Рішення

від 29.11.2022 по справі 640/581/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ № 640/581/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД» до проГоловного управління ДПС у Волинській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.09.2018,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018 №0010351409.

Ухвалою суду від 15.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 12.02.2020 допущено заміну відповідача у справі №640/581/19 Головне управління ДФС у Волинській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, 43010, код ЄДРПОУ 43143484).

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.

14 лютого 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено перевірку ТОВ «ПРОМ ВУД» за результатами якої 03.08.2018 складено акт №12354/14-09/39408465 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового і іншого законодавства, в зв`язку з отриманням податкової інформації про здачу в оренду ТОВ «ПРОМ ВУД» об`єктів нерухомого майна ТОВ «Євростандарт ЛТД» (код ЄДРПОУ 38695456) без відповідного відображення зазначених операцій у податковій звітності, що свідчить про порушення платником податків податкового та іншого законодавства та виявленням недостовірності даних у деклараціях з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період 2016-2017 років» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.5.1 статті 266 ПК України в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в періоді, що перевірявся на загальну суму 302 030,53грн., у тому числі за 2016 рік на суму 136 504,68грн. та 2017 рік на суму 165 525,85грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 20.09.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0010351409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 377 538,16грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 302 030,53грн. та штрафні санкції у розмірі 75 507,63грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з Акту перевірки, заниження ТОВ «ПРОМ ВУД» податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки обґрунтовано тим, що у періоді, що перевірявся між ТОВ «ПРОМ ВУД» та ТОВ «Євростандарт ЛТД» укладено договір оренди №б/н від 01.06.2015 земельних ділянок, господарських будівель та споруд (складські та виробничі приміщення: літери Б-1, В-1) загальної площею 4953,0 кв.м., земельної ділянки 1,5 га, які розташовані за адресою: Турійський р-н, с. Соловичі, вул. Карпанська, 52. Зокрема, на земельній ділянці розташовані: 1) виробниче приміщення - площею 2508,9 кв.м.; 2) виробниче приміщення - площею 2444,1 кв.м.

Виробничі приміщення площею 2508,9 кв.м. та 2444,1 кв.м., які розташовані за адресою: Турівський р-н, с. Соловичі, вул. Карпанська, 52, та згідно договору оренди №б/н від 01.06.2015 передано ТОВ «Євростандарт ЛТД» і які згідно даних з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать ТОВ «ПРОМ ВУД», не включено до податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2017 pоків.

В Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що оскільки позивачем не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку за 2, 3, 4 квартал 2016 року та 1, 2 квартал 2017 року, що свідчить про відсутність працюючих на ТОВ «ПРОМ ВУД»; податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку подані за 3, 4 квартал 2017 року свідчать про виплачений дохід за ознакою 101 лише одній особі, а саме ОСОБА_1 , та все наявне майно здано в оренду ТОВ «Євростандарт ЛТД», таким чином, підтвердити здійснення промислової діяльності ТОВ «ПРОМ ВУД» не є можливим.

Тобто, податковий орган вважає, що ТОВ «ПРОМ ВУД» фактично не є промисловим підприємством, не здійснює промислову діяльність, оскільки основним видом діяльності в перевіряємому періоді було надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а тому норма підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не застосовується до об`єктів нерухомості, які перебувають у власності ТОВ «ПРОМ ВУД».

Однак, з даними висновками податкового органу суд не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

При цьому, відповідно до положень пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Положеннями пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України передбачено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

При цьому, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з пп. 266.7.2 п. 266.6 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266 7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за виключенням випадків, визначених пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Положеннями підпункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Вирішуючи питання про правозастосування даної норми, Верховний Суд у постановах від 15.05.2018 року у справі 806/2676/17 та у справі 806/2461/17 прийшов до таких висновків: «Системне тлумачення пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л») передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами «е» та «і», на відміну від пункту «є». Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д»), суб`єкти господарювання - малого та середнього бізнесу («е»), сільськогосподарський товаровиробник («ж»), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з»), релігійні організації («и»)), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ»), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і»; будівлі промисловості («є») тощо). Буквальний аналіз пункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як «будівлі промисловості промислових підприємств». При цьому законодавець використав прислівник «зокрема», який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.».

В силу пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості -будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»).

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 - «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 - «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 - «Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 - «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 - «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 - «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 - «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», С «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», Е «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».

Промисловість у розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

На підставі викладеного Верховний Суд в указаних постановах дійшов до висновку, що застосування п. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Так, судом встановлено, що ТОВ «ПРОМ ВУД» перебуває на облік у контролюючих органах 25.09.2014 року за №265814120670, станом на час проведення перевірки перебувало на обліку в Турійському відділенні Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «ПРОМ ВУД» здійснює наступні види господарської діяльності:

Код КВЕД 02.20 Лісозаготівлі;

Код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний);

Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами;

Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до довідки Відділу статистики ТОВ «Пром Вуд» зареєстроване як юридична особа та видами його діяльності, зокрема, є Код КВЕД 02.20 Лісозаготівлі; Код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.01.2019 основний вид економічної діяльності позивача не змінився та становить Лісопильне та стругальне виробництво (Код КВЕД 16.10).

Також, на підтвердження промислової діяльності ТОВ «ПРОМ ВУД», останній надав до суду наступні докази, а саме:

1. Відповідно до договору купівлі-продажу товарів №27072015 від 27.07.2015 укладеного між ТОВ «ПРОМ ВУД» (Продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Покупець), зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності в Чеській Республіці, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 вказаного Договору встановлено, що товаром є вироби з деревини та інші матеріали для будівництва.

Відповідно до специфікації до даного договору позивачем було поставлено дубовий зрошений щит у кількості 5,47 м.куб.

Відповідно до проформи інвойсу загальна вартість становила 4 512,31 євро та встановлена передоплата у розмірі 50%. Платіжним дорученням від 14.09.2015 здійснена передоплата за вказаний товар.

2. Відповідно до договору купівлі-продажу товарів №15710086 від 26.06.2015 укладеного між ТОВ «ПРОМ ВУД» (Продавець) та «ЕйДжей Тім бер» (Покупець), зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності у Франції, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 вказаного Договору встановлено, що товаром є вироби з деревини та інші матеріали для будівництва.

Тобто, товаром відповідно до вказаних договорів була продукція вироблена позивачем.

3. Відповідно до Договору купівлі-продажу товару №8 від 06 грудня 2018 року укладеного між Товариством. з обмеженою відповідальністю «ЕГУРРА» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД» (Покупець) відповідно до якого Продавець, як учасник переговорної процедури закупівлі, зобов`язується передати у власність Покупця тирсу суху (далі - Товар) в кількості 270 (двісті сімдесят) м.куб. Поставка товару за договором підтверджується видатковою накладною.

У свою чергу, відповідно до договору купівлі-продажу товарів №28/12/2018 від 28.12.2018 укладеного між ТОВ «ПРОМ ВУД» (Продавець) та Підприємство теплових мереж «Ковельтепло» (Покупець), Продавець передає у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Найменування товару: брикети з тирен деревини у кількості 300 тонн.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що діяльність ТОВ «ПРОМ ВУД» відноситься до діяльності промислових підприємств, оскільки вона спрямована на виробництво товарів і послуг.

При цьому, не здійснення такої діяльності протягом певного періоду не позбавляє підприємство статусу промислового.

Таким чином, викладені в Актах перевірки висновки податкового органу є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 20.09.2018 №0010351409 є безпідставним та неправомірним, а тому підлягають скасуванню.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД».

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5813,07грн. з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД» (м. Київ, 01024, вул. Круглоуніверситетська, 7, офіс 26/1, код ЄДРПОУ 39408465) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2018 №0010351409.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД» (м. Київ, 01024, вул. Круглоуніверситетська, 7, офіс 26/1, код ЄДРПОУ 39408465) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5813,07грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, 43010, код ЄДРПОУ 43143484).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін