Постанова

від 14.06.2023 по справі 640/581/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/581/19 Суддя першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Вуд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром Вуд» (далі - Позивач, ТОВ «Пром Вуд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), у подальшому заміненого на правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018 №0010351409.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що належні Позивачу на праві власності виробничі приміщення не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки використовуються підприємством для виробничої діяльності та належать до будівель промисловості.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано відсутності доказів використання належних Позивачу будівель промисловості саме у виробничій діяльності, адже такі об`єкти були передані ТОВ «Пром Вуд» в оренду ТОВ «Євростандарт ЛТД» у період, що був предметом перевірки, а відтак на спірні правовідносини не поширюють свою дію норми підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 18.04.2023.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 витребувано у ГУ ДПС у Волинській області відомості щодо видів діяльності ТОВ «Пром Вуд» у період, який охоплювався предметом перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у липні 2018 року працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі пп. пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу від 11.07.2018 №2645 (а.с. 68) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Пром Вуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у зв`язку з отриманням податкової інформації про здачі в оренду ТОВ «Пром Вуд» об`єктів нерухомого майна ТОВ «Євростандарт ЛТД» без відповідного відображення зазначених операцій у податковій звітності, що свідчить про порушення платником податків податкового та іншого законодавства та виявленням недостовірних даних у деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2016-2017 років.

У ході перевірки встановлено порушення Позивачем пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, п. 266.3, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 302 030,53 грн, у тому числі за 2016 рік на суму 136 504,68 грн та за 2017 рік на суму 165 525,85 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 03.08.2018 №12354/14-09/39408465 (а.с. 69-72). У ньому зазначено, що у періоді, який перевірявся, між ТОВ «Пром Вуд» та ТОВ «Євростандарт ЛТД» укладено договір оренди №б/н від 01.06.2015 земельних ділянок, господарських будівель та споруд (складські та виробничі приміщення: літери Б-1, В-1) загальної площею 4953,0 кв.м, земельної ділянки 1,5 га, які розташовані за адресою: Турійський р-н, с. Соловичі, вул. Карпанська, 52. Зокрема, на земельній ділянці розташовані: 1) виробниче приміщення - площею 2508,9 кв.м.; 2) виробниче приміщення - площею 2444,1 кв.м.

Виробничі приміщення площею 2508,9 кв. м та 2444,1 кв. м, які розташовані за адресою: Турівський р-н, с. Соловичі, вул. Карпанська, 52, та згідно договору оренди №б/н від 01.06.2015 передано ТОВ «Євростандарт ЛТД» й які згідно відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать ТОВ «Пром Вуд», не включено до податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2017 роки.

В акті перевірки також вказано, що Позивачем не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку за 2, 3, 4 квартал 2016 року та 1, 2 квартал 2017 року, що свідчить про відсутність працюючих на ТОВ «Пром Вуд»; податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку подані за 3, 4 квартал 2017 року свідчать про виплачений дохід за ознакою 101 лише одній особі, а саме ОСОБА_1 , та все наявне майно здано в оренду ТОВ «Євростандарт ЛТД», таким чином, підтвердити здійснення промислової діяльності ТОВ «Пром Вуд» не є можливим.

Тобто, на переконання ГУ ДПС у Волинській області, ТОВ «Пром Вуд» фактично не є промисловим підприємством, не здійснює промислову діяльність, оскільки основним видом діяльності у періоді, що перевірявся, було надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а тому норма підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не застосовується до об`єктів нерухомості, які перебувають у власності ТОВ «Пром Вуд».

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 20.09.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0010351409, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 377 538,16 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 302 030,53 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 75 507,63 грн (а.с. 7).

За наслідками адміністративного оскарження (а.с. 9-10) рішенням ДПС України від 30.11.2018 №38876/6/99-99-11-06-01-25 спірний індивідуальний акт залишено без змін (а.с. 11-13).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Пром Вуд» перебуває на обліку у контролюючих органах 25.09.2014 за №265814120670 та станом на час проведення перевірки перебувало на обліку в Турійському відділенні Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Пром Вуд» здійснює наступні види господарської діяльності (за КВЕД): 02.20 Лісозаготівлі; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 17-19). Аналогічні види діяльності підприємства зазначені у довідці Головного управління статистики у м. Києві від 12.03.2015 (а.с. 46).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.01.2019 основний вид економічної діяльності Позивача становить Лісопильне та стругальне виробництво (Код КВЕД 16.10) (а.с. 47).

Судом першої інстанції поряд з іншим встановлено, що згідно договору купівлі-продажу товарів №27072015 від 27.07.2015, укладеного між ТОВ «Пром Вуд» (Продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Покупець), зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності в Чеській Республіці, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору (а.с. 49-50).

Пунктом 1.2 вказаного договору встановлено, що товаром є вироби з деревини та інші матеріали для будівництва.

Відповідно до специфікації до даного договору Позивачем було поставлено дубовий зрошений щит у кількості 5,47 м куб (а.с. 51).

Згідно проформи інвойсу загальна вартість становила 4 512,31 євро та встановлена передоплата у розмірі 50% (а.с. 51). Платіжним дорученням від 14.09.2015 здійснена передоплата за вказаний товар (а.с. 53).

Також між ТОВ «Пром Вуд» (Продавець) та «ЕйДжей Тім бер» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів №15710086 від 26.06.2015, за яким Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору (а.с. 48-49).

Пунктом 1.2 вказаного договору встановлено, що товаром є вироби з деревини та інші матеріали для будівництва.

Крім того, згідно договору купівлі-продажу товару №8 від 06.12.2018, укладеного між ТОВ «Егурра» (Продавець) та ТОВ «Пром Вуд» (Покупець) Продавець, як учасник переговорної процедури закупівлі, зобов`язується передати у власність Покупця тирсу суху (далі - Товар) в кількості 270 (двісті сімдесят) м куб. Поставка товару за договором підтверджується видатковою накладною (а.с. 54-56).

Поряд з іншим відповідно до відповідно до договору купівлі-продажу товарів №28/12/2018 від 28.12.2018, укладеного між ТОВ «Пром Вуд» (Продавець) та Підприємство теплових мереж «Ковельтепло» (Покупець), Продавець передає у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Найменування товару: брикети з тирен деревини у кількості 300 тон (а.с. 56-57).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 5, 14, 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 62 Господарського кодексу України, а також практики Верховного Суду і ряду підзаконних актів, прийшов до висновку про протиправність спірного індивідуального актів, оскільки матеріалами справи підтверджується використання об`єктів нерухомості у виробничій діяльності ТОВ «Пром Вуд».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За правилами пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не віднесено до об`єктів оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (пп. «є»).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - ДК 018-2000), до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належать наступні класи, зокрема, «Будівлі промислові» (код 1251).

До класу «Будівлі промислові» (код 1251) належать криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо за їх функціональним призначенням. До цього підкласу належать «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості (код 1251.7).

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі № 2340/3419/18 вказав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки з його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Оскільки «будівлі промислові», які є у складі об`єктів нежитлової нерухомості виступають загальним критерієм визначення об`єкта оподаткування (пп. «ґ» пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України), то встановлення пільги шляхом звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, «будівель промисловості», зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України) не свідчить про недостатню чіткість податкового законодавства, оскільки увівши певний загальний критерій «будівлі промислові», законодавець визначив спеціальний об`єкт (об`єкти) який звільнено від оподаткування, і зі змісту норми зрозуміло, яких об`єктів стосується така пільга.

Наданням пільги щодо сплати податку, звільненням від сплати податків, держава має на меті встановлення певного рівня соціального або економічного захисту відповідної категорії платників податків.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, якою судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду вирішила частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 (справа №806/2676/17), що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Судова колегія зауважує, що учасниками справи не заперечується належність виробничих приміщень ТОВ «Пром Вуд» площею 2 508,9 кв м та 2 444,1 кв м до будівель промисловості.

Спірним же у цій справі є те, чи здійснювало підприємство у період, що охоплювався предметом перевірки, виробничу діяльність.

Як було встановлено раніше, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи документами, зокрема, договорами купівлі-продажу від 27.07.2015, від 26.06.2015 та від 28.12.2018, підтверджується належність ТОВ «Пром Вуд» до промислових підприємств, оскільки діяльність останнього спрямована на виробництво товарів і послуг. При цьому, за висновками суду першої інстанції, нездійснення відповідної діяльності протягом певного періоду не позбавляє підприємство відповідного статусу.

Разом з тим, на переконання судової колегії, така позиція Окружного адміністративного суду міста Києва є помилковою з огляду на таке.

Дійсно, надані ТОВ «Пром Вуд» до матеріалів справи копії договорів купівлі-продажу, зміст яких було окреслено в описовій частині цієї постанови, дають можливість стверджувати, що у 2015 році, а також у 2018 році підприємство реалізовувало на компанії «ЕйДжей Тім бер» (Франція), приватного підприємця ОСОБА_2 (Чеська Республіка) і підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (Україна) вироби з деревини та інші матеріали для будівництва, а також брикети з тирен деревини. Крім того, за договором купівлі-продажу (товару) від 06.12.2018 №8 ТОВ «Пром Вуд» придбало у ТОВ «Егурра» тирсу суху у кількості 270 кубічних метрів (а.с. 54-56).

Водночас, наявними у матеріалах справи документами жодним чином не підтверджується здійснення виробничої діяльності ТОВ «Пром Вуд» протягом 2016-2017 років, тобто у період, що охоплювався предметом перевірки. На переконання колегії суддів, до таких документів належать, зокрема, але не виключно, договори поставки та/або купівлі-продажу деревини та запасних частин і комплектуючих до деревообробних інструментів, первинні документи, складені на їх виконання, договори поставки та/або продажу виготовленої підприємством продукції. Проте, як було наголошено вище, будь-яких документів на підтвердження обставин здійснення ТОВ «Пром Вуд» виробничої діяльності у 2016-2017 роках останнім не надано.

Натомість, як свідчать матеріали справи, контролюючим органом надано копії договору оренди земельних ділянок, господарських будівель та споруд від 01.06.2015, укладеного між ТОВ «Пром Вуд» (Орендодавець) та ТОВ «Євро Стандарт ЛТД» (Орендар) (а.с. 89-91), додатку до нього від 03.04.2017 (а.с. 92), акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.06.2015 №1 (а.с. 93), акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.06.2017 (а.с. 94). Із змісту цих документів вбачається, що земельна ділянка разом з розташованими на ній об`єктами нерухомого майна, а саме виробничими приміщеннями Б-1 площею 2 444,1 кв м та В-1 площею 2 580,9 кв м, передана ТОВ «Пром Вуд» у строкове платне користування ТОВ «Євро Стандарт ЛТД». При цьому, договір оренди від 01.06.2015 було укладено строком на 2 роки 6 місяців (п. 12.1), матеріали справи не містять відомостей щодо його дострокового розірвання, а відтак останній діяв до завершення 2017 року.

Викладене, на переконання судової колегії, не дає можливості віднести ТОВ «Пром Вуд» у період, що охоплювався предметом перевірки, до промислового, позаяк виробничі приміщення підприємства у цей час перебували в оренді ТОВ «Євро Стандарт ЛТД», що з урахуванням встановлених вище фактичних обставин у своїй сукупності вказує на нездійснення Позивачем виробничої діяльності на цих об`єктах.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у межах цієї справи не встановлено підстав для застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки відсутні умови, які передбачають можливість такого застосування у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Відтак висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є помилковими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Поряд з цим колегія суддів вважає за необхідне зауважити на безпідставності твердження контролюючого органу про те, що у період, що перевірявся, основним видом діяльності ТОВ «Пром Вуд» було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (КВЕД 68.20), оскільки такий аргумент спростовується матеріалами справи, у тому числі наданим контролюючим органом на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2023 витягом з інформаційної системи «Податковий блок» (а.с. 153-157). Водночас, неправильність відповідних висновків перевірки не впливає на в цілому правильну позицію ГУ ДПС у Волинській області про неможливість поширення на ТОВ «Пром Вуд» у 2016-2017 роках щодо досліджуваних земельних ділянок приписів пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність доказів належності ТОВ «Пром Вуд» до промислових підприємств у періоді, що охоплювався предметом перевірки, та, як наслідок неможливості поширення на нього пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено та підписано 14 червня 2023 року.