). На підтвердження вказаної зміни до позовної заяви позивач додав копії засвіченої декларації про довірчу власність від 13.11.2016, згідно з якою ОСОБА_2 , який володіє часткою 100% у статутному капіталі BENTLEY OVERSEAS LIMITED (Гонконг) та є номінальним і довірчим власником акцій в інтересах ОСОБА_1 (власник), а також погоджується і розпоряджається своїм правом голосу як власника акцій таким чином і з такими цілями, які може визначати та вирішувати власник (а.с. 24).

Міркування позивача про відсутність у нього обов`язку подати заяву про переоформлення Ліцензії, оскільки зміна кінцевого бенефіціарного власника на громадянина України ОСОБА_1 відбулась 13.11.2016, тобто до набрання 30.11.2016 чинності Законом України від 01.11.2016 №1715-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яким ч. 4 ст. 35 Закону №3759 доповнено пунктом «ґ», суд вважає помилковими, які не спростовують правильність висновків відповідача, зважаючи на таке.

Дані про зміну кінцевого бенефіціарного власника позивача згідно з декларацією про довірчу власність від 13.11.2016 не змінились і залишались дійсними та актуальними після 30.11.2016, що підтверджується вищевказаними доказами, тому після 30.11.2016 обумовили виникнення у позивача обов`язку, передбаченого ч. 4 ст. 35 Закону №3759, подати відповідачу заяву про переоформлення Ліцензії з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують таку зміну, та відомостями про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Проте, позивач не зазначив і не надав суду доказів подання відповідачу необхідної заяви про переоформлення Ліцензії у зв`язку із зміною кінцевого бенефіціарного власника, підтверджуючих документів і відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Отже, вірним є вказаний в акті перевірки висновок про неподання позивачем цих документів, чим порушено вимоги п. «ґ» ч. 3, ч. 4 ст. 35 Закону №3759.».

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року у справі №826/3951/18, яке набрало законної сили, підтверджені обставини зміни кінцевого бенефіціарного власника ДП «Радіостанція «Зоря» та обов`язок подати відповідачу заяву про переоформлення ліцензії з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують таку зміну, та відомостями про структуру власності з урахуванням внесених змін, а також порушення вимог пункту «г» частини третьої та частини четвертої статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

У свою чергу відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували своєчасне подання ним до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для звернення до суду про анулювання ліцензії на мовлення та анулювання такої ліцензії на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата на підставі частини п`ятої статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Однак, суд не погоджується із наявністю підстав для анулювання спірної ліцензії ДП «Радіостанція «Зоря» відповідно до частини шостої статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» на підставі рішення Національної ради від 05 жовтня 2017 року №1893, виходячи із такого.

Так, рішенням Національної ради від 05 жовтня 2017 року №1893 вирішено відмовити ДП «Радіостанція «Зоря» у переоформленні ліцензії на мовлення НР №00208-м від 11 вересня 2015 року та звернутись з позовом до суду про анулювання такої ліцензії, у зв`язку із порушенням вимог статей 12 та 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Як встановлено вище, частина шоста статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначає, що Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії на мовлення і розпочинає дії стосовно анулювання ліцензії на мовлення, якщо зміни у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону.

У рішенні від 05 жовтня 2017 року №1893 виявлені порушення Національна рада обґрунтувала таким чином: листи ДП «Радіостанція «Зоря» від 18 квітня 2017 року №18-04/17 і від 05 травня 2017 року №05-05/17/1 свідчать про наявність підстав для переоформлення ліцензії, але жодних заяв встановленого зразка про таке переоформлення відповідач не подав; згідно із звітною інформацією за про структуру власності за 2016 року, поданої до 31 березня 2017 року, станом на 31 грудня 2016 року кінцевим бенефіціарним власником зазначений ОСОБА_1 , який змінився значно раніше ніж позивач повідомив про це відповідача; згідно з поданим 10 травня 2017 року схематичним зображенням ОСОБА_1 володіє позивачем через фізичну особу ОСОБА_2 ( Беліз) , але відповідач не надав пояснень і документального підтвердження того, що кінцевим бенефіціарним власником є саме ОСОБА_1 та яким чином він має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та господарську діяльність компанії, оскільки одна фізична особа не може здійснювати вплив на компанію через іншу фізичну особу, окрім як за довіреністю, трастовою угодою тощо; подані документи не дають змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у юридичній особі чи можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність ДП «Радіостанція «Зоря», у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також кінцевого бенефіціарного власника; станом на 05 жовтня 2017 року інформація про структуру власності на сайті компанії відсутня; одними з власників компанії зазначено особу, яка зареєстрована в Белізі, - ОСОБА_2 , та компанію TRILADO ENTERPRISE INC., що зареєстрована на Британський Віргінських Островах , а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №143-р Беліз та Британські Віргінські Острови визначено офшорними зонами.

У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року у справі №826/3950/18 за позовом ДП «Радіостанція «Зоря» до Національної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2017 року №1893, яке набрало законної сили, встановлені такі обставини:

«Позивач у позовній заяві визнає наявність зазначених відповідачем недоліків у поданих 03.11.2016 заяві про переоформлення Ліцензії та документах, що не дозволяли відповідачу її розглянути (неподання відомостей про пов`язаних осіб, невідповідність адреси відповідача), а також підтверджує, що після подання цієї заяви відбулись зміни його кінцевого бенефіціарного власника, структури власності і місцезнаходження, що підтверджується листами відповідача від 18.04.2017 №18-04/17 і від 05.05.2017 №05-05/17/1.

Листи позивача від 18.04.2017 №18-04/17 і від 05.05.2017 №05-05/17/1 не є заявами про переоформлення Ліцензії, оскільки не відповідають встановленій формі. Інформування відповідача цими листами про зміну актуальних даних про позивача без подання самої заяви не є виконанням вимог ст. 35 Закону №3759 щодо подання заяви і підтверджуючих документів.

Міркування позивача про відсутність у нього обов`язку подати заяву про переоформлення Ліцензії, оскільки зміна кінцевого бенефіціарного власника на громадянина України ОСОБА_1 відбулась 13.11.2016, тобто до набрання 30.11.2016 чинності Законом України від 01.11.2016 №1715-VIII "Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яким ч. 4 ст. 35 Закону №3759 доповнено пунктом «ґ», суд вважає помилковими, які не спростовують правильність висновків відповідача, зважаючи на таке.

Дані про зміну кінцевого бенефіціарного власника позивача згідно з декларацією про довірчу власність від 13.11.2016 не змінились і залишались дійсними та актуальними після 30.11.2016, що підтверджується вищевказаними доказами, тому після 30.11.2016 обумовили виникнення у позивача обов`язку, передбаченого ч. 4 ст. 35 Закону №3759, подати відповідачу заяву про переоформлення Ліцензії з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують таку зміну, та відомостями про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Проте, позивач не зазначив і не надав суду доказів подання відповідачу необхідної заяви про переоформлення Ліцензії у зв`язку із зміною кінцевого бенефіціарного власника, підтверджуючих документів і відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Отже, вірним є вказаний в акті перевірки висновок про неподання позивачем цих документів, чим порушено вимоги п. «ґ» ч. 3, ч. 4 ст. 35 Закону №3759.

Не відповідають дійсності доводи відповідача про неподання позивачем до листа від 05.05.2017 пояснень і документального підтвердження того, що кінцевим бенефіціарним власником є саме ОСОБА_1 , які спростовуються наданою позивачем копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.04.2017 №1002507702 станом на 24.04.2017 (а.с. 53-60), доданого до листа від 05.05.2017 №05-05/17/1 на 8 арк., згідно з яким кінцевим бенефіціарним власником (контролером) вказано саме ОСОБА_1 .

Безпідставними є доводи відповідача щодо ненадання позивачем пояснень про те, яким чином кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_1 має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та господарську діяльність компанії, оскільки відповідач не навів правових підстав подання позивачем таких пояснень. Натомість, як вірно зазначив позивач, надання таких пояснень не передбачено Законом №3759 і не вимагалось відповідачем.

Вірними є доводи відповідача про те, що всупереч ч. 4 ст. 12 Закону №3759 позивач не оприлюднив на офіційному веб-сайті структуру власності, які підтверджуються доданими до відзиву копією Форми 1 від 28.03.2017, в якій позивач зазначив про розміщення структури власності у мережі інтернет за посиланням: http://retro.ua//media/default/pdf/sctructure_hp.pdf (а.с. 79), і скріншотом з веб-сторінки за цим посиланням станом на 21.09.2017, яка не містить відомостей про структуру власності позивача (а.с. 88).

Позивач не надав до суду доказів розміщення структури власності на своєму веб-сайті станом на 05.10.2017. Доводи позивача про те, що він не має офіційного веб-сайту і не зобов`язаний його мати, спростовуються вищевказаною судом Формою №1 від 28.03.2017 (а.с. 88), в якій позивач зазначив веб-сайт, на якому розміщена структура власності.

Разом з цим, як вірно зазначив позивач, оприлюднення структури власності стосується прозорості цієї інформації, а не відповідності змін у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) вимогам ст.ст. 8, 12 Закону №3759, тому встановлена відповідачем обставина відсутності на веб-сайті позивача структури власності не впливала на наявність чи відсутність підстав для прийняття оспорюваного рішення.

Посилання відповідача на те, що одними з власників компанії є ОСОБА_2 , який зареєстрований в Белізі, та компанія TRILADO ENTERPRISE INC., що зареєстрована на Британський Віргінських Островах , які розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №143-р визначені офшорними зонами, не доводить порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 12 Закону №3759, зважаючи на таке.

Як визначено у ст. 1 Закону №3759, власник суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення.

Згідно з визначенням публічної компанії, наведеним у ст. 1 цього Закону, вважається, що публічна компанія не має осіб, які мають істотну участь, здійснюють над нею контроль, та є такою, що не має кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

Позивач зазначив про відсутність у структурі власності публічних компаній, що не заперечувалось відповідачем і підтверджується фактичною наявністю у позивача кінцевого бенефіціарного власника.

Компанія TRILADO ENTERPRISE INC., що зареєстрована на Британський Віргінських Островах , не є фізичною особою та/або юридичною особою, стосовно якої не існує фізичних осіб, тому не вважається власником позивача.

ОСОБА_2 , який зареєстрований в Белізі, також не вважається власником позивачва, оскільки володіє часткою 100% у статутному капіталі BENTLEY OVERSEAS LIMITED (Гонконг), власником якої (частки), як зазначено у Формі 2 від 28.03.2017 (а.с. 81-83), є ОСОБА_1 . Згідно з копією декларації про довірчу власність від 13.11.2016 ОСОБА_2 є номінальним і довірчим власником акцій в інтересах ОСОБА_1 (власник), а також погоджується і розпоряджається своїм правом голосу як власника акцій таким чином і з такими цілями, які може визначати та вирішувати власник.

Зазначення позивачем Компанії TRILADO ENTERPRISE INC. і ОСОБА_2 власниками істотної участі (10 і більше відсотків статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій)) у структурі власності не визначає їх власниками позивача.

Враховуючи, що станом на 31.12.2016 і на час прийняття оспорюваного рішення власник 100% частки у статутному капіталі позивача - ТОВ «Українська Медіа Группа» і кінцевий бенефіціарний власник позивача є резидентами України, то підстав для висновку про порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 12 Закону №3759 немає.

Підсумовуючи, суд зазначає про доведеність відповідачем порушення позивачем ряду вимог ст. 35 Закону №3759 і про недоведеність відповідачем тих обставин, що зміна власника позивача суперечить вимогам ст. 12 цього Закону, а відтак про відсутність передбачених ч. 6 ст. 35 цього Закону підстав для прийняття оспорюваного рішення.».

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено відсутність порушень статті 12 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» з боку відповідача та відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у переоформленні ліцензії та звернення з позовом до суду про анулювання такої ліцензії на підставі частини шостої статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Разом із тим, вище суд встановив наявність у Національної ради підстав для звернення до суду про анулювання ліцензії на мовлення та анулювання такої ліцензії на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата на підставі частини п`ятої статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі заходи Національною радою під час розгляду цієї справи не вживались, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити повністю.

2. Анулювати ліцензію на мовлення серії НР №00208-м від 11 вересня 2015 року, видану Дочірньому підприємству «Радіостанція «Зоря».

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2; ідентифікаційний код 00063928).

Дочірнє підприємство «Радіостанція «Зоря» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 104 С; ідентифікаційний код 25484192).

Суддя В.А. Кузьменко